Конспект уроку для учнів 11 класу "Образ Грегора Замзи: проблемність, метафоричність, символічність. Композиція твору "Перевтілення""

 

 

Урок №6

Тема: Образ Грегора Замзи: проблемність, метафоричність, символічність. Розкриття у творі світового буття як абсурдного. Особливості композиції, функції фантастики. Характерні риси стилю Ф. Кафки, поєднання реалістичних і міфологічних елементів у гротескному світі.

Мета уроку:

• допомогти учням усвідомити зміст, ідейно-художні особли­вості оповідання Ф. Кафки та його стилю;
• розкрити значення терміну «самотність»;
• розвивати навички роботи з текстом;
• удосконалювати вміння учнів формулювати та обґрунтовувати власне ставлення    до прочитаного;
• сприяти вихованню найкращих моральних якостей

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Основні терміни та поняття: «маленька людина», новела, оповідання, притча, гротеск.

Обладнання: портрет Ф. Кафки, ілюстрації до його творів, роздавальний матеріал (літературознавчі міні-словнички, кольорові картки для письмоких побажань), мультимедійна презентація «Трагедія «маленької людини» у сучасному світі»,музичний супровід, поезія В. Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина?», поезія Л.Костенко « Ще вчора була я висока, як вежа…», поезія А. Фешак, Я. Малішевської.

Література

• Паращич В. В. Світова література (академічний рівень).- К.; Основа,2011.
• Волощук Є.Зарубіжна література. Хрестоматія – посібник для 11 класу. К.: Генеза,2003.
• Шевченко Н. В. Зарубіжна література. –Х.:Весна,2010.
• Кузьменко В.І. Словник літературознавчих термінів. – К.: «Український письменник»,1997.
• Усі зарубіжні письменники та їхні твори. 11 клас. – Х.: «Ранок», 2009.
• Газета «Психолог» №30-32, 2008Р., ст.52-55
• Газета «Психолог» №16, 2010р.,  ст.20-21

 

                                 ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний момент

  1. Привітання

  2. Перевірка присутності учнів

  3. Підготовка до уроку

Учитель. Доброго  дня, діти! Готуємось до уроку. Подайте, будь ласка, список відсутніх учнів.

 

ІІ.Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Відомий французький драматург XX ст. Ежен Йонеско писав: «Я відкрив Кафку доволі пізно. Перше, що я прочитав (це було «Перевтілення»), вразило мене... Я тільки відчував за всім цим щось жахливе, що може статися з кожним із нас, хоч це й представлено в цілком ірреальній формі... я зрозумів так, що кожен із нас може стати чудовиськом, що в кожному з нас причаїлася така мож­ливість. Чудовисько здатне вилізти назовні у будь-який момент. І тоді з нами відбудеться перевтілення. Інакше кажучи, чудовисько, що притаїлося всереди­ні нас, здатне перемогти. Адже людська юрба, цілі нації періодично втрачають людську подобу: війни, повстання, погроми, різанина, колективні злочини, диктатура, репресії. І це частина тих форм, у яких виявляється наша потвор­ність...»

Про ці проблеми ми й поговоримо на уроці.

• Яким ви побачили кафкіанський світ, життя і переконання письменника?

- Зараз існує таке поняття як « кафкіанство». Це своєрідний стиль людського життя, подібний до життя письменника Ф. Кафки.

 

 

 

 

 

 

 

Учитель. Ежен Йонеску якось сказав: «Провідною темою творчості Кафки є людина, яка загубилася в лабіринті та не має дороговказної нитки. Однак, якщо людина більше не має дороговказної нитки, то лише тому, що більше не бажає її мати. Звідси — її відчуття провини, страху й абсурдності історії».

Сьогодні спробуємо зрозуміти причини, через які Ґреґор Замза (а отже — і сам Франц Кафка) відмовився від «рятувальної дороговказної нитки», через що він відчужився від світу.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку

 

Учитель. Запишіть у зошити тему нашого уроку: «Образ Грегора Замзи: проблемність, метафоричність, символічність. Розкриття у творі світового буття як абсурдного. Особливості композиції, функції фантастики. Характерні риси стилю Ф. Кафки, поєднання реалістичних і міфологічних елементів у гротескному світі.»

