Конспект уроку "Числівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль".

Про матеріал
Поглибити і систематизувати знання учнів про числівник як частину мови, зокрема про його загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль; ознайомити школярів із кількісними та порядковими, простими й складеними числівниками, використовуючи опорну схему.
Перегляд файлу

     6 клас

Тема уроку: Числівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Числівники кількісні ( на означення цілих чисел, дробові та збірні) і порядкові. Числівники прості та складені.

Мета уроку:

навчальна - поглибити і систематизувати знання учнів про числівник як частину мови, зокрема про його загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль; ознайомити школярів із кількісними та порядковими, простими й складеними числівниками; розвивати в дітей навички аналізу й синтезу, уміння виділяти головне;

розвиваюча - розвивати самостійність, логічне мислення і мовлення, пам'ять;

виховна - виховувати естетичні почуття, почуття любові до рідного краю.

Обладнання уроку: кросворд, узагальнююча таблиця, репродукція картини І. К. Айвазовського "Дев'ятий вал", запис морського прибою "Звуки природи", сигнальні картки, мовленнєві зразки, підручники, зошити, індивідуальні картки.

Тип уроку:   урок засвоєння нових знань.

 

ХІД   УРОКУ

I. Організація класу.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

 Перш ніж з них приступити до вивчення нової теми, хочу обрати двох помічників. Перший з них розгадає кросворд "Сховане слово", складений із фразеологізмів.(Викликаю до дошки учня)

Другий - пояснить цифрову схему:

 

 

 

(Монологічне мовлення учня на тему "Відомості про частини мови ", оцінювання відповіді).

      Перевіряємо роботу шестикласника над кросвордом "Сховане слово").

Яке ж слово було сховане у кросворді?

III. Повідомлення  теми,  мети,  завдань  уроку;  мотивація навчальної діяльності учнів.

(Вившую файли з вимогами до знань , вмінь і навичок учнів під час вивчення теми "Числівник").

IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Порадившись з сусідом по парті (робота у парах), згадайте все, що ви знаєте з теми "Числівник". (Учні пригадують, що їм відомо про числівник з початкової школи.)

Що пригадали? (Я записую відомості про числівник на дошці).

Проблемне питання:

Чим відрізняється числівник від інших частин мови, що мають числове значення (двійка, подвоїти, двічі, подвоєний, надвоє)? Відповідь на це питання ми дамо, коли вивчимо числівник (через кілька уроків).

РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ  - § 32 («Рідна мова» Передрій Г.Р., «Освіта», 1992, стор.144-145)

Коли прочитаєте параграф, зупиніться, подумайте над тим, що з того, що ви знали, підтвердилось?

Що не підтвердилось? (Витираю з дошки).

(Слухаючи відповіді учнів, підкреслюю на дошці те, що підтвердилось).

Яку нову інформацію з цього параграфа ви отримали? (Дописую на дошці нові дані про числівник).


 Готуючись до уроку, я уявила себе автором вашого підручника, а матеріал про числівник уклала ось у такий "Пакунок знань".

(Вивішую  узагальнюючу таблицю "Числівник").

 

Порівняйте відомості, наведені на дошці з узагальнюючою таблицею та визначте відмінності.

(Учні звертають увагу на те, що кількісні числівники поділяються на розряди: цілі числа, дробові, збірні).

Відмінювати кількісні числівники ми будемо на наступному уроці.

До речі, користуючись узагальнюючою таблицею, дайте відповідь на таке питання: як відмінюються кількісні числівники?

А порядкові? Утворіть від порядкових числівників, записаних на узагальнюючій таблиці, кількісні.

На які групи за складом поділяються числівники?

Чим відрізняються прості числівники від складних?

Давайте перевіримо, чи зрозуміли ви, в чому полягає різниця між простими та складеними числівниками. Візьміть у руки сигнальні картки. Я називатиму вам числівники. Ваша задача: якщо ви вважаєте, що я називаю простий числівник, то ви піднімаєте білу картку, а якщо складений - коричневу.

РОБОТА З СИГНАЛЬНИМИ КАРТКАМИ

Сімсот, вісімдесят два, сто тридцять шість, триста, четверо, дві цілих і три десятих, чотириста вісімдесят, мільйон, одна друга, двісті, сто один, двадцятий, сто двадцять другий, три тисячі, сімнадцятий.

Запишіть у зошитах:

САМОСТІЙНА   РОБОТА

(Учні отримують завдання на кожну парту, обирають за бажанням той рівень завдань, який, на їх думку, можуть виконати. У цей час тихо лунає музика, що супроводжується хвилями спокійного моря.)

                      МОРЕТРУС

 " Цунамі" - японське слово. Японське - тому що найбільше від цих хвиль страждає Японія.

 Уявіть собі, що десь у глибинах океану відбувся підземний поштовх, і ні з того ні з сього задіяв підводний вулкан, піднялось і осіло дно. Від цього поштовху на поверхні океану здіймається водяна гора. Вона росте, потім осідає, й високі хвилі колами розходяться у всі боки.

