Розробка уроку "Виникнення українського козацтва та перших Січей"

Про матеріал
Комбінований урок. Реалізація мети уроку здійснюється з урахуванням компетентнісного потенціалу предмету історія, інтегрованих, міжпредметних та предметних змістових ліній, предметної історичної компетентності.
Перегляд файлу

 

 Тема уроку  «Виникнення  українського козацтва та перших Січей»

Мета уроку:

  • з’ясувати, як і чому виникло українське козацтво, розповісти про   появу перших січей і Діяльність Дмитра Вишневецького, характеризувати життя і побут козаків;
  •  формувати історичну компетентність учнів, а саме:  формувати навички критичного мислення учнів, учити орієнтуватися  в історичному часі та просторі, розширювати світогляд, розвивати пізнавальні інтереси, залучати до читання історично-художніх творів, удосконалювати вміння відбирати  історичну інформацію із мемуарів та художніх текстів, осмислювати зв′язки між історією і сучасним життям;
  • прищеплювати  відчуття власної причетності до козацької історії рідної землі, виховувати шанобливе ставлення до неї, як до унікального явища у світовій історії – явища з яким ототожнюють українців і до нині.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: експозиція  історичної літератури, малюнків учнів на козацьку тематику, що вивчали цю тему у попередні роки, мультимедійна презентація, роздатковий матеріал, пам’ятка  для характеристики історичного діяча підручник, дидактичні матеріали, настінна карта, атласи.

 

Інтегровані, міжпредметні, предметні змістові лінії:

-спілкування державною (і рідною, у разі відмінності)мовами;

-основні компетентності у природничих науках і технологіях;

-інформаційно-цифрова компетентність;

-уміння вчитися впродовж життя;

-соціальна та громадянська компетентності;

-обізнаність, та самовираження у сфері культури.

 

 Очікувані результати:

Учень\учениця:

  • знатиме: дату першої згадки про козаків у писемних джерелах, утворення першої Запрозької Січі; як відбувався процес утворення Запорозької Січі на початковому етапі;
  • розумітиме: чому  виникло козацтво та Січ; місце козацтва в захисті національних інтересів українського суспільства наприкінці ХVІ століття; поняття «козак», «Запорозька Січ», «кіш», «курінь», «гетьман»;

-умітиме: показувати на карті територію запорозьких земель, першої Січі; пояснюватиме і застосовуватиме слово «козак», «Січ»,  «гетьман»; оцінюватиме вплив природного середовища на життя людини в окремі історичні періоди; описуватиме побут, традиції та звичаї запорозьких козаків; визначатиме причини виникнення українського козацтва; висловлюватиме і обгрунтовуватиме судження щодо діяльності Д. Вишневецького; аналізуватиме  історичні документи, мемуари, літературні тексти.

 

Хід уроку.

І. Організаційний  момент уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Доведіть, що Люблінська унія  була актом загарбання Польщею українських земель та покажіть ці землі на карті.
  2. Назвіть наслідки Люблінської унії для українського народу.
  3.  Індивідуальне завдання для трьох учнів. Робота з датами, іменами історичних діячів: серед поданих карток з написами дат та іменами історичних діячів оберіть дату Люблінської унії, дату прийняття Третього Литовського статуту, дату Берестейської церковної унії та співвіднесіть їх із іменами історичних діячів, які причетні до цих подій. Картки розмістіть на стенді.
  4. Робота з візуальними джерелами співвіднесіть портрет з іменем діяча:  князь Василь-Костянтин Острозький, Герасим Смотрицький, Іов Борецький,Сигізмунд ІІ Август.

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Слайд 1.

           IV. Мотивація навчальної діяльності.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           

  Вчитель задає питання класу: «Хто такі козаки?»  Діти, спираючись на свій життєвий досвід відповідають на запитання, можливі відповіді: українці, селяни, воїни, наші славні предки, вони захищали Україну, нападали на татар. Можливо застосувати  прийом «Мозковий штурм, а потім проаналізувати відповіді учнів.

 Вчитель. Перші згадки про козацтво датуються ХІІІ століттям (1240 рік) і документі під назвою «Початкова монгольська хроніка», а також ХІV століттям (1313 рік) у словнику половецької мови «Кодекс Куманікус». (Назви документів варто записати на дошці, щоб вони стали зрозумілі учням, а вони запишуть їх у свої зошити). Вживається слово у протилежних значеннях «страж» і «розбійник». А польський хроніст М. Стрийков вважає, що козаки походять від ватажка Козака, який боровся із татарами. 

Вчитель: Про що говорять ці факти?

Учні відповідають, що не існує єдиної думки про козаків, проблема є дискусійною.

Вчитель: На уроці ми повинні з’ясувати: хто ж такі козаки: захисники, стражі чи розбійники? Слайд 2.

   V. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.                                                                                                                                                                               

1.Виникнення українського козацтва.