План уроку:

•     Характеристика образу головного героя твору "Перевтілення" Грегора Замзи
•          Робота із літературознавчим міні-словничком
•          Спостереження над текстом новели "Перевтілення"
•          Перегляд презентації «Трагедія «маленької людини» у сучасному світі»
•    Письмова робота «Листівка-побажання самотній людині»
•     Дефіле-драма асоціативних образів
•     Підсумок

 

Мета уроку: усвідомити зміст, ідейно-художні особли­вості оповідання Ф.Кафки та його стилю; розкрити значення терміну «самотність»; розвивати навички роботи з текстом;удосконалювати вміння формулювати та обґрунтовувати власне ставлення  до прочитаного;виховувати у собі найкращі моральні якості.

 

 

ІV.Актуалізація опорних знань

 

1.Перевірка домашнього завдання

Учитель. Зараз ми пригадаємо особливості життя письменника Ф. Кафки:

•             Поясніть зізнання Кафки: «...Я живу у своїй родині більш чужим, аніж найчужіший». 

-Родовід Франца Кафки представляв дві сімейні лінії: з одного боку, сімейство Кафки, «зазначене силою, здоров'ям, гарним апетитом, сильним голосом, даром слова, самовдоволенням, почуттям переваги над усіма, завзятістю, дотепністю, знанням людей, певним благородством», з іншого — материнська лінія сімейства Леві, наділена такими якостями, як «завзятість, чутливість, почуття справедливості, занепокоєння» Рід Кафки вирізнявся велетенським зростом та силою. Дід Якоб Кафка, м'ясник у Воссеці (Чехія), міг підняти зубами мішок з борошном. У цій родині всі мали великий зріст, навіть його сестри. Але сам Кафка соромився свого високого зросту, через який відчував себе не сильним, а кволим, незграбним і смішним. Батько письменника неодноразово воскрешав у пам'яті важкі роки свого дитинства: голод, коли не вистачало картоплі; холод, який викликав на гомілках незагойні відкриті рани. Герман Кафка пишався цим жалюгідним минулим, він ставив у докір своїм дітям те, що вони не знали цих страждань:

	«Хто знає про це сьогодні! Що можуть знати діти про це! Ніхто так не страждав! Як сучасна дитина може зрозуміти це?» Прізвище «Кафка» за своїм звучанням має чеське походження: Кафка — це галка. І сам Франц навіть про своє прізвище відгукувався так:  «Я абсолютно безглуздий птах. Я — Kavka, галка. У вугляра в Тайнхофі є така…. Цій моїй родичці живеться краще, ніж мені. Правда, у неї підрізані крила. Зі мною цього робити не треба, бо мої крила відмерли. І тепер для мене не існує ні висоти, ні далини. У сум'ятті я стрибаю серед людей. Вони поглядають на мене з недовірою. Адже я небезпечна птиця, злодійка, галка. Але це лише видимість…

Учитель. У своїй родині, а особливо у стосунках із батьком Ф. Кафка зазнавав тільки осудження та зневагу. Стіна нерозуміння здавалась прірвою, яка розділяла любов батька і сина. Батько придушив волю хлопця, позбавив його віри у власні сили і викликав до себе почуття страху, ненависті та відрази. Літературна діяльність не викликала захоплення у родині. Пізніше у своєму творі «Листи батькові» Кафка відобразить усі складності і тонкощі синівських почуттів, але, на жаль, він  не наважився на відверту розмову з батьком. Ф. Кафка не зміг самоствердитись у своїй родині.

2.Теорія літератури (запис до зошитів)

♦ Визначте жанр твору Ф. Кафки «Перевтілення». (Новела чи оповідання?)

Оповідання чи новела?

(про жанр «Перевтілення»)

Нерідко оповідання «Перевтілений» називають новелою. То до якого ж жанру цей твір належить насправді?

