Конспект уроку географії «ГЕОЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ» 8 КЛАС

Пултівецька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

 

 

 

 

ТЕМА УРОКУ: «ГЕОЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ»

8 КЛАС

 

 

 

 

 

 

 

                                         ВЧИТЕЛЬ ГЕОГРАФІЇ

ГРОНЮК ГАННА ОЛЕКСІЇВНА

 

 

Тема: Геоекологічна ситуація в Україні

Мета: навчальна:

• розкрити суть поняття «геоекологічна ситуація», охарактеризувати сучасну геоекологічну ситуацію в Україні;
• поглибити обізнаність учнів з екологічними проблемами Землі і території України;
• ознайомити з негативним впливом аварії на Чорнобильській АЕС  на стан навколишнього середовища та здоров’я  населення;

розвиваюча:

• формувати вміння аналізувати вплив геоекологічної ситуації на здоров’я населення;
• розвивати практичні навички роботи з картами, відбору необхідної інфор­мації, аналізу та систематизації, висловлення своїх думок, захисту позиції;
• формувати проблемні ситуації, способи їх вираження;

виховна:

• виховувати почуття особистої відповідальності за збереження навколишнього середовища;
• виховувати екологічну культуру учнів, дбайливе ставлення  до природи рідного краю, розуміння цінності навколишнього середовища

Тип уроку: урок – конференція

Методи навчання: пояснювально-ілюстративний, частково -  пошуковий творчий, проблемний

Базові поняття: Екологія, геоекологічна ситуація, прогнозування,

акти про збереження довкілля, антропогенні фактори.

Обладнання: фізична карта України, політична карта світу, атласи, мультимедійна презентація «Геоекологічна ситуація в Україні», ілюстрації, виставка матеріалів, що руйнують озоновий шар, Конституція України

Хід уроку

Епіграф:   

 Світ досить великий, щоб задовольнити потреби кожної людини,

але занадто малий, що задовольнити людську жадібність

Махатма Ганді

І.Організаційний момент

Учнів поділено на групи та запропоновано підготувати випереджальне завдання – міні-проекти з певної теми (екологи-практики, кліматологи, гідрологи, грунтознавці, демографи, валеологи, юристи).

           Вчитель. Шановні учні перш ніж розпочати нашу роботу визначимо позиції кожного в системі міжособистісних відносин за допомогою методики « Дерево очікувань».  

             Розгляньте картку «Дерево очікувань» і  оберіть одну із фігурок, що відповідає вашим знанням про геоекологічну ситуацію в Україні на даний час  і зазначте  фі­гурку у  на листі-перфокартці.

           Після цього зробіть другий вибір: зазначте  фігурку чоловічка, позицію якого хотіли б займати.

 

Формування позитивного ставлення до теми

Учитель. Прислухайтесь до голосу Землі.Співають свою неповторну пісню життя ліс і степ, луки і річки, море і небо. Усе закликає бути добрим, мудрим, щедрим.Учись любити і берегти рідну Землю її неповторну красу. Адже вона подарувала тобі стільки цікавого та корисного.Вивчай природу, люби її – і вона віддячить тобі своєю любов’ю, і ти обов’язково почуєш, про що співає Земля.

Учень.(читає поєзію Ліни Костенко)

Буває, часом сліпну від краси,

Спинюсь – не втямлю, що воно за диво,

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

Що хоч спинись і з Богом говори.

ІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів

Учитель.  Шановні друзі, це наші проблеми, проблеми нашої країни, і розв'язати їх можемо тільки ми самі.

         Вчитель: Вивчаючи на попередніх уроках природні умови та ресурси України, ми неодноразово звертали увагу, що діяльність людини негативно впливає на них. А якщо узагальнити всі негативні наслідки такого втручання в природне середовище на певній території, можна  отримати уявлення про ступінь її забрудненості.

Люди в наш час забувають найважливіше правило наших предків, що характеризує взаємини людини з природою: брати тільки те, що тобі необхідно. Але ми бачимо,  що людина бере в Землі все, що вона накопичила за сотні мільйонів років. У результаті зникають багато видів рослин і тварин, виснажуються ґрунти, зменшуються площі лісів.