1.1 Вчитель   За попереднім  завданням  Заєць Іра підготувала історичну довідку про козаків.  Козак – вільна людина, прикордонник, охоронець. Козаками на Україні називали вільних людей, що ходили в степи на лови й билися з татарами.  Перша згадка в українських джерелах датована 1492 роком. Українське козацтво виникло в тяжкі для нашого народу часи, коли Україна втратила державність, а її землі захопили сусідні держави, які ворогували між собою Це зумовлювалося розташуванням українських земель у зоні Великого кордону. Той кордон – умовна межа, що розділяла два протилежні світи, між якими споконвіку тривало протистояння: європейський та азіатський.  Козаки змушені були боротися за Україну від постійних нападів ворогів.

1.2. Встановлення причин виникнення козацтва. Слайд 3, 4.

Вчитель. На кінець XVI століття центр подій переміщується на схід у Придніпров’я, яке протягом довгого часу залишалося малозаселеним. Розгоряється давня боротьба між осілим людом і кочовиками, посилювана протистоянням християнства та ісламу. Гніт, що поширився у заселених західних районах породжував численних утікачів, які надавали перевагу небезпекам пограничного життя перед кріпацтвом. Унаслідок цього з’являється новий стан - козацтво, що селилося на порубіжних землях. Він завжди був солідарний із селянами, бо теж обстоював волю і вільну працю для кожної людини, права володіти землею. Коли було доведено польське право, пани один перед другим займають землю, повертаючи народ у кріпацтво. Люди почали шукати вихід у козаччині. Початковий етап виникнення козацтва малодосліджений. Вирішувалася доля народу, бути йому чи не бути. Але тільки власні збройні сили могли врятувати Україну. Тюркське за походженням слово «козак» означало вільних, незалежних від пана людей, які не мали чітко визначеного місця у суспільстві. А польські письменники прирівнюють слово «козак» до слова «коза». З останнього на їх думку і вийшла назва козаків, бо вони на своїх конях були такі спритні, як ті кози. Вперше слов’янські козаки з’явилися у 1480-х роках, але тільки з поширенням у середині XVI століття їх кількість значно зросла. Спочатку основну масу козаків становили селяни-втікачі. Були серед них також міщани, позбавлені сану, священики, збідніла знать. Хоч до козацьких лав уливалися поляки, білоруси, росіяни і навіть татари, все ж величезну більшість населення Придніпров’я складали українці. Російський різновид козацтва розвинувся далі на схід на ріці Дон.  Давайте разом з’ясуємо причини виникнення такої категорії населення українських земель, як козацтво.  Зараз, використовуючи прийом «Обгрунтуй свою позицію» ми спробуємо це зробити.

Відповіді дітей.

-Я вважаю, що причиною виникнення козацтва стали набіги кримських татар, що забирали українців у полон;

- Я вважаю, що причиною виникнення козацтва стала панщина і закріпачення селян.

- Я вважаю, що причиною виникнення козацтва стало бажання козаків боронити південні кордони.

Щоб полегшити завдання учням вчитель демонструє слайди з відповідним зображенням. Слайд 6, 7.

Робота з терміном «Козак», запис до зошитів. Як ви зрозуміли хто такі козаки?

 Вчитель. Основними причинами виникнення козацтва були: а) економічні (нестача власної орної землі, народна колонізація вільних земель Придніпров’я та Дикого поля - степів за Дніпровськими порогами); б) соціальні (посилення феодальної експлуатації українського населення з боку литовських та польських магнатів, шляхти, оформлення кріпосної залежності селянина від феодала); в) політичні (цілеспрямована політика польської прикордонної адміністрації поставити козацтво на службу по охороні південних рубежів від татарської небезпеки); г) стратегічні (постійна небезпека з боку Кримського ханства); д) національно-релігійні (політична полонізація українського населення та наступ католицької церкви на права православної); Спочатку козаки ставили собі за мету відвести напади татар, сприяючи у такий спосіб освоєнню окраїн. Але, в міру того як козаки вдосконалювали свою військову майстерність та організацію, здобуваючи кожен раз переконливі перемоги над татарами, українське суспільство стало дивитися на козаків не лише як на борців проти мусульманської загрози, а й як на оборонців від національно-релігійного та суспільно-економічного гноблення польської шляхти.

     2. Поява перших січей.

2.1 На настінній карті вчитель показує територію, яку займало Дике поле, діти слідкують за атласом. Для ілюстрації природних багатств краю зачитує уривок із праці Яворницького Д.І. «Історія Запорізьких козаків». (Львів,1990.- Т.1.-С. 70-74 і запитує «Яким заняттям козаків сприяли ці природні багатства?» ( Випасали худобу, ловили рибу, полювали на дичину, розводили бджіл.) На підтвердження сказаного, а також , щоб отримати ще більше інформації про заняття козаків опрацюємо у парах історичний документ «Опис України» Г. Левасер де Боплан:

«Таке рабство і призводить до того, що  багато хто тікає , а найвідважніші подаються на Запоріжжя, яке є місцем притулку козаків. «Протягом багатьох літ вони заселяють різні місця по Борисфену і довкола; ще й тепер їх кількість сягає до 120 тисяч чоловік. Серед цього народу зустрічаються люди, досвідчені у всіх взагалі необхідних для жител ремеслах: теслі, кожум’яки, римарі, шевці, бондарі, кравці. Вони дуже вмілі у виготовленні селітри і виготовляють прекрасний гарматний порох. Всі уміють добре обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати різні м’ясні страви, варити пиво, мед. Одне слово, всі вони досить розумні. Але зосереджуються  лише на корисному і необхідному, головним чином на тому, що пов′язане із селянським життям». Аналіз учнями документа: землеробство, скотарство,садівництво, ремесла, рибальство, бджільництво, торгівля, військова справа.

