Землі Хмельниччини були свідком визначних і складних історичних перипетій. За часів перших християн Русі, які ще в ІХ-ХІ століттях знайшли прихисток саме на Поділлі, і на берегах Дністра, Збруча, Студениці, Ушиці заснували скельні монастирі та скити, що стало передумовою для майбутнього хрещення Київської Русі. Бакотський скельно-печерний монастир, с. Гораївка
Уже у ХІV столітті подільські князі Коріатовичі на величезній території Поділля звели міста, відродили економіку, військові традиції та управлінські зв’язки, завдяки чому стали прикладом успішних державників європейського зразка. Біля них гуртувалося знищене раніше Ордою населення Русі – майбутній український народ. Родовий герб Коріатовичів Погоня Руська або Св. Юрій
Згодом руські родові еліти ХV-ХVІ століть – славнозвісні князі Корецькі, Збаразькі, Вишневецькі, Заславські, Острозькі – зміцнили закладений Коріатовичами фундамент. А князі Острозькі, яких ми знаємо як визначних державних та політичних діячів, талановитих полководців, поборників православ’я, меценатів освіти і культури, розбудували Старокостянтинів, Остропіль, Новокостянтинів, Базалію. Замок князів Острозьких, Старокостянтинів
Саме там перебував уряд УНР, а Кам’янець-Подільський понад пів року був столицею Української Народної Республіки. Становлення українського університету, друк українських грошей, видання української преси та книг, формування нових підрозділів Армії – усе це було під час «Кам’янецької доби УНР», відомої із підручників з історії.