Конспект уроку інтегрованого курсу «Громадянська освіта» у 10 класі з теми "Мистецтво спілкуватися"

Про матеріал

Мета: навчити учнів влучно ставити запитання та підтримувати розмову; розвивати прийомам активного слухання, вміння висловлювати свою думку;
виховувати культуру спілкування, уважність, стриманість; формувати соціальну компетентність

Перегляд файлу

Розділ ІІІ Людина в соціокультурному просторі

Конспект уроку

інтегрованого курсу «Громадянська освіта»

у 10 класі

Підготувала

вчитель громадянської освіти

Хлібодарівського НВК

Панасюк Г.В.

Тема: Мистецтво спілкування

Мета: навчити учнів влучно ставити запитання та підтримувати розмову; розвивати прийомам активного слухання, вміння висловлювати свою думку;
виховувати культуру спілкування, уважність, стриманість; формувати соціальну компетентність

Тип уроку: комбінований

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Мова це … вербальна комунікація – 1б
Назвіть просторові зони спілкування. – 1б (інтимна, особиста, соціальна, публічна зони)
Жести це – невербальна комунікація -1б
Наведіть приклади вербальної комунікації- 1б (монолог, діалог, полілог)
Наведіть приклади невербальної комунікації. – 1б (жести, міміка, пантоміма, зовнішній вигляд, поза, хода контакт очей)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Умієш говорити — умій слухати. Народна мудрість

Хто ставить запитання, той і веде бесіду. Народна мудрість

У чому на вашу думку криється сектет успішного спілкування?

ІV. Вивчення нового навчального матеріалу

Мистецтво спілкування людина засвоює впродовж усього життя, але є необхідні елементарні правила, які треба вивчити з дитинства:

Дослуховувати фразу до кінця.
Не перебивати.
Перш ніж починати говорити, сформулювати свою думку, щоб у процесі розмови не затинатись.
Уникати слів – паразитів «е», «а», «ну».
Слідкувати за реакцією та сприйняттям співрозмовника.
Не нав’язувати свій стиль спілкування – не заглядати в очі, якщо співрозмовник не хоче цього, не встрявати в розмову інших без запрошення.
Уникати надмірної сором’язливості, як рівно ж і нав’язливості.

Притча «Три сита»

Один чоловік сказав Сократу:
- Слухай, Сократе, а що я тобі розповім про твого друга!...
- Чекай, чекай, – відповів Сократ. – Спочатку просій те, що ти хочеш сказати, через три сита.
- Три сита?
- Так, перше – це - сито правди. Ти абсолютно певен, що це правда?
- Та ні, я просто чув про це, але не перевіряв...

- Отже, ти не знаєш, правда це чи ні. Тоді берем друге сито - сито добра. Ти хочеш сказати про мого друга щось добре?
- Ні, навпаки...
- Отже, ти хочеш сказати про мого друга щось погане, але при цьому навіть не певен, що це правда. Спробуєм третє сито – сито корисності. На твою думку, я насправді повинен почути те, що ти хочеш розповісти? Я буду мати користь від цієї інформації?
- Ну не знаю... Користь не користь, але тобі це може бути цікаво!
- Отже, у тому, що ти хочеш сказати, немає ні правди, ні добра, ні користі, – сказав Сократ. – Така інформація не може бути цікавою для мене.

Обговорення притчі

Пропоную вам пройти тест «Як слухаємо інших»

За кожну ствердну відповідь ви отримаєте 1 бал, тоді як за негативну — 0 балів.

1. Чи чекаєте ви терпляче, коли інший припинить говорити й надасть вам можливість висловитися? 2. Чи слухаєте ви лише те, що вам подобається?

3. Чи заважають вам слухати співрозмовника власні емоції?

4. Чи відволікаєтеся ви, коли співрозмовник викладає свої думки?

5. Чи запам’ятовуєте ви замість основних моментів бесіди якісь несуттєві?

6. Чи припиняєте ви слухати співрозмовника, якщо з’являються труднощі в розумінні його думки? 7. Чи завжди ви слухаєте співрозмовника до кінця?

8. Чи ставите ви себе на місце співрозмовника, щоб зрозуміти, що змусило його говорити саме так?

9. Чи намагаєтеся ви з’ясувати, що спричинило суперечку: різні точки зору, постановка питання тощо?

10. Чи уникаєте ви погляду співрозмовника під час розмови?

11. Чи виникає у вас непереборне бажання перервати співрозмовника і вставити своє слово замість нього або проти нього / неї, «обігнати» його у висновках?

Підрахуйте кількість ствердних відповідей.

Якщо у вас 8 ствердних відповідей і більше, це свідчать про вміння слухати інших. Така людина є добрим співрозмовником та відповідальним громадянином.

Якщо все вербальне спілкування людей взяти за 100 % , то з них:

9 % — ми пишемо;

16 % — ми читаємо;

35 % — ми говоримо;

40 % — ми слухаємо, але не завжди чуємо.

Ефективне слухання

Робота в групах

Група 1

- Важливо слухати критично. Найчастіше ми слухаємо так через своє критичне ставлення до інформації (під час дискусії на уроці, реклами, новин на телебаченні тощо). Для ефективності, можна використовувати вислови на зразок: «Я правильно розумію, що…?».

- Необхідно слухати емпатично. Це треба робити, проявляючи увагу до почуттів та переживань співрозмовника, намагатися зрозуміти мотиви його поведінки (наприклад: «Я бачу, ти хвилюєшся…»).

