Урок літератури рідного краю
Тема. “Тут золото слів переплавлено в злитки…”. Поезії Вікторії Сироватко
Мета: познайомити учнів із життєвим та творчим шляхом сучасної запорізької поетеси Вікторії Сироватко; розкрити розмаїття і неповторність тем її поезій, навчити розуміти їх зміст; розвивати й розширювати читацькі інтереси школярів; поглиблювати навички виразного читання поезій; сприяти розвитку естетичних і художніх смаків; виховувати шанобливе ставлення до мистецтва запорізького краю, любов до краси і добра, моральні якості особистості.
Обладнання: презентація, тексти віршів, виставка збірок, відеозаписи.
Міжпредметні зв’язки: біологія, екологія, географія, інформатика.
Тип уроку: літературний портрет.
Перебіг уроку
Шукаю диво, зрозуміле іншим,
І кожен поштовх серця у мені
Відлунює невигаданим віршем.
В.Сироватко
І. Організація класу
ІІ. Мотивація учнів
Як добре, що ми має змогу знайомитися з твори українських письменників, які жили в різні епохи. І так приємно читати сучасних авторів, які живуть поряд із нами, радіють тим подіям, що відбуваються, і переймаються тими ж проблемами, що й ми. Мені здається, що потрібно вивчати творчість сучасників, адже вона суголосить нашому життю і легше сприймається читачами.
ІІІ. Оголошення теми й мети уроку
Сьогодні на уроці ми знову поринемо в чарівний світ поетичного слова. Ознайомимося лише із незначною часткою творчої спадщини сучасної запорізької письменниці Вікторії Сироватко. Будемо слухати й аналізувати, читати й міркувати, а також спробуємо самостійно заримувати слова, щоб утворився вірш – оте диво, про яке написала В.Сироватко у рядках, узятих за епіграф до уроку.
ІV. Засвоєння навчального матеріалу
У Запоріжжі розквіє ціле гроно талановитих поетів і поетес. Це насамперед Микола Білокопитов, Любов Геньба, Олег Гончаренко, Юрій Єршов-Холодний, Олександр Медко, Вікторія Сироватко, Ольга Стадніченко, Костянтин Сушко, Василь Федин, Пилип Юрик, Григорій Лютий… Звісно, їх значно більше. Але сьогодні мова піде про яскраву поетесу Запоріжжя Вікторію Сироватко.
Вікторія Сироватко – дуже активна жінка, як бачите, завжди у вирі подій, а ще вона над усе кохає свого чоловіка. Навіть навчилася танцювати, не зважаючи на свій, уже не молодий, вік.
Перегляд презентації «До 60-ліття чоловіка».
ТАНЕЦЬ ЖИВОТА
Фантазія доведена до краю
На східні налаштована пісні,
Іде в танок і на ходу скидає
Обов'язків патинки затісні.
Уява скута. Непластичні рухи.
Чи сором заважає, чи літа?
Я пробую, ще поки легкодухо,
Створити перший танець живота.
Вихляє не наложниця для ліжка –
У дзеркалі навпроти – візаві –
Уже не я – дівчисько-босоніжка
По килиму ступа, мов по траві.
Їй, що належить звабити султана,
Ні сором не завада, ні літа.
Вона – одна із генів-полонянок,
В моєму танці східно пророста.
Уже не треба натиску і сили,
І кругових надійних оборон.
Спокусливо просвічує шифон...
Здавайся переможниці на милість,
Ходи-но, повелитель у полон.
Її називають „поетесою однієї струни”, бо основна тема її поезії – це стосунки між чоловіком і жінкою.
4.1. Обговорення поезії «Я часто думаю про те…»
Я часто думаю про те,
Як у лікарні безнадії,
Утративши імунітет,
Любов’ю важко захворію.
І не звернусь до лікарів –
Вакцина будь-яка безсила.
Я – інфікована згори,
Бо цю хворобу попросила.
В легенях вітер забринить
І будуть вени моря повні,
Як тільки Лікар Головний
Хворобу випише любовну.
КАВ'ЯРНИЙ СОН
Винайдено пристрій
для керування снами...
Замов мені солодкий сон...
Я так люблю тепло кав'ярні,
Маленькі філіжанки парні,
Що принесе для нас гарсон.
Ти почитай мені своє –
Таке довірливе і щире,
І відпусти печалі з миром,
Бо він таки на світі є.
Розчиняться твої слова
У нашій нерозчинній каві...
Напевно, ми були непра́ві,
А сновидіння – мирова.
А за вікном холодний душ
Голісінькі дерева приймуть.
І ми шукатимемо рими
Для їхніх перемитих душ.
За столиком на двох персон
Задумливо прикрию очі...
Давно солодкого я хочу,
Замов мені кав'ярний сон.
ВОДА
Що єднає цей світ чоловічо-жіночий,
Чи поділений він на твоє і моє?..
Непочата вода з четверга проти ночі
Проти нашої волі живою стає.
І лікує вона, і втамовує спрагу.
Ми говоримо з нею на “Ви” і на “ти”.
Як одна зі щедрот незамінного блага
Наших тіл і думок наливає плоди.
Дотягтися до неї і складно і просто,
Як читати й не відать господнє письмо.
З нею входимо в світ на хвилинку у гості,
І з гостей в інший вимір крізь неї йдемо.
Акробатка вода на планетній арені
В колообіг річок і судин вируша…
Унікальність її досі нам незбагненна:
Рідина, пара, лід – триєдина душа.
У захмар’я летить, замерзає і тане,
Омиває глибини і сонячну вись.
Те, що є і було, все вона пам’ятає…
Перш, ніж пити її – помолись, помолись…
ЗООПАРК
Крила – за ґратами,
Роги – за ґратами -
Волю захоплено
Homo-піратами.
Тісно і голодно,
Холодно й жарко їм
Концтабори
Нарекли зоопарками.
Зроду не знатимуть
Де вони, хто вони –
Вічні заручники
З рук нагодовані.
Стали вони
Рукотворними блазнями,
Їм присудили
Довічне ув'язнення.
У зоопарк і сама я
Заведена -
Клітка назовні
І клітка всередині.
Братиму з рук,
Чи з долоні даватиму –
Грати між нами
Та хто з нас за ґратами?..
Не розібрати
Чи звірі, чи люди ми
Ними були,
Або тільки ще будемо?..
І клітка всередині»?
4.5.Обговорення поезії «Пластична операція»
- Як гадаєте, про що може розповідатися у вірші з назвою «Пластична операція»?
- Прочитайте самостійно цей твір мовчки.
- А тепер зачитайте вголос.
ПЛАСТИЧНА ОПЕРАЦІЯ
Клітинка за клітинкою, мікронно
Подовжуються зморшки на чолі.
Печальний лик подобою мадонни,
Пластична операція Землі.
Майстерний рух. А пензель, чи то скальпель,
Відтяти і додати поспішить.
Надіне на потвор прекрасні скальпи,
Чи перекроїть шкіру на душі.
Вже і Земля, мов яблуко печене,
З надією на молоду красу
Довірилась невігласам і вченим,
Що залюбки клонують божу суть.
Краса ніяк не виключає розум,
Та тільки він нікому не кріпак.
І хто довів, що Пані-Під-Наркозом
Захоче виглядати саме так?
……………………………
Єство твоє божественно правічне
Не віддавай на дослід за гроші…
Ти мила і розумна. Істерично
Кроїти своє тіло не спіши.
V. Поетичний практикум
1. Інтеракивна вправа
Розподіліть цитати з творів В.Сироватко в три стовпчика: метафори, епітети, порівняння (життя, немов провину; Моїм набіганим літам; Розріже почуттів покров; щічки свіжі; зоря цілує у щоку; хмарка, Немов перо гусине; В обіймах сну; Як старенький човник ліжко; тиша голуба настояного ставу; Іду по ниточці, мов акробатка; Спокусливо просвічує шифон; Туї довготелесі).
2. Доберіть рими до слів:
земля – корабля, почуття – буття, зима – рима, ялинка – картинка, небокрай – поспішай, кохання – зрання, край - плай,очі – ночі, дівочі – пророчі, слова – полова, краса – небеса,блакить - кипить, птахи – шляхи….
3. Складіть невеличкий вірш за римами:
……………………………… діла
……………………………… провела
……………………………… руки
………………………………нитки.
……………………………….. води
……………………………… сліди.
……………………………… вода.
…………………………...набридав.
Я із ранку свої поробила діла –
Застелила хмарки, журавлів провела.
Нанизала калину. З легкої руки
Павутинок розплутала срібні нитки.
Розпрямила травинку. На краплі води
Залишила свої непомітні сліди.
Так надворі волого, аж і думці – вода.
Це тому, що мій дощ Цілу ніч набридав.
VІ. Підсумок уроку
Нам бути вічними не вдасться,
Але, допоки ми живі,
Тримають нас гормони щастя,
Що розчинились у крові.
VІІ. Домашнє завдання
Написати есе «Гормони щастя у моїй крові…»
Використані джерела
1