Конспект уроку "Давньогрецьке суспільство. Афіни"
Тема. Давньогрецьке суспільство. Афіни.
Мета: ознайомити учнів з процесом формування Афінського полісу, охарактеризувати розвиток області Аттики (географічне положення, клімат, заняття населення); описати місто-державу Афіни; простежити процес формування суспільства і держави в Афінах; розкрити причини класової боротьби між аристократами і демосом; познайомитися з реформами його державним устроєм, розглянути та проаналізувати діяльність Солона, Пісістрата, Клісфена, визначити їх історичне значення; розвивати вміння і навички аналізувати історичні факти і події, давати характеристику історичним діячам, працювати з текстом підручника, аналізувати документи, висловлювати власну думку та брати участь в обговоренні історичних питань; виховувати інтерес до вивчення історії, повагу до історичного минулого, толерантне ставлення до оточуючих.
Очікувані результати:
- називати природно-географічні умови розвитку Афінського полісу, Аттики;
- характеризувати та порівнювати закони Драконта, Солона, Пісістрата та Клісфена;
- визначати правове становище населення, особливості суспільного життя;
Тип уроку: комбінований.
Наочність та обладнання: комп’ютер, телевізор, історична карта «Стародавня Греція», підручник, роздатковий матеріал
Основні поняття: поліс, «реформи», «демократія», метеки, аристократи, демос, «тиранія», «остракізм».
Основні дати: VII–VI ст. до н. е. — утворення Афінської держави, 594 р. до н. е. — реформи Солона.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Нумо, діти, підведіться!
Всі приємно посміхніться.
Продзвенів уже дзвінок,
Починаємо урок!
Бажаю вам натхнення, наполегливості, будьте старанними та активними!
Щоб не просто слухали, а чули.
Щоб не просто дивилися, а бачили.
Щоб не просто відповідали, а міркували.
Дружно і плідно працювали.
ІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.
Вправа «Незакінчене речення…»
- Давньогрецька цивілізація зародилася на… (Балканському п-ві)
- Давні греки називали свою країну … (Елладою)
- Жителів Греції називали …(еллінами).
- Стародавню Грецію можна поділити на такі 3 частини …(Північна, Середня та Південна). показати на карті
- Найбільш розвиненими у середній Греції такі області як… (Беотія та Аттика). показати на карті
- Найвища гора Греції… (Олімп). показати на карті
- Територію Греції омивають такі моря як …(Егейське, Іонічне та Критське (Середземне) моря). показати на карті
- У долинах гір Греції вирощували …(маслини, виноград, плодові дерева).
- Критську цивілізацію називають ….(Мінойською)
- Мінойська цивілізація сягнула свого розквіту… (в 14-15ст. до н.е.)
- Мінойську цивілізацію відкрив англійський археолог на ім'я …(Артур Еванс)
- Вийти із палацового лабіринту на Криті Тесею допоміг …(клубок ниток Аріадни)
- Батько Тесея загинув , тому що… (Тесей забув поміняти колір вітрил)
- Мінойська цивілізація зникла в результаті…(землетрусу)
- Поряд з Мінойською цивілізацією існувала … (Ахейська )
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та очікуваних результатів.
Запис плану уроку
- Виникнення полісів у Греції. Піднесення Афін.
- Давньогрецьке суспільство.
- Як у Афінах сформувалася демократія.
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.
- Виникнення полісів у Греції. Піднесення Афін.
Пояснення вчителя:
У давнину Греція не була єдиною державою, як тепер. Це були окремі області зі своїм головним містом і незалежним самоврядуванням. Таке місто називалося полісом. У Греції налічувалося кілька десятків полісів. Найбільш відомі з них: Мегара, Коринф, Ефес, Мілет, Спарта та Афіни (демонстрація на карті).
Таким чином, грецькі міста-держави були самодостатніми утвореннями, які могли забезпечити себе усім необхідним.
У західній частині Аттики є рівнина, де можна було займатися землеробством. Решта частина області була гористою, де її мешканці розводили овець, кіз, свиней. Для вирощування зернових культур земля Аттики була малопридатною. Тому афіняни віддавали перевагу вирощуванню винограду і оливкових дерев, а зернові купували чи обмінювали у сусідів. Бідна для землеробства земля Аттики була багатою глиною, мармуром, залізом, сріблом, що сприяло розвитку всіляких ремесел.
