Тема: Диференціація понять “глухий — дзвінкий” приголосні звуки. Лексична тема «Охорона природи». Речення: підмет, присудок, прямий додаток, непрямий додаток у давальному відмінку.
Мета: - вчити дітей диференціювати дзвінкі і глухі приголосні, правильно позначати їх на письмі;
Обладнання: сюжетні малюнки «Підгодовування птахів і тварин узимку», таблиця букв, що позначають глухі і дзвінкі приголосні звуки, індивідуальні картки.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Ось дзвінок нам дав сигнал,
Працювати час настав.
Тож і ми часу не гаймо,
Наш урок розпочинаймо!
Учні виділяють слово із заданим звуком:
[а] - зима, кити, Андрій, вузлик, рука, кавун, дорога;
[м] - майка, дощі, сом, лава, фара, комар, слива, криголам.
Глухі звуки творяться лише одним шумом, голосові зв’язки не дрижать. Дзвінкі - творяться за участю голосу і шуму; голосові зв’язки дрижать.
Па - ба; та - да; са - за.
Ма - жа; ха - га; ка - ґа.
На картці записане тільки перше слово з пари, друге слово утворити самостійно.
Жар - (шар); зірка - (сірка); жити - (шити).
Бити - (пити); злива - (слива); голод - (холод).
Балка - (палка); двір - (твір); ґава - (кава).
Діти насипають зерно (кому?) (птахам).
Хлопчик приніс сіно (кому?) (оленям).
3. Визначення кількості звуків у словах.
Голка, морква, ромашка, парашут, палатка, подарунок, лозина, весло, куртка, цибулина, лимон.
Всі ви, діти, молодці,
Гарно працювали!
Але дзвоник пролунав.
Він мені і вам сказав,
Що заняття час кінчати,
Треба йти відпочивати(говорять діти).