Тому, сьогодні на уроці ми розглянемо тему «Геоекологічна ситуація в Україні» і ознайомимось з екологічними проблемами України та чинниками, що впливають на їх формування.

ІІІ.Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів

Учитель.Вивчаючи природні умови і ресурси України, ви дізнались про численні факти, що показують, як діяльність людини призводить до серйозних проблем забруднення довкілля та порушення природної рівноваги. А, як відомо, висока якість природного середовища – це головна умова здорового, якісного життя населення. Тому сьогодні на уроці ми будемо обговорювати проблеми складної екологічної ситуації, яка склалася в нашій країні і від якої потерпає населення.

ІV.Вивчення нового матеріалу.

Термін «екологія» ( «Ойкос», - дім, «логос» - наука) увів відомий німецький вчений зоолог Геккель Е. у 1866 році .Термін « екологія» на сьогодні став широко вживаним не тільки у науковій літературі, але і у повсякденному житті. Немає жодної людини, яка б не стикалася коли-небудь з цим поняттям.

Екологія – це наука, яка вивчає взаємозв’язок живих організмів із довкіллям.

Учитель. Що таке екологічна ситуація?

Учні.(випереджальне завдання)

Екологічна ситуація – це стан довкілля в певний період часу на певній території. Враховуючи, що екологічна ситуація характерна для певного географічног простору (території), її часто називають геоекологічною.

Забруднення – принесення у природне чи антропогенне середовище нехарактерних для нього речовин, які шкідливо впливають на живу природу.

Довкілля – середовище життя і діяльності людини.

Зона екологічної  кризи  - територія, де людська діяльність може спричинити небезпечну екологічну ситуацію.

Екологічна катастрофа- цілковите порушення екологічної рівноваги в природі внаслідок господарської діяльності.

Метод «Мікрофон» 

Учитель. Які ви можете назвати природні компоненти, що потерпають від забруднення?(Атмосферне повітря, річки, озера, грунти, тварини, рослини, а також людина.)

Учитель. Так, ситуація в Україні, справді, є дуже складною, вирішувати її треба негайно. І це потрібно робити вже сьогодні, бо завтра може бути вже пізно. Тому в нас нині зібрались фахівці з різних галузей. Окреслимо коло проблем:

•  високий рівень забруднення атмосферного повітря внаслідок неконтрольованих промислових викидів. Особливо високим рівнем забрудненості повітря характеризуються Донецький та Придніпровський райони;
• усі великі річки України та їх основні притоки забруднені. Наші річки та водосховища за складом хімічних речовин у недалекому майбутньому можуть перетворитися на демонстраційну таблицю елементів Менделєєва;
• порушення рівноваги у верхніх зонах літосфери через проведен­ня гірничих робіт, промислової та міської забудови призвело до акти­вації несприятливих фізико-географічних процесів — зсувів, карсту, просідання, провалів, підтоплення;
• за останні десятиріччя істотно змінилася якість ґрунтів, змен­шилася їхня кількість, збільшилося забруднення;
• найбільшої шкоди природному середовищу завдала катастрофа на Чорнобильській АЕС. Минуло вже понад двадцять років, але її наслідки настільки порушили екологічну рівновагу, що викликають хвороби і смерть людей, у тому числі маленьких дітей.

       Чи є в Україні території, які хоча б умовно можна було б назвати чистими? Вважаю, що їх дуже небагато.

        Шановні друзі, це наші проблеми, проблеми нашої країни, і розв'язати їх можемо тільки ми самі. Більш докладно про екологічний стан території України розкажуть групи фахівців.

Метод « Акваріум»

Екологи. Негативний техногенний вплив на природне середовище нашої країни зумовлений відсутністю геоекологічної політики у розвитку промисловості, сільського господарства та різних  видів будівництва, а також застарілими, неекологічними технологіями природокористування, недосконалою галузевою структурою і деформованою територіальною організацією промисловості.