З-поміж інших полісів виокремилося місто Афіни, одне з найстаріших міст Європи, яке розташовувалося в бідній, кам’янистій, випаленій сонцем області Аттиці. Початок місту поклало поселення, що виникло на пагорбі посеред рівнини, який був далеко від берега. Круті схили пагорбу були природнім захистом для мешканців поселення від ворогів, піратів. Місце було обрано вдало. У 594 році до н.е. відбулось остаточне об’єднання Атики навколо Афін.
Робота у підручнику з джерелами с.102-103
Практичне завдання:
Уявіть себе істориками – дослідіть запропоновані джерела та з’ясуйте:
- Звідки походить назва міста Афіни?
- Знайдіть Афіни на карті Давньої Греції
- Якими були головні заняття жителів Афін?
- Яке із зображень символізує багатство Афін?
- Які природні умови сприяли господіарській діяльності жителів полісу та які труднощі їм доводилося долати?
Вчитель: Оскільки місто виникло не на самому узбережжі, на березі бухти збудували порт Пірей, що з’єднувався з Афінами коридором із двох стін завдовжки 5-6 км. Тут на кораблі вантажили вироби афінських гончарів, ремісників, амфори з вином та олією. Кораблі з інших країв привозили до Афін хліб, худобу, деревину, рабів. Поблизу порту Пірей також будували та ремонтували кораблі.
- Давньогрецьке суспільство.
В Афінах, як і в інших грецьких полісах , суспільство ділилося на вільних і рабів. Спочатку жителі полісів вирішували всі важливі питання разом на народних зборах, але з часом з-поміж них виділилися аристократи …
Усі мешканці Афін поділялися на дві групи: громадян і негромадян. Громадяни мали право на земельне володіння й участь у народних зборах і обов'язок захищати свою громаду. До них належали аристократи і демос. Громадянами вважалися лише ті люди, в яких і батько, і мати були корінними афінянами.
Аристократи - представники і нащадки родової знаті, які володіли великими ділянками землі, ремісничими майстернями і кораблями. Це були нащадки перших поселенців. Усього в Аттиці налічувалося 50 таких знатних сімей. Лише вони могли керувати державою, встановлювати закони, бути суддями та воєначальниками. Збіднілі люди потрапляли в залежність до аристократів, які за борги відбирали у них землю та перетворювали їх на рабів.
Демос – вільні незнатні верстви громадян грецьких полісів, тобто – народ. Це були бідні і багаті, але незнатні жителі міста-держави (землероби, ремісники й торговці).
Метеки – чужинці, що оселилися в Афінах. Вони були особисто вільними, але не мали політичних прав, не могли вступати у шлюб з афінськими громадянами і, як правило, не могли володіти неру-хомою власністю.
Рабами ставали полонені, захоплені під час війн, або діти рабів, народжені в рабстві. Вони не мали ніяких прав. У VIII ст. до н. е. все частіше рабами ставали селяни, які не могли сплатити борг.
- Як у Афінах сформувалася демократія.
Простий народ – демос не мирився з правлінням аристократів і боровся за обмеження їхньої влади та можливість впливати на вирішення державних справ.
Після тривалої боротьби аристократи змушені були піти на поступки демосу. У 594р. до н.е. Афінський правитель Солон примирив аристократів і демос, встановивши нові закони, тобто провів необхідні реформи (перетворення).
Робота в парах з підручником с.104
- Опрацюйте схему на с. 104 і встановіть відповідність між реформою та її змістом
(учні презентують свої відповіді)
Вчитель: А тепер давайте розглянемо, які політичні права та обов’язки здобули громадяни Афін згідно реформ солона. (див. підр. с.104)
Питання:
Питання:
1. Яка група суспільства мала більше можливостей впливати на вирішення державних справ?
2. Чи всі жителі Афін унаслідок реформ дістали право брати участь в управлінні державою?
- Які зміни в управлінні Афінською державою внаслідок реформ Солона?
Рада чотирьохсот (буле) – вищий орган виконавчої влади та державного контролю. До її складу входило по сто представників від чотирьох філ (об’єднань родів) Аттики.
Вчитель: Хоч якими помітними були зміни, започатковані реформами Солона, вони не похитнули могутності знаті. Цим скористався родич Солона – Пісістрат, відомий полководець.
Навмисне поранивши себе кинджалом, закривавлений, він з’явився на міському майдані і зажадав від народних зборів, щоб йому дозволили тримати загін охоронців з палицями, бо інакше, мовляв, вороги його вб’ють. Отримавши на це дозвіл, Пісістрат встановив у Афінах свою владу. Так він став тираном. Афіняни незабаром зрозуміли свою помилку і кілька разів намагалися вигнати Пісістрата, та невдало.
Словникова робота:
Тиранія – одноосібна влада, яка спирається на підтримку армії і передається у спадок.
Пісістрат намагався сприяти розвитку землеробства, ремесел, торгівлі, кораблебудування. Він розпочав велике будівництво в Афінах: за його наказом споруджувалися храми, шляхи та водогони. До міста запрошувалися знамениті художники і поети, були записані «Іліада» та «Одіссея», які до того часу передавались усно. Власне, саме в період правління Пісістрата Афіни перетворилися на культурний центр Греції.
Але, після смерті тирана, його синів позбавили влади. На чолі повстання проти тиранії став Клісфен.
Усю територію Афінської держави Клісфен поділив на 10 округів. Громадянство тепер визначалося належністю не до роду, а до певного округа. Раніше країна поділялася за родовою ознакою, тому родова знать була сильною. Цією реформою Клісфен немов «перемішав» громадян і дав усім їм однакові права. Таким чином вплив аристократії в управлінні державою було зменшено. Усі громадяни тепер вважалися рівними незалежно від майнового стану: навіть бідняки могли обіймати будь-які державні посади.
Клісфен запровадив процедуру остракізму. На глиняних черепках писали ім’я політика, який, на думку громадян поліса, загрожував демократії. Якщо набиралася певна кількість голосів проти тієї чи іншої особи, її на десять років проганяли з Афін. Спочатку остракізм використовували для захисту від тиранії. Але згодом його почали використовувати нечесні політики, щоб знищити своїх політичних супротивників.
Завдяки реформам, проведеним Солоном і Клісфеном в Афінах утвердилася демократія.
Словникова робота:
Демократія - (від «демос» – народ, «кратос» – управляти) – устрій, за якого влада в державі належить народу, народовладдя.
Питання:
- Які відбулися міни в управлінні Афінською державою внаслідок реформ Клісфена? (Робота зі схемою)
Вчитель: Отже завдяки реформам Солона та Клісфена афінська община перетворилася з аристократичної на демократичну, а в самому Афінському полісі гарантувалася свобода його громадян, кожен мав право брати участь в управлінні держою.
Але були й негативні риси цих реформ серед них можна виділити те, що рабство таки зберігалося, раби та метеки не мали громадянських прав. А завдяки реформам Пісістрата, а саме його уваги щодо будівництва храмів, шляхів, водогонів – АФІНИ перетворилися на культурний центр Греції.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Кросворд
- Простий народ в Афінах називався…(Демос)
- Архонт, який у 509р. до н.е.ввіісуд черепків …(Клісфен)
- Іноземці, які проживали в Афінах …(Метеки)
- Правитель в Афінах, який в 594р. до н.е. запровадив реформи … (Солон)
- Міфічний цар, засновник міста Афін …(Кекроп)
- Яку назву мав суд черепків? (Остракізм)
- Область середньої Греції, де виникло місто Афівни …(Аттика)
- Найбагатші та найвпливовіші жителі Афін …(Аристократія)
- Як називалися міста-держави у Греції? (Поліс)
- Повноправні жителі Афін … (Громадяни)
VІ. Підведення підсумку уроку.
Продовжіть речення:
«Сьогодні я дізнався (дізналася)…
навчився (навчилася)…
я думаю, що...».
Чи справдилися ваші очікувані результати?
VІІ. Домашнє завдання
Опрацювати §26, опрацювати запитання та завдання з рубрики «Знаю й розумію (п. 1-3) підручника, с.106
про публікацію авторської розробки
Додати розробку