Виховний захід " Куліш - від давнини до сучасності"

ВИХОВНИЙ ЗАХІД

«Куліш – з давнини до сучасності»

Мета: ознайомитися із особливостями кухні українського народу; поглибити знання з технології приготування кулеша; розвивати  інтерес до народних традицій, обрядів, побуту українців; сприяти  духовному  розвитку  особистості; виховувати в дітей повагу до культури й спадщини українського народу.

Обладнання: презентації учнів.

Перед проведенням заходу учні відвідали етнографічний музей «Українська світлиця» на базі Путивльського ліцею №1 ім. Р.Руднєва. Учитель української мови та літератури Булава Л.Г. розповіла про традиційні українські страви.

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (на дошці записано тему й епіграф заходу)

Пояснити значення прислів’їв та приказок.

• Щоб поєднати корисне з приємним, згадаймо українські прислів’ї та приказки та пояснимо їх зміст.

1. Густенька каша, та не наша, а наш несолоний куліш — як хочеш, так і їж. 
2. Хоч куліш, та виделкою.   
3. Куліш не каша, пять рублів не гроші.  
4. Хоч куліш, та з перцем.   
5. Дим вам із бовдура, крихту на стіл та густий куліш, щоб було спати тепліш.

• Чому назва страви «куліш» так часто зустрічається у фольклорі?

II. ВСТУПНА РОЗПОВІДЬ ПРО УКРАЇНСЬКУ КУХНЮ ТА ІСТОРІЮ ВИНИКНЕННЯ КУЛЕША.

Народна кухня – це така ж культурна  спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво. Українська кухня складалася протягом віків і з давніх часів  відрізнялася різноманітністю страв, високими смаковими й поживними якостями. Традиційне харчування українців пройшло тривалий час становлення і розвитку.  Деякі  рецепти приготування страв і способи збереження продуктів харчування дійшли до нас  від часів  Трипілля, ранніх слов’ян та Київської Русі.  Тож і маємо в Україні оригінальну кулінарію, створену віками і тисячоліттями.  У то й же час страви повинні були бути обов’язково ситними, підримувати здоров’я людини.

Згадайте наших козаків. Подивіться, якої вони міцної статури, бо їжа була завжди ситна, приготована з любов’ю. Саме здорова їжа служила основою міцного здоров'я козаків та їхньої незвичайної сили й витримки. Найголовнішою стравою у козаків був куліш. Також його любили варити чумаки, і просто люди, які працювали в полі.  Ця страва легко готувати  польових умовах. Звідси й інша його назва — польова каша. Козаки щодня варили куліш під час військових походів. Після ліквідації Запорізького козацтва козаки розселилися на широкій території України. Рецепти козацької кухні передавалися з покоління в покоління, видозмінювалися, і сьогодні існує безліч варіантів приготування куліша.

III. РОБОТА НАД НОВИМ МАТЕРІАЛОМ

Отже, поговоримо детально про рецепти куліша, або  польової каші, яка часто готується й зараз  під відкритим небом в казані на вогні. Смачний та неймовірно ситний! Що ще треба для гарного обіду. Звичайно, рецептів куліша є дуже багато. Переважно куліш готували з пшоном, але подекуди варили й гречаний (деякі райони Чернігівщини, Полтавщини), кукурудзяний (Південне Поділля). Іноді на Правобережному Поліссі пшоняний куліш варили на молоці (молочний куліш), сироватці (сироватчаний), маслянці (сколотчиний). Смачним вважався густий куліш, а не такий, у якому крупина за крупиною ганяється з дубиною. Ця страва настільки популярна, що її оспівано в різних творах.

1. РОБОТА НАД ВІРШЕМ  В.Тесленко «Куліш - їжа козаків»

• Прослухати поезію, назвати основні складові кулеша та поетапність приготування страви.

Куліш - їжа козаків

Козак брав зазвичай з собою,
Коли в похід до війська звуть:
Пшона три жмені, люльку, зброю,
Сіль, трохи сала - та  й у путь!

Вода завжди була десь поряд -
Із річки кухоль зачерпне.
І поки ще далеко ворог,
Обід ніхто не обмине.

У казанок кидає сало,
Хай жир уходить нанівець.
Щоб шкварок там було чимало,
Він воду ллє вже під кінець.

Як закипить - пшона три жмені,
Щоб розварилося вкінець!
І все! Облиште теревені!
Сідайте хлопці!
Хай їм грець!