На настінній карті вчитель  разом з учнями знаходять територію Великого Лугу.

ОПИС ПРИРОДНИХ БАГАТСТВ ДИКОГО ПОЛЯ МИХАЙЛОМ ЛИТВИНОМ

«Диких звірів і зубрів, диких коней і оленів така сила по лісах і полях, що на них полюють тільки задля шкіри, а м'ясо через велику їх кількість викидають, окрім спинної частини; ланей і диких кабанів навіть зовсім не вживають. Дикі кози в такій великій кількості перебігають зимою зі степів до лісів, а влітку назад, що кожний селянин забиває їх до тисячі на рік. По берегах річок у великій кількості зустрічаються оселі бобрів. Птиць така дивовижна сила, що навесні хлопчаки назбирують цілі човни яєць диких качок, гусей, журавлів і лебедів, а пізніше їх виводками наповнюють курники. Вірлят зачиняють до кліток задля їх пір'я, котре чіпляють до стріл. Псів годують м'ясом диких звірів і рибою, бо ж річки переповнені неймовірною кількістю осетрів та іншими великими рибами.

1. Яким є ставлення автора до того, про що він розповідає? Чому ви так вважаєте? 2. Чим Дике Поле приваблювало українців? 3. Яким видам господарювання сприяли природні багатства Дикого Поля?

2.2 Розповідь вчителя. Січ являла собою осередок запорозького козацтва, або товариства. На той час запорозькі простори були мало залюднені. Великих селищ зовсім не було. Козаки здебільшого поселялися хуторами — зимівниками. Такі хутірці були розкидані по всьому Запорожжю. Вони найчастіше розташовувалися на схилах байраків і балок, вкритих густим лісом. Звичайно, не всі зимівники були однакові. Зимівник заможного козака являв собою добре опоряджене господарство. Біля великої хазяйської хати, зрубленої з товстих дерев'яних колод, стояли невеличкі хатки або землянки для робітників, а далі — стайні, хліви для худоби, комори, льох. Усе обійстя було обгороджене камінням або обкопане глибокою канавою з високим насипом, обсаджене колючою терниною. Зимівник заможного козака нагадував маленьке укріплення. Тут же були й великі загороди, або кошари; де тримали худобу зимою, а за ними — стоги сіна. За зимівником простягалися город та баштан, за ними — лани пшениці, ячменю, вівса, проса. Інший вигляд мав зимівник бідного козака. Найчастіше це була убога, темна й тісна землянка, або куга, як говорили на Запорожжі. Дарма було шукати багатства в такій степовій оселі. Усі її скарби складалися з кількох голів худоби, яку пас сам господар, та клаптика поля або городу.  Заможні козаки не тільки розводили худобу і коней. На дорогах і в передмісті Січі вони держали шинки, пивниці з льодовнями, торгуючи горілкою, медом, брагою. Їм же належали заїжджі двори, крамниці з одягом, взуттям, зброєю й іншим товаром. Заможні козаки відправляли великі чумацькі валки з різними товарами, привезеними з України, в Крим і Волощину. А звідти привозили сіль та інші товари. З Запорожжя везли на продаж в українські села й містечка здебільшого сіль і рибу. В далеку й небезпечну путь багатий чумак посилав своїх наймитів. Особливо великі прибутки запорозьким багатіям давало рибальство. Бідна людина не могла заснувати рибальського промислу. Для цього треба було мати великі гроші. По-перше, дорого коштував невід довжиною майже в півкілометра, а також великі і малі човни. По-друге, для обробки риби, засолу, виварки жиру тощо потрібні були кухви, кадуби, діжки, шаплики, а також запаси солі. Нарешті господар такого промислу наймав цілу ватагу забродників — рибалок.  Умови роботи на промислах були надзвичайно тяжкі. Ранньої весни і пізньої осені треба було по пояс стояти в студеній воді і тягнути щосили довжелезну лямку. Жили забродники тут же в землянках або в очеретяних куренях. Нелегко було після такої роботи зігрітись і обсушитися біля багаття, розкладеного на березі річки. Господар жорстоко експлуатував рибалок. За тяжку, невсипущу працю він давав їм половину улову. Це було дуже вигідно для нього: якщо риба не ловилась, господар нічого не давав забродникам. Та й те, що заробляли рибалки, лишалося в глибоких кишенях господаря: він купував у них за мізерну ціну рибу, вимінював її за харчі та горшку. Працювати на промисли йшли найбідніші, прибиті злиднями козаки. Такі ж сіромахи працювали у великих зимівниках, поганяли волів у багатих чумаків, громадили сіль на озерах. Вчитель підкреслює, що зимівники стали основою для  утворення січей-укріплених дворів, а згодом фортець. Спочатку козаки ставили собі за мету відвести напади татар, сприяючи у такий спосіб освоєнню окраїн. Але, в міру того як козаки вдосконалювали свою військову майстерність та організацію, здобуваючи кожен раз переконливі перемоги над татарами, українське суспільство стало дивитися на козаків не лише як на борців проти мусульманської загрози, а й як на оборонців від національно-релігійного та суспільно-економічного гноблення польської шляхти.

Робота з терміном. Зимівник. Як ви зрозуміли це поняття?

Робота з терміном. Великий Луг – заплава Дніпра, площею понад мільйон десятин землі.

2. Виникнення перших січей

Вчитель. Ось нарешті за високим валом – закопані в землю і загострені догори товстенні дубові колоди. Так ось яка вона Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді і міцні, як леви! Ось звідки розливається воля і козацтво на всю Україну!

Робота в групах.

Матеріал для опрацювання в групі

Рятуючись від панів-магнатів і старост, значна кількість козаків ішла на південь — за пороги Дніпра. Долаючи пороги (Кодацький, Сурський, Ненаситець, Вільний, Лоханський та ін.), що перекривали Дніпро скелями до 7 метрів заввишки і тяглися від сучасного Дніпропетровська до Запоріжжя (у 1932 р. після будівництва Дніпрогесу ці пороги були затоплені), козаки осідали на островах Велика і Мала Хортиця, Томаківка, Базавлук та ін.  (Слайди). Зберігся досить цікавий опис порогів польського шляхтича Богуслава Маскевича, якому присталося долати дніпровські перешкоди у жовтні 1647 року:"Ці всі пороги стоять упоперек Дніпра на кшталт якогось порогу, через що й називаються порогами, але швидше на кшталт греблі, хоч і не можна по ним ходить… найгіршим є Ненаситець, котрий іде як сім гребель, а коли козаки тягли сушею свої човни, то завжди чи туди, чи сюди йдучи, то з них принаймні один, якщо не більше мусив затонути, через це й називають поріг Ненаситець…". 1. Що являли собою пороги Дніпра? 

Матеріал для опрацювання в групі

Тут, за порогами, не було панського гніту і козаки мали можливість вільно займатися різними промислами, господарством. Для відбиття нападу шляхти, турків і татар козаки об’єднувалися в невеликі групи, ватаги, споруджували укріплення — городки, або січі. У 30­-ті — 40-­ві роки XVI ст. окремі січі об’єдналися й утворилася головна — Запорізька Січ. Це вже було військово-політичне об’єднання з єдиним центром, організацією, добре навченим і озброєним військом. Настав новий етап в історії козацтва, один із періодів розвитку своєрідної української державності. На Січі існували січові закони, юридичні норми, своєрідна виборча система, своя козацька рада.

Завдання і запитання. 1.. Чому козаки свої укріплення фортеці-січі будували саме за Дніпровими порогами? Для чого козаки споруджували січі-укріплення? Покажіть на карті пороги Дніпра, о-ви , де розташовувалися Січі. Демонстрація слайдів.

Відповіді учнів.

- За порогами, не було панського гніту і козаки мали можливість вільно займатися різними промислами, господарством, влаштовувати зимівники.

- За порогами Дніпро було тихе і спокійне, річка широко розливалась і була судноплавною Утворення Запорізької Січі.

Матеріал для опрацювання у групі

 Зазвичай Січ розміщувалася на високому місці острова, вона була добре укріплена, оточена глибоким ровом і десятиметровим валом із дерев’яним частоколом, кількома високими чатовими баштами з бійницями для гармат. У центрі Січі був майдан, де проходила козацька рада, там же знаходилася церква, канцелярія, курені, де жили січовики, стовп, де карали винних, та інші господарські й ремісничі будівлі. Пізніше слово «курінь» означало не приміщення, де жили козаки, а військову одиницю на чолі з отаманом, а потім і територіальну одиницю. Курені часто називали за тією місцевістю, звідки прийшли козаки — Канівський, Корсунський, Батуринський, Переяславський та інші (усього налічувалося майже 40 куренів).

Завпитання і завдання. 1.Що являла собою Січ? Розгляньте зображення січі на слайді.

Відповіді  учнів.  За високою огорожею стоять півколом  довгі прямокутні домівки, вкриті очеретом, – курені. Посередині фортеці – великий майдан. А в його центрі – церква святої Покрови». Неподалік церкви з одного боку криниця. А з іншого стовп, біля якого карали винних. На майдані всі козаки, Кіш, розташувалися півколом  (парти в класі розташовані півколом, на це звертає вчитель увагу) зібралися на Раду, яка вирішувала всі найважливіші питання життя січі, їй належала вища влада в коші.

Робота з терміном. Запорожжя – землі в нижній течії Дніпра. Слайди.

Повідомлення вчителя. Важливу роль у заснуванні й організації запорізького козацтва як військової сили відіграв князь Дмитро Вишневецький (Байда). Організувавши козаків, він разом із російськими військами у 1556­–1558 рр. здійснив кілька успішних походів на Кримське ханство й турецькі фортеці. Однак влітку 1557 р. козаки під натиском турків і татар були змушені залишити Хортицю й відступити до Монастирського острова. Дмитро Вишневецький із загоном козаків перейшов на службу до російського царя. Але після того, як Іоан Грозний не надав йому допомоги під час походу на Кафу, Вишневецький у 1562 р. повернувся в Україну і почав будувати укріплення на Монастирському острові. У 1563 р. під час невдалого походу в Молдавію Вишневецький потрапив у полон до турків і був страчений у Стамбулі.

Колективна робота. Учні розглядають портретне зображення гетьмана.  Слайд Кожен учень має пам’ятку вивчення діяльності історичного діяча» - кількість пунктів характеристики співпадає з кількістю учнів в класі, або кількістю учнівських пар. Кожен учень  висловлюється згідно одного пункту. Вчитель фіксує висловлювання учнів на дошці.

Учень підводить підсумок сказаному учнями. Ми бачимо сміливу і відважну людину. Умілого організатора, наділеного талантом військового діяча. Із характеристики ми бачимо, що Байда любив свій народ. І народ складав про нього думи і пісні.

Вчитель.  Як в усній народній творчості показано образ козака?

Учень зачитує пісню про Байду.(Якщо не вистачає часу, то зачитується початок і кінець пісні)

В Царгороді на риночку

Та п’є Байда горілочку:

Ой п’є байда та не день. Та не два,

Не одну нічку та не годиночку;

Ой п’є Байдата й кивається .

Та на свою цюру поглядається:

«Ой, цюро, ж ти мій молодесенький

Та чи будеш мені вірнесенький?»

Цар турецький к ньому посилає,

Байду к собі підмовляє:

«Ой ти, Байдо, та славнесенький,

Будь мені лицар та вірнесенький?»

Цар турецький к ньому посилає,

Байду к собі підмовляє;

«Ой ти Байдо, та славнесенький, Будь мені лицар вірнесенький,

Візьми в мене царівночку,

Будеш паном на всю Україночку»

«Твоя царю віра проклятая,

Твоя царівночка поганая!»

Ой крикнув цар на всі гайдуки:

«Візьміть Байду добре в куки,

Візьміть Байду, ізв'яжіте,

На гак ребром зачепіте!»

Ой висить Байда та не день , не два.

Не одну нічку та й не годиночку:

Ой висить Байда та й гадає,Та на свого цюру поглядає,

Та на свого цюру молодого

І на свого коня вороного:

«Ой, цюро ж мій молодесенький, подай мені пучок стріл тугесенький,

Подай мені тугий лучок

І стрілочок пучок!....»

Ой як стрілив – царя вцілив.

А царя в потилицю,

Його доньку в голівоньку.

«Ото ж тобі царю,

За Байдину кару!

Було б тобі знати,

Як Байду карати:

Було б Байді голову істяти,

його тіло поховати.

Вороним конем їздити,

Хлопця собі зголубити».

Учень. У пісні оспівується хоробрість Байди та мученицька смерть героя. Підкреслено ненависть до турецького царя, показано, який той цар підлий і підступний.

 Вчитель. Які факти не були історичною дійсністю?

Вчитель підсумовує роботу  і переходить до роботи в групах.

Вчитель. Які риси, втілені у образі Байди притаманні козакам? На це питання ми дамо відповідь шляхом опрацювання документів у групах.

Робота в групах. Матеріал для опрацювання 1 групи. Сучасник, лютий ворог козаків, ксьондз Окольський писав: "Хоч серед козацтва нема ні князів, ні сенаторів, ні воєвод... натомість є такі люди, що коли б не заважали тому видані проти плебеїв закони, між ними знайшлися б рівні своєю хоробрістю Цінціннату... або Фемістоклу"'. Які риси характеру козаків підкреслює Окольський? Що сприяло формуванню таких рис?

 Відповіді учнів. Тяжкі умови життя і повсякденна воєнна небезпека виховали у козаків високі моральні і фізичні якості: волелюбність, мужність, самовідданість, стійкість, витривалість.

Матеріал для опрацювання в 2 групі. Сучасник, Боплан, зазначає: "Козаки кмітливі і проникливі, винахідливі і щедрі, не побиваються за великим багатством, але над усе ставлять свободу, без якої життя для них неможливе". Яка козацька риса викликає особливу повагу, і, навіть, підкреслює козацьку шляхетність?

Відповіді учнів. Особливу повагу викликає та риса, що козаки не продаються за багатство, а найбільше вони цінують свободу, а ще вони винахідливі і щедрі.

Матеріал для опрацювання в 3 групі. За Бопланом, козаки — "всі високі на зріст, відзначаються силою і здоров'ям"; вони "дуже рідко вмирають від хвороб, хіба тільки у великих літах; більшість конає на полі битви". Козаки легко зносили голод і спрагу, спеку і лютий мороз. Вони могли довго перебувати під водою, тримаючи в роті порожню очеретину.  Чому козаки дуже рідко вмирали від хвороб: Про що говорить той факт, що козаки  конали на полі битви?