    Що успадкувала Україна після здобуття незалежності? У країні видобувалося від світового обсягу: кам'яного та бурого вугілля — 6 %, залізної руди — 13 %, марганцевої руди — 40 %, каоліну — 5 %. На Україну припадало 20 % ресурсного потенціалу колишньо­го СРСР. Щорічний видобуток вугілля становить 160 млн тонн, що призводить до нагромадження поряд із шахтами величезної кількості відходів.

Багато екологічних проблем в Україні спричинені господарською діяльністю, а саме розміщенням  на її території значної кількості шкідливих виробництв, нагромадження транспортних засобів і густої мережі магістралей, потужним сільськогосподарським освоєнням території.

Найбільшими забруднювачами навколишнього середовища в Україні є підприємства металургії, енергетики, вугільної та хіміч­ної промисловості. Оскільки розташовані вони переважно в містах, то промислові центри страждають найбільше. Особливо екологічно небезпечними можуть бути атомні електростанції.

        Аварія на Чорнобильській АЕС. Виступи учнів, які отримали випереджальне завдання підготувати повідомлення та мультимедійну презентацію про аварію на Чорнобильській атомній електростанції (демонстрація учнівської презентації)

Дефіцит води в Україні вже сьогодні становить 4 млрд.м³. Понад 1000 сіл України нині втратили власні джерела питної води ( воду завозять або подають по трубах). У 260 міських населених пунктах України використовують джерела, вода яких за окремими фізико – хімічними властивостями не відповідає вимогам чинного стандарту на питну воду.

Однією з найбрудніших в Україні вважається р. Сіверський Донець, що протікає в межах «трикутника» Донецьк – Луганськ – Рубіжне, де сконцентровано найбільші хімічні виробництва. Щороку в річку скидають близько 200 млн. м³ забруднених стоків. Річка Либідь (у межах Києва) і річка Полтва ( у Львівській області) теж забруднені: у них міститься сірководень. Басейни Дунаю і Західного Бугу забруднені сполуками азоту й марганцю, річка Уж (м.Перечин, Закарпатська область) – сполуками цинку.

Гідрологи. Фізіологічні потреби людини у воді на рік становлять 50 т. Сучасне місто тільки на побутові потреби витрачає 300 – 500 л води за добу на 1 людину. Наприклад у Києві людина споживає за добу 333 л води. Сьогодні витрати води прирівнюються до річного видобутку всіх корисних копалин. Нині найбільшим користувачем води є промисловість. Деякі галузі виробництва використовують дуже багато води.

Крім того, надто забруднені всі річки та водосховища України. До поверхневих водних об'єктів щороку скидається понад 4,3 млрд тонн забруднюючих речовин. Серед них нафтопродукти, біогенні речовини феноли, отрутохімікати, солі важких металів. Найбільша кількість забруднюючих речовин надходить до річок басейну Дніпра — 28 %, до басейну Сіверського Дінця — понад 16 % від загальної кількості.

   Аварії на підприємствах у Румунії постійно призводять до заморів риби в Дунаї. Річки несуть отруєні води до морів, узбережжя яких є важливими рекреаційними зонами. На Чорному морі найбільш забрудненими є води порту Одеса. Представники нашої організації пікетували будинок Верховної Ради України, висловлюючи протест проти спорудження в Одесі нафтового терміналу. Однак на наші застереження не звернули уваги, термінал побудований, екологічна небезпека в цьому регіоні ще більше загострилася. Отже, ми маємо звернути увагу уряду України на потребу нагального розв'язання екологічних проблем.

Грунтознавці. Показник сільськогосподарської освоєності земель України становить 72 % ( 2010) і є одним з найбільших у світі. Непродумана меліорація призвела до водної та вітрової ерозії грунтів. Хімізація землеробства пов’язана із широким застосуванням пестицидів та отрутохімікатів. Кількість мінеральних добрив, що надходять на поля України, становить 1,06 млн.т. (2010). Площа земель, забруднених стійкими хлорорганічними сполуками, становить близько 8 млн.га., на кількох сотнях тисяч гектарів їх вміст значно перевищує ГДК. Із 175 пестицидів, які використовують в Україні, 49 – особливо небезпечні.

Значні земельні площі зайняті під звалища промислових і побутових відходів. На одного жителя міста припадає в середньому на рік до 1 т. твердих відходів. Цей показник постійно зростає. Під їх захоронення відводять тисячі гектарів земель.

Особливо небезпечним є забруднення грунтів важкими металами (ртуттю, свинцем, кадмієм тощо). Головним джерелом надходження важких металів у природне середовище є автотранспорт, відходи гірничо – видобувної та інших галузей промисловості.

В Україні діє мережа нафто – і газопроводів, багато з яких спрацьовані, оскільки були побудовані понад 25 років тому. Щорічно на магістральних трубопроводах виникають аварії, які призводять до викидів палива і, як, наслідок, забруднення довкілля шкідливими речовинами.

Підприємства металургійної промисловості забруднюють атмосферу і водойми викидами і скидами речовин – забрудників. У повітря потрапляють різні хімічні речовини. Теплові електростанції, автомобільний та інші види транспорту теж є джерелами забруднення. До них належать також очисні споруди міст, полігони твердих побутових відходів, зношені водопровідно – каналізаційні системи.

Кліматологи. Повітря Землі є однією з головних умов життя. Нині в багатьох містах світу мільярди людей дихають повітрям, яке не відповідає сучасним нормам і є шкідливим для здоров’я . На кожного жителя щорічно припадає близько тонни небезпечних для здоров’я речовин. Нині 400 мегаміст викидають щорічно 3 млрд. т. відходів (пилу, газів, аерозолів). Це на 500 млн. т. більше, ніж дають 578 активних вулканів нашої планети.

Згідно з цифрами, у 49 містах України встановлено перевищення концентрації шкідливих речовин у 1,5—5 разів. Основ­ними забруднювачами атмосфери є підприємства металургії, енерге­тики, вугільної та нафтохімічної промисловості.

Велика проблема з екологічним станом повітря існує і в Україні, особливо в найбільших індустріальних містах (табл.). У цих промислових містах утворюється фотохімічний смог (їдкий дим у приземному шарі повітря, який складається з дуже дрібних крапель кислот та інших шкідливих сполук).

Найбільший внесок у забруднення роблять підприємства Донець­ка, Горлівки, Єнакієвого, Дзержинська, Макіївки, Маріуполя, Кра­маторська, Луганська, Запоріжжя, Дніпропетровська.

  Крім підприємств, забруднює атмосферу і автотранспорт. Унаслі­док цього атмосферні опади стали небезпечними, оскільки в них міс­тяться нітрати і сульфати, що роблять опади «кислотними». Велика повторюваність кислотних опадів спостерігається на Волині, у Кіро­воградській, Київській, Одеській областях, Криму. Забруднення атмосферного повітря спричиняє зміну термічного режиму, призводить до посилення парникового ефекту.

   Дуже забруднюють атмосферу теплові електростанції. Наприклад, тільки потужна Бурштинська ТЕС викидає в атмосферне повітря 85 тис. тонн сірчаного ангідриду, 15 тис. тонн окислів азоту. Для порівняння, забруднення промислового Донецька сірчаним ангідри­дом зі всіма його металургійними, коксохімічними, хімічними під­приємствами та іншими об'єктами складає 11 тис. тонн, окислами азоту — 5 тис. тонн.

        Руйнування озонового шару.  Розповідь вчителя з елементами бесіди

(Розповідь супроводжується демонстрацією матеріалів, що руйнують озоновий шар та картосхеми із зображенням озонової діри над Антарктидою)

Вчитель. А я пропоную вам подивитися антивиставку. Тут представлені речі та матеріали, які працюють на фреоні - газі, що руйнує озоновий шар атмосфери, що захищає нашу планету від ультрафіолетового проміння. Над Антарктидою діра вже більша ніж сам материк. А це приводить до різних захворювань.      

       Цікавий факт: Під час запуску потужних ракет-носіїв «Сатурн-5» в озоновому шарі утворюється «дірка» діа­метром 1800 км, що затягується через півтори години. Запуск за короткий період 125 носіїв призведе до повного знищення озонового шару.

         Парниковий ефект

- Коментоване читання (Додаток 1)

          Двоє учнів, які отримали випереджальне завдання – змоделювати парниковий ефект, звітують про свою роботу, демонструючи виготовлену ними модель та розкривають механізм виникнення парникового ефекту (Додаток 2)

Демографи.

         На сьогоднішній день стан здоров'я населення України можна характеризувати як незадовільний. Розрив між Україною і країнам? Європейського співтовариства щодо середньої тривалості життя становить близько дев'яти років і продовжує збільшуватися. За середньою тривалістю життя Україна посідає 52 місце у світі. Слід зазначити що територія України є досить забрудненою. Яскравим прикладом є дані Центру нагляду за станом довкілля: щорічно на кожного жителя України припадає понад 200 кг забруднювачів атмосферного повітря, а в деяких регіонах, наприклад Придніпровському, ця цифра дорівнює 500 кг і більше. Крім того, значна частина населенні країни вживає неякісну питну воду.

 Різке погіршення екоситуації разом із соціально - економічними чинниками та низьким рівнем медичного обслуговування зумовили зростання загальної захворюваності на 21,5 %, онкологічних захво­рювань — на 25,8 %, алергічних захворювань — на 85 %, цукрового діабету — на 45 %.

Приголомшує вплив на природне середовище України катастрофи на Чорнобильській АЕС, який набув глобального характеру. В Ук­раїні радіоактивними опадами дуже забруднено 5 млн. гектарів. На цій території проживає 2,4 млн. осіб. Унаслідок радіоактивного за­бруднення великої площі на території України виник аномальний екогеохімічний регіон, у межах якого є загроза довгострокового над­ходження радіонуклідів у сільськогосподарську продукцію, повер­хневі й ґрунтові води, загроза вторинного забруднення атмосфери, довгострокового опромінювання населення, яке проживає на забруд­нених територіях.

Негативними процесами є старіння і депопуляція населення. Особливо зростає смертність у районах із складною екологічною ситуацією, прилеглих до Чорнобильської зони. Аварія на ЧАЕС спричинила пригнічення імунної системи людей і тварин, внаслідок чого ускладнюється перебіг багатьох захворювань (наприклад, грипу, запалення легенів).

Кількість населення України весь час зменшується. Основні причини смертності – хвороби серцево – cудинної системи, злоякісні новоутворення, травми тощо. Розрив між Україною і країнами ЄС щодо середньої тривалості життя – майже 7 років і продовжує зростати.

        Валеологи. Ми хочемо запропонувати вам практичні рекомендації для збереження і зміцнення здоров’я.

У радіозахисному харчуванні особливе значення надається пряним овочам. Пряні овочі – цубуля, часник, петрушка, кріп, селера, хрін – завдяки фітонцидам, що містяться в них, ефірним оліям, глікоалкалоїдам, аскорбіновій кислоті, каротину мають властивості не тільки вбивати мікроби, а й підвищувати стійкість організму до інфекцій та інших шкідливих чинників довкілля, зокрема радіонуклідів. Корисними є продукти, що мають синій колір за рахунок пігментних речовин антоціанів із радіозахисною дією (чорна смородина, чорноплідна горобина, столові буряки, темні сорти винограду). Крім антоціанів, у цих продуктах міститься багато аскорбінової кислоти, каротину, органічних кислот.

Четверту частину загального споживання овочів має становити морква. Терту моркву доцільно їсти з тертими яблуками. Сумарна кількість пряних овочів у радіозахисному раціоні має бути трохи більшою (не менше як 50 г на добу), ніж у загальному раціоні харчування.

В умовах підвищеного забруднення довкілля радіонуклідами корисно більше вживати бобових (гороху, квасолі тощо). Фрукти в щоденному харчуванні також мають важливе значення, яке визначається передусім значним вмістом пектинових речовин, аскорбінової кислоти, заліза, інших мікроелементів та органічних кислот. Яблук необхідно вживати не менше 150 – 200 г , оскільки вони є джерелом пектинових речовин, харчових волокон, аскорбінової кислоти, легкозасвоюваного заліза та органічних кислот. Улітку й восени асортимент фруктів різноманітний. Але, якщо є можливість вибору, слід віддавати перевагу абрикосам, сливам, персикам, вишням (вони містять багатопектину, каротину, аскорбінової та органічних кислот). У радіозахисному харчуванні корисні різні види горіхів, у яких міститься чимало повноцінних білків.

Юристи. Суспільні відносини у сфері взаємодії суспільства та природи в Україні регулюються нормативними актами різної юридичної сили – Конституцією України, законами, урядовими підзаконними актами, відомчими нормативними актами місцевих органів влади. Головним джерелом екологічного права є Конституція України, прийнята 1996 р.

       Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, морської економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійс­нюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Консти­туцією. Кожний громадянин має право користуватися при­родними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна вико­ристовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави…

Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, збереження генофонду українського народу є обов’язком держави.

         Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути за­секречена.

Стаття  66. Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодувати завдані ним збитки.

Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить: затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окре­мих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.

В Україні ухвалено цілу низку законів, спрямованих на охорону довкілля та раціональне використання національних багатств: «Про охорону навколишнього середовища» (1992), «Про тваринний світ» (1993), «Про охорону атмосферного повітря» (1992), «Про природно – заповідний фонд України» (1992), «Про екологічну експертизу» (1995) та ін. Велика робота здійснюється в напрямку міжнародної екологічної співпраці. Найважливішим документом останього десятиріччя є ухвалена 179 країнами світу на міжнародному екологічному форумі в Ріо – де – Женейро (1992)  «Програма дії людства в ХХІ ст.», що містить міжнародні документи про біологічне різноманіття, зміни клімату, стан і використання лісів тощо.

У той же час геоекологічна ситуація в Україні тісно пов'язана з потребами ресурсів, технологіями їх видобутку, переробки, вико­ристання, утилізації відходів. Переобладнання промислових гігантів потребує великих коштів. Тому розв'язання екологічних проблем безпосередньо пов'язане з розв'язанням проблем економічних. Окрім того, необхідно виховувати у громадян дбайливе ставлення до навко­лишнього середовища.

Вчитель.  У мене є пропозиція. Спробуємо запропонувати свої шляхи розв'язання екологічних проблем, у чому нам допоможуть представ­ники засобів масової інформації, які мають певний досвід відвідуван­ня країн, що досягли позитивних змін  у цьому напрямку. Я пропоную об’єднатися в дві групи: група експертів та група  представників засобів масової інформації зіграти в гру критерійний покер , щоб визначити і запропонувати найефективніші шляхи (найважливіші критерії) покращення геоекологічної ситуації в Україні

     Кожна група отримує комплект карт і планшет - аркуш, на якому намальовано два прямокутники. На зовнішньому полі треба покласти карти, на яких записані такі аргументи, які на думку гравців найменш суттєві.

      На середньому полі покладемо важливі аргументи, але їх не може бути більше ніж сім. В центрі, де можна покласти тільки п'ять карт, є місце для найбільш значних, першочергових аргументів. У цьому полі номер місця має істотне значення. Карти потрібно розда­вати таким чином, щоб сторінка із записаним аргументом була повернута донизу. Перший учасник гри відкриває свою першу карту, голосно читає записаний аргумент і кладе на планшет, на місце, яке обере сам. Після цього інші учасники гри по черзі відкривають свої карти і кладуть їх на ті поля, які вони самі виберуть. Якщо хтось із учасників гри бажає покласти карту на місце, яке вже зайняте, він повинен провести переговори з власником карти щодо того, який з аргументів більш значний і чому. Для того, щоб змінити розклад карт, потрібно проводити переговори і використовувати пе­реконливі аргументи. Якщо двоє учасників не можуть дійти згоди, і жоден з них не хоче поступити­ся, решта групи повинна прийняти остаточне рішення.

   Перший тур гри завершується в той момент, коли всі учасники приходять до порозуміння щодо місцерозташування карт на планшеті. Кожна з груп, яка викладає карти на планшеті, може розміщувати аргументи по-своєму. Далі треба записати на дошці першочергові аргументи кожної групи і порівняти їх між собою, підкреслити подібні аргументи та звернути увагу, на якому вони місці.

    Другий тур гри - це групові переговори. Групи, які проводили оцінку переваг, домовляються між собою стосовно записаних на дошці аргументів, відносно яких розійшлася їхня думка. Також потрібно спільно визначити місце даних аргументів. Гра закінчується, коли групи приймуть спільне рішення про порядок першочергових аргументів.

Карти  для  гри  в критерійний покер

Використання но-вих,досконаліших технологій та небезпеч­них для навколишнього середовища підприємствах.	Комплексна перероб-ка сировини (ме-талургійних шлаків, від­ходів спаленого вугілля тощо), ути-лізація відходів.	Розробка екологічно чистих видів палива для автомобілів	Заборонити використання хімічних добрив та хімічних препаратів боротьби з сільськогосподарськими шкідниками
Удосконалення державного зако- нодавства про від-повідаль­ність підп-риємств і приват-них осіб за завдан-ня шкоди  в будь-якій частині приро-дного середовища.	Поліпшення планування населених пунктів, збільшення площ земельних насаджень	Раціональне використання палива і створення очисних споруд	Створити нові організації по охороні навколишнього середовища
Зобов’язати керівників міст і сіл ліквідувати стихійні сміттєзвалища	Використання наукових принципів еколого-ландшафтного землеробства.	Збільшувати площі заповідників, заказників, природо-охоронних територій	Інформування населення про екологічний стан довкілля природних ресурсів
Щорічний аналіз геоекологічної ситуація на всіх рівнях	Взяти на облік екологічно небезпечні підприємства	Виділення коштів на реставрацію газо-, нафто- транспортної ситеми України	Ввести додаткові стягнення для власників автомобілів, які пере-вищують допустимі норми викидів вихло-пних газів в атмосферу
Збільшувати площі природних ландшафтів	Запровадження в навчальних закладах курсу «Раціональне природокористування»	Проведення акції «Зробимо своє місто (селище тощо) чистим!» та інше.	Державна підтримка тих підприємств, які дбають не тільки про отримання прибутку, а й про охорону природи.

 

Прийом «Віночок»

Обговорення екологічної ситуації в Україні.

Завдання. Користуючись картою підручника (ст.245) «Комплексне забруднення довкілля», проаналізуйте екологічну ситуацію в Україні.

(Учні працюють самостійно, а потім виходять до дошки і показують на карті регіони, сприятливі для проживання людей, помірно сприятливі, задовільні, погіршені, напружені й катастрофічні.)

V.Закріплення і узагальнення знань і вмінь

Учитель. Наш урок завершується. Разом із фахівцями ми проаналізували вплив людської діяльності на довкілля з різних точок зору. Як бачите, проблема дуже складна і багатогранна.

Які шляхи розв’язання проблем в Україні ви можете запропонувати?

• Використання нових, досконаліших технологій на підприємствах.
• Комплексна переробка сировини, утилізація відходів.
• Удосконалення державного законодавства про відповідальність підприємств і приватних осіб за завдану шкоду будь – якій частині довкілля.
• Використання наукових принципів еколого – ландшафтного землеробства.
• Сприяння тим підприємствам, які дбають не тільки про свій економічний стан, а й про охорону природи.
• Створення заповідних територій.
• Виховання екологічної культури.
• Перехід на використання нетрадиційних джерел енергії: енергії вітру, сонця, припливів і відпливів.

VІ. Підсумок уроку.

1. Рефлексія

Вчитель. Шляхом дискусії , яка виникла в ході гри, ми визначили найважливіші, першочергові заходи які слід впроваджувати для поліпшення геоекологічної ситуації в Україні.

      А зараз попрошу зазначити свою позицію на «Дереві очікувань» і вияснити , чи справдились ваші очікування від сьогоднішнього уроку.

Учитель. Могутність країни не тільки в матеріальному багатстві, а й у душі народу. Чим ширша,вільніша ця душа, тим більшої величини і сили досягає держава. А що так виховує широту духу, як не ця дивна природа! Її треба берегти, як ми бережемо саме життя людини. Нащадки ніколи не пробачать нам спустошення Землі, наруги над тим, що належить не тільки нам, а й їм. Тож давайте не будемо байдужими, а захитимемо життя нашої планети й наше життя.

VІI.Домашнє завдання

Опрацювати текст  параграфа. Знайти додаткову інформацію про заходи щодо розв’язання екологічної ситуації в Україні.

2. Оцінювання.

3. Домашнє завдання.

1. Повторити матеріал параграфів 44-46.

2. Підготувати повідомлення про один з природоохоронних комплексів України.(Випереджуюче завдання)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Парниковий ефект

Однією з найважливіших характеристик клімату є температура, від якої залежить існування життя на нашій планеті. На Землі підтримання певної температури атмосфери забезпечують випромінювання Сонця та парниковий ефект. Парниковий ефект існує на нашій планеті сотні мільйонів років з моменту появи атмосфери, підтримуючи на Землі температуру, придатну для існування життя. Енергія Сонця досягає Землі та обігріває її. Земля частково відбиває цю енергію, а частково перетворює її на інфрачервону — тепло. Саме через парникові гази в атмосфері, що огортає нашу планету, наче ковдра, частина відбитої енергії уловлюється та залишається на Землі. Тому Земля набагато тепліша, ніж планети, схожі на неї, на яких немає атмосфери. Однак слід розрізняти природний парниковий ефект і парниковий ефект, що виник у результаті діяльності людини, так званий антропогенний парниковий ефект. Ще у 1896 році шведський хімік Сванте Арреніус пророкував, що промислова діяльність, зрештою, матиме вплив на глобальний клімат. Відтоді численні лабораторні експерименти, а також атмосферні вимірювання, підтвердили це припущення. До промислової революції, що розпочалася в середині ХVIII століття, економіка залежала здебільшого від невеличких господарств та комерційних підприємств, діяльність яких практично не впливала на баланс парникових газів у атмосфері. Згодом науково-технічний прогрес, будівництво великих заводів, масове виробництво та механізоване сільське господарство призвели до забруднення довкілля та викидів у атмосферу значної кількості парникових газів, наприклад, окисів вуглецю, метану, окисів азоту, озону, що вловлюють сонячну енергію і таким чином призводять до підвищення температури атмосфери Землі. Це явище називається «парниковий ефект».

 

 

 

 

Додаток 2

Моделювання парникового ефекту

(за матеріалами «Зеленого пакету»)

Сконструюйте модель Землі, освітленої Сонцем, коли відбите тепло поглинається складовими атмосфери. Для цього вам знадобляться 2 термометри з однаковою шкалою. Помістіть їх у банки з кришками, що закручуються. В одну банку покладіть шматочок чорного матового картону, що закриє зсередини приблизно половину банки. Термометр у банці повинен знаходитися в затемненій картоном частині. В іншій банці так само розташуйте алюмінієву фольгу. Термометр повинен також знаходитися у затіненому місці. Поставте банки на сонці одну біля одної на що-небудь, що може правити за теплоізоляційний матеріал, наприклад, на картон або дерев’яну підставку. Можна також освітити, використовуючи 2 лампи з однаковою потужністю, розташовані на відстані 20-30 см від них. Переконайтеся, що термометри містяться в затемнених частинах банок. Слідкуйте за показаннями термометра. Записуйте дані температури кожні п’ять хвилин протягом півгодини. Незабаром переконаєтеся, що температура піднімається швидше в банці з чорною картонкою. Сонячні промені, які доходять до нас, мають короткі й довгі електромагнітні хвилі. Короткі — це світло, їх потужність більша, довгі — це теплове випромінювання. Скло легко пропускає короткі хвилі (світло), але погано — довгохвильове (теплове) випромінювання. У банці з алюмінієвою фольгою промені відбиваються від металу. Довжина хвиль залишається незмінною, і тому промені залишають банку так само легко, як і потрапляють у неї. У банці з чорною картонкою сонячні промені поглинаються нею. Сонячна енергія нагріває картонку, температура підвищується. Нагріта картонка сама випромінює енергію, але довжина хвилі цих променів більша, ніж у сонячних, і вони не можуть вийти назовні через скло. Енергія теплового випромінювання залишається в банці, підвищуючи температуру повітря в ній. У такий же спосіб діє атмосфера Землі. Повторіть експеримент після додавання рівної кількості кубиків льоду до кухлів. Порівняйте та прокоментуйте результати.