В пшоні тім користі багато,
Там вуглеводи і білки.
Тому, в походах і на свято
Куліш любили козаки.
( Орієнтовна відповідь. Готувався такий куліш з пшона, рідше з інших злаків, приправлялся салом і  мав смак багаття і вільного життя, завдяки чому назавжди став невід'ємною частиною нашої культури).

• За свідченнями літературних джерел це блюдо увійшло не тільки в кулінарні хроніки нашої країни, але й згадується в багатьох художніх творах українських письменників. Прослухайте уривки із творів та висловіть свої думки про значення куліша в житті козаків та селян.

«Сироватка варив куліш у чималенькому мідному казані посеред двору. Ще кулішу не зварилася, а по двору дух пішов, аж комишники засалапали язиками, як голодні коті. Приправивши її запорожець старим салом, ліщиновим листям, дикою цибулею, перцем, котрого мав у чересі з півдесятка стручків. готував дві страви: одну рідку, одному густішу, домішавши туди трохи гречаного борошна. Опріч пшона, кількох шматків сала на дні бодні та ворочка гречаного борошна - в коморі більше не було нічого. Комишники доїдали Драпакові запаси й, либонь, не загадували далеко наперед. Земля біля хутора лежала неорана, й не було в хлівах ніякої худоби, навіть буда біля хати стояла порожня – пес або забіг, або його забили. Комишники лигали гарячий куліш, аж тріщало за вухами. Вони забули про кашовара, і йому залишилося тільки трохи рідкої кулеші. Сироватка їв не поспішаючи, ложку ніс до рота красиво, підставляючи під неї човником долоню. Він не дивився в бік комишників, що повиверталися на очереті, палили люльки...»

Ю. Мушкетик «Яса»

«Невважаючи на спечу й духоту, косарі співали косарських пісень; їх голоси змішувались з пташиним щебетанням, з тріщанням трав'яний дерев'яних коників. Гаряче повітря аж кипіло хвилями всякої гармонії. Наймит розпалив багаття, повісив на тагани казанок і почав варити куліш. Сонце стало серед неба, і косарі зійшлись полуднувать, посідавши кругом мисок. Дашкович сів поруч з косарями до кулішу. Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею й кропом, куліш тієї здався філософові смачнішим од усякої страви».

І. Нечуй-Левицький «Хмари»

2. ПРЕЗЕНТАЦІЯ КОМАНДАМИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ КАРТ ПРИГОТУВАННЯ КУЛЕША.

• Куліш — це степ і воля, зоряний простір і довга пісня, тепло багаття і спорідненість товариства. Із чого ж і як готують куліш? Який він на смак? Щоб відповісти на ці запитання, була проведена дослідницька робота трьома командами. Кожній із груп було запропоновано скласти технологічну карту приготування куліша.

I команда

Козацький куліш на багатті в казані

Складники на 6 порцій:

• Пшоно - 200 г
• Морква - 1 шт
• Цибуля - 2 шт
• Картопля - 4 шт
• Сало свиняче (свіже) - 200 г
• Спеції - за смаком
• Зелень (зелена цибуля, петрушка або кріп)

Приготування: Свіже свиняче сало наріжте кубиками та покладіть в казанок, хай воно трішки підсмажиться та пустить жир. Цибулю дрібно поріжте, натріть на тертці моркву. Покладіть овочі в казанок і обсмажуйте, періодично помішуючи, 5-7 хв. Потім влийте в казанок 1,2-1,5 л води і залиште закипати. У киплячу воду покладіть нарізану картоплю. Варіть 5-7 хв, після чого засипте ретельно промиту крупу. Коли пшоно звариться, додайте спеції і подрібнену зелень. Ретельно перемішайте куліш і подавайте до столу.

II команда

Рибний куліш

Складники на 6 порцій:

• Річна риба —  1 кг;
• пшоно — 150 г;
• картопля — 2 шт.;
• морква — 1 шт.;
• цибуля — 2 шт.;
• жменя кропу;
• рослинна олія — 40 мл;
• вода — 2,5 л.

Приготування: Куліш з риби - страва, яку цінують рибалки, любителі відпочинку на природі та усі, хто любить ситну і здорову їжу. Створений на природі з свіжої риби, він чудово передає енергетику страви. Для початку почистити треба рибу, промити її, залити водою і зварити бульйон. Далі відділити бульйон від риби, а саму рибу відокремте від кісток. Усипати в бульйон пшоно й готувати близько 15 хвилин. Додати картоплю, піджарку з овочів та варіть півгодини. Перед подачею заправите зеленню і шматочками риби.

III команда

Куліш з грибами

Складники на 6 порцій:

• свіжі печериці – 500 грам
• пшоно — 150 г;
• картопля — 3 шт.;
• цибуля — 1 шт.;
• рослинна олія — 60 мл;
• вода — 2 л;
• жменя петрушки;
• лавровий лист — 2 шт.;
• чорний перець.

Приготування: Гриби промийте, залийте водою і проваріть до готовності. Вийміть з відвару і подрібніть. У бульйон викладіть пшоно, спеції і варіть протягом 20 хвилин, після чого покладіть картоплю і потримайте на плиті 10 хвилин. Цибулю підсмажте, змішайте з грибами і викладіть суміш у гаряче. Варіть під кришкою, заправити зеленню і подавайте.

IV  команда

Зараз, як ніколи, хочеться повертатися до своїх коренів. Традиційно цю кашу готували в казані на багатті, але ми пропонуємо вам адаптований під сучасні реалії рецепт козацької каші, приготованої в каструлі.

Куліш вегетаріанський

Необхідні інгредієнти:

1 стакан гречки (200-250 г)

4 картоплини

1 морквина

1 цибулина

4 зубчика неочищеного часнику

1 л води (+ 1,5 стакана на додавання при необхідності)

2 ст. ложки олії (для обсмажування)

Сіль, приправи, лавровий лист (за смаком)

Послідовність приготування:

• В чашу мультиварки наливаємо олію, закладаємо туди нарізану цибулю, натерту моркву і в режимі «Смаження» доводимо овочі до золотавого кольору
• Перехід до режиму «Суп/Каша» на 1,5 години та викладання до чаші гречаної крупи. Наливаємо воду (1 л), закриваємо кришкою і готуємо 10-20 хв.
• Чистимо, подрібнюємо кубиками картоплю, додаємо її до гречки з овочами і варимо під закритою кришкою до готовності картоплі
• Останній штрих – солимо, кладемо лавровий лист, приправи, мелений перець, неочищений часник. При необхідності додаємо води і готуємо ще 10-15 хв.

Таким смачним дієтичним кулешиком можна пригощатися у дні посту та при проблемах з шлунково-кишковою системою. Він буде смакувати як гарячий суп, після охолодження – як гарнір.

3. РОЗПОВІДЬ про традиції та сьогодення.

•        Ще й сьогодні збереглися традиції варити  спільний громадський куліш. Сусіди одного кутка збираються на вулиці та з принесених кожним мешканцем продуктів урочисто, з піснями готують на свіжому повітрі, як правило, на перехресті вулиць, куліш. Ритуал пов’язаний із прадавніми звичаями спільного споживання обрядової страви на початку нового сільськогосподарського періоду з метою забезпечення гарного майбутнього врожаю. У давнину така ритуальна трапеза була пов’язана із аграрними культами і жертвопринесенням вегетативним божествам, супроводжувалася піснеспівами й обрядовими дійствами. Не треба також про секрети  приготування куліша. Після зняття з вогню, спеціалісти радять дати страві деякий час постояти в теплому місці, щоб усі інгредієнти між собою «подружилися». Своєрідної пікантності додає легкий присмак димку, без якого, на думку поціновувачів, справжнього кулішу не буває. Також рекомендують перемішувати  куліш палкою, витягнутою безпосередньо з вогнища.

4. ПЕРЕГЛЯД МУЛЬТФІЛЬМУ  « Як козаки  куліш варили» https://www.youtube.com/watch?v=yZnnJZAYqPg

• Яку роль відіграв куліш у житті козаків?

IV. ВИСНОВОК.  Не кожна страва здатне залишити такий слід в історії та літературі. При цьому основною властивістю, яке допомогло кулешу завоювати народну любов, є простота інгредієнтів і приготування. Пшоно, сало і цибулю – ось і весь секрет, але з їх допомогою можна нагодувати не один загін під час військового походу. Навіть зараз при проведенні заходів з великої кількістю людей – це найкраща страва, щоб нагодувати всіх учасників. По-перше – це українська традиційна страва, по-друге – вона корисна, по-третє – вона швидко готується і має різні варіанти рецепту, можна використовувати ті продукти, що є в наявності.

Література

1.Українські страви. К.:Державне видавництво технічної літератури УРСР. 1961. 454 с.

2. Шумило Г. І. Технологія приготування їжі. Навчальний посібник. — К.: Кондор, 2008. — 506 с.

3. https://naurok.com.ua/instrukciyno---tehnologichni-kartki-z-prigotuvannya-kuleshikiv-275609.html

4. http://kkibp.edu.ua/uk/novini/417-kulish-tse-step-i-volia-zorianyi-prostir-i-dovha-pisnia-teplo-bahattia-i-sporidnenist-tovarystva