Очевидно, ті, хто вживає стосовно оповідання Ф. Кафки термін «новела», використовують його як сипонім до «оповідання» (оскільки обидва терміни позначають прозові твори невеликого обсягу). Проте саме в цьому випадку гака «приблизність» є неприйнятною.

Новела (на відміну від оповідання) має несподіваний фінал. Твір же «Перевтілення» закінчується смертю Грегора й байдужо-спокійним поводженням членів його родини, які нарешті дочекалися, поки він помре, аби нарешті мати змогу «поїхати електричкою на природу, за місто». Цю сцену А. Камю вважав однією з найцинічніших і найвідворотніших у всій світовій літературі. Саме тут і захований ключ від розгадки концепції Ф. Кафки: такий фінал його твору є очікуваний, саме так і підкреслено трагізм існування людини в сучасному світі. Кафка неначе питає: «Грегор помер, а його родина полегшено зітхнула: а чи могло бути інакше?» Тож фінал твору є не просто прогнозованим, а й від початку запрограмованим. Отже, навіть ця обставина дає можливість однозначно віднести «Перевтілення» до жанру оповідання, а не новели.

• Новела (від італ. Novella — новина) — малий, порівняно з оповіданням, прозаїчний жанр, що відзначається гострим, динамічним сюжетом, досить часто парадоксальним, відсутністю описовості, композиційною суворістю. Увесь життєвий матеріал у новелі зводиться у фокус однієї події. Новелістичний сюжет побудовано на різких антитезах і метаморфозах, на раптових перетвореннях однієї ситуації на іншу. Особливу увагу приділено діяльному, а не споглядальному боку людського буття).

 

Оповіда́ння — невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу. Невеликі розміри оповідання вимагають нерозгалуженого, як правило, однолінійного, чіткого за побудовою сюжету. Характери показані здебільшого у сформованому вигляді. Описів мало, вони стислі, лаконічні. Важливу роль відіграє художня деталь(деталь побуту, психологічна деталь та ін.). Оповідання дуже близьке до новели. Іноді новелу вважають різновидом оповідання. Відрізняється оповідання від новели виразнішою композицією, наявністю описів, роздумів, відступів. Конфлікт в оповіданні, якщо є, то не такий гострий, як у новелі. Розповідь в оповіданні часто ведеться від особи оповідача.

•  

V. Робота над темою уроку

1.  Учитель про художню своєрідність та символізм назви новели «Перевтілення»

— Новела «Перевтілення» більше тяжіє до притчі. Притча — це невелика повчальна розповідь у дидактико-алегоричному жанрі літератури, що несе моральну чи релігійну мудрість Особливістю притчі є те, що повчальний характер у ній не знаходиться на поверхні. Істина відкривається кожному в певному ракурсі, залежно від самої людини, її світосприйняття.

«Кафка говорить образами, тому що мислить образами», — пише друг і біограф письменника Макс Брод. Метаморфоза у Кафки — це теж біль і страждання, але дороги назад, у людську сутність, у героя Кафки немає: врятувати його нікому, тому що по суті його ніхто не любить, заради нього ніхто не жертвуватиме собою.

2. Умовність кафкінського твору

♦ Що здалося вам незвичайним у творі Ф. Кафки?

•   Вражає сам зачин твору: «Одного ранку, прокинувшись од неспокійного сну, Грегор Замза побачив, що він обернувся на страхітливу комаху. Він лежав на твердій, схожій на панцир спині і, коли трохи підводив голову, бачив свій дугастий, рудий, поділений на кільця живіт, на якому ще ледь трималася ковдра, готова щомиті сповзти. Два рядки лапок, таких мізерних супроти звичайних ніг, безпорадно метлялися йому перед очима.» Вже сам початок налаштовує читача ніби «ввімкнути» емоції страху, жаху, і навіть огиди…

 

♦ Як змальовано дійсність у новелі «Перевтілення»?