 Підійшовши до берега, вони налітають на нього. З гуркотом мчать в глиб материка потоки води, змивають будинки, затоплюють міста.   1960 року

24 травня хвилі цунамі висотою близько 10 метрів налетіли на східне побережжя Японії. Було зруйновано 50 000 будинків, пошкоджено 2000 суден, залишитись без житла 150 000 чоловік. Висота хвиль цунамі часто досягає 20 -30 метрів. За їхнім виникненням тепер уважно стежать вчені. Лихо можна попередити. Про пересування хвиль у всі кінці океану летять телеграми:

"25 червня о 16 годині 30 хвилин у вашому районі передбачається хвиля висотою близько трьох метрів..." Одержавши телеграму, мешканці залишають будинки, йдуть у глиб берега, на височини.

 Тривога! Йде цунамі!

         Станіслав Сахарнов

4-6 балів

ЗАВДАННЯ

Прочитати текст, записати словниковий диктант, використавши всі числівники з тексту.

7-9 балів

Вибрати та записати у два стовпчики прості та складені числівники (вибірково-розподільний диктант).

10-12 балів

Утворити     від     порядкових     числівників кількісні і скласти з ними кілька речень.

 

Перевіряємо роботу учнів за рівнями:

(ВЗАЄМОПЕРЕВІРКА : обмін зошитами учнів, що сидять поруч)

 

А зараз пропоную всім відпочити.

Закрийте очі та вслухайтеся у звуки, які почуєте. Запам'ятайте ті картини, що першими постануть у вашій уяві. (Включаю касету "Звуки природи", чути шум бурхливого моря).

Які картини постали у вашій уяві?

Що вдалося "побачити", відчути? (Слухаю відповіді учнів)

 Коли я вперше почула це дихання моря, то пригадала поезію Миколи Чернявського, який 34 роки з 70 пов'язав з рідним нашим Таврійським краєм:

   На південь, до моря я линув душею,

   І мріялось синя пустиня мені.

    В'являлося: чайки літають над нею,

    На обрії хмари снуються ясні...

 

   Тепер я побачив. О, скільки простору,

   І сяєва, й блиску це море таїть!

    Як вільно тут серцю, як вільно тут зору,

   Як груди тріпочуть, як хочеться жить!..

 

 Подивіться на картину Івана Костянтиновича Айвазовського "Дев'ятий вал".  Вслухайтеся ще раз у звуки бурхливого моря.

Що відчувають шестеро сміливців, які у таку страшну негоду опинилися у морі?

Які рядки поезії Миколи Чернявського перегукуються з думками людей? (Відповіді учнів)

Вчитель:  І. Айвазовського, видатного російського художника, вважали співцем моря. Цю картину він написав, коли йому було 33 роки, у 1848 році. На своєму полотні він зобразив світанок після буремної ночі. За уламок щогли загиблого корабля тримаються четверо людей, врятованих після аварії. П'ятий намагається вибратися з води на щоглу, ухопившись за свого товариша, який падає з неї. Їм щохвилини загрожує загибель, але вони не втрачають надії на порятунок.

 Своєю назвою картина зобов'язана думці, ніби дев'ятий вал під час шторму є найбільш небезпечним та страшним.

Творча робота

За опорними словами скласти речення:

1848 рік, 33 роки, "Дев'ятий вал", шестеро потерпілих.

(У 1848 році 33-річний І. Айвазовський на картині "Дев'ятий вал" зобразив шестеро сміливців, які намагаються врятувати своє життя.)

Зробіть синтаксичний розбір речення; визначте, якими членами речення виступають числівники.

 Я впевнена, що, ставши на кілька хвилин редакторами, ви відшукаєте помилку, допущену у підручнику на сторінці 145, у реченні ДЕВ'ЯТЬ ДІЛИТЬСЯ НА ТРИ БЕЗ ОСТАЧІ.

 

    (Дійсно, числівник ТРИ буде додатком, а не підметом).

V. Підсумок уроку

Що нового ви дізналися сьогодні на уроці про числівник?

VI. Домашнє завдання:

вивчити матеріал підручника на стор. 144-145, виконати завдання на індивідуальних картках:

ЦІКАВА   ІНФОРМАЦІЯ

 При тривалості життя 72 роки - 22 роки у людини йде на сон, а 10 - на працю і 6 - на їжу. Склавши ці три числа, ви побачите, що вони становлять трохи більше половини від 72. А що сталося з рештою

34 роками? Це вже залежить від самої людини, на що вона їх потратить.

     

ЗАВДАННЯ

 

4-6 балів    Прочитати      текст,      виписати числівники,

                визначивши розряд за значенням.

 

7-9 балів     Виконавши завдання, на 4-6 балів, визначити                                                         групу числівників за складом.

 

10 -12 балів              Виконайте завдання двох попередніх рівнів.                                                                                        Продовжуючи думку останнього речення, 

               висловіть власні міркування.

 

 

 

                                                     Горбенко Лариса Олександрівна,                                                                                  учитель української мови і літератури

                                                     Чорнобаївського НВК          

              Білозерського району Херсонської області

 

docx
Додано
11 лютого 2020
Переглядів
2694
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку