5 клас                                                                                                                    Мова

Джерела українських фразеологізмів.

Прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів

Мета: поглиблювати знання учнів про фразеологізми, їх джерела; формувати вміння використовувати в мовленні прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів, виховувати учнів у дусі народної моралі.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, словник фразеологізмів, комп´ютер

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів

1. Організаційний момент.

2. Опитування

А) Учні зачитують фразеологізми, які дібрали вдома за ключовими словами:

тішити око, краєм ока, в чотири ока, не спускати ока, як зіницю ока, вбирати око, впадати в око, на око,

валитися з рук, видирати з рук, вислизати з рук, відбитися від рук, докласти рук, збувати з рук, з рук у руки, не випускати з рук, не покладати рук, як без рук, легка рука, рука не піднімається, тверда рука, власними руками, на швидку рукупід гарячу руку

гострий на язик, довгий язик, язик як помело, ламати язика, розвязати язика, язик без кісток, язик висолопити, язик заплітається, язик кілком стає, язик не повертається, язик підвішений, язик як бритва, язик проковтнеш.

Б) Індивідуальні завдання (2 учні): пояснити значення фразеологізмів, використаних у вправах 505, 506 (усно). Розповідь про фразеологізми.

         В) Завдання для класу (на картках): з кожної групи словосполучень виписати фразео-логізм. Усно розкрити значення кожного з виписаних фразеологізмів. Перевірити себе за фразеологічним словником.

Сидіти поруч; сидіти на дивані; сидіти в печінках.

Ковтати слинку, ковтати ліки, ковтати кашу.

Ламати списи, ламати меблі, ламати пліт.

Тримати за руку; тримати руку на пульсі; тримати драбину.

Перша скрипка, перша сторінка, перша оцінка.

Старший син; блудний син; улюблений син.

3.   Оголошення теми і мети уроку.

ІІ.Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу.

1. Учнівська презентація на тему “Джерела українських фразеологізмів”. Переглядаючи презентацію, учні повинні запам΄ятати основні джерела українських фразеологізмів: побут, ремесла та інші види виробничої діяльності, усна народна творчість, грецька міфологія, Біблія. У презентації передбачені вправи на закріплення матеріалу.
2. Робота з підручником (с.243-244). Учні читають матеріал підручника і порівнюють з тим, що поданий у презентації.
3. Виконання вправ.

А) Робота в групах. Кожна група має малюнок, який символізує одне з джерел українських фразеологізмів.

          Завдання: вибрати з-поміж запропонованих фразеологізмів відповідні за значенням (завдання виконується на окремих аркушах паперу).

            Розмотати клубок; за щучим велінням, скоро казка мовиться, дорогу перейти, як з голочки, віща Кассандра, Содом і Гоморра,  впіймати за хвіст жар-птицю; вогонь Прометея, альфа й омега, плутатися під ногами, земля обітована, муки Тантала, не святі горшки ліплять, передати куті меду.

     Побут: Передати куті меду, дорогу перейти, плутатися під ногами;

     ремесла та інші види виробничої діяльності: розмотати клубок; як з голочки; не святі горшки ліплять;

     усна народна творчість: за щучим велінням, скоро казка мовиться, впіймати за хвіст жар-птицю;

    грецька міфологія: віща Кассандра, вогонь Прометея (невгасаюче прагнення до досягнення високої та благородної мети), муки Тантала;

    Біблія: Содом і Гоморра, альфа й омега, земля обітована.

    Довідка: Тантал – син Зевса і німфи Плуто, лідійський цар. Він був улюбленцем богів, але коли він запишався та образив богів, ті скинули його в Аїд. За іншою версією боги покарали Тантала за те, що він розголосив таємниці Зевса, викрав нектар і амбросію і частував ними людей. На тому світі Тантал, стоячи по шию в воді, не міг утамувати спраги, бо вода відступала, коли він нахилявся, щоб напитися. Над ним на гілках рясніли плоди, але він не міг їх досягти.

4. Дати відповідь на питання:

    А) З яким ремеслом пов′язані фразеологізми:

1. розплутувати вузол, де тонко, там і рветься, розмотати клубок (ткацтво, прядіння);
2. білими нитками шите, на живу нитку, як з голочки (кравецтво);
3. брати в лещата, між молотом і ковадлом, міцного гарту (ковальство);
4. лудити очі, полуда впала на очі, зняти полуду з очей (гончарство);
5. закидати вудку, змотувати вудки, клювати на живця, стріляна птиця, ганяти як солоного зайця (рибальство і мисливство).

   Б) З якою діяльністю пов′язані фразеологізми:

           1.   варити воду (з когось), з одного тіста, орати перелоги, прокладати першу борозну, попускати віжки, повертати голоблі (сільськогосподарські та інші трудові процеси);

           2.   увіходити в роль, помінятися ролями, у своєму репертуарі, коронний номер, попадати в тон, як по нотах (театрально-музична діяльність);

           3.   з відкритим забралом, підносити на щит, схрещувати мечі, нюхати порох, приймати бій, брати рубіж, взяти на озброєння, здавати позиції, залишати поле бою (військова справа).

  В) З чим пов′язані ознаки та дії, названі у наступних фразеологізмах:

заяча душа, хитрий лис, кіт наплакав, показувати пазурі, птах високого польоту, розправляти крила, звити гніздо, курям на сміх (ознаки та дії, пов'язані зі світом тварин і птахів).

      5. Переписати, вибравши з дужок слово, що утворює з поданим фразеологізм. Розкрити значення записаних фразеологізмів, визначити їх джерело, знайти фразеологізми-синоніми. За потреби звернутися до фразеологічного словника.

         Спалити (дрова, листи, кораблі); гнути (гілку, кирпу, деревце); дати (відповідь, милостиню, слово); дерти (носа, пір′я, папір); коптити (м’ясо, небо, ковбасу), наламати (дров, трісок, парканів); винаходити (двигун, велосипед, ракету).

         Для перевірки. Спалити кораблі – знищити можливість для відступу. Гнути кирпу – зазнаватися, чванитися. Дати слово – пообіцяти. Дерти носа – зазнаватися, чванитися. Коптити небо – жити  бездіяльно, безцільно, без користі для інших. Наламати дров – вчинити щось необдумано. Винаходити велосипед – займатися пошуками того, що вже давно відоме.

6. Пояснення вчителя про прислів’я і приказки як різновиди фразеологізмів.

Часто для підтвердження своєї думки, надання мові емоційності чи з метою повчання ми використовуємо у мовленні прислів’я чи приказки, які є різновидами фразеологізмів.

А) Закінчити прислів΄я (усно)

Сім раз відмір, (один раз відріж).

Не кажи гоп, (поки не перескочиш).

Вік живи – (вік учись).

Здобудеш освіту – (побачиш більше світу).

Наука в ліс не веде, (а з лісу виводить).

Вчення – світ, (а невчення – тьма).

Вчитися (ніколи не пізно).

Б) Записати прислів΄я, розкрити їх значення.

         Без діла слабіє сила.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Тяжко тому жить, хто не хоче робить.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

7. Учні читають матеріал підручника про крилаті вирази, афоризми (с.244-245).

      Пояснення вчителя

      Особливо влучні і образні рядки стають крилатими виразами. Особливо переконливими є крилаті вислови, які не втратили прямого зв΄язку з певним літературним твором та його автором.

      Заздалегідь підготовані учні розповідають про окремі крилаті вислови.

                        Берегти, як зіницю ока (Біблія)

Борітеся – поборете! (Т.Шевченко)

Дволикий Янус – бог часу, початку й кінця у римській міфології. Зображували з двома обличчям, одне з яких, молоде, дивилося вперед, в майбутнє, а друге, старе, назад, у минуле.

Є ще порох у порохівницях (М.Гоголь, “Тарас Бульба”)

З щитом або на щиті (перемогти або загинути) Плутарх в одній із своїх праць згадував, що певна спартанка, проводжаючи сина на війну, подала йому щит зі словами “З ним чи на ньому”.

І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т.Шевченко)

Коли гора не йде до Магомета, Магомет йде до гори. Кажуть, Ходжа Насред-дін, герой східного фольклору, видаючи себе за святого, сказав, що примусить пальму підійти до нього. Коли цього не сталосяч, він прорік: “Пророки і святі вільні від зарозу-мілості. Якщо пальма не йде до мене, я йду до неї”.

Крапля камінь точить (Староримський поет Овідій у “Листах з Понту” писав: “Крапля точить камінь не силою, а частим падінням”

Лиш боротись –  значить жить! (І.Франко “Vivere  memento”)

Моя міліція мене береже (В.Маяковський, “Хорошо”)

Насмішки боїться навіть той, хто вже нічого не боїться. (М.Гоголь)

На сьомому небі (з праці грецького філософа Арістотеля “Про небо”

Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине! (Т.Шевченко)

Не можна двічі увійти у ту саму річку (грецький філософ Геракліт з Ефеса)

Одна ластівка весни не робить (Езоп)

                    Прийшов, побачив, переміг. (Ю.Цезар про швидку перемогу над понтійським царем Фарнаком у битві при Зеле (47 рік до н.е.)

                    Робити з мухи слона (грецький письменник Лукіан (ІІ ст. до н.е.)

ІІІ. Підсумок

Д.з. § 34, вправи 518 (пис.), 524 (усно).