Конспект уроку із зарубіжної літератури у 5 класі на тему "Полліання та її друзі" (за романом "Полліанна" Елеонори Портер)

Тема: Полліанна та її друзі.

Мета: предметні компетентності: аналізувати образ міс Поллі Гаррінгтон, визначати ставлення мешканців містечка до Полліанни, простежувати сюжет твору;

ключові компетентності: розвивати розуміння важливості впливу ініціативи та відповідального ставлення в суспільному житті; розуміння того, що індивідуальні сильні сторони є значним потенціалом для спільноти (НЛ-2).

Обладнання: медіадошка, онлайновий сервіс мультимедійних дидактичних вправ learning Apps, комп’ютери.

Тип уроку: поглиблення аналізу художнього твору.

 Ми всі повинні знайти свій смисл життя - великий він чи малий.

Окрім того, кожен несе в собі добре світло, треба тільки вміти

відкрити свою душу і подарувати це світло людям.

Е. Портер

Хід уроку

І . Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Відтворення сюжету роману за ілюстраціями з використанням онлайнового сервісу мультимедійних дидактичних вправ learning Apps    Елеонор Портер. Друзі Полліанни https://learningapps.org/3133228

 

2. Від імені Полліанни коротко розповідати про знайомство з мешканцями містечка Белдінгсвіль.

 

3. Доведіть, що твір Елеонор Портер «Полліанна» - роман.

ІІІ. Подача нового матеріалу.

1. Оголошення теми і мети уроку. Запис в зошитах.
2. Роздуми над епіграфом уроку.
3. Робота над образом Полліанни.

•                  Дійсно, ми можемо стверджувати, що слова Елеонор Портер, які стали епіграфом нашого уроку стосуються Полліанні. Але чи тільки її? Про це ми скажемо вкінці нашого уроку.
•                  Чи знаємо ми, який  вигляд мала головна героїня роману Елеонор Портер? Якою ви собі її уявляєте?
•                   Підтвердіть свої слова цитатами з тексту. («...Худорлява дівчинка в сукенці в червону клітинку, брилику і з двома грубенькими світло-жовтими косами, що звисали на спині. Миле веснянкувате личко поверталось то ліворуч, то праворуч, видивляючись когось».)

4. Опрацювання ТЛ.

ПОРТРЕТ -  зображення в літературному творі зовнішнього вигляду, пози, рухів, виразу обличчя людини, її одягу, взуття тощо

          -     За допомогою яких художніх засобів створено портрет? Яка його роль? Як він характеризує головну героїню?

(Епітети: «худорлява» - говорить про бідність та нелегке життя дівчинки; «миле» - говорить про привабливість, а також у поєднанні зі зменшувально-пестливим словом «личко» - про симпатії авторки до своєї героїні. Перші слова Полліанни, звернені до Пенсі, - «Я така рада, рада вас бачити» - сповнені доброти і надії, дають оптимістичне спрямування всьому твору.)

         -     Відшукайте і зачитайте епізоди, в яких Полліанна говорить про своїх батьків. Як ці роздуми характеризують її?

(Дівчинка дуже страждає без батьків, родини, але тішить себе тим, що тато пішов на небо, щоб бути разом із мамою та іншими дітьми. їй дуже самотньо і вона щосили намагається знайти для себе розраду, тягнеться до людей, які, на жаль, не завжди до неї привітні.)

          -      Як розкривається характер головної героїні?

(Через спілкування з мешканцями міста.)

5.               Робота на медіадошці та комп’ютерах.

• Увага на медіадошку. Розгадавши ребус, ви дізнаєтеся, яке слово часто вживала Полліанна, говорячи про свої стосунки з оточуючими. (Любов)

 

 Гра «Сонце».

На моніторах ваших комп’ютерів ви бачите картинки із зображеннями героїв твору «Полліанна». Розташуйте їх так, щоб утворилося сонце. Подумайте, хто має бути сонцем, а хто промінчиками.

•                  Чому у центрі сонця ви розмістили картинку із зображенням Полліанни? (Бо вона знайома з усіма мешканцями містечка. Навчила їх грати у гру «Радість»)

 

6.  Міні-дискусія.

   Чи є «гра в радість» щирою, якщо Полліанна грає в неї, ковтаючи сльози від образи й смутку?  Чи не є ця гра  втечею від дійсності з її проблемами та неприємностями? Чи справді вона може допомогти людині?

7. Робота з підручником.

 Прослідкувати  зміни в характері тітки Поллі, підтвердивши слова цитатами з твору).

1. - Якою ми бачимо міс Поллі на початку твору?
2. - Як вона відреагувала на лист, в якому йшла мова про приїзд Поліанни?
3. - Чи згодні ви з думкою міс Поллі: «…Привела дітей у світ, де й без них вистачає клопоту». Дайте пораду міс Поллі з вашої власної позиції щодо цього питання.
4. - Як міс Поллі веде себе з прислугою?
5. - Що вплинуло на її поведінку?
6. - Доведіть, що жити поряд з такою людиною непросто.

 

 

 (Цитатний матеріал).

 « – Так, мем, – Ненсі стримала зітхання. Мабуть, їй ніколи не вдасться догодити цій жінці…»

 «…Що господиня – строга жінка з суворим обличчям, котра хмурніла щоразу, коли ніж падав на підлогу, чи грюкали двері. Але навіть якщо усі ножі лежали на місці і з дверима нічого не відбувалося, вона однаково не усміхалась».

 «– Так, звичайно, Ненсі, оскільки мені випало мати сестру, котра через свою глупоту одружилася і привела дітей у світ, де й без них вистачає клопоту. І тепер я повинна хотіти опікуватися ними? Проте, як я вже сказала, робитиму все, що належить». (Тітка Поллі).

 «Тепер їй сорок, і вона сама як перст на цілому світі». (Ненсі)

 «Казала, що не вважає себе самотньою. Що любить самотність і тишу. І ось тепер!..» (Ненсі)

 «Міс Поллі підвелася з крісла – похмура, зі стиснутими губами. Звичайно, вона тішилася своїми чеснотами, почуттям обов'язку і сильною вдачею, які допомагали їй залишатися собою. Але – Полліанна... Це ж треба було вигадати таке ім'я!»

 «– Так, звичайно, Ненсі, оскільки мені випало мати сестру, котра через свою глупоту одружилася і привела дітей у світ, де й без них вистачає клопоту. І тепер я повинна хотіти опікуватися ними?

 Проте, як я вже сказала, робитиму все, що належить». (Тітка Поллі)

 «Знаю. Це почалося, відколи вона посварилася зі своїм коханим, – кивнув старий Том. – Вона після того наче полину й будяччя наїлася: усіх довкола шпиняє».

 «Міс Поллі Гаррінгтон не підвелася назустріч своїй небозі. Щоправда, коли Ненсі й дівчинка з'явилися на порозі вітальні, вона відірвала очі від книжки і простягла дівчинці руку з таким виглядом, начебто кожен її довгий холодний палець був уособленням почуття обов'язку».

- Чи змінюється характер  у міс Полі Гаррінгтон після приїзду небоги?

 

-  Який жест Полліанни приголомшив міс Поллі?

- Чим керується міс Поллі, купуючи новий одяг для племінниці?

- Як ви думаєте, чому « Відколи дівчинка оселилася в домі, міс Поллі раз по раз робила несподівані й дивовижні речі, чинила щось зовсім інше, ніж намірялася перед тим?»

- Які зміни у зовнішності, поведінці, характері ви помітили, підтвердіть цитатами з тексту.

-  Що зрозуміла міс Поллі після розмови з Джоном Пенделтоном?

(Цитатний матеріал).

«…І ви виглядали так гарно, що я кинулася вниз, щоб обійняти вас…». ( Полліана).

«Похилений дідусь раптом відвернувся. Міс Поллі спробувала нахмурити брови, але цього разу їй це вдалося гірше».

«І я вважаю своїм обов'язком купити тобі все необхідне, щоб тобі не соромно було з'являтися на людях». (Тітка Поллі)

«Купівля нового одягу для дівчинки викликала у всіх неймовірне збудження. Міс Поллі відлягло; вона розпружилася, як людина, що ступила на тверду землю після ходіння по щойно застиглій вулканічній лаві».

«Міс Поллі простувала попереду. Якщо чесно, вона почувалася напрочуд безпорадною. Уже втретє від часу приїзду Полліанни, вона намагалася її покарати... і втретє її покарання сприймалося як найвища нагорода. Не дивно, що міс Поллі почувалася на диво

безпорадною».

«Відколи дівчинка оселилася в домі, міс Поллі раз по раз робила несподівані й дивовижні речі, чинила щось зовсім інше, ніж намірялася перед тим».

