Конспект уроку для 9 класу на тему: "Електролітична дисоціація. Електроліти й неелектроліти"

Про матеріал
Конспект уроку для 9 класу на тему: "Електролітична дисоціація. Електроліти й неелектроліти"
Перегляд файлу

План-конспект уроку з хімії для учнів 9 класу студентки 51 групи хімічного факультету Нефедюк Марини

Тема: Електролітична дисоціація. Електроліти й неелектроліти

Мета: формувати уявлення учнів про процеси, що відбуваються в розчинах; ознайомити з поняттям «електролітична дисоціація»; пояснити залежність електролітичної дисоціації від будови молекул розчиненої речовини й розчинника; ознайомити учнів з поділом речовин на електроліти й неелектроліти за електропровідністю в розчині або розплаві.

Обладнання: таблиця розчинності, прилад для визначення електропровідності в розчинах.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Демонстрація 3. Дослідження речовин та їхніх розчинів на електропровідність. В окремих склянках речовини: дистильована вода, кухонна сіль, цукор, лимонна кислота, сода, розчини хлоридної кислоти, натрій гідроксиду, натрій сульфату.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

 

II. Аналіз практичної роботи № 1, оголошення оцінок

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Демонстраційний експеримент 3. Дослідження речовин та їхніх розчинів на електропровідність

З курсу природознавства й фізики ми пам’ятаємо, що метали проводять електричний струм.

• Хто може пояснити, чому ця властивість притаманна металам? (Металевий зв’язок, металеві кристалічні ґратки, вільні електрони в кристалічних ґратках і катіони у вузлах)

• Який метал має найвищу електропровідність? (Срібло, золото, мідь)

• Чи проводить електричний струм вода? (Так, ні)

Проведемо експеримент: занурюємо електроди в дистильовану воду й подаємо струм у систему. Лампочка не горить. Висновок — ланцюг розімкнений, дистильована вода не проводить електричний струм.

Нагадуємо, що електричні прилади не можна гасити водою, не можна торкатися електричних дротів, електричних приладів мокрими руками. Чому? (Тому що водопровідна вода проводить електричний струм)

Перевіряємо водопровідну воду приладом — лампа горить.

Проблемне питання: Чому? Чим відрізняються дистильована й водопровідна вода? (Наявністю розчинених у них солей)

Проведемо експеримент: сухі електроди зануримо в сухий натрій хлорид  лампочка не горить. Тепер приєднаємо до приладу склянку з дистильованою водою й акуратно шпателем насиплемо кілька кристалів натрій хлориду. Спостерігаємо за лампою, що поступово розгоряється.

Висновок: розчинені у воді кристали зробили розчин електропровідним.

— Чи всі речовини здатні так змінювати воду?

Проведемо аналогічне дослідження із содою, цукром, лимонною кислотою. Робимо висновок:

• розчин цукру не проводить електричний струм;

• розчин лимонної кислоти проводить електричний струм;

• розчин соди проводить електричний струм.

Розглянемо електропровідність інших розчинів (NaОH, HCl, Na2SО4).

Речовини, розчини й розплави яких проводять електричний струм, називаються електролітами. До них належать усі солі, кислоти, основи, більшість основних оксидів, тобто речовини з іонним і ковалентним полярним типами зв’язку.

Речовини, розчини й розплави яких не проводять електричний струм, називаються неелектролітами. Це прості речовини — неметали, речовини немолекулярної будови, більшість органічних речовин.

 

IV. Вивчення нового матеріалу

Чому розчини й розплави кислот, основ і солей проводять електричний струм?

Необхідно згадати особливості будови молекули H2О (диполь, з ковалентним полярним зв’язком).

У разі потрапляння у воду речовини з іонним зв’язком, наприклад NaCl диполі води орієнтуються відносно іонів цієї речовини протилежно зарядженими полюсами. У результаті електростатичної взаємодії між іонами розчиненої речовини й молекулами води відбувається гідратація іонів, що ослабляє зв’язок між ними, який поступово руйнується.

NaCl Na+ + Cl-

Утворюється два протилежно заряджені гідратовані іони.

Під час розчинення у воді речовин з ковалентним полярним зв’язком процесу дисоціації передує поляризація зв’язку.

HCl H+ + Cl-

Такі уявлення про дисоціацію у водних розчинах сполук сформувалися не відразу. Сванте Арреніус та інші прихильники фізичної теорії назвали цей процес електролітичною дисоціацією.

Електролітична дисоціація — це розпад електролітів на іони в розчині або розплаві.

Основні положення теорії електролітичної дисоціації (ТЕД) сформулював шведський учений Сванте Арреніус у 1887 р., за що в 1901 р. отримав Нобелівську премію з хімії.

 Основні положення ТЕД:

• Дисоціація електролітів відбувається під дією полярних молекул розчинника.

• Дисоціація — оборотний процес. Зворотний процес називається асоціацією.

• Молекули, що дисоціюють, розпадаються на катіони й аніони, причому заряд усіх катіонів дорівнює сумарному заряду всіх аніонів.

Під дією електричного струму в розчині виникає спрямований рух йонів: катіонів — до катода, аніонів — до анода.

Уперше припущення, що в розчині відбувається сполучення речовини й розчинника, висловив Д. І. Менделєєв.

Згодом І. О. Каблуков і В. О. Кистяковський об’єднали обидві теорії й показали, що розчинення — складний фізико-хімічний процес.

Розглянемо на прикладах:

Na2SO4 2Na+ + SO42-

NaOH Na++OH-

Самостійно запишіть рівняння дисоціації речовин:

KOH

CaCl2

HNO3

 

V. Підбиття підсумків уроку

Сьогодні ми дізналися, що розчинення — складний процес.

• Які явища супроводжують розчинення?

• Чи завжди в розчині протікатимуть усі перелічені процеси?

Розгляньмо це на прикладі трьох речовин:

  

NaCl

C12H22O11

H2SO4

Руйнування ґраток

+

+

-

Дифузія

+

+

+

Гідратація

+

+

+

Дисоціація

+

-

+

 

VI. Домашнє завдання

Опрацювати §8,завдання 71,72 на с. 50.

1

 

docx
Пов’язані теми
Хімія, 9 клас, Розробки уроків
Додано
24 жовтня
Переглядів
105
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку