Конспект уроку для 5 класу "Народні символи України. Уособлення краси України в рослинних символах. Образи птахів та тварин в українському фольклорі."

Конспект уроку з українознавства для 5 класу

Тема: Народні символи України. Уособлення краси України в рослинних символах: калина, верба, дуб, тополя, барвінок, чорнобривці. Образи птахів (лелека, ластівка, соловейко, зозуля) та тварин (кінь, тур) в українському фольклорі. Рослини і птахи, які стали традиційними народними символами України (калина, верба, барвінок, чорнобривці, лелека, ластівка, соловейко, зозуля).

Мета: Формувати у школярів ціннісне ставлення до Батьківщини, українського народу; розширити кругозір учнів про рідну Україну, про народні символи; викликати інтерес до пізнання своєї Батьківщини; розвивати в учнів почуття гордості за славне минуле рідного народу, національної самосвідомості та громадянської активності; розвивати спостережливість, пам'ять, мислення; виховувати любов до Батьківщини, бажання зробити її кращою, прагнення примножувати своєю працею здобутки українського народу.

Обладнання: мультимедійна презентація, карта України, різнокольорові наліпки, завдання для груп, прислів’я та приказки (робота в парі).

Епіграф:

                                                                        Нема на світі України
                                                                        Без хвиль могутнього Дніпра,
                                                                        Як українця – без калини,
                                                                         Без солов’я і рушника…
                                                                                                             О.Шелест.

Хід уроку

І. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

- Схарактеризуйте свій настрій трьома словами.

(діти за бажанням характеризують)

- Якими ми будемо на цікавому уроці українознавства?

У- уважні

Р – розумні

О – оперативні

К – кмітливі

- А ще ми візьмемо з собою на урок взаємоповагу, взаємодопомогу, взаєморозуміння.

- А  що ви очікуєте від уроку?

- Про що хотіли б дізнатися?

- Чого навчитися?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми уроку.

-.Сьогодні у нас — незвичайний урок. Сьогодні ми зробимо ще один крок в країну чудову, в країну відому, що так нас чекає й збагачує мову.

- На землі великій є одна країна:

 Гарна, неповторна, красна, як калина.

 І живуть тут люди добрі, працьовиті

 І, скажу по правді, ще й талановиті.

 Землю засівають і вірші складають,

 На бандурах грають і пісні співають.

- Діти, як ви думаєте, про яку країну йдеться розмова у вірші?

- Правильно. Мова йдеться про нашу неньку Україну.

- Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомство з символами нашого народу, поговоримо про історію виникнення народних оберегів. (Слайд 1)

- Народи світу розрізняються між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, що споконвіку шанують і бережуть.

- Які ви знаєте групи символів України? (Державні, народні.)

- Назвіть народні символи України. (Верба, калина, рушник, писанка, віночок.) (Слайд 2)

- Щоб бути справжнім патріотом своєї Батьківщини потрібно не тільки любити рідну землю, а й знати її історію, вивчати культуру, символи, звичаї,  обряди, побут і традиції свого народу.

- Коли чуємо слово Україна, то що уявляємо?

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу (мультимедійний супровід).

(Слайд 3) Наро́дні си́мволи Украї́ни — скарб українського народу. В українській графіці використовуються символи й образи з пісенної народної творчості, з легенд, що використовуються в обрядах і звичаях. Українці відтворюють ці символи у вишивці на сорочках, рушниках, у розписі посуду, в кованих виробах, у різьбленні, в барельєфному прикрашанні житла, у розписах печі в хатах, гончарних виробах, у гравюрі, а також, в окремому виді української творчості — в писанках.

(Слайд 4) Давні предки українців обожнювали природу і вірили в існування добрих і злих сил у ній. Намагаючись захиститися від зла, люди створили для себе цілу систему оберегів. Берегиня, обереги — це давні добрі символи. З їхньою допомогою народ зберіг свою родовідну пам'ять, історію, культуру.

(Слайд 5) Для прабабусь і бабусь українців, хрест, молитва, великодня крашанка, як і рушник, паляниця, вогонь у печі, обручка, пучечок певного зілля, пов'язаного навхрест, а також слова «Добрий день!», «З Богом!», «Бувайте здорові!», були не просто предметами і словами, а знаками добра і сили, заступниками від нещасть, були — оберегами. «Оберег» походить  від слова «Берегиня», що рівнозначне грецькому «земля», богиня землі, її берегуша, охоронниця.

(Слайд 6) Берегиня — мати всього живого, первісне божество-захисник людини, богиня родючості, природи та добра. З часом Берегиня стала охоронницею дому, її скульптурки знаходились у хатах, зображення-амулети носили на шиї. Образ Берегині дійшов до сьогодні у вишивці: на обрядових рушниках, у жіночому одязі. З часу прийняття християнства символічний смисл Берегині (Венери, Рожаниці) було перекладено на образ Богородиці. В ньому людина вшановувала саму природу, життя, подвиг материнства. Ікони із зображенням Богоматері брали з собою в похід, ними благословляли воїнів, що йшли на смертний бій із загарбниками.