«Я рада, що тобі сподобалися такі зміни. Але, якщо тебе так обходять ці речі, я сподіваюся, ти дбатимеш про них. Полліанно, підніми стілець. Ти за ці півхвилини двічі грюкнула дверима, – міс Полі намагалася говорити якомога суворіше, бо раптом відчула, що вибухне плачем, а плакати вона не звикла».

«Міс Поллі лишилася у вітальні. Спочатку відчула незрозумілий неспокій, а потім – радість... з казна-якого приводу».

«Адже вона взяла мене! А тоді Флаффі і Баффі, коли в них не було нікого, хто б їх любив, і їм не було де жити, а це ж лише кошеня і песик». (Полліана)

«– Боже, яке у вас чудове волосся, – туркотіла Полліанна».

«Полліанно, – прорвався з-під завіси волосся здавлений приголомшений голос. – Я... я не розумію, чому дозволяю тобі робити ці глупства». (Тітка Полі).

«Вона (Полліанна) побачила обличчя – не юне, це правда, – але воно світилося збентеженням і здивуванням. Очі блискали. Темне і все ще вологе волосся спадало м'якими хвилями на чоло і плавними лініями вигиналося над вухами, а де-не-де виднілися ніжні кучерики).

«– Зрештою, не моє мелеться, – задихано торохтіла вона. – Але це лише натяк на те, як вона через вас подобрішала і пом'якшала? Взяти хоча б собаку чи кота, і те, як вона зі мною розмовляє... Міс Полліанно, не варто й казати, як вона сумуватиме без вас». (Ненсі).

«– Я не змогла, сер, справді, – вибовкала Полліанна. – Розумієте, я все взнала, не питаючи в неї. Я потрібна тітоньці Поллі й тому хочу лишитися в неї, – сміливо визнала вона, – аби ви тільки знали, яка вона добра була до мене. І ви знаєте, мені здається, вона вже починає радіти багатьом речам. Такого раніше не було. Ви самі казали. Містере Пендлтон, я просто не можу лишити тітоньку Поллі, особливо зараз». (Полліанна).

«– Варто лише подивитися на господиню, – ридала Ненсі, розповідаючи Томові про пригоду, коли лікар почав оглядати дівчинку в принишклій кімнаті, – щоб зрозуміти, що вона не просто «виконує обов'язок». Її руки не тряслися, а в очах горів такий вогонь, ніби вона хотіла відігнати самого Янгола Смерті, – хіба так поводяться, коли просто виконують свій обов'язок? Ні, ні за що».

«– Але за мною не треба доглядати... це ж не надовго! Я хочу встати. Мені треба до школи. Я ж піду завтра до школи?» (Полліанна)

«Від вікна, де тепер стояла міс Поллі, долинув здушений плач».

«Любов, – міс Поллі раптом пригадала, чому, власне, вона взяла дівчинку... а тоді спливли в пам'яті слова Полліанни, які вона сказала сьогодні вранці: «Я люблю, коли мені кажуть «люба», але від рідних це чути набагато приємніше». І цій спраглій любові дитині хотіли пожертвувати любов, що зберігалася в серці двадцять п'ять років... а вона ж уже достатньо доросла, щоб спокуситися на любов! Міс Поллі усвідомила це зі щемом у серці. І вона зрозуміла ще одне: без Полліанни її майбутнє ввижалося зовсім безрадісним».

«День спливав за днем, і справді здавалося, що тітка Поллі робить усе (крім цього) на догоду небозі».