Відповіді учнів. Козаки були загартовані, сильні, слабкі не змогли б воювати, автор підкреслює, що козаки не помирали від хвороб, а гинули, захищаючи свій рідний край.

Вчитель. Таким чином ми з вами підійшли до розгляду цікавого питання про життя та побут козаків. Учні мали випереджальне завдання, підготувати цікаві повідомлення і підготувати до своїх повідомлень проблемні завдання для своїх однокласників.

 3.  Життя і побут козаків

Прийом «Навчаючи – вчуся» Учні підготували повідомлення і проблемні запитання до повідомлень.

  1. Повсякденне життя запорізьких козаків.

 Проблемне запитання:  Які риси повсякденного життя запорозьких козаків збереглися у сучасному житті українських селян?

Повсякденне життя запорозьких козаків на Січі складалось в такий спосіб. Козаки піднімалися на ноги зі сходом сонця, одразу ж вмивалися холодною річковою водою, потім молилися богові й після молитви, через деякий час, сідали за стіл до гарячого сніданку. Час від сніданку до обіду козаки проводили по-різному: хто об'їжджав коня, хто оглядав зброю, хто вправлявся в стрілянині, хто лагодив плаття, а хто просто лежав на боці, попихкував з люльки-носогрійки, розповідав про власні подвиги на війні, слухав розповіді інших і викладав плани нових походів. Рівно в 12 годин курінний кухар ударяв у казан, і тоді, по звуці казана, кожен козак поспішав у свій курінь до обіду.. Їжа готувалася в великих мідних або чавунних казанах, що навішувались за допомогою залізних гачків на кабице в сінях кожного куреня, і варилася три рази в день на все наявне число козаків куреня середнього числа козаків у кожному курені. До стола, що по-запорізьки називався «сирном», звичайно подавалися: соломаха, тобто житнє борошно, густо зварене з водою, тетеря, тобто житнє борошно або пшоно, не дуже густе зварені на квасу, і щерба — теж рідко зварене борошно на риб'ячій юшці. Очевидець Василь Зуєв відносно їжі запорожців говорить, що в них уживалися тетеря й братко; тетерею називалася пшоняна кашка, до якої під час кипіння додавалося кисле житнє тісто; у крутому вигляді тетеря їлася з риб'ячою юшкою, жиром, молоком або просто водою; братко — та ж пшоняна кашка з домішкою, замість кислого житнього тіста пшеничного або іншого якого-небудь прісного. Якщо ж козаки, понад звичайну їжу, бажали поласувати м'ясом, дичиною, рибою, варениками, гречаними із часником галушками або чим-небудь іншим у цьому роді, то для цього вони становили артіль, збирали гроші, на них купували продовольство й передавали його курінному кухарю. Крім названих страв, козаки вживали ще фляки, свинину, мамалигу - тісто із проса або кукурудзи, що їли із бринзою, тобто солоним овечим сиром, або з пастремою, тобто висушеної на сонці бараниною, і загріби - коржі, які називалися так, тому що клали в натоплену грубку й загрібалися золою й гарячими вугіллями. Пообідавши, чим бог послав, козаки вставали від стола, хрестилися на ікони, дякували спершу отаману, потім курінному кухарю. Потім кидали кожний по дрібній монеті, а, за бажанням, і більш того в карнавку для закупівлі провізії до наступного дня й, нарешті, виходили з куреня на площу. На зібрані гроші кухар купував необхідну провізію до наступного дня, причому, якщо залишених грошей виявлялося мало, то курінний отаман повинен був додати кухарю з курінних доходів. Час від обіду до вечері проводилося в тих же заняттях. Увечері, по заходу сонця, козаки знову збиралися в курені; тут вони вечеряли гарячою вечерею; після вечері одні та ж година молилися богові й потім лягали спати, узимку в куренях, улітку й у куренях, і на відкритому повітрі; інші збиралися в невеликі купки й по-своєму веселилися: грали на кобзах, скрипках, ваганах, лірах, басах, цимбалах, козах, свистіли на сопілках, свистунах,- одним словом, на чому потрапило, на тім і грали, і відразу танцювали. З всіх музичних інструментів найбільш улюбленим і тому найпоширенішим інструментом у запорізьких козаків, була, без сумніву, кобза. А символом козацького бойового мистецтва є  народний танець «Гопак». Слайд 18

Відповіді учнів. Повсякденне життя українських селян схоже   на козацьке тільки частково, бо сучасні селяни не готуються до ведення боїв.

Селяни встають рано, пораються коло господарства.

Селяни готують схожі страви: вареники, м’ясні страви, галушки, а також затірку, хоча затірку готують  не у всіх родинах, а лише там, де є старенькі бабусі і дідусі.

2.Православна віра у козаків. Що вам відомо про святкування релігійного свята Покрови Святої Богородиці у наші дні?

Козаки були глибоко набожними людьми. Носили на щиї натільний хрестик із зображенням Покрови Святої Богородиці, архістратига  Михаїла та Миколи Чудотворця.  Під час молитви в церкві вони тримали руки на шаблях, в знак того, що вони готові покласти голови  за православну віру.  На головному майдані кожної січі в центрі великого майдану стояла церква Покрови Святої Богородиці. Вшанування Пресвятої Богородиці Покрови, як захисниці від ворожих військ, має глибокі корені в православному світі. Слайд 15.

     За легендою, у часи візантійського імператора Льва Філософа (886-911), коли арабські війська оточили Константинополь, під час богослужіння у Боненському храмі Божа Мати зняла з голови омофор (покривало) і покрила ним усіх, хто молився про порятунок. Це бачив святий Андрій Юродивий. Вороги тоді відступили від міста. Відтоді серед православних поширилась практика вшанування дня Покрови, як дня захисту від ворожих військ.

     Традиція вшанування Покрови, як покровительки українського війська, перейшла від руських князів до козацтва. Про те, що козаки  вірили в Бога говорять ікони з їх зображенням. На іконостасі Дмитрівського храму - є зображення: козацька чайка йде хвилями Дніпра у ній козаки, які моляться. На задньому плані зображено печерські кручі Києва з дзвіницею Свято - Успенської Києво - Печерської Лаври і храмами. Зображений Святитель Миколай Мир - Лікійський у хмарі, який виводить з неволі козаків і проводить їх до Києва. Слайд 16,17.

Відповідь. Це свято припадає на 14 жовтня. Це свято УПА.

Нині люди також шанують Святу Покрову. У нас вдома є така ікона. Вона висить на кухні перед обіднім столом, і символізує захист, достаток, благополуччя.

3. «Походження образу козака Мамая в українській міфології та народному мистецтві.» Слайди 18, 19  Чи доводилося вам зустрічати зображення козака Мамая у сучасних оселях?

Образ козака Мамая – один з найпоширеніших і найзагадковіших в українській міфології. З одного боку, типове сюжетне зображення Мамая вважається мало не єдиною не канонічно християнською, а народною іконою. Ще у ХІХ та на початку ХХ століття картини з його зображенням були поширені серед найрізноманітніших верств суспільства майже на всій території українського етнічного розселення. Їх можна було зустріти і в селянських хатах, і в розкішних панських та дворянських садибах. Зображували Мамая не лише на папері та полотні, а й на гравюрах-дереворитах, деталях житла та побуту. Не оминув увагою цього козака-характерника і Тарас Шевченко. Та з іншого боку, походження цього образу досі залишається загадкою, що породжує масу наукових гіпотез. Мабуть, недарма ім’я Мамай іноді інтерпретують як похідне від тюркського – «ніхто». А на одній з картин «Козак Мамай», написаній у ХVIII чи XIX сторіччі, є такі рядки:

«Хоч дивися на мене, та ба – не вгадаєш!

Відкіль родом і як зовуть – нічирчик не знаєш!

Коли трапилось кому у степах бувати,

То той може прізвище моє угадати.

А в мене ім’я не одно, а єсть їх до ката!»

В історичних джерелах зафіксовано чимало реальних осіб, які могли б бути прототипами Мамая. Це, зокрема, син киятського темника Мамая, того самого, який у 1361–1380-ому роках захопив владу у Золотій Орді, потіснивши законних нащадків Чингісхана, Мансур-Кият Мамай.

Михайло Грушевський згадує Івана Мамаєвича – осавула Війська Запорозького, чий підпис є серед підписів козацьких ватажків під декларацією гетьмана Петра Сагайдачного до сейму Речі Посполитої 1618 року А поблизу Черкас місцеві українці довгий час, ще й у ХІХ столітті, вшановували старезного всохлого дуба, якого називали дубом розбишаки Мамая, котрий начебто сховав десь тут скарб тощо.

Разом з тим «мамаями» називали взагалі відчайдушних козаків, ймовірно, характерників. Сказати про когось, що він «мамаює» – це те ж саме, що мандрує, не будучи до чогось прив’язаним. А вираз «піти на мамая» означав «відправитися на удачу». Тож найімовірніше, що образ Мамая збірний і не має єдиного історичного прототипу.

Відповідь учнів. Так, мені доводилося бачити зображення козака Мамая у моєї бабусі на мальованій невідомим автором картині.

Моя мама вишила картину із зображенням козака Мамая.

4.Зовнішній вигляд козака.  Чи в моді зараз оселедець?

Зовнішній вигляд козака ми можемо собі уявити, роздивляючись ікони, зображення козака на прапорі Війська Запорозького. Це козак з рушницею на лівому плечі.  Слайд 4. На голові у козаків була своєрідна зачіска, яка називалася оселедець. Слайд 5. Вони також носили свити, жупани, кожухи, шаровари, широкі мов Чорне море. При цьому  голота і заможні козаки одягалися по – різному. Хоча особливої моди  не було ні в тих, ні в інших. Коли козаки почали ходити у заморські походи на турок, де крім визволення бранців, ще й займалися грабунками, тоді вони побачили дорогі і гарні тканини. Але вони ставилися до предметів розкошів байдуже. У оповіді про козака Голоту говориться, що козаки порвали на онучі оксамитову тканину.  Одвічні козацькі атрибути – це шабля і люлька. На голові носили шапку, що звалася черкеска.

