Історія Музею. У березні 1972 р., у Міжнародний рік книги, що відзначався за рішенням ЮНЕСКО, в Києві було створено Музей книги і друкарства України у будинку колишньої лаврської друкарні, заснованої 1615 р. архімандритом Єлисєєм Плетенецьким. Друкарня безперервно діяла понад 300 років – до початку 20-х років минулого століття, що є унікальним явищем в історії європейського друкарства.
Будинок музею Будинок музею (корпус № 9) – пам’ятка архітектури XVIII ст. – доби бароко. Спочатку друкарня працювала в одноповерховій дерев’яній будівлі (збереглося зображення на гравюрі 1638 р.). У 1701 р. на її місці споруджено кам’яний корпус. Після пожежі 1718 р. він був відновлений, розширений, згодом надбудовано другий поверх. Лаврська друкарня тривалий час була центром книговидавничої справи в Україні. Вона відігравала велику роль у розвитку духовності народу, в піднесенні рівня його освіти, мистецтва, культури. Лаврські друки мали широке розповсюдження в багатьох країнах Європи, особливо в слов’янському світі.
Експозиція (відділи музею)У музеї зібрані багаті скарби книжкової культури українського народу (близько 56 тис. одиниць зберігання). Експозиція висвітлює історію вітчизняної книги і книжкової справи від часів Київської Русі і до наших днів:1. Рукописна книга і стародруки (X – перша половина XVIII ст.). 2. Книга і друкарство другої половини XVIII - XIX ст. 3. Книга і друкарство XX –початку XXI ст. 4. Книга як предмет матеріальної культури.
Рукописна книга і стародруки (X – перша половина XVIII ст.)Мовою експонатів розповідається про виникнення писемності у східних слов’ян, створення просвітителями Кирилом і Мефодієм в ІХ ст. азбук — кирилиці та глаголиці. Експонуються факсимільні видання рукописних книг — «Київських глаголичних листків» (Х ст.), «Реймського Євангелія» (ХІ ст.), «Остромирового Євангелія» (1056—1057), «Ізборника Святослава» (1073), «Повісті врем’яних літ» (1113), «Слова о полку Ігоревім» (кін. ХІІ ст.), «Пересопницького Євангелія» (1556—1561) — видатної пам’ятки української мови та високохудожнього оформлення.
Книга і друкарство другої половини XVIII - XIX ст. Матеріали експозиції розповідають про складну долю української книжки за обставин заборони на українську мову з боку Російської імперії кінця XVIII — початку ХХ ст. Представлені видання першої громадської друкарні в Україні (1764) та Києві (1787). Підкреслено важливість створення університетів у Харкові (1804) і Києві (1834) та друкарень при них, де видавались навчальні посібники, підручники, наукові праці з різних галузей знань.
Книга і друкарство XX –початку XXI ст. В експозиції «Книга і друкарство XX –початку XXI ст.» відображена історія книгодрукування в Україні та закордонних центрах української еміграції і діаспори. Провідна ідея експозиції - книга і українська державність. Кожен розділ експозиції через книгу розкриває події з історії України, показує процес утвердження української самобутності та ідеї незалежної української держави.
Книга як предмет матеріальної культури. Розділ «Книга – предмет матеріальної культури» дає наочне уявлення про еволюцію історичних форм книги (пергаментний сувій, кодекс і новітня, що має електронний вигляд). Представлені книжки «велетні» і найменші (3-4 мм), показано внутрішню «будову» книги, складові її елементи– титул, шмуцтитул, ініціал, заставка,кінцівка тощо.
Використані джерела. Музей книги і друкарства України. Всеукраїнська асоціація музеїв.http://vuam.org.ua/uk/704:%D0%9 C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8_%D1%96_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Державний музей книги і друкарства України. Фотоальбом.https://youtu.be/d. T5 PUyd. Yv. Ko