•                   Якою була Ненсі до зустрічі з Полліанною? Чого вона не любила? (Ненсі завжди привітна, турботлива, чуйна, люб’язна, але не любила свого імені та ранки по понеділках.).
•                   Чи змінилося щось в житті Ненсі після спілкування з Полліанною?       (“ Ненсі, я гадаю, що виможете радіти і в понеділок, адже до наступного понеділка лишається цілий  тиждень”. “… я маю радіти, позаяк мене звати не Гіфзіпа”).
•                   Садівник Том не може розпрямити спину через хворобу і старість. Як сприйняв цю проблему Том після зустрічі з Полліанною? («Йому не треба нахилятись, щоб просапувати, бо він і так уже зігнутий»).
•                   Що ви дізнались про місіс Сноу? (Дратівлива, вразлива, сердита хвора жінка, яка лежала в темній кімнаті і не дозволяла відчиняти вікна).
•                   Як вплинула на неї зустріч з Полліанною? (Дозволяє піднімати штори, почала цікавитись тим, як виглядає, в’яже дитячі посторонки і ковдрочки для шпиталів та ярмарків. А все завдяки Поліанні, бо вона сказала, що треба радіти, коли є здорові руки).
•                   Замкнутий, похмурий, мовчазний, одинокий. Про кого це? (Джон Пендлтон).
•                   Чи змінилося життя Джона Пендлона після зустрічі з дівчинкою? (Став цікавою, привітною людиною. Його життя набуло сенсу, стало яскравим, веселим, повноцінним, прагнув «дитячої присутності» у своїй домівці. Знайшов сенс життя, родину, став привітним і співчутливим усиновив Джиммі, зробивши таким чином щасливими одразу двох людей).
•                   Завдяки Полліанні у нього з'явилися друзі, надія на краще життя, його усиновив Джон Пендлтон. Про кого ці слова? (Джиммі)
•                   Яку мрію мав Джиммі? (Мати будинок, сім’ю, родину)
•                   Поліанна розповіла  йому про свого татка-місіонера, його дослідження біблійних «текстів радості». Він зрозумів, які проповіді треба читати людям, щоб навчити робити добро. Він усвідомив свою місію, роль у житті мешканців міста і починав проповіді так: «Радійте, люди...». Кого змінила Полліанна? (Пастора Пола Форда).
•                   Що ви можете розказати про лікаря Чілтона? (Завжди привітний, добрий, чуйний, але одинокий і нещасний, адже кохав жінку, з якою їх розділяло давнє непорозуміння. Знайшов своє сімейне щастя, адже за нього вболівала Поліанна, саме вона підштовхувала його до думки, що йому потрібна сім'я).
•                   Продовжіть думку.

Вдова Бентон тужила …(за померлим чоловіком) і вбиралася …(лише в чорне). Змогла вгамувати душевний біль і … (прикрасила себе блакитним бантом).

Місіс … (Пейсон) сварилася з чоловіком і хотіла… (розлучення). Вирішила заради дітей … (помиритися з чоловіком).

Місіс Тарбел багато років тому … (втратила свою дівчинку). Передала прості  слова : … («...Місіс Тарбел тепер рада»).

Сувора, холодна, стримана, з почуттям обов'язку, пунктуальна, нещасна, сумна, одинока … (тітка Поллі). Завдяки спілкуванню з Полліанною стала турботливою, доброю, чуйною … (тіткою), яка дозволяла собі розпускати довге волосся, чепуритися, плакати, гратися в радість і бути щасливою заміжньою жінкою.  

•                   Чому Поліанна перестала грати у радість? (Потрапила в автомобільну катастрофу)
•                  Як поставились до цього жителі міста? (“Всеньке місто тепер грається в цю гру і всеньке місто набагато щасливіше – і все це через одну дівчинку , яка подарувала людям нову гру і навчила гратися в радість”. “Я можу порадіти з того,  що мої ноги колись ходили, бо інакше я не змогла б навчити їх гратися в цю гру”.
•                  Хто допоміг Полліанні стати  на ноги?  Що вона зрозуміла після лікування?

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Вправа «Сильні сторони особистостей як потенціал для суспільсьва» (15хв). 

Мета: дати розуміння, що різні сторони особистості комбінуються для досягнення успіху;  що, проявляючи ініціативу та відповідальне ставлення, набуваєш сили для позитивних змін життя громади.

Хід вправи:

Учні отримують завдання взяти участь у трикроковій дискусії.

1. Індивідуальна робота: поміркуйте про сильні сторони, які ви маєте та напишіть їх на комп’ютерах. (2 хв)
2. Робота в парі: обговоріть, у яких ситуаціях ці сильні сторони можуть допомогти вашому класові. (3 хв)
3. Робота у четвірках: обговоріть, як сильні сторони малої групи можна використати у ситуаціях, що відбуваються поза шкільним життям: в родині, з сусідами, в місцевій громаді та ін. (3 хв)
4. Спільне обговорення результатів і занесення на медіадошку: презентація кожною групою обговореної ініціативи (сильної якості групи та ситуація, в якій ці якості можна було б використати). (7 хв)

V. Підсумок уроку.

- Звернімо нашу увагу на епіграф нашого уроку. Чи слова Елеонор Портер стосуються тільки Полліанни? (Ні. Стосуються кожного героя роману, а також кожного з нас. Бо від нашої поведінки залежить доля людей, які нас оточують).

VІ. Домашнє завдання. Оцінювання роботи учнів на уроці.

Написати міні-твір на тему: «Як би я змінила життя нашого класу»