Конспект уроку ХОЛОДНОЯРСЬКА РЕСПУБЛІКА В БОРОТЬБІ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ (1919-1920 РР.)

Урок

Тема: ХОЛОДНОЯРСЬКА РЕСПУБЛІКА В БОРОТЬБІ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ (1919-1920 РР.)

Мета: Проаналізувати становище України в умовах радянської окупації 1919-1920 рр. та діяльність повстанців Холодного Яру як складової частини визвольної боротьби першої половини ХХ ст.

Визначити причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань.

Розкрити значення і  місце Холодноярської республіки в історії України першої половини ХХ ст.

Виховувати почуття патріотизму й любові до історії своєї держави та рідного краю, осуд тоталітарної радянської антидемократичної політики, гордість за дух національної вольності, повагу і вдячність українським борцям за збереження державної незалежності в часи  радянської окупації й терору.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Основні поняття: Холоднояська республіка, отаманщина.

Обладнання: Атласи, проектор, презентація, книги із спогадами учасників подій.

Міжпредметні зв’язки: Географія, інформатика, українська література

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку

Ключовий вислів уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Робота в групах. Метод “Мікрофон”

1-ша група Вкажіть, коли, як та за яких умов було вперше проголошено радянську владу в Україні і якою була політична обстановка в цей час?

2-га група Чи погоджуєтеся ви із твердженням, що більшовицька влада була встановлена в Україні шляхом жорстокої і кривавої політики?

3-тя група Які наслідки для України мало встановлення більшовицької влади?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Завдання. Покажіть на карті території України, де на початку 1919 р. було встановлено радянську владу

Учитель. Станом на квітень 1919 р. на більшості території України було встановлено Радянську владу. Радянська конституція 1919 р. затверджена на ІІІ Всеукраїнському з’їзді Рад було закріплено диктатуру пролетаріату і радянський лад в Україні. Головою ВУЦВК було призначено Г.І. Петровського. Вже з першим приходом більшовиків до влади у січні 1918 р., коли до Києва вступили червоногвардійські загони Муравйова, було запроваджено червоний терор. Дії червоногвардійців вирізнялися особливою жорстокістю. Наприклад, Харківське ЧК використовувало скальпування і “знімання рукавичок з кистей рук”. По більшості території України піддавалися нищівному знищенню й репресіям священнослужителів. В Одесі  офіцерів прив’язували ланцюгами до дошок, смажили або розривали навпіл колесами лебідок, опускали в казани з окропом. Лише Київське ЧК за 7 місяців стратило 825 безневинних людей.

Завдання.

З якою метою застосовувався червоний терор?

IV Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Учитель. 1919 р. став апогеєм збройного протиборства в Україні, піком громадянської  війни, коли одна і та ж територія багато разів переходила від однієї влади до іншої. У цей час особливо підсилилася отаманщина – поширення влади командирів повстанських загонів (отаманів), які формально воювали на боці Директорії, але фактично діяли на власний розсуд, інколи відкрито виступаючи проти Директорії. Найбільш відомими отаманами були Н. Махно (на Катеринославщині), М. Григор’єв (на Херсонщині), Зелений (на Київщині), Ангел (на Чернігівщині), Шепель (на Поділлі). На підконтрольних їх загонам територіях отамани фактично встановлювали власну диктатуру, проводячи терор до противників, влаштовуючи погроми (у першу чергу єврейські). Директорія була не в змозі зупинити цей розгул бандитизму, що приводило до стрімкого падіння її авторитету. Окрему сторінку отаманщини почали писати мешканці Черкащини брати Чучупаки, Іван Компанієць, Свирид Коцур.

4.1 Робота з історичним джерелом. Роздатковий матеріал

1. Проаналізуйте документ і визначте яка головна ідея просліджується у відозві загонів Холодного Яру?
2. Сформулюйте основні причини повстання.

Відозва інформаційного бюро штабу загону Холодного Яру до селян і козаків від 4 червня 1919 р.

Брати селяни і козаки!

Настав час всім кращим синам УКРАЇНИ, синам волі, синам вільного трудового життя взятися за зброю. Взятися чесними, мозолисто натруженними руками, але знайте, що не на грабунки, не на вбивство мирного населення лунає цей заклик, ні, він закликає до боротьби, до самої рішучої боротьби з насильством, з неправдою, з якою прийшли до нас комуністи, які самі робити не хотіли, а прийшли до нас, аби жити нашим трудом, аби зруйновати все, що було збудовано в нашім житті, що було облито нашим потом і кров'ю. Вони оголосили війну капиталу і воювали... перекладаюче з одноі кишені в другу, себ-то набивали своі кармани грішми, які брали не тілько з буржуів, а й з кожного бідняка, як тілько удавалось. Вони казали: те, що ти придбав, не твоє, а наше, як би ж так і до роботи, тілько на ділі ми бачимо іначе, та це вже всі побачили, хто такі комуністи. Це лодарі, дармоіди, лидацюги, а далі грабіжники, душогуби-розбійники. От же, брати козаки, селяне, робітники, всі до єднання, до зброї, до тісноі організації.

Хай же справдяться слова нашого незабутнього борця за волю, мученика і пророка Тараса Григоровича Шевченка, який сказав, "ЩО ЩЕ ДИХНЕ ОГНЕМ ПИКУЧИМ, всім ВОРОГАМ ХОЛОДНИЙ ЯР". От же, хто любить спокій, хто любить волю, хто любить свій рідний край, хай зараз же іде козаком до ХОЛОДНОГО ЯРУ, хай буде дійсно козаком. Хто має зброю, забирай іі з собою, хто ж такої не має, але почуває себе здатним до козацтва, хай іде до нас. Гуртом скоріше добудемо зброю. Знайте, брати, що ХОЛОДНИЙ ЯР дійсно буде нашим оплотом і він одіб'ється од усіх ворогів. І знайте, що наша єдність все подолає. Бо у нас тільки так: "ВСІ ЗА ОДНОГО І ОДИН ЗА ВСІХ".

Знайте, селяне, брати, що ваші сини ідуть вас же захищати, свої села від грабіжницької комуни, од розграблення вашого добра. Не вірьте тим брехням, які комуністи розносять по всіх закутках, буцім-то ми протів Радянської Влади, це суща брехня. Ми як найдужче слідкуємо, аби ні одно із здобитків революції не згинуло, не було поруганими. Нам дорога народна воля, народні права.

Ми всі помремо, а одстоємо ЗЕМЛЮ І ВОЛЮ.

ХАЙ ЖЕ ЖИВЕ ЧЕРВОНЕ КОЗАЦТВО. ВСІ ЯК ОДИН ДО ХОЛОДНОГО ЯРУ ВСІ ЗА ЗБРОЮ. ВСІ ОДНОСТАЙНО СТАНЬМО НА ЗАХИСТ НАШОГО СПОКІЮ.

ВСІ ЗА НАРОДНІ ПРАВА.

Інформаційне Бюро Штабу Загону ХОЛОДНОГО ЯРУ 4 червня 1919 року.

ДАЧО. - Ф. Р-529. - Оп. 1. - Спр. 22. - Арк. 230.

4.2 Робота з фотодокументами

Учні за допомогою проектора працюють з фотодокументами, представленими у книзі Юрія Горліса-Горського “Холодний Яр”.

Про що свідчать дані світлини?

Учитель. У 1919-1920 рр. православний Мотронинський монастир став центром українського повстанського руху проти загарбників,  який очолювали брати Чучупаки.

 Щоб вберегти Монастир від пограбування, було створено загін самооборони Мотронинського монастиря під керівництвом Олекси Чучупака. До складу загону входило тоді 22 особи.

Згодом загін значно збільшився і Василя Чучупаку  було обрано командиром полка. Його брат Петро Чучупак став начальником штабу полку. Під час окупації України денікінцями полк брав участь у вигнанні їх із Черкас. У цілому до його складу входило близько 2000 тис. чоловік. Територія Холодноярської республіки охоплювала понад 25 навколишніх сіл та мала близько 15-тисячну селянську повстанську армію, бійці якої називали себе козаками, а своїх командирів – отаманами.

У листопаді 1919 р. до Холодного Яру прибув отаман Катеринославщини і Херсонщини Андрій Гулий-Гуленко. На цей час Василь Чучупака мав у підпорядкуванні отаманів Герасима Нестеренко-Орла, Трифона Гладченко, Михайла Мелашко, Сірка, Око, Чорного Ворона (Чорногузько), Мефодія Голик-Залізняка, Семена Вовка, Калюжного, Д. Канатенка.

Отаманщина — засилля неконтрольованих збройних формувань в умовах відсутності чи недостатньої міцності державної влади. Термін вперше виник в описах нерегулярних підрозділів на теренах України у 1918—1923 роках.

Складання опорного конспекту

4.3 Інформаційна хвилинка

Заслуховується повідомлення учня

Біографічні дані Василя Чучупаки, Ларіона Загороднього та Олександра Кваші.

Про що свідчить участь у Холодноярському повстанні наших земляків?

4.4 Перегляд відео

Які відмінності можна виділити між Холодноярським повстанням та Махновським рухом?

V Узагальнення та систематизація знань

Закінчити речення

1. У 1919 р. більшовики запровадили в Україні політику…
2. Першим отаманом Холодного Яру став…
3. Основні населені пункти охоплені повстанням були…
4. Центром Холодноярського повстання став…
5. Василь Шкляр у своєму романі “Залишенець” описав долю отамана…

VІ Домашнє завдання

Вивчити конспект.

Підготувати анотацію на статті  або на художні твори по темі (за бажанням)