- Дійсність у творі «вирує» за межами кімнати головного героя твору, Грегора Замзи. Автор частинками вводить дійсність у кімнату до героя - коли сестра приносить йому їсти через двері, коли він чує гру на скрипці, коли Грегор дивиться у вікно, коли у його кімнату зносять увесь непотріб… Дійсність тут переплітається із фантазією і маренням. Це якась умовна дійсність…

3. Теорія літератури (запис до зошитів)

• Гротеск (у перекладі з фр. гротеск — химерний) — тип художньої образотворчості, заснований на фантастиці, сміху, химерному поєднанні та контрасті фантастичного і реалістичного, прекрасного і потворного, трагічного і комічного. Гротескний світ — світ аномальний, неприродний, заснований на припущенні; саме таким його уявляє автор.
• Метафора —образний вислів, в якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю.

 

• Символ - умовний знак, натяк. Символ має філософську смислову наповненість, тісно пов'язаний із наукою, міфом, вірою, поезією, але не зводиться до них, тяжіє до певного узагальнення,завжди має переносне значення.

♦ З якою метою Кафка використовує умовність і гротеск?

4. Робота з текстом художнього твору

• Евристична бесіда за змістом твору

Учитель. Давайте пригадаємо зміст новели «Перевтілення»: Грегор Замза — головний герой твору…

• Що з ним трапилося?

-Головний герой перетворився на комаху.

• Що вражає в його перевтіленні?

-Безпричинність перевтілення і безопірність цьому Грегора Замзи.

• Ким був Грегор до перетворення?
• -Грегор –турботливий син, який утримував усю сім’ю, відпрацьовував батькові борги, дуже любив свою сестру Грету.

Учитель.Діти, відкрийте, будь ласка, ваші підручники на ст.60.Ваше завдання - відшукати у творі «Перевтілення» метафори та символи, пояснити їх значення та підібрати відповідні цитати.

• Яка головна метафора твору?

-Перетворення людини на комаху, чудовисько.Перевтілення Грегора в комаху – яскрава метафора відчуження людини від усього світу. Втративши людську подобу,герой опинився за межами людського існування. Він автоматично був позбавлений права займати в суспільстві навіть найнижчий щабель, і навіть у своїй родині він не міг претендувати на будь-яке «людське» місце (з часу перевтілення Грегор постійно знаходився під замком у своїй кімнаті, не обідав із сім’єю за столом, не проводив час за розмовами із ріднею..

• Чому автор зберігає розміри людського тіла героя після перевтілення?

-Розмір тіла — розмір душі. Пригніченість, зневіра, відчай, зацькованість — це від комахи; розуміння близьких, любов до них, спогади дитинства, юності — це від людини. Залишаючи Ґреґорові розмір тіла людини, Кафка ніби дає йому шанс на повернення до колишнього стану, яке могло б, напевне, статися завдяки любові й терпінню ближніх, але не сталося. У жорстокому світі самотня людина-комаха приречена на загибель. Автор хоче показати абсурдність, проблематичність такого перевтілення, зберігаючи не лише людські розміри  Грегора, а й наділяючи комаху людським розумом і душею (коли Грета принесла сніданок (грінки і молоко), Грегор спочатку діже зрадів, адже дуже любив цю їжу, але, спробувавши її, глибоко розчарувався, бо зрозумів, що тіло комахи не пристосоване до такої їжі, коли ж сестра принесла йому зіпсуті відходи, він (як людина) гидував ними, але організм комахи вимагав саме таких харчів, - тобто, людина змушена була робити те, що було для неї неприйнятним, - ось головна проблема метафоричного світобачення автора)цитати. Кафка категорично наполягав на тому, щоб не зображали велетенської комахи на обкладинці книги, тому що перевтілення – це метафора, образ невиправного людського відчуження, самотності, нерозуміння.

• Чи змінюється розмір головного героя у творі?

-Так. Спочатку у комахи людські розміри, коли ж Грегор помирає, його тіло покоївка змела на совок (тіло зменшилось)цитати.

• Чому, на вашу думку, автор «зменшив» розмір Грегора – комахи?

-Так Ф. Кафка хотів показати, як щораз збільшується прірва між відчуженою людиною та суспільством (цитати).

• Які символи використовуються у творі? Поясніть їх роль.

-Позолочена рамка на малюнку дами — фальш світу, про який мріє герой; висока конторка, на якій сидить шеф,— символ влади та відстані між начальником та підлеглим; гігантська комаха з кволими лапками — німий відчай зрадженого життя та ін.

-Кімната -символ внутрішнього світу Грегора(автор тричі змінює інтер’єр кімнати: спочатку це досить затишна умебльована кімната, потім – пустка, згодом – звалище непотрібних речей)( цитати).

-Двері- символ зв’язку Грегора із людським світом (сім’я інколи під час вечері привідкривала двері Грегорової кімнати, щоб він не почував себе самотнім, але так було тільки на початку) (цитати).

-Замок – символ людського нерозуміння, небажання зрозуміти і допомогти.

-Після смерті Грегора автор називає членів родини не «батько», «мати», «сестра», а «пан», «пані», «дочка» - цим він  символічно підкреслює розпад сімейних стосунків (цитати).

• У чому полягає головна тема та проблема метафоричного світобачення у новелі«Перевтілення»?

- Основною темою твору є самотність людини в сучасному світі, приреченість, відчуженість. Цей стан виникає, коли людина переконана, що в цілому світі немає жодної людини, яка б розуміла і цінувала по достоїнству. Вона забирається в свою шкаралупу, припиняючи всі контакти із зовнішнім світом.

 

5. Постановка та розв'язання проблемного питання

♦ Ким, на вашу думку, є Ґреґор Замза після перевтілення — людиною чи комахою? Про що свідчить його перевтілення?

-Факт перевтілення свідчить про зміни: психічні; фізичні (хвороба) — раптове прозріння, осяяння, нове розуміння життя або втрата сенсу життя, упевненості в собі тощо.

VI. Закріплення знань, умінь та навичок

 

Учитель. Заглибившись у психологічний зміст твору, кожен із нас по-своєму зрозумів причини такого несподіваного, на перший погляд, перевтілення. Зараз ми пропонуємо вашій увазі презентацію, яка допоможе вам зробити свої висновки.

 

1.  Перегляд мультимедійної презентації «Трагедія «маленької людини» у сучасному світі»

 

2.Психологічна довідка. 

Основною темою твору є самотність людини в сучасному світі, приреченість, відчуженість. Цей стан виникає, коли людина переконана, що в цілому світі немає жодної людини, яка б розуміла і цінувала по достоїнству. Вона забирається в свою шкаралупу, припиняючи всі контакти із зовнішнім світом. Відчуття самотності розглядається – як емоційний стан людини, пов'язаний з відсутністю позитивних емоційних зв’язків, або зі страхом їх втрати. Це свого роду пасивний стан, який викликає відчуття порожнечі, ізоляції від зовнішнього світу. У наші дні в людей більше можливостей для спілкування, ніж коли-небудь. Телефон, інтернет, мобільні системи дозволяють зв'язатися з ким завгодно в будь-якій точці земної кулі. Але, всупереч цим можливостям, самотніх людей не стає менше. Самотня людина відчуває себе не такою, як всі, і вважає себе непривабливою особистістю. Вона стверджує, що її ніхто не любить і не поважає. Такі особливості відношення до себе супроводжуються почуттям злості , смутку, глибокого нещастя, почуттям жалю до себе. Самотня людина уникає  контактів, сама ізолює себе від інших людей, вона очікує від інших тільки неприємностей, а від майбутнього – лиш найгіршого.

Основні причини самотності:

1. Втрата сенсу життя, тобто пошук того, що забезпечує стабільність, добробут, різного роду блага.
2. Втрата віри в себе, в свої можливості.
3. Брак спілкування, підтримки рідних.
4. Відсутність взаєморозуміння, відторгненість, почуття знехтуваності, образи руйнують основу будь-яких відносин – довіру.
5. Постійна туга і смуток, що підсилює небажання людини вступати в будь-які контакти з зовнішнім світом.
6. Невміння бути відкритими, любити і приймати людей такими, які  вони є.

