Конспект уроку "Гетьманування Івана Виговського.Конотопська битва
Тема уроку Гетьманування Івана Виговського. Конотопська битва
Тип уроку вивчення нового матеріалу
Мета:
- дати оцінку правління гетьмана Івана Виговського;
- розглянути особливості його внутрішньої і зовнішньої політики;
охарактеризувати основні причини, умови Гадяцької угоди та її наслідки для українських земель, а саме початок нової доби під назвою Руїна;
-з'ясувати причини і наслідки україно-московської війни 1658-1659рр.;
-показати вплив певної історичної особистості на різні історичні процеси;
-розвивати уміння учнів працювати з підручником, атласом, історичними документами;
-розвивати уміння давати оцінку діяльності історичної особистості, вміння висловлювати свою точку зору, підтверджуючи її фактами;
-вирішувати проблемні завданя уроку, вести дискусію;
-виховувати учнів патрІотичнІ почуття до своєї Батьківщини – України.
Основні поняття:
Гадяцька угода, україно-московська війна, Конотопська битва, опозиція, початок Руїни.
Дати для запам׳ятвування:
-26 серпня 1657р. - Старшинська рада у Чигирині передала гетьманську булаву І. Виговському;
-Жовтень 1657р. - Генеральна рада в Корсуні обрала гетьманом І. Виговського;
-6 вересня 1657р. - Гадяцька угода;
-Травень 1658р. - Розгром військами гетьмана загонів опозиції М. Пушкаря і Я. --Барабаша під Полтавою;
-1658 - 1659рр. – україно-московська війна ;
-28 червня 1659р. - Битва під Конотопом.
Обладнання:
Підручник, вислови істориків про діяльність Івана Ваговського взяті іздодаткової літератури, історичний атлас, ілюстрації, історичні документи, картки з датами, презентація до теми, тестові листки для закріплення знань, матеріал для роботи в группах, матеріал для скаладання карт-пазлів.
Очікувані результати:
Очікувані результати:
Визначати особливості внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана І.Виговського, пояснювати причини і наслідки україно-московської війни 1658 -1659 р., аналізувати умови та визначати сутність Гадяцької угоди, розуміти поняття «початок Руїни» та визначати її причини;
3.Знати дату укладення Гадяцької угоди; визначати хронологічну послідовність подій вивченої теми;
4. Простежувати по карті хід україно-московської війни та Конотопської битви;
5. Працювати з документами, виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел; робити висновки на основі опрацьованих джерел;
6. Давати характеристику гетьману І. Виговському як людині та історичному діячеві; висловлювати своє ставлення до основних подій вивченого історичного періоду.
І. Організаційний етап уроку
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мета уроку формулюється разом із учнями у ході бесіди.
Мета уроку:
на уроці ми з вами повинні вивчити факти, які характеризують діяльність Івана Виговського, розглянути особливості його внутрішньої і зовнішньої політики, охарактеризувати умови Гадяцького договору та його наслідки для українських земель, а саме причини початку громадянської війни і нової доби під назвою Руїна, з'ясувати причини і наслідки україно-московської війни 1658-1659 рр.; дати оцінку правління гетьмана Івана Виговського; показати вплив історичної особи на історичний процес.
ми будемо удосконалювати уміння учнів працювати з підручником, атласом, контурною картою, історичними документами; будемо розвивати уміння давати оцінку діяльності історичної особистості, учитися висловлювати свою точку зору підтверджуючи її фактами; вирішувати проблемні завданя уроку.
Перш ніж перейти до вивчення нової теми, давайте освіжимо в памяті недавно набуті знання із попередніх тем.
IIІ. Актуалізація опорних знань.
1. Назвіть хронологічні рамки Національно-визвольної війни ... (дати)
2. Національно-визвольну війну очолив ... (Ім'я та прізвище)
3. Національно-визвольна війна українського народу була проти ... (Назва держави)
4. З якою державою Б. Хмельницький уклав договір у 1654р. ... (Назва держави)
5. У якому місті проходило укладення договору 1654р. ... (Назва міста)
6. Що вам відомо про Івана Виговського з попереднього уроку?
7. Яку роль він грав при Б. Хмельницькому?
ІV. Мотивація навчальної діяльності
Десь на заході дотлівало сонце. Червінною барвою засвітилося небо над Конотопом. Згасав день, та не вщухала битва. Смертоносним градом сипали гармати, тонко голосили кулі. Гетьман Виговський намить спинився, витер спітніле чоло. Раптом зовсім поряд важко гупнуло гарматне ядро. Нажаханий кінь несамовито смикнув вуздечку, протее замість стрибка хитнувся і впав, залитий кровю. « і цього разу я не твій, смерте…», - тільки встиг подумати гетьман, швидко схоплюючись на ноги.
Часто на хвилі визначних подій тієї чи іншої епохи із глибин світового океану історії виринали талановиті постаті, які виділялись із маси народу, справляли відчутний вплив на хід історичного розвитку. Такою особистістю, без сумніву, був визначний діяч Української держави середини ХУІІ ст.: полководець, дипломат, герой Визвольної війни українського народу - Іван Виговський.
Проблемне завдання уроку: Тільки два роки - 1657-1659 - був гетьманом Іван Виговський, але за цей короткий період, і від сучасників, і від нащадків, встиг придбати багато нищівних визначень своєї особи та діяльності, лайливих, чорних епітетів, таких як "підлий зрадник", "ставленик і прислужник шляхетської Польщі, польських панів" тощо.
На сьогоднішньому уроці нам з вами належить з'ясувати, чи Іван Виговський був зрадником України, чи він був щирим патріотом України, тонким політиком і захисником прав українського народу.
V. Вивчення нового матеріалу:
1) Вибори Івана Виговського гетьманом України.
2)Зовнішня і внутрішня політика Івана Виговського.
3) Боротьба з опозицією.Початок Руїни.
4Гадяцька угода.
5) Московсько-українська війна 1658 - 1659гг. Конотопська битва.
6) Антигетьманське повстання.
1. Вчитель. Смерть Хмельницького застала українців у нещасливий момент. Напівсформоване українське суспільство, яке оточували хижаки-сусіди й роздирали внутрішні проблеми, охоче прийняло його провід. Але для наступників Хмельницького, які не мали його популярності й престижу, виявилося набагато важче здобути широку підтримку. Вже перше питання — про гетьманського наступника — не вдалося вирішити без ускладнень. Ще за життя Б.Хмельницький думав про те, як зберегти українську державу, у чиї руки перейде гетьманська булава. На його думку цього можна було досягти встановленням спадкової монархії, обєднанням навколо гетьмана всіх станів суспільства.
Робота із документами
Щоб з׳ясувати ці питання зараз ми попрацюємо із документами. Ознайомтесь із текстом і дайте відповідь на запитання. Робота в парах.
Кого бачив гетьманом Б. Хмельницький?
- « Хмельницький мріяв передати владу своїм синам. Спочатку то був Тиміш.. А згодом Юрій Хмельницький, ще підліток. Виконуючи бажання гетьмана та щоб зарадити боротьбі за гетьманську булаву старшина на раді 1657 року без виборів проголосила Юрія гетьманом козацької держави….» Документ взято «Из Архива юго-западной Росиии»
Таким чином Б. Хмельницький прагнув пепредати владу своєму сину Юрію. Та не все було так просто, особливо коли виявилося, що до булави треба ще й голови.
Як характеризували історики Юрія?
Як характеризує Ю.Хмельницького Д.Яворницький у своєму творі «Історія запорозьких козаків?»
- «Це був від природи євнух, юрась небіжчик», зі злою вдачею, обмеженим розумом, слабкий тілом юнак»
Сучасники Юрія. Які знали його особисто теж були від нього не в захваті.
Які враження викликала особа Юрія у сучасників?
Московський урядовець Шереметьєв говорив про Юрія « Гетьманишке прилично бы гуси пасть, а не гетьмановать». Краще йому пасти гуси, ніж бути гетьманом.
Чи розумів Б. Хмельницький, що Юрію складно буде гетьманувати?
4.« …наслідником був 16-ти річний юнак слабий духом і тілом, з неврівноваженою психікою. Старий гетьман розумів це і призначив вищу старшину - осавула Ковалевського та полковника Лесницького- опікунами Юрія, а генерального писаря Виговського просив бути батьком, дорадником, поводирем молодому гетьманові»
Відкрийте підручник на с. 173 і знайдіть в тексті відповідь на запитання
- « Як довго Ю. Хмельницький був Гетьманом ? І чому?» ( він був гетьманом лише один місяць, а потім склав булаву і поїхав навчатися до Києво-Могилянського колегіуму. ) загалом так склалися обставини, що Юрій Хмельницький гетьманував три рази з перервами. Власне, він і сам в одному з листів зазначав: "Я молодший літами і слабший розумом, ніж пан Виговський".
Тепер поговоримо про Івана Виговського.
Повідомлення учнів.
1.Виговський походив із старовинного роду української православної шляхти. Освіту набув у Києво-Могилянській академії. Знав кілька мов, зокрема латину. На початку Національно-визвольної війни ротмістр Виговський, перебуваючи у війську гетьмана коронного Миколи Потоцького, брав участь у битві на Жовтих Водах. У бою біля Княжих Байраків 16 травня 1648 р. Виговського було поранено. У непритомному стані його полонив якийсь запорожець і продав татарину за поганенького коня. Б. Хмельницький "викупив Виговського за одну кобилу", і спершу він був прикутий до гармати та певний час знаходився в увязненні. Гетьман, організовуючи уряд, запросив бранця у свою канцелярію, і той дав присягу на вірність повсталим.
2. Перейшовши на бік українського війська, Виговський служить особистим писарем гетьмана, а згодом одноосібним генеральним писарем і найближчим сподвижником Хмельницького. Був упорядником реєстру 1649 р., співавтором багатьох універсалів і листів гетьмана. Протягом 1648 р. Виговський розбудував - Генеральну військову канцелярію, куди з усіх країн стікалася інформація козацької розвідки. Польські вельможі жалілися, що козаки знають усе, про що думає їх король. Хмельницький довіряв своєму писареві. Нерідко Виговський писав лист чи універсал від імені гетьмана, а Хмельницький тільки ставив підпис. Не випадково польська агентура доносила: "Виговський керує геть усім і сам без Хмельницького відправляє послів" Як писав один із сучасників, "...жоден полковник не знав, що думав Хмельницький, - один лише Виговський
3.Невідомий автор польськомовної "Віршованої хроніки" (1682) вказував на його розум, вольовий, бійцівський характер, який виявився ще в юнацькі роки, коли майбутній гетьман, працюючи у київській канцелярії, "мусив добре володіти як язиком, так і кулаком, маючи часті сутички з супротивниками, щоб не вилетіли зуби".
4.Український письменник Іван Нечуй –Левицький у своєму творі «Іван Виговський так зображав гетьмана «Кiнь басував пiд Iваном Остаповичем. Мужній, з широкими плечима, з дужими руками, тонкий та рівний станом Іван Остапович був гарний верхом на конi, неначе вiн зiйшов вкупi з конем з картини якогось великого маляра i несподiвано загарцював серед тiсної узької улички Старого мiста, неначе пишний середньовiковий лицар серед чорного задимленого німецького бурга. Гетьману було 40 років.»
Вчитель. А зараз кожен уявіть себе учасником старшинської ради у Чигирині. Кому ви наддали б перевагу у гетьманстві: Юрію Хмельницькому чи Івану Виговському? Дати відповідь методом «Прес».
Вправа «Реставрація або зашифрований текст». Уявіть, що ви працівник Генеральної військової канцелярії Івана Виговського. Вам треба відреставрувати документ обгорілий під час пожежі. Тобто відновити текст та дізнатися про його зміст.
Ось він цей документ. Вправа на швидкість.
Незабаром по смерті ______ицького полковники __озацьких полків та інша старшина, зміркувавши, що до « булави, треба ___, а Ю. _____ її не мав, скликали в Чигирині 26 ___ерпня 16____7 року раду од усіх полковників і поставили гетьманом колишнього Військового писаря Івана ____.
Робота із атласами та контурними картами; датами.
А зараз давайте відкриємо атласи та контурні карти та позначимо місце проголошення Івана Виговського гетьманом Чигирин серпень 1657 р., 21 жовтня 1657 р. була скликана генеральна козацька рада у Корсуні, яка обрала Виговського повноправним гетьманом.
В атмосфері гострих суперечностей та посилення московського тиску Івана Виговського було обрано гетьманом України (Корсунська рада 21 жовтня 1657 р.). В особі Виговського Українська держава мала досвідченого політика, вмілого адміністратора та дипломата, хороброго й талановитого воєначальника. І все ж він поступався Богдану Хмельницькому, хоча вмів гнучко проводити центристську лінію, особливо у гострих соціальних питаннях. Щоправда, і перехід булави до Виговського припав на складний час, коли міжнародне та внутрішнє становище України погіршувалося буквально на очах.
Варіант 1.
2. Зовнішня і внутрішня політика гетьмана
Гетьман Іван Остапович Виговський своєю внутрішньою та зовнішньою політикою Виговський та всім своїм єством намагався зберегти авторитет і престиж гетьманської влади та автономію України, зібравши в ній всі етнічні українські землі, він намагався зберегти осередок української державності, створений Богданом і якого ніколи раніше не мав український народ.
Щоб досконаліше вивчити це питання я пропоную вам провести дидактичну гру «Екзамен». Яка передбачає роботу в парах. У ролі учнів і екзаменаторів. Ви маєте ознайомитися із історичним текстом, а потім один із вас буде складати екзамен за прочитаним
1-ша пара.
Про стосунки із іноземними державами.
У закордонній політиці Виговський бажав утримати дружні стосунки з усіма сусідніми державами, не допускаючи жодної до особливої переваги.
На Генеральну козацьку раду в Корсуні 25 жовтня 1657 р. прибули посли Швеції, Польщі, Австрії, Туреччини, Криму, Трансильванії, Молдавії, Валахії.
- Там було остаточно оформлено договір зі Швецією.
- Рада ухвалила також відновити союзи з Туреччиною і Кримським ханством та укласти перемир'я з Польщею.
У зовнішньополітичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику Богдана Хмельницького, спрямовану на досягнення цілковитої незалежності Української держави та зміцнення її міжнародного авторитету.
1. Посли яких держав прибули на Генеральну козацьку раду в Корсуні? Про що це свідчило? 2.Покажи на карті ці країни. 3.Чи продовжував Виговський політику Б. Хмельницького у зовнішній політиці?
Вчитель. Хоча через деякий час Іван Остапович вимушений буде змінити свої зовнішьополітичні орієнтири - розірвати стосунки із Московським царством. І укладе договір із Річчю Посполитою.
Стосунки із Москвою у Івана Остаповича були не прості, ще з часу. Коли він отримав гетьманську булаву. Московський посол заявляв, що цар вимагає, щоб булаву Івану Остаповичу вручали від його імені. В українських містах, щоб стояли російські війська, податки, щоб надходили до Москви з України. А митрополит київський освячувався у Москві. Тому і недолюблював Іван Остапович пузатих московських бояр.
2-га пара
Стосунки із московським царством
У стосунках із московським царством гетьман дотримувався Березневих статей і вжав за необхідне, щоб Московське царство чинило так само. Водночас гетьман Виговський намагався уникнути ускладнень у відносинах із Москвою.
- У Москві довго зволікали з визнанням Виговського гетьманом, вимагаючи від нього багатьох поступок, насамперед введення до найбільших міст - Переяслава, Ніжина й Чернігова московських залог на чолі з російськими воєводами.
- Це дало б змогу Москві втручатися у внутрішні справи України та обмежило б її не залежність. Та все ж таки Виговський домагався, щоб Москва ставилась до України як до рівноправної держави. "Нехай Великоросія буде Великоросією, Україна Україною - ми є військо непереможне," - так відповів він московському послу на заяву про те, що нібито Україна - це "гілля, відламане від природнього кореня Великоросіії.
1. Чи дотримувався Іван Остапович березневих статей?
2.Чому у Москві довго зволікали із визнанням Виговськго гетьманом?
3.Покажи на карті міста , у яких стояли російські залоги.
4.Як відповів Виговський московському послу на його заяву, що Україна є «гілля, відламане від природного кореня Великоросії?»
Внутрішня політика Івана Виговського
3-тя пара
Внутрішня політика Івана Виговського
Своєю внутрішньою політикою Іван Виговський прагнув задовольнити інтереси козацької старшини. Він їм дарував земельні наділи, кращі луки та сіножаті. Селян примушували виконувати повинності. Тому селяни та козаки вважали, що це несправедливо і хотіли помститися гетьманові. Та вони ніколи не любили Виговського за його служіння польському королю до 1948 року.
Зростанням невдоволення скористалися полтавський полковник Мартин Пушкар та запорозький отаман Яків Барабаш. Наприкінці 1657 р. в Україні остаточно визріває конфлікт між гетьманським урядом та козацькою голотою Гетьманщини й Запоріжжя. Козаки, селяни і міщани ненавиділи шляхетські порядки, так само, як і річ Посполиту, прагнули заручитися підтримкою правовірного московського царя. Уже наприкінці жовтня – початку листопада 1657 р. лідер опозиції кошовий отаман Я.Барабаш надіслав до Москви лист, в якому «викривав» таємні наміри Виговського «царську милість зрадити і все військо Запорозьке православне... в неволю віддати» (Цит. за: Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т.10. – С.107).
Т.ч. внутрішня політика Виговського привела до невдоволення народу Лівобережної України та Запоріжжя, яким вдало скористалися у московському царстві.
Запитання. 1. Чиї інтереси захищав Іван Виговський?
2. За що народ нелюбив гетьмана Івана Остаповича?
3. Про що писав у листі до царя Яків Барабаш?
Завдання : віднесіть вислови гетьмана до характеристики його політики: зовнішньої, внутрішноьої.
Варіант 2.
- Зовнішня і внутрішня політика гетьмана
Вправа «Мовою фактів»
Гетьман Іван Остапович Виговський своєю внутрішньою та зовнішньою політикою Виговський та всім своїм єством намагався зберегти авторитет і престиж гетьманської влади та автономію України, зібравши в ній всі етнічні українські землі, він намагався зберегти осередок української державності, створений Богданом і якого ніколи раніше не мав український народ.
Щоб досконаліше вивчити це питання я пропоную вам вправу «Мовою фактів».
Факти про стосунки із іноземними державами. Про що свідчать ці факти?
- На Генеральну козацьку раду в Корсуні 25 жовтня 1657 року прибули посли Швеції, Польщі, Австрії, Туреччини, Криму, Трансильванії, Молдавії, Валахії. ( із цими державами Виговський мав дружні стосунки, якби стосунки були погані, то посли не приїхали б до Корсуня).
- На Генеральній козацькій раді в Корсуні 25 жовтня 1657 року було остаточно оформлено договір зі Швецією. Рада ухвалила також відновити союзи з Туреччиною і Кримським ханством та укласти перемир'я з Польщею. (Відповідь: Виговський бажав тримати дружні стосунки із усіма країнами).
- У Москві довго зволікали з визнанням Виговського гетьманом.
(вимагали від нього багатьох поступок, насамперед введення до найбільших міст - Переяслава, Ніжина й Чернігова московських залог на чолі з російськими воєводами).
Стосунки із Москвою у Івана Остаповича були не прості, ще з часу, коли він отримав гетьманську булаву. Московський посол заявляв, що цар вимагає, щоб булаву Івану Остаповичу вручали від його імені. Тому і була зібрана третя козацька рада у лютому 1658 року Переяславі, де від імені московського царя Виговському вручили гетьманську булаву. В українських містах, щоб стояли російські війська, податки, щоб надходили до Москви з України. А митрополит київський освячувався у Москві. Тому і недолюблював Іван Остапович пузатих московських бояр. Хоча не йшов на згострення стосунків із ними.
- "Нехай Великоросія буде Великоросією, Україна Україною - ми є військо непереможне," - так відповів він московському послу на заяву про те, що нібито Україна - це "гілля, відламане від природнього кореня Великоросії.»
Вчитель. У зовнішньополітичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику Богдана Хмельницького, спрямовану на досягнення цілковитої незалежності Української держави та зміцнення її міжнародного авторитету.
5. На Генеральну козацьку раду у Корсунь 25 жовтня 1957 року не запросили запорожців, а тільки козацьку старшину.
(Своєю внутрішньою політикою Іван Виговський прагнув задовольнити інтереси козацької старшини. Він їм дарував земельні наділи, кращі луки та сіножаті. Селян примушували виконувати повинності. Тому селяни та козаки вважали, що це несправедливо і хотіли помститися гетьманові. Та вони ніколи не любили Виговського за його служіння польському королю до 1948 року).
6. Лідер опозиції кошовий отаман Я.Барабаш надіслав до Москви лист, в якому «викривав» таємні наміри Виговського «царську милість зрадити і все військо Запорозьке православне... в неволю віддати»
Антигетьманське повстання на Лівобережжі
Вчитель.Отримавши булаву Гетьман промовив такі слова: Ця булава буде доброму на милість, а злому на кару. Якщо мене гетьманом обрали попускати я нікому не буду, тому що військо запорізьке не може бути без страху». Що хотів цим сказати Іван Остапович?
Вчитель, звертаючись, до карти. Після смерті Богдана Хмельницького соціально-політична ситуація і боротьба козацької старшини за владу в Україні різко загострилися. Епіцентром цієї боротьби, що набула форми громадянської війни, протягом 1657-1658 років стала Полтавщина, а головним фігурантом – полтавський полковник Мартин Пушкар – один із найближчих сподвижників покійного гетьмана і однодумець Івана Виговського. Після обрання останнього гетьманом політичні амбіції М.Пушкаря взяли гору над здоровим глуздом. За словами Григорія Грабянки він начебто кинув віщі слова: ”Ще побачите, який вогонь запалає з тієї іскри”[2, с.114]. М.Пушкар перетворився на непримиренного противника гетьмана, посіявши тим самим зерна розбрату в Україні, Іншим центром опозиційного до І.Виговського руху було Запорожжя, яке територіально межувало з Полтавщиною. Я.Барабаш хотів, щоб Запорожжя відігравало провідну роль в політичному житті України, зокрема, щоб гетьманів вибирали з числа запорожців і їх вибори відбувалися на Січі. На противагуІ.Виговському Я.Барабаш став називати себе “кошовим гетьманом”.
Обидва лідери антигетьманського руху різними способами намагалися дискредитуватиІ.Виговського і шукали підтримки в царського уряду, створюючи тим самим небезпечний прецедент втручання Москви у внутрішні справи України, що загрожувало самому існуванню молодої козацької держави.
Барабаш на Запоріжжі і Пушкар підняли заколот проти законно обраного гетьмана. Пушкар зібрав на Полтавщині так званих «дейнеків» — бездомних і безземельних наймитів, «гультяїв» — робітних людей із промислів. До них приєдналися запорожці на чолі з Барабашем, їх об’єднувала спільна мета — помста старшині, заможним козакам, маєтки і садиби яких вони громили і грабували, а власників убивали, вони оволоділи територією Полтавського та Лубенського полків. Чи хотів гетьман проливати кров? Звісно ні. Але Виговський марно шукав шляхів мирного порозуміння, а й згодом удався до блокади Запорожжя й Полтави, не допускаючи туди зброї та харчі. На кордонах Запорожжя були поставлені Ніжинський, Чернігівський, Прилуцький та Іркліївський полки. Було дано наказ: хапати і карати на смерть кожного, хто пробирався на Запорожжя. Однак це не вгамувало повстанців. Заколот поширився на все Подніпров’я. 40 тисяч заколотників на чолі з Пушкарем і Барабашем виступили проти Виговського. Вони розбили направлені гетьманом війська під проводом полковників Івана Богуна та Івана Сербина.
Давайте подивимося на карту Яку територію охопило повстання? Це досить значна територія. Вона охопила все Подніпровя.
Як вчинив Виговський? Про що говорять документи?
Робота з документом Перемога гетьмана над повсталими
« Зібравши 20-ти тисячне військо та найнявши волохів, німців і татар Виговський зумів перемогти військо повстанців у вирішальній битві під Полтавою у червні 1658 року. Проте це була надзвичайно дорога перемога, адже у братовбивчому протистоянні загинуло майже 50 000 чоловік»
Чому історик називає перемогу гетьмана «дорогою»?
Чому протистояння було «братовбивчим»?
Як же проходив бій у Полтаві?
Робота із документом. Розправа з повсталими
«Вирішальний бій стався 14 червня. Надвечір Полтава була взята. Мартин Пушкар загинув у бою, Яків Барабаш потрапив у полон, де був страчений. У покарання за участь у повстанні Полтава була спалена, а такі міста, як Гадяч, Миргород, Лубни, Пирятин, Сорочинці та інші були віддані татарам на пограбування…. . Багато тисяч людей вивезли із собою в ясир татари.»
Як ви оцінююєта дії гетьмана щодо розправи над повсталими?
Вчинив вірно
Вчинив не вірно, у порівнянні з Б. Хмельницьким
Вчинив вірно, але припустився помилок.
Вчитель. Запорожці втекли під захист московського війська, яке прибуло, щоб стати залогами в Києві, Чернігові та Ніжині. Воєводи злякалися і відступили зі своїми ратними людьми на територію Московської держави. Так розпочалася в Україні кривава братовбивча війна. Впрше козацькі полки воювали один проти одного. Історики називають таку ситуацію громадянською війною.
Робота з термінами.
Вчитель.У ході уроку нам зустрічалося слово «опозиція». Відкрийте у підручнику термінологічний покажчик і знайдіть термін опозиція Громадянська війна — найгостріша форма політичної боротьби,
що являє собою збройну сутичку між класами і соціальними групами,
націями задля досягнення певних політичних цілей, головною з яких
є досягнення повноти державної влади.
Руїна — термін, який позначає процес занепаду й спустошення Ук-раїни в результаті громадянської війни, гострої боротьби старшини за
владу й постійної агресії сусідніх держав.
Намагаючись ослабити Українську державу, прискорити перетворення України в свою провінцію, царський уряд підтримував опозицію, спрямовану проти законно обраного гетьмана, спочатку потаємно, а потім і відверто надавав їй допомогу військовою силою.
Міні-проект «Гадяцька угода. Так чи не так?» Матеріал вивчається шляхом застосування елементів технології «перевернутий клас».
Чому Виговський розриває союз з Москвою?
Відповіді учнів:
1.Виговський на гіркому досвіді переконався, що, незважаючи на його лояльне ставлення до Москви, союз з нею веде його особисто, а головне — Україну до згуби. Гетьман вирішує розірвати союз із Москвою. Це змусило Виговського вкотре замислитися над пошуком іншого союзника. Після довгих вагань він вирішив звернутися до Речі Посполитої.
2.Виговський зі старшиною виступили з міжнародним маніфестом, пояснюючи причини, що привели їх до цілковитого розриву з Москвою.
Із міжнародного маніфесту Івана Виговського
"Москва готує нам ярмо неволі насамперед внутрішньою громадянською війною, а далі відкрито своєю зброєю, без усякого приводу з нашого боку". У маніфесті зазначалося, що не українці розпочали нову війну, а лише змушені тримати "законну оборону та вдатися до сусідів з проханням про допомогу для своєї свободи"
1. Про що говориться у Маніфесті? ( Про те, що Москва готує нам ярмо неволі…», що українці просять допомоги у своїх сусідів для захисту своєї свободи.
У м. Гадячі 6 вересня 1658 р. між Гетьманською Україною та Польщею було укладено договір, що дістав назву Гадяцького.
Зміст гадяцького договору.
- передбачалося,українські землі під назвою «Велике Руське князівство» увійдуть до складу до складу нової Речі Посполитої – держави, де б усі мали однакові права та обовязки. Виговський та його прихильники вважали,що саме таку державу хотів створити і Богдан Хмельницький свого часу. Вони вважали, що історично Польща до України ніж Росія і саме в ній вбачали гарантію незламності Гетьманщини.
Давайте пригадаємо, які держави входили до складу Речі посполитої?
Тепер третьою у її складі мало бути новостворене «Велике князівство руське у складі Київського, Чернігівське, Брацлавське воєводства.
Давайте поглянемо на карту атласу. Знайдіть територію Великого руського князівства,а тепер знайдіть територію Гетьманщини.Що ми бачимо?
Зміст Гадяцького договору
- Обєднання українських земель під назвою «Велике руське князівство» із Польщею та Литвою у складі нової Речі Посполитої
- Автономія України – право обирати гетьмана довічно після затвердження королем
- Право мати власне військо, суд, міністрів, скарбницю, монету
- Православна релігія оголошувалася рівноправною із католицькою
- Церковна унія мала бути ліквідована на Україні
- Православне населення урівнювалося у правах з католицьким
- Поновлювались усі привілеї козацтва
- Київський колегіум урівнювався у правах із Краківським університетом
- Дозволялося відкривати в українських землях нові школи і друкарні.
Які положення вам подобаються , а які ні?
Цю угоду мав затвердити польський сейм. Що вкрай непокоїло івана Остаповича. Сумніви Виговського були не безпідставними. Правлячі кола Польщі, засліплені імперськими амбіціями вилучили з тексту укладеного договору найважливіші для України статті про автономію України, погодившись лише на автономію Надніпрянщини. Натомість на українські землі поверталася панувати польська шляхта. Коли Іван Остапович ознайомився із текстом угоди, що її привіз польський посланець, гетьман з гіркотою зауважив: «Ти зі смертю приїхав і смерть мені привіз...»
А щоб ви не сумували, ми вам гру підготували.
Гра «Історична плутанка» - заповніть пропуски
Згідно з Гадяцьким договором, Україна, Польща та Литва утворювали ….трьох самостійних держав під назвою….Українське військо мало налічувати …. Виконавча влада буде зосереджуватися в руках….який обирався довічно і затверджувався …. Церковну унію належало….в усіх трьох державах. Православна церква мусила мати такі самі права, як і….
утих знань умінь і навичок.
Війна з Московською державою. Гадяцьку угоду не підтримала переважна більшість козацької старшини, не говорячи уже про козаків та селян, які мали яскраво виражені антипольські настрої. Невдоволенням народу політикою Виговського скористалася опозиція при підтримці царського уряду. Тому громадянська війна в Україні переросла у війну із Московською державою. Ще наприкінці 1958 року і.Виговський зібрав козацьку раду аби затвердити план розгрому опозиції та царських військ він закликав на допомогу кримського хана Магомет-Гірея із 60-ти тисячним військом. На Україні в той час стояло 100 тисячне московське військо під командуванням О.Трубецького.У травні 1569 року московська армія взяла в облогу місто Конотоп. Князь трубецький прислав ніжинському полковнику гуляницькому листа із проханням здатися без бою, замість відповіді козаки почали палити із гармат і рушниць. «Ми сіли на смерть. – гукали козаки. – Не оддамо міста!» Виговський зібравши 60-тидесятитисячне військо разом із військом татар. Неподалік міста, біля річки Соснівка 24-28 червня відбулася грандіозна битва, яка закінчилася розгромом московського війська. Відкрийте атласи і знайдіть місто Конотоп. У цій битві виявився блискучий талант Івана Остаповича як блискучого полководця. Знайдіть у підручнику дані про втрати сторін.
Використовуючи власні гаджети знайдіть інформацію в мережі інтернет що написав у своїй «Истории России с древнейших времен» російський історик XIX ст. С.М. Соловйов про Конотопську битву: «Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не спромігся вивести в поле такого блискучого війська. У жалобній одежі вийшов цар Алексей Міхайловіч до народу й жах напав на Москву.»
Чому на Моску напав жах?
Чому російський цар розпочав війну проти України?
Чим закінчилася битва під Конотопом і яке вона мала значення?
Як ви вважаєте, як надалі мав діяти Виговський? Чому?
Діти відповідають, що Виговський мав перемогти опозицію.
Вчитель.Та як виявилося розгромити зовнішнього ворога було легше, ніж побороти внутрішніх ворогів. Особливо у той час, коли почалося антигетьманське повстання. Гадяцький договір швидко призвів до народного повстання проти Виговського. Союз із державою, довготривале панування якої в Україні було кілька років тому повалено, вважався народом неможливим. Та й сама Польща не мала наміру дотримуватися угоди, хоча Гадяцький договір був ратифікований сеймом Речі Посполитої. Ця битва не призвела до перемоги у війні, а в Україні піднялася нова хвиля виступів опозиції, яка зробила своїм лідером молодшого сина Богдана Хмельницького — Юрія. Хоча останній був ще зовсім молодим, але за його спиною стояли досвідчені полковники Іван Богун, Іван Сірко, Яким Сомко й ін. Війни на два фронти, та ще громадянської, Виговський не витримав і, не бажаючи подальшого кровопролиття, після однієї з Чорних рад, що відбулася 11 вересня 1659 р. в містечку Германівка, склав булаву. На його місце обрали Юрія Хмельницького, котрий під тиском Москви підписав Переяславський договір 27(17).10.1659 р., що перетворював Україну в автономну одиницю у складі Московського царства, причому ця автономія постійно скорочувалася.
Давайте зясуємо що проці події нам говорять джерела.
М. Аркас, історик про антигетьманське повстання на Лівобережжі.
«Запорожці скоса дивилися на наміри Виговського. Не до душі їм був шляхетний устрій, котрий заводив Виговський. І запорожці разом із полковником Іваном Сірком на чолі, проголосили Юрія Хмельн гетьманом та рушили на Україну, закликаючи людей під свої корогви імям Хмельницького. Виговський прочувши, що проти нього повстання - втікає із Чигирина і скликає раду в Германівці. На раді він звелів зачитати гадяцькі умови, щоб зясувати наскільки вони вигідні Україні, але тут зчинився такий гвалт, а далі бійка, що гетьман ледве втік.»
Чому запорожцям були не до душі наміри Виговського?
Запорожці не розуміли змісту гадяцьких домовленостей, бо Виговський думав про державу. а козацька старшина про власну вигоду.
Як вчинили запорожці? Вони підняли протии гетьмана повстання. Відмовилися визнати Гадяцьку угоду.
Малий словник історії України про зречення Виговського
В таких умовах І. Виговському нічого не залишалося, як скласти гетьманську булаву. Він виїхав до Польщі. Коли на Правобережжі спалахнуло антипольське повстання, його звинуватили у звязках із повстанцями і за наказом Павла Тетері розстріляли 16 березня 1664 року».
Як закінчилося гетьманування Івана Виговського?
Драматично. Гетьман зрікся булави, щоб далі не продовжувалася громадянська війна.
Та громадянська війна не припинилася. Козацькі ватажки, що прийшли на зміну Івану Остаповичу, так і не змогли добитися припинення втручання в українські справи іноземних держав Московського царства та речі Посполитої, що привело до втрати Україною своєї державності.
V. Узагальнення та систематизація знань.
1. Робота з візуальним джерелами. Завдання на слайдах. Що обєднує цих людей?
2. Зараз я пропоную вам завдання розважального характеру, яке допоможе вам відпочити і узагальнити знання, що ви набули на уроці.
Вправа «Пізнай за описом героя»
Славетного батька син.
Наслідник один.
Гетьманував він часто,
а міг би гуси пасти.
ЦАрю листи писав,
На допомогу звав.
Хотів узять булаву,
А погубив Полтаву.
Він розбив татарські орди,
Як ті пішли на Конотоп,
А потім він один
Пішов на Чигирин.
«Впізнай за описом подію»
Славетного батька син.
Наслідник один.
Гетьманував він часто,
а міг би гуси пасти.
ЦАрю листи писав,
На допомогу звав.
Хотів узять булаву,
А погубив Полтаву.
Він розбив татарські орди,
Як ті пішли на Конотоп,
А потім він один
Пішов на Чигирин.
Козацьку старшину любив.
З нею хліб їв і мед пив.
А голота бідна
була йому непотрібна.
100-тисячна армія собі була.
З далеких країв на Україну прийшла.
Хотіла Виговського взяти.
Та довелось самій тікати.
Та в Германівці на раді
Гетьману не дуже раді.
Там зчинився гвалт і писк,
Ледве ноги той уніс.
Хотів свою владу зміцнити,
Україну серцем любити.
Натомість віддав булаву
І склав голову буйну свою.
А зараз ми з вами повернемося до вирішення проблемного завдання нашого уроку і з׳ясуємо хто для вас Іван Виговський «підлий зрадник» чи все ж таки щирий патріот України, тонким політик і захисник прав українського народу. Методом «Мікрофон»
Думки учнів:
Я вважаю, що І.В. ніколи не був зрадником інтересів українського народу, просто він мав розум і мислив так, що його не розуміли інші, особливо простий народ.
Для мене Виговський –патріот своєї Батьківщини. Він намагався зробити так, щоб проблеми всередині країни вирішувалися без втручання московської держави.
Я не вважаю Виговського патріотом. Він віддав у ясир українців, палив українські села. Це злочин. Як гетьман він не зміг піднятися до рівня Богдана Хмельницького, якого поважали і заможні і бідні козаки та селяни.
Таким чином, ми з вами вирішили головну проблему нашого уроку. Кожен із вас висловив свою думку. Приємно. Що наші думки перекликаються із думкою М. Грушевського, який характеризував Виговського так: "Чоловік дуже освічений, розумний, бувалий, не кепський політик, при тім без сумніву – патріот український…"
VІ. Підведення підсумків уроку
Вправа «Незакінчене речення».
Підсумок уроку підводимо за допомогою вправи «Незакінчене речення»
На уроці ми вивчили … яким гетьманом був Іван Виговський, як він переміг московську армію, що таке громадянська війна.
На уроці ми навчились відповідати методом пресс, висловлювати власну думку про гетьмана Івана Остаповича Виговського
Оцінювання діяльності учнів на уроці.
VІІ. Домашнє завдання 1.Прочитати параграф 22 підручника;
2.Скласти історичний портрет Івана Виговського, спираючись на пам׳ятку; 3. Вивчити дати подій та терміни.
-
Тема дуже актуальна, робота продумана. Дякую
про публікацію авторської розробки
Додати розробку