 Відповідь. Вона не модна, але члени окремих партій на Україні, спортивних організацій носять таку зачіску, як символічну.

 5.Ритуал побратимства у козаків. Що цінного ви вбачаєте у цьому ритуалі?

Слайд 20.Як зазначають дослідники починаючи з М. Костомарова, українське козацтво успадкувало ритуал побратимства традиції з часів Русі. Він стає наче одним з наріжних каменів січового братства, адже рівні між собою козаки зверталися один до одного «брате, братчику», а усе січове військо називали «козацьке братство». Перший ритуал братання у козаків був простим: майбутні побратими пили алкогольний напій та обмінювались дорогоцінними подарунками. З часом обряд почали освячувати і фіксувати у церкві: козаки йшли до церкви, і в при­сутності священика давали клятву перед Богом, що з цього часу вони стали братами, а на того, хто зрадить чекає Боже прокляття і гнів. Побратими зобов'язувалися любити і допомагати один одному у будь-якій життєвій ситуації, а якщо треба, то і пожертвувати жит­тям заради братчика. Після цього робили запис у церковній книзі, слухали молитву, дарували один одному хрести та ікони і виходили з церкви немовби справжні рідні брати до кінця свого життя. Подібний обряд зафіксований у метричній книзі села Протопопівка Олександрійського повіту Херсонської губернії.

Відповідь. Я розумію, що побратимство це – дружба. Мати вірного друга в житті це велике щастя, а козаки були вірними товаришами. Для них краще прийняти смерть, ніж зрадити товариство. Про це Тарас Бульба говорив.

VI. Узагальнення нових знань, умінь і навичок.

Робота з текстовим джерелом.

А. Кащенко «Над Кодацьким порогом».

Козаки пливуть Дніпром, виступаючи в похід на турок.

  • «Весь день пливли козаки поміж зеленими плавнями, втішаючись веселою красою рідної річки. Обабіч козаків, берегами, верби та явори купали в Дніпрі свої гнучкі та зелені віти; протоками коливалися од вітру та шелестіли очерета; по озерах табуни лебедів ячали та дикі гуси герготали; у гущавині плавні співоче птаство піснями заходилося, горлиці буркотіли та зозулі віщували; незграбні ж білі баби усі коси Дніпрові обсіли, жовтий пісок своїм білим пір’ям, мов снігом, припорошили... Дивляться запорожці на свій рідний Великий Луг — не надивляться, слухають — не наслухуються...».
  • Прочитайте уривок. Поясніть чому козаки так милувались своїм рідним краєм?
  • Назвіть одну із причин виникнення козацтва, прочитавши уривок .«А чого нам справді нидіти у Січі та товариський хліб дурно переводити. Веди нас, батьку...Чи не поможе нам Милосердний хоч небагато бідних невільників до рідної України та до дрібних діточок повернути! » А. Кащенко «Над Кодацьким порогом».
  • Покажіть на карті територію Дикого поля та Великого Лугу,  першої Січі;
  • Хронологічна задача. Скільки років минуло від першої згадки про козаків до створення гербової печатки Війська Запорізького із зображенням козака із рушницею на лівому плечі?

 

VII. Підбиття підсумків уроку.

 

Обговорення проблемного завдання.. так хто ж таки, на вашу думку були козаки: воїни, захисники чи розбійники?

Відповіді учнів.

На мою думку козаки були чесні і хоробрі захисники української землі,  і  називати їх розбійниками образливо.

 

Козаки мали вади. У повісті Гоголя М.В. Тарас Бульба милується  картиною, коли козак спить, розпластавшись на дорозі. А мені це не подобається. Бо заснути на дорозі можна хіба що напідпитку  з шинку йдучи..

 

Козаки, звісно, займалися  пограбуваннями, але це ніщо у порівнянні з тим, що вони визволяли бранців із турецької неволі.

           Вивчаючи Всесвітню історію ми побачили, що такого явища, як козацтво не було в      жодній країні. Ми повинні гордитися, що ми маємо таких славних предків.

Учитель підсумовує відповіді  учнів, коментуючи вислів М. Грушевського: «Козацтво в Україні набуло широкого розвитку і,  склавшись зрештою у певний суспільний  клас, з побутового явища, по суті руйнівного, навіть антикультурного стало представником національних інтересів свого народу і взяло на себе державне будівництво України…»

Учитель пропонує учнями виставити собі оцінки за роботу на уроці, вносить відповідні корективи у процес оцінювання.

 

VIII. Домашнє завдання

1.Знайти в мережі інтернет джерела інформації  про повсякденне життя представників різних станів українського суспільства, військове мистецтво, традиції і побут козацтва, облаштування Січі та описати їх;

2.Написати есе «Один День із життя козака»;

3. Прочитати художній твір А. Кащенко «Над Кодацьким порогом».

 

 

 

docx
До підручника
Історія України 8 клас (Сорочанська Н.М., Гісем О.О.)
Додано
27 лютого
Переглядів
306
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку