Позакласний захід до Дня рідної мови

Позакласний захід до Дня рідної мови

«Дзвенить струмочком, рідна мово!»

Мета: навчати розумінню того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава, розширювати знання про красу і багатство української мови, ознайомити дітей з українськими звичаями; пробудити почуття національної гідності; формувати   соціальний досвід у підлітків, успадкування духовних надбань і досягнення високої культури міжнаціональних взаємин,  виховувати толерантність до національних меншин та повагу до культурної спадщини рідного народу, любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого українського, бажання розмовляти рідною мовою.

Обладнання:  ілюстративно – демонстраційна презентація, музичний супровід.

Як нема без зірок небозводу,

Як блакиті без сонця нема,

Так і мови нема без народу,

і народу без мови нема.

В. Забаштанський

Дівчина 1

У неї є все:

Діброви й верболози,

Дніпра і Ворскли витканий атлас,

Козацька доблесть і кріпацькі сльози,

Ще й дума та, що вистраждав Тарас.

Хлопець 2.

Розмай Карпат,

Де юниться на скелі ,       

Смерічка недоторкано-струнка,

Незгасне сяйво вбогої оселі,

Що дала нам у спадщину Франка.

Дівчина 3.

Діброви праслов`янської Волині,

З журбою Мавки й болем Лукаша,

Де гордою Касандрою і нині

Вита бентежна Лесина душа.

Хлопець 4.

О рідна мово!

Є ще люди ниці:

Зрікаються, бува, і матерів!

А я твої троянди й чорнобривці

Любов'ю до пелюстки обігрів.

Дівчина 5.

Ти — крона й корінь рідного народу:

Батьків, дідів, і прадідів, і пра...

І час твою не вичовгає вроду,

Не висотає Ворскли і Дніпра.

Хлопець 6.

В тобі — мої лани широкополі,

Благословення мамине і хліб.

Без тебе я страждав би, як без долі,

І вже давно б, приречений, осліп.

Дівчина 7.

Бо ти — моя подвижниця і слава,

Мечі і струни, правда і терни.

Від київського князя Ярослава

До нашої стрімкої бистрини.

Хлопець 8.

Життя мого майбутнього основа,

Нехай же родить щедро твій город!

Коли щеза чиясь у світі мова,

Щезає разом з нею і народ.

Дівчина 9.

Це символ мудрості твоєї,

Моя Вкраїно, він горить!

Тож мови рідної своєї

Не відцураймось ні на мить!

Ведуча. Батьківщина починається з батька й матері, з оселі, де ви вперше побачили світ.

Ведучий. Ми не завжди собі  уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, ми його не зажди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Це – мова!

Ведуча. Кожному у дар Божий дана мова. Всі живі створіння на Землі спілкуються між собою: одні - мовою жестів, інші - мовою звуків. Лише нам, людям, найдосконалішим із мешканців Землі, було даровано можливість спілкуватися за допомогою мови. Саме завдяки їй ми можемо порозумітися, переказати свої почуття, переживання. За допомогою мови ми бережемо свою історію, передаємо нащадкам неоціненні скарби свого минулого і сучасного.

Ведучий. Українська мова - це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов'їна. Наша мова прекрасна і барвиста, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не зачаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Тому, щорічно, 9 листопада ми відзначаємо День української писемності та мови.  Це свято саме тієї мови, якою ми розмовляємо, пишемо, читаємо.

Читець.

Мова кожного народу

Неповторна і своя;

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші - трелі солов'я.

На своїй природній мові

І потоки гомонять,

Зелен - клени у діброві

По - кленовому шумлять.

Солов'їну, барвінкову.

Колосисту - навіки

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,

Бо ж єдина - так, як мати.

Мова кожного із нас.

Презентація «Рідна мова».

Ведучий. Коли ж народилась мова? Тоді , коли народилось людство. У співі вітру, в мелодіях морських хвиль, у весняних щебетаннях птахів, у літньому, розмаїтті квітів. Мова – це великий дар природи, це найдорожче, що є у кожного народу.

Ведуча. Упродовж віків українське слово живило душу, вчило бути чесним, любити свій край. У рідній мові закарбоване минуле нашого народу.  Наша мова уособлюється з образом Роксолани.

Ведучий. Тяжких поневірянь зазнала на своєму шляху рідна мова : витерпіла страшне лихоліття татарщини, пережила утиски Польщі , нападки Московщини.

Ведуча. Вбивали її, терзали її, шматували рідну мову, та не знищили – звучить, гримить знову і знову, Вона чиста, як криниця, милозвучна, як пташиний спів, свята, як Божий дар.

Читець

Жорстокі блазні і кати,

Раби на розум і на вдачу,

В ярмо хотіли запрягти

Мене ,як дух степів , гарячу,

І осліпити, й повести

На чорні торжища незрячу…

Хотіли вирвати язик,

Хотіли ноги поламати,

Топтали під шалений крик,

В'язнили, кидали за грати!

Читець

Та не скорилася я

І для вас відродилася!

Я -  мова, та зимова казка,

 Та ніжна материнська ласка,

Міцне те батьківське плече,

Але сьогодні щось пече.

Пече душа бо забуваєм,

Бо вже не чуєм і не знаєм

Свої пісні, свої вірші,

Та ще бринять вони в душі

Бо слово рідне – то скарбниця,

Тож хай не меркне,  хай іскриться!

Це ж мої корені святі!

Без них не можу я зростати,

І щоб з колін повстати,

Ми мусим чути ці слова.

За них дорожчого нема.

І запитати хочу я:

Чи українська ми сім’я?

Коли не ціним рідну мову,

Й таке вживаємо в розмову,

Що хочу крикнуть на весь світ:

Як врятувати весь наш рід?

Молитва до мови

            Мово! Пресвятая Богородице мого народу!

З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народжена.

Мово наша! Мудра берегине, що не давала погаснути волелюбності,славі й гордому духу.

Мово наша! Ти зцілювала втомлених духом, давала їм силу, здоров’я, довгий вік і навіть безсмертя тим,що пили Тебе, цілющу джерельницю.

Мово рідна! Прости! Воскресни! Повернися! Возродися! Забуяй вічним і віщим словом, возвелич і порятуй наш народ  навіки!

Ведучий.

Пісня - це національний дар, яким ми, українці, можемо пишатися. Послухайте легенду про нашу українську пісню.

Легенда про пісню.

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, Польщі — здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики...

Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дитину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.

—Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.

—Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються із вдів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

—Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?

Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

- Є у мене національний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня.

Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притисла його до серця. Вклонилась низенько Всевишньому, і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. З тих пір і дивує весь світ українська пісня.

(Звучить пісня «Це моя Україна».)

Ведуча. Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Без мови ми - ніхто, а маючи свою мову - ми нація, горда і незалежна.

Ведучий. Ми, українці, тільки зовсім недавно здобули свою незалежність, у 1991р.Тепер у нас є свої держава, воля, своя мова.І хоч як не глумились із нашої мови, принижували і забороняли, не хотіли слухати і чути її мелодику звучання, а сьогодні вона відроджується.

Ведуча. Яка ж вона чиста, гарна, багата і мелодійна, наша українська мова.

Ведучий. Але й тепер дехто не дуже хоче поважати і шанувати свою мову : перекручують слова, розмовляють такою мовою, якої не існує в світі. Пропонуємо вашій увазі сценку « На дискотеці».

«На дискотеці»

- Прівєт, бебі. Давай знакомитись. Я – Вадя із мєдухі. А тебя як звати? Можна тебя пригласити на танець? Шчас такий музон клас буде – полний отпад! То шо, підем стряхнемось?

- Вибачте, мені зовсім не хочеться танцювати. Не ображайтесь на мене. Я просто слухаю музику.

- Ти шо гоніш, дєтка? Який слухаю? Погналі, слиш?

- Я ще раз у вас прошу вибачення, але я танцювати не хочу. Та й музика мені ця не до вподоби...

- Класний музон! А ти шо, мєдляк ждеш? Тобі мєдляк наравиться шолі? Ну, ти дайош!

- Ні, вибачте, але я зовсім не хочу танцювати. До побачення.

Ведучий.

Сміється сміх, горить на рукаві.

Сміється так дитинно, сто причинно.

Сміється українно – ми живі,

І карим сміхом двері в світ розчинено.

Ведуча.

Сміється розум. Аж пашить крилом.

Сміється дотеп, смутком перелитий,

Добро сміється над горбатим злом,

А доки ми сміємось – будем жити.

Інсценівка усмішки П. Глазового «Кухлик».

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші - не мина

Жодної крамниці.

Попросив він…

Покажіть кухлик той,

що  скраю.

Што? Чєво?

Я нє понімаю.

Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

Да какой же кухлік здєсь,

Єслі ето кружка!

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови.

В Україні живете

Й не знаєте мови!

У меня єсть свой язик.

Да к чєму  мнє мова?

Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має, бідна, язика,

Та не знає мови.

Ведучий. Україна – золота, чарівна сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть.

Читець

На землі великій

Є одна країна:

Гарна, неповторна,

Красна, як калина

І живуть тут люди

Добрі, працьовиті,

 І скажу, до речі,

Ще й талановиті.

Землю засівають.

І пісні співають,

На бандурі грають

І вірші складають

Про ліси і гори,

І про синєє море,

Про людей і квіти…

То скажіть же, діти

Що це за країна?

Наша славна Україна !

Презентація «Україні 25».

Ведучий. Свою любов до України, до рідної мови  студенти  та учні нашого коледжу висловили у своїх творах.

Ведуча. Ми розпочинаємо конкурс на кращий власний прозовий або віршований твір присвячений рідній мові так Україні «Коронація слова». А наше журі буде оцінювати учасників.

Пісні

Оголошенняґ результатів та нагородження переможців.

Пісня «Краща мова єднання».

Ведучий.

Вже кінчається свято,

Нам прощатись пора.

Ми бажаємо Вкраїні

Щастя, миру, добра.

Ведуча.

Добро хай панує у вашому домі,

І мир нехай буде завжди.

Здоров’я міцного і щедрої долі

Бажаємо  на довгі роки.