Як і кожне явище самотність також має свою позитивну сторону – це поняття усамітнення. Усамітнення – це час для роздумів, пошуків, впорядкування свого внутрішнього світу, нерідко – поштовх до творчості. На самоті народжуються наукові відкриття та шедеври мистецтва.

Використовуйте цей період для того, щоб стати самостійнішими, розібратися в собі, стати більш твердим і навчитися самостійно приймати рішення і брати відповідальність за свої вчинки. Цей час може бути часом вдосконалення. З усього можна отримати користь, але все залежить від того, як ставитися до ситуацій, що виникають в нашому житті. Наберіться сил і терпіння – адже все змінюється.

3.                    Дефіле – драма асоціативних образів.

Образи виходять, декламуючи поезію А. Фешак.

Образ1. Самотність на колір біла…

Образ2. Така, як стіни палати…

Образ3. Ти чуєш,як плачуть крила

              У птаха, що вмів літати?...

( образ несе на руках крила,з якими падає на коліна)

Учитель.        Самотність на колір сива,

Як небо осіннє безкрає,

І лебідь у ньому – лиш цятка,

Коли відбився від зграї,

 

Самотність на колір чорна,

Як зм’яклий асфальт під ногами,

Ти в’язнеш у ньому безсило

І крила тримаєш руками…

 

Самотність на колір різна,

Ти барву свою віднайди.

Хай зранені – але крила…

Хоч з болем… та в небо лети!

   Малішевська Яна

 

Учитель звертається до кожного образу із словами « Людино, хто ти?». Образи розповідають свої історії.

Учитель. Отож, ми можемо зробити висновок, що, на перший погляд, незрозумілий і беззмістовний твір має глибокий психологічний зміст, який близький кожному із нас, бо усі ми,люди, беззахисні у своєму болі. Кафка ж писав, що усі його твори написані ніби про самого себе. Його творчість - автобіографічна та глибоко психологічна, експресіоністична, стала основою для багатьох екранізацій («Перевтілення», «Муха», «Кислотний будинок»), хоча у літературі жоден із письменників не зміг продовжити цю тему.

 

 

 

4.  Письмова робота «Листівка-побажання самотній людині»

Учитель. А зараз пропоную кожному із вас написати по одному слову-побажанню для самотньої людини.

Самостійна письмова робота учнів на одному листку

(написані побажання збираються у конверт)

 

VIІ. Підсумки уроку

1. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

ІІродовжіть речення:

• Найбільше мене вразило...
• Я вважаю ситуацію з « перевтіленням »...

 

2.                  Оцінювання учнів

Учитель.  Вацлав Гавел : «Якби Кафки не було, а я вмів писати краще, ніж пишу, всі його твори написав би я». А по правді, то кожен із нас може написати свою історію… хай не пером, всі ми пишемо себе життям, у якому є свої злети, свої падіння. Найголовніше, мати силу піднятись з колін!

Ще вчора була я висока, як вежа.

Здається, ще трохи - дістану зеніт.

І раптом, як вибух, - обвал і пожежа.

Розтрощений камінь - уже не граніт.

Руйновище віри, і розпач, і розпач!

Під попелом смутку похований шлях.

Зажурені друзі сахнулися врозтіч.

Посіяне слово не сходить в полях.

На те й погорільці, - будуємо хатку.

Над хаткою небо. А знов голубе.

Найвище уміння - почати спочатку

життя, розуміння, дорогу, себе.

                                                      Ліна Костенко

VIІІ. Домашнє завдання

 

• Створіть модель долі сучасної людини, яка опинилась у ситуації, що нагадує символічну картину перевтілення в новелі Ф. Кафки (хворий на СНІД чи іншу невиліковну хворобу; людина, що страджає на алкогольну, наркотичну чи гральну залежність тощо). Що б ви їй порадили?
• Прочитати притчі Ф. Кафки ( притча « Врата Закону» є обов’язковою для читання)