Конспект уроку. І. Котляревський "Енеїда". Національний колорит поеми. Алюзії.

Про матеріал
Матеріал уроку містить розповідь про звичаї, традиції, побут, страви, ігри...
Перегляд файлу

Тема. Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в поемі.

Мета: поглиблювати знання учнів про поему, її національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства  що уособлюють самодержавство, панів, чиновників, духовенство, простий український народ; проаналізувати побут українців, їхні звичаї, традиції; з’ясувати значення алюзії на українську історію в поемі.  

 розвивати логічне мислення, уміння аналізувати прочитане, розмірковувати над змістом твору, виділяти головне, суттєве;

 виховувати високі патріотичні почуття, інтерес до історичного минулого рідного краю, родинних звичаїв і обрядів, прищеплювати любов до рідної

 

Епіграф.            

 Списуючи з природи,

автор «Енеїди» не погрішив проти істини,

народність відображається в поемі, як у дзеркалі.

С. Стеблін-Камєнський

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

1. Вступне слово вчителя

Дорогі діти! 

2.Формування емпатійної здатності учнів (емоційне налаштування)

«Квітка побажань»

Учитель бере квітку і говорить побажання учням, далі дає її дітям, які, передаючи  ланцюжком одне одному, висловлюють побажання.

3. Аркуш самооцінювання

У кожного з вас є на парті аркуш самооцінювання, працюючи на уроці, самостійно оцінюйте свої знання, приклеюючи смайлики, які потім перетворяться в бали

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

На минулому уроці ви почали вивчати творчість І.котляревського, пригадаймо , хто  ж він такий

  • Диктант-асоціація (за біографією зашифрувати в хмарку слів)

Полтава, «Енеїда», духовна семінарія, Наталка Полтавка, таємна покровителька, благодійник, військова служба, учительство, постійний театр

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Вступне слово вчителя.

І. Котляревський за своє життя написав усього 3 твори. Багато це чи мало  ?

Для того, щоб прославитися, здавалось би, цього замало, але Котляревському вистачило  одного твору, що навіки увійти в історію української літератури

 

  1. Літературний пазл

Який це твір нам допоможе визначити Літературний пазл (прокоментувати вислови)

 

Енеїда – поема народна, істинно класичне творіння

Енеїда – твір наіскрений сонцем, розпашілий од земних пристрастей О.Гончар

 

ІV. Повідомлення теми та мети уроку, епіграф

  1. Цілепокладання учні визначають самостійно
  • Чого ми маємо навчитися на сьогоднішньому уроці.
  • Що мусимо знати

 

  1. Слово вчителя

«Енеїда» Івана Котляревського – оригінальний твір нової української літератури, написаний народною розмовною мовою. Створювалась вона тривалий час, понад двадцять п’ять років, її ще називають «енциклопедією українського народознавства кінця XVIII– початку XIX століття», бо в творі змальовані різноманітні явища суспільного життя в Україні того часу, відтворені характерні риси побуту звичаїв нашого народу. Своєю «Енеїдою» Котляревський розповів усьому світові, що є такий народ – українці – із самобутньою культурою, традиціями.

 

 

V. Опрацювання навчального матеріалу

1. Асоціативний квітка

Які асоціації у вас виникають зі словом традиція. Запишіть їх на пелюстку та приклейте на нашу квітку

2.Робота над змістом твору

Які ж традиції Котляревський змалював у своєму творі .

Утворімо ж ментальну карту

  1. Слово вчителя

Крім зовнішніх прикмет українського життя, у творі є ще спроби показати стосунки між представниками різних верств тодішнього суспільства. Саме тут автор вдається до сатиричного змалювання панів і чиновників, яких утілено в образах богів – мешканців Олімпу. У кожному з них можна побачити типові риси українського панства, передусім – нехтування долями простих людей.

 

  1. Робота за варіантами.

I варіант. Завдання: Спираючись на текст, покажіть, як зображені в поемі пани.

II варіант. .Завдання: Спираючись на текст, охарактеризуйте земних жителів – простих людей.

 

( І. Котляревський показує богів аморальними, здатними до підлих вчинків – хабарництва, наклепів. Якщо Зевс, найголовніший з усіх богів, «кружляв сувуху і оселедцем заїдав», то що ж дивуватися з Нептуна-дряпічки або з Еола-розпускника? Не кращі від богів жінки-богині – сварливі і мстиві любительки інтриг і пліток. Навіть Зевс не витримав, назвавши їх вчинки «негожими».

  • Юнона, дружина верховного бога, обіцяє богу вітрів Еолу хабара («дівку чорнобриву»), щоб той зробив бурю на морі;
  • Еол за «подарунок» згодний на злочин – потопити в морі сотні невинних людей, які ніякого зла йому не зробили;
  • Харон, перевізши Енея та Сивіллу через Стікс, взяв «півалтина за труди» (алтин – сім копійок);
  • Еней обіцяє Нептуну «півкопи грошей» (копа – 50 копійок), щоб той вигнав з моря вітри. Якби Еней не дав хабара, Нептун і пальцем не поворухнув би, щоб допомогти йому;
  • до рідного батька Зевса Венера також не йде з порожніми руками, коли їй треба умовити його стати на захист Енея: «пішла к Зевсу на ралець».

Панів і чиновників Котляревський відтворив ще й іншим способом. Багатьох із них автор помістив у пекло, куди потрапив Еней по дорозі до батька. Можна сказати, поет своєрідно покарав усіх, хто знущався з простих людей. Дісталося від чортів і цехмістрам, і ратманам, і бургомістрам, і писарям, і суддям, які «по правді не судили, та тільки грошики лупили і одбирали хабарі».

Дістається від Котляревського й простому люду.

У пекло Котляревський помістив скупих, брехунів, гульвіс, самогубців, лжевчених, графоманів, пияків, балакунів, модниць, перекупок, паліїв, ворожбитів, злодіїв, картярів, лікарів-партачів —усіх, чиї дії народ трактував як аморальні, за які людина після смерті потрапляє в пекло, де зазнає тяжких мук.

Поет звинувачує й тих, хто не дбає про честь сім'ї: дівчат, що забувають про дівочу гідність, звідниць; парубків, які ізроду не женились, підбивали на любощі заміжніх молодиць, що зраджують своїх чоловіків. Осуд у поета викликають святенниці, які на людях "молилися без остановки" і "били сот по п'ять поклон", а поховавши молитовники "казились, бігали, скакали і гірше дещо в темноті".

У перших розділах поеми троянці змальовані у знижувальному плані - це ватага розбишак, які люблять порозважатися, зазирнути в чарчину, їхня поведінка чимось нагадує розваги запорожців. Ватажок троянців - Еней - «парубок моторний» і «хлопець - хоч куди козак», вдатний до всяких витівок. Він теж любить погуляти. Але водночас це люди обов’язку. Коли виникає потреба боронити рідний край, то Еней і троянці виявляють мужність, патріотизм, поводяться як доблесні воїни. В останніх розділах поеми, змальовуючи цих героїв, Котляревський відходить від бурлескних традицій. В образах Енея й троянців виразно простежуються риси доблесного українського козацтва.

В останніх розділах поеми серед троянців Котляревський виділяє два образи - Низа й Евріала. Ці юнаки приєдналися до троянського війська, щоб допомогти йому воювати проти ворога, і поплатилися життям.

Котляревський захоплюється мужністю воїнів і через їхні образи висловлює свої погляди на те, як потрібно любити й обороняти Вітчизну:

  • Любов к отчизні де героїть,
  • Там сила вража не устоїть,
  • Там грудь сильніша од гармат».

 

Отже, поема «Енеїда» не просто бурлескний, веселий твір. У ньому є справжня сатира на тодішнє панство й чиновництво, що свідчить про талант І. Котляревського, але й про його громадянську мужність, любов до простого народу й неприйняття соціальної несправедливості).

 

  1. Хвилинка теорії

Діти, чому Котляревський, говорячи про античних герої та богів, зображує насправді українське панство та чиновництво (хоче насправді розповісти про життя українського суспільства у 18 ст.). Цей прийом називається алюзією.

Розгорнімо підручник на С.92, прочитаймо визначення алюзії

Знайдіть алюзію у творі

 

VІ. Підсумок уроку

  1. Бесіда
  • Чому про Енеїду говорять як про енциклопедію українського народознавства?
  • Повернімося до нашого епіграфа, як ви його розумієте (епіграф ще раз прочитати)
    1.  Сенкан до слова «Енеїда»
    2. Висновок
  • Автор поеми  утверджує давність родоводу й національного коріння українців,яке  має важливе історико-культурне значення. Тож збережімо нашу національну самобутність

Ви добре попрацювали на уроці, порахуйте смайлики, підсумуйте бали

 

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати С.92, виписати цитати до характеристики образу Енея

 

 

 

 

 

 

docx
До підручника
Українська література 9 клас (Коваленко Л.Т., Бернадська Н.І.)
Додано
30 березня 2023
Переглядів
666
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку