Тема: Батьківство і материнство
Мета: продовжувати навчати, що Віра, Надія, Любов – необхідні Божі чесноти для побудови міцної християнської родини, а батьківство і материнство – Боже покликання; плекати в дітях почуття відповідальності за свої вчинки, виховувати любов і повагу до батьків; розвивати творче мислення, пам'ять, увагу.
Епіграф: хто приймає дитину в моє ім’я, - мене приймає. Мт. 18.5
Хід уроку
І. Організаційні моменти
ІІ. Актуалізація опорних знань
- Завдяки кому збільшується родина?
Вірно, діти – наше майбутнє. Більше того, дитина – це Божа ласка, Божий дарунок (читаю псалом 127.3-5)
Спадок Господній – діти; Плід лона – нагорода.
Як стріли у руці вояка, так діти віку молодого.
Щасливий чоловік, що ними наповнив сагайдак свій…
Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, що пропонує нам Господь для того, щоб ми були добрими батьками і матерями, адже батьківство і материнство – це покликання, це співпраця людини з Богом. На жаль, сучасна людина часто відкидає цю пропозицію, а потім гірко за це шкодує. Розглянемо причини, які спонукають до цього кроку молодих людей (запис теми, епіграфу в зошити)
ІІІ. Розвиток теми. Отже, І заповідь батьківства: будьте плідні й множтеся і наповняйте землю… ( Бут.2.28) Яка відповідь людини?
На жаль, в Україні (утричі більше, ніж у Європі!), жінки вбивають своїх ще ненароджених дітей.
Чи переконливі на ваш погляд аргументації, які виправдовують це ганебне явище? ( відповіді дітей)
Проведемо тест ( праця учнів учотирьох групах). У яких випадках ви б схвалили аборт?
Наступна етична проблема: у вагітної жінки виявлено рак лімфовузлів. Вирок лікарів: якщо не зробити аборт, жінка помре. (відповіді дітей)
Послухайте реальну історію про молоденьку майбутню маму, якій не судилось побачити своє маля. («Вибір Наталії Джули» / журнал «Пізнай Правду» лютий – березень 2006)
А цю історію я почула від молодої мами, яка пережила і біль від розпачу, і радість як винагороду за непохитну віру
У двадцятидворічної жінки у терміні 2,5 місяці лікарі константували «нерозвиваючу вагітність» - дитя не завмирає і не розвивається. Лікарі неодноразово наполягали перервати вагітність, оскільки діагноз постійно підтверджувала УЗД. Жінка була доведена до розпачу і одної ночі вона з молитвою і сльозами просила в Бога розради: вона не хотіла губити своє маля, і не знала як дальше їй бути. « Я не знаю, чи це був сон, чи дійсність, але я відчула тепло і мир, ніби я лежала в Божих долонях. Я почула запевнення, що все буде добре» - так розповідала Ганна. Коли вона в черговий раз пішла на УЗД, лікар здивовано сказала, що дитя розвивається нормально, без ускладнень. Радості не було меж! Ганна підкреслили, що так часто вбивають здорових дітей через фальшиві діагнози. Жінки в палаті, побачивши її глибоку віру, і собі почали ревно молитись.
Аборт – це не операція, це жорстоке вбивство. Перші згадки про нього знаходять у єгипетському папірусі Еберса (1760р.до Христа). Відомо також, що за це карали смертю ( в інків,персів, індусів та ін..) У стародавньому Римі за аборт не карали, римлянки вдавалися до нього, щоб зберегти красу. Проте їх висміювали у сатиричних віршах Цицерон, Овідій, Ювенал.
Та, що приклад подала викидати ніжний зародок,-
Краще б згинула вона в битві з собою!
Якби в давнину так матерям чинити любилося,
Згинув би з отаким злом весь людський рід!
З тремтінням, збентеженою рукою тіло своє вражати?
Зроду не робили так і у вірменських летовищах тигри;
Хіба зважиться лев погубити потомство своє?
