Конспект уроку "Фразеологізм. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення"

Тема. Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Джерела української фразеології. Озна­йомлення із фразеологічним словником.

розвивати зв’язне мовлення учнів.

виробляти сталий інтерес до народної мудрості

 

Хід уроку

 

 І. Мотивація навчальної діяльності учнів

 ІІ. Засвоєння нового матеріалу

 1.Вступне слово вчителя:

Діти, на попередніх уроках ви мали можливість переконатись, яка красива і багата наша рідна мова. Але наскільки біднішою вона стала б, якби  втратила влучні іскрометні вирази – фразеологізми, якими пересипана мова людей старшого покоління. На жаль, сучасна молодь часто навіть не розуміє їх. Ось послухайте уривок з вірша Г.Бойка «Веремій», скажіть, чому вийшло непорозуміння.

Хлопчик розповідає:

В цирку був я з дідусем,

Ми там бачили усе:

І жонглере, і ведмедя

На швидкім велосипеді.

Я вертівся,  дід спитав:

- Ти прийшов ловити ґав?

Аж підвівся  я із лави:

- Та які ж в цирку ґави?

Ну й дідусь мій Веремій!

Що він каже, зрозумій!

•   А ви зрозуміли, що мав на увазі дідусь? Про кого кажуть, що він ловив ґав?

Запис у зошиті: ловити ґав – бути неуважним.

 

Хлопчик жаліється далі:

Через того самоката

Посварилися ми з братом.

Я мовчав, і брат мовчав,

А дідусь обох повчав:

 - Так до сварки недалеко,

Що це ви розбили глека?

Братик, плачучи, сказав:

- Глека я не розбивав.

 

•            Чи справді хлопці розбили глека? Про що говорив дідусь?

(Запис: розбити глека - посваритись)

2.Проблемне запитання:

- Що ж це за вирази такі, коли говориш одне, а маєш на увазі інше?

 - А чи можна замінити у виразі хоч одне слово? Ловити ворон, розбити миску. Чи збережеться попереднє значення?

(Висновок роблять діти: ці слова не можна розділяти).

3. Робота з підручником

Сформулювати визначення фразеологізмів

А яку ж синтаксичну роль виконують фразеологізми? Довести на прикладах складених самостійно речень

4.Конкурс-аукціон  Навести приклади фразеологізмів. Записати в зошит..

5. Пояснювальний диктант

Пояснити значення фразеологізмів. Три з них увести  в речення

Клювати носом; один, як палець; ніде голці впасти; не чути під собою ніг, бити байдики.

6. Робота з фразеологічним словником (у групах)

І група:

Знайти у словнику подані фразеологізми, з’ясуйте їх значення і походження.

Співати дифірамби, покласти на обидві лопатки, пасти задніх, грати першу скрипку, п’яте колосе до воза, підковувати на всі чотири, пускати півня.

З останнім виразом скласти 2 речення, щоб він був у І реченні фразеологізмом, у ІІ – вільним сполученням . Пояснити значення слова дифірамби (і правопис).

ІІ група:

Знайти у словнику вирази роззявити рота, гнути спину, гострити зуби.

Зробити висновки про багатозначність фразеологізмів. Останній вираз введіть у речення так, щоб у І він мав значення «прагнути заволодіти чимось», у ІІ – «готувати помсту».

Виступи представників груп

 7. Спостереження над мовою (Робота в групах)

І група:

 З’ясувати, що об’єднує фразеологізми у реченні. Як їх можна назвати? Яке їх значення.

     І в них теж чогось вискакували клепки, розсипались обручі, від розуму губились ключі, не  варив баняк, у голові літали джмелі, замість мозків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум якось втулявся аж  п’яти і на в’язах стирчала макітра. (М.Стельмах).

Висновок: ці вирази об’єднані спільним значенням. Це синоніми. Вони збагачують зміст речення.   

Пояснити правопис підкреслених слів.

ІІ група:

А чи можуть фразеологізми утворювати антонімічні  пари?

Довести на прикладах:

Побачити світ – піти зі світу

Чорний, як смола – білий, як крейда.

Виступи представників груп

8 Знайди помилки 

Дівчина добирала  синоніми до поданих слів. Іноді робила це неправильно. Виправити помилки, пояснити.

Голий – як бубон; як мати народила; як тріска.

Викривати – обдерти, як липку; виводити на чисту воду, зривати маску.

Робити недбало – стук-грюк аби з рук; косо-криво аби живо; спустивши рукава.

9.  Дібрати антоніми до виразів

Без нього, як без рук                                    іти з миром

Рукою подати                                                говорити як по-писаному

 Пояснити правопис виділених слів.

10. Записати речення (з дошки), замінивши підкреслені слова фразеологізмами, порівняти. Зробити висновки про роль фразеологізмів  у мові.

Через неї (стару кобилу) мене не раз висміювали пастушки.

 Дід говорить, що так колись водилось риби багато.

 – Ой, гляди, дівчино, поб’ють тебе за ці марципани.

Я червонію і мовчки стою на одному місці (М.Стельмах).  

Довідка: брала на глузи. Перепаде тобі на (горіхи) бублики. Тьма-тьмуща. Печу раків.

З’ясувати, що об’єднує фразеологізми у реченні. Як їх можна назвати? Яке їх значення.

ІІІ. Підсумок уроку

ІV. Домашнє завдання (на вибір учнів)

- укласти словник фразеологізмів на одну з тем «Шануй батька  й неньку», «Праця людину прикрашає»;

 - Дібрати і записати 7 прислів’їв (тематика різна);

 - Завдання на картці:

Прочитати текст, виписати фразеологізми, пояснити значення. Визначити стиль тексту

- Померла Клавдія Іванівна – повідомив замовник.

- Упокоїлась, значицця, старенька…Старушенції, вони завжди упокоюються… Або Богові душу віддають  - це як яка. Ваша, приміром , більша й худіша, - та вважається, Богу душу віддає…

- Тобто,  це вважається? Хто це вважає?

- У нас вважається, у майстрів. От ви, приміром, мужчина показний, великого зросту, хоч і худий. Ви…, коли помрете, немовби в ящик зіграли .А котрий чоловік торговий, колишньої мужицької гільдії, той, значицця, наказав довго жити.  (І.Ільф.  В.Петров «Дванадцять стільців»)

• Пояснити значення слова гільдія .

V. Цікавинка

Відгадайте загадки. Як вони виникли?

1. Що можна ламати без будь-якого знаряддя? (Голову)
2. Чию козу найсильніше ганяли? (Сидорову)
3. Кому море по коліно? (П’яниці)
4. Коли правда схожа на голку? (Коли очі коле)
5. Яка істота так свистить, що ніхто ніколи не чує? (Рак)
6. Коли здається, що у людини багато рук, ніг? (Майстер на всі руки, Біжить на всі ноги)
7. Коли не чуєш ніг? (Коли стомився)
8. У кого не всі дома? (У дурня)
9. Що краще: мати на горіхи чи на рибу? (Однаково)
10. Коли  не знаєш, де очі діти? (Від сорому)
11. На кому шапка горить? (На злодієві)
12. Чим викликані такі роздуми: «Це ж треба – такий велет від мухи походить»

(Коли з мухи роблять слона)

13.  Його шукають у полі, на нього кидають гроші. Погано, якщо він у кишені, ще гірше – якщо в голові. Що це? (Вітер)
14. Які ноги доводиться втратити, щоб міцно заснути? (Задні)
15. Їв та стомився, спав та звалився. Хто це? (Лінивий)
16. Подає руку, а підставляє ногу. Хто це? (Підлий)
17. Коли людина стає тетерею? (Коли не чує)
18.  Хоч не часто я хворію,

Та стогнати добре вмію.

Коли зла кому бажають,

Чомусь мене підкладають (Свиня)

19.Я маленький і пухнастий,

Сірий, чорний та смугастий.

Маю доленьку гірку –

Продають мене в мішку (Кіт)

20. Миє коси уводі

Від весни до холодів.

Плід у неї – як піщинка,

Наче макова зернинка.

Правда, дехто мудрий дуже

Часом їсть із неї груші. (Верба)

Складіть самостійно схожу загадку  (про барана, про  вітер, про глек і т.д.)