Група 2.

- Слухати потрібно активно. Такий стиль слухання передбачає приязне ставлення та кооперацію обох сторін комунікації. Активне рефлексивне слухання передбачає підтверджувальні сигнали та уточнюючі запитання на кшталт: «Якщо я вас правильно зрозумів/зрозуміла…», «На вашу думку…».

- Можна слухати, резюмуючи. Такий стиль передбачає узагальнення почутого. Він дуже корисний під час комунікації зі вчителями та ровесниками. Особливо важливий, якщо після розмови повинні відбутися певні дії. Наприклад, «Отже, Ви вважаєте, що…», «Узагальнючи те, що ви сказали…»

- Слухати можна, особливо не втручаючись у розмову (нерефлексивне слухання). Не перебиваючи співрозмовника, ми максимально зосереджуємося на його мовленні. Це допомагає краще зрозуміти партнера. Згодом можна змінити стратегію слухання на більш активну. Громадянська активність

Вправа «вчимося слухати»

Поділіться на пари. Спробуйте розповідати один одному по черзі одну й ту ж історію (це може бути казка, спогади про вихідні, тощо), змінюючи при цьому стилі слухання. Обговоріть результати разом.

Щодня трапляються ситуації, які є для нас незрозумілими, тож хочемо знайти відповіді, або дізнатися більше інформації від інших людей. Якщо ви знаєте, як поставити правильне запитання, то не лише отримаєте на нього відповідь, але й легко повернете бесіду у зручну для вас сторону. Здається, що ставити запитання — це досить легко. Насправді ж це не так просто. Недарма кажуть, що ставлять запитання ті люди, які вміють мислити. Тобто, щоб запитувати, потрібно дуже добре орієнтуватися в тій чи іншій темі. Відтак, важливо визначити рівень поінформованості людини, з якою ведемо діалог. Для цього необхідно формулювати зрозумілі запитання і допомагати співрозмовнику правильно трактувати свої відповіді.

Робота в групах

Група 1

Велика роль у ході комунікації належить уточнюючим запитанням, головною функцією яких є перевірка достовірності інформації, її конкретизація. Наприклад: «Ця картина мені подобається. Це ви її намалювали?». Під час діалогу з іншою людиною ваші репліки можуть бути такими: «Чому ви так думаєте?», «Що ви хочете цим сказати?», «Від чого це залежить?».

Отже, запитання мають бути зрозумілими, чіткими і добре запам’ятовуватися.

Група 2

Детальніше розгляньте особливості відкритих і закритих питань, а також ситуації, у яких їх варто вживати, або до яких ситуацій вони призводять. Відкриті запитання ставлять тоді, коли від людини очікують точної і детальної відповіді. Такі питання добре підходять для початку розмови і сприяють подальшому її розвитку. За допомогою відкритих запитань ви можете звертатися до досвіду, думок чи позицій партнера. Такі питання починаються словами: «як», «хто», «що», «чому», «скільки», «який» тощо. Приклади таких запитань: «Як ви це робите?», «Чому ви купили саме цю книгу?».

Закриті запитання визначають лише два варіанти відповіді: «так» або «ні». Суть закритого запитання така, що ми обмежуємо варіанти відповідей. Закриті питання рекомендується використовувати у тих випадках, коли необхідно за короткий термін зібрати багато інформації. Наприклад, «Володя вчиться у твоєму класі?», «Чи це твоя сумка?».

Група 3

Бувають запитання, які мають складніший або маніпулятивний характер. Наприклад, це так звані прямі запитання, які ставлять тоді, коли вони стосуються конкретної ситуації, і, окрім суті самого запитання, передбачають, як правило, виявлення негативного ставлення до співрозмовника. Наприклад, «Яка мета вашого візиту до Варшави?» Інший тип запитань у цій класифікації — це непрямі запитання, які містять, здебільшого, прихований зміст або навіть провокацію. Інколи їх ще називають маніпулятивними, адже вони можуть бути спрямованими на другорядні речі, але, за своїм змістом, мають на меті з’ясувати конкретну інформацію. Здебільшого, суть такого запитання стає відомою лише після декількох наступних запитань. Наприклад, «Чи можете Ви пригадати інші випадки, коли були роздратовані? Що відбувалося між Вам коли ви говорили один одному неприємні речі?»

Поговоріть у парах ставлячи один одному різні типи запитань.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Назвіть способи ефективного слухання. (слухати: критично, емпатично, активно, розуміючи, особливо не втручаючись в розмову) – 1б

2. Наведіть приклад уточнюючого запитання активного слухання (я вас правильно зрозуміла…? На вашу думку…?) – 1б

3. Наведіть приклад уточнюючого запитання критичного слухання ( Я правильно розумію, що …?)-1б

4. Назвіть види запитань (уточнюючі, відкриті, закриті, прямі, не прямі) -1б

5. Наведіть свій приклад уточнюючого запитання. – 1б (Чому ви так думаєте?)

6. Наведіть свій приклад відкритого запитання -1б (Як ви це робите? Хто…, що …)

7. Наведіть свій приклад прямого запитання 1б (Чому ви приїхали у це місто?)

VІ. Домашнє завдання

Вивчити конспект.

За бажанням підготувати розповідь про культуру інших національностей

Мова це … _________________ – 1б
Назвіть просторові зони спілкування.

_______________________________________________________ 1б

Жести це – _____________________________ -1б
Наведіть приклади вербальної комунікації-________________________________________ 1б
Наведіть приклади невербальної комунікації.