-.Серед речей-оберегів, рушників та ікон переважав рослинний декор.

- За втіленням символіки умовно поділяються на рослинні та тваринні. (Слайд 7)

1.   До рослинних символів відносяться калина, верба, дуб, тополя, барвінок, чорнобривці. Вони здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі.

(Слайд 8) Барвінок. Цю рослину назвали так на честь кохання юнака Бара і дівчини Вінки. Барвінком прикрашають весільний коровай, його садять біля хати. Барвінок вплітають дівчата у віночок. Він зеленіє навіть під снігом. Ця рослина є символом кохання.

Довгі, тонкі віти має
Віти «котики» вкривають
З гілок кошики плетуть,

В церкву раз на рік несуть (Верба) (Слайд 9)

Верба. Здавна у нашому народі найбільш шанованим деревом є верба. Близько 30 видів росте в Україні. Кажуть: «Де вода, там і верба». «Без верби і калини – нема України», – говориться в народній приказці. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна. Про тиху, скромну вербу народ склав багато пісень. У багатьох творах згадує вербу і Т. Шевченко. Перебуваючи у засланні у пустелі біля Каспійського моря, Шевченко посадив вербову гілку. Він поливав, доглядав її і виросла вона йому на втіху. Росте верба Шевченкова і досі. А от похилені вербові гілки викликають зажуру і смуток.

Тиждень перед Великоднем називається вербним (Вербна неділя). Тоді освячують вербу. У багатьох селах України садили гілочку свяченої верби. Вважалося, що така верба є особливо цілющою.

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (Калина ) (Слайд 10)

Калина. Символ життя, крові, вогню. Деякі дослідники пов'язують її назву із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового дерева, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме дерево пов'язує світ мертвих зі світом живих.

З гілочки калини батько синові робив сопілочку, а слабеньким дівчаткам-немовляткам робили колисочку із калини. Калину оспівують у піснях, про неї складено легенди. В одній із них розповідається про те, як вродлива дівчина Калина завела у болото ворогів-бусурманів. Багато з них загинули, але загинула і молода красуня. На місці її загибелі виріс кущ, який на честь дівчини і назвали калиною.

Нею прикрашали весільний коровай. Перед молодими на столі ставили букет із гілочок дуба та калини. І на весільному рушнику вишивали калину з дубом як символи дівочої краси і ніжності та чоловічої сили і міцності.

Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного. Калина уособлює й саму Україну. Як символ Батьківщини, вона «проросла» в гімнові січових стрільців:

Ой у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася,

А ми тую червону калину підіймемо.

А ми нашу славну Україну розвеселимо!  

Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Красива вона і в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок.

(Слайд 11) Дуб. Символ сили, могутності, довголіття. Він живе довго. Матері своїм синам на сорочці вишивали листя дуба, щоб син був сильним і міцним.

(Слайд 12) Чорнобривці. Для матерів чорнобривці – символ синівської чоловічої сили, святості, чистоти, хлоп'ячої краси й добра. Діти ж пов'язують ці квіти з образом матері, для них це символ отчого дому, материнської любові, Батьківщини.

 Саме чорнобривці є традиційними елементами українського віночку. Ці квіти є символом вірності та відданості. Прийнято вважати, що чорнобривці запалюють кохання у серці. Колись дівчина носила на голові вінок з цими квітами, щоб молодик не забув дороги до милої та ніколи не зраджував її. Яскраві бутони чорнобривців уособлюють образ бравого парубка – чорнобривого, сильного та чарівного. А ще існувала думка, що чорнобривці здатні оберігати хату від злих духів та недоброго ока. Саме тому у садочку біля кожної хати обов'язково росли чернобривцi. Квіти були настільки поширеними, що згодом вони стали справжнім символом рідного дому та нашої Вітчизни.

(Слайд 13) Тополя. Тополя з давніх-давен є українським народним символом. З цим струнким деревом ототожнювали гнучкий дівочий стан та гірку дівочу долю. Тополя – досить вимоглива порода. Вона потребує родючого і вологого грунту. Тополі дуже полюбляють світло. Дерева зустрічаються по всій території України.

2.   Тваринних символів в українській семантиці багато. Тваринні образи мають універсальне значення в символічній системі українського фольклору. У вишивках зооморфних (тваринних) орнаментів зображуються: кінь, заєць, риба, жаба; з птахів — півень, сова, голуб, зозуля; з комах — муха, метелик, павук, летючі жуки. На Наддніпрянщині елементи тваринного світу, часто дуже стилізовані, зберегли свій початковий зміст у назвах орнаменту: метелики, рачки, павуки, собаки, півники. На Київщині й Полтавщині траплялися стилізовані зображення качок, павичів, джмелів.

Коза притаманна для переважної частини України від Київщини й Чернігівщини до Гуцульщини в Карпатських горах, а ознаки вовка поширені на волинському Поліссі й частково чернігівському Поліссі.

У тих регіонах України, де вовк є тотемом, під час новорічних народних вистав свята Щедрого вечора щедрувальники вдягалися не лише в шкіру кози, але й у шкіру вовка. Етнографами записано на Чернігівщині пісню при щедровечірньому водінні кози, де згадується також і вовк.

(Слайд 14) Кінь. Символ вірності, відданості, волі. Наприклад, у козацькі часи улюбленою твариною був кінь. У багатьох думах, піснях оспівували козака і тут же згадували його коня. Кінь – це символ енергії й сили, пристрастей та інстинктів, а також вірності і відданості в праці, в щоденних турботах. Предковічно, коні були помічниками богів, воїнів і, головне, хліборобів.

(Слайд 15) Тур. У княжі часи улюбленою твариною був тур. Тур – символ об’єднаної енергії Сонця і Землі, фізичної сили і здоров’я, мужності і доблесті.

•                   Але найулюбленішими тваринними символами є птахи. Люди вважали, що навесні душі померлих в образі птахів повертаються на землю. Птаство — елемент, що пов'язує тутешній світ з потойбічним, переносник душ. І повертаються вони восени в рай. Очевидно з цих двох слів утворилося «Вирій». А ключі від Вирію Бог доручив зозулі, — говориться в легенді.

(Слайд 16) Зозуля. Відкриває зозуля ключами вирій, випускає птахів по черзі на землю. А ще Бог доручив їй кувати довгі роки життя людям. І у вирій вона повинна відлетіти раніше, щоб відкрити його для інших птахів. Тому не встигає вона висидіти пташенят і тому підкидає яйця в чужі гніздечка. Та хай там як, про зозулю в Україні ніхто ніколи не говорив погано. У народних піснях її порівнювали з матір'ю, яка побивається за своїми дітьми, називали лагідно «зозуленькою-матінкою».

На даху моєї хати

Оселився птах цибатий.

Довгий дзьоб і ноги має,

Мишок, жабок полюбляє.

Чемних діток іздалека

В кожен дім несе …( Лелека) (Слайд 17)

Лелека. Улюбленим птахом є лелека. Його назвали на честь божества добра і кохання — Леля. Ну, а як відомо — від кохання народжуються діти. От і приносить їх у наші домівки лелека. Говорили колись, що Лель живе у душі доброї людини, а лелека мостить гніздо на подвір'ї добрих людей.

(Слайд 18) Ластівка. Символом матері є ластівка. До християнства 22 вересня святкували свято Рожаниці — покровительки матері — породіллі. Цього дня діти ліпили з глини ластівку і дарували матері. Мати зберігала її протягом року до наступного свята. Якщо мама помирала, то діти клали ластівочку їй у домовину, а на воротях ставили перевернуті граблі й зверху прикріпляли ластівку. Так вони стояли 40 днів і всі, хто йшов мимо двору знали, що померла та, на якій трималася вся родина. З ластівкою пов'язано багато прикмет, повір'їв.

У долині цілий день

Він співа дзвінких пісень.

Як верба і як калина,

Птах цей – символ України.

Тішить піснею людей

Гарна пташка – …(Соловей) (Слайд 19)

Соловей. Український народ дуже співучий. Давня легенда розповідає про пташку, пісні якої стали перекладом на пташину мову пісень нашої Батьківщини. Ця пташка — соловей. Розповідали старі люди, що колись давно ця гарна пташка не жила на наших землях. Гніздилася в далеких краях і не знала дороги на Україну. Але що були солов'ї дуже співучі, то літали по всьому світу і збирали пісні всіх народів для індійського царя.

Завдання в групах.

(Діти розсідаються на 4 групи за кольоровими наліпками, які у них прикріплені на стільцях).

1 група.

Пригадайте фольклорні твори (казки, пісні), у яких згадуються рослини чи тварини, птахи. Як змальовані вони і що символізують?

2 група. Пригадайте прислів’я та приказки, у яких згадуються рослини, птахи та тварини. Як змальовані вони і що символізують?

3 група.

Складіть сенкан до слова калина.

4 група.

Складіть сенкан до слова верба.

Робота в парах.

(Дітям роздаються аркуші з частинами прислів’їв і приказок).

Поєднайте початок та кінець прислів’я або приказки.

ІV. Рефлексія. Підсумок уроку.

Ось і підійшла до кінця наша розмова. 

• Що таке народні символи?
• Що може бути символом ?
• Де можемо зустріти символи в повсякденному житті ?
• Які стародавні символи використовували люди ?
• Чи сподобався урок ?
• А що нового дізналися ?
• Що вас зацікавило ?

Отже, діти! Пишаємося нашою Україною! Адже яку багату історію вона має! Не забуваймо те, що було започатковане нашими предками. Шануймо минуле! Цінуймо майбутнє!

                                                                        Нема на світі України
                                                                        Без хвиль могутнього Дніпра,
                                                                        Як українця – без калини,
                                                                         Без солов’я і рушника…
                                                                                                             О.Шелест.