Жінки ж цим грішать. Хоч ніжні, -
І чекає їх помста:
Жінка, що плід свій убила, часто гине сама… (Овідій)
Один із учителів Церкви Климентій Александрійський (близько 200 року) писав:
Хто не хоче мати потомства, тому взагалі краще не женитися, ніж через непомірковане пожадання насолоди стати дітовбивцею. Тому в Римському праві у випадку засудження на смерть вагітної жінки було передбачено відстрочення кари після пологів. Право забороняло приносити в жертву тварин, які виношували потомство, бажаючи завчасно покласти край легковажності тих, хто зазіхає на людське потомство.
Чи буде майбутнє в України? Згідно чинним законодавством в нашій країні дозволено безперешкодно робити аборт до 12 тижня вагітності, а від 12 – го до 28 - го тижня за «соціальними та медичними показниками». Важливо пам’ятати, що вище цивільного стоїть Божий закон, який застерігає « Не вбивай». Тим паче, самі медики стверджують наявність важких ускладнень після аборту аж до безпліддя. Психіатри, психотерапевти зауважують у жінок симтоми пост - абортивного синдрому, який супроводжується безсонням, депресіями,важкі психічні захворювання, лише після примирення з Милосердним Творцем жінки віднаходять заспокоєння.
Таке заспокоєння пережив і «король абортів» - Бернард Натансон,один із головних ідеологів легалізації абортів, гінеколог, на совісті якого понад 75 тисяч ненароджених малят. Ставши одним із засновників «Національної асоціації за скасування законодавства проти абортів», він керує «Центром репродуктивного та сексуального здоров’я», у якому щодня гинуло до 120 малят. Тривало це до того, поки з допомогою ультразвукової діагностики не відкрилась правда про життя ембріона. Натансон починає розглядати свою «лікарську практику», якщо її можна так назвати, з морально – етичного боку. Завдяки його сприянню виходить фільм «Тихий крик» (1984), у якому задокументовано процедуру аборту «очима» зародка. Натансон так описує свій морально – психологічний стан: «Я відчував, як тягар гріхів стає дедалі важчим і запеклішим. Мені випадало тягнути в інший світ тяжкий «багаж», що зневіра прирекла б мене на вічність, можливо, жахливішу від усього того, що бачив Данте…» У 1996 р.70 – літній Бернард Натансон був охрещений. Коли його запитували про дивовижне навернення, він відповідав: «Жодна з великих речей, які трапляються в нашому житті, не народжується з інтелекту – усі вони народжуються із серця».
Перегляд фрагментів фільму « Тихий крик»
ІІ Заповідь батьківства: « І ви, батьки, не дратуйте дітей ваших, виховуйте їх у послусі й напоумленні Господньому» (Еф.6.4)
Не тільки привести на світ, а й виховати в християнському дусі – таке завдання стоїть перед подружжям. Можливо ви маєте прикрий досвід у спілкуванні з батьками, ви пробачте їм. Завжди легше осудити. Пам’ятайте, материнство і батьківство – це не легка ноша,тому важливо запам’ятати
ІІІ Заповідь батьківства – завжди і у всьому радитись з Богом у гарячій молитві, а ви у своє майбутнє родинне гніздечко візьміть тільки добре заради щастя ваших дітей.
IV. Запишіть, будь ласка, в зошити заповіді батьківства.
Святе Письмо Еф. 6.1-4 виписати
Навіть коли ми самі стаємо батьками, ми не перестаємо залишатись дітьми своїх батьків, тому не забуваймо бути вдячними, просімо в молитвах для них здоров’я і благополуччя. Частіше усміхаймося до мами, тата, даруйте їм свою любов.
- Що для вас на уроці було несподіваним?
- Чи хотіли б ви у майбутньому бути лікарем – акушером? Чому?
- Які аргументи ви б навели на захист ще ненароджених дітей?
- Як змінити ситуацію в нашій країні, пов’язану із легалізованим вбивством?
- Що є головною причиною підліткової вагітності?
Хай допоможе Господь нам тримати своє тіло у чистоті і пам’ятати, що воно – Храм Святого Духа. Молитва «Богородице»
V. Домашнє завдання: уявіть, що ви відправились в пошукову експедицію, напишіть,будь ласка, листа до своїх батьків.