Конспект уроку літератури рідного краю «Народ скаже як зав’яже». Легенди та перекази про козаків

Тема. «Народ  скаже як зав’яже». Легенди та перекази про козаків

Мета: розширити знання учнів про народні легенди і перекази; розвивати усне зв’язне мовлення, образне і креативне мислення, вміння чітко та послідовно викладати свої думки;  виховувати любов до рідного слова, пошану до краю, в якому живеш, до його народу; усвідомлення потреби шанобливого ставлення до історії свого народу.

Обладнання: карта України, відео «Історія України – Битва під Пилявцями» , добірка історичних матеріалів, запис пісні «Гей ви, козаченьки», тексти переказів та легенд: «Козацька криничка», «Козацькі скарби», «Козацькі хитрощі», портрет Богдана Хмельницького.

Розкажу вам про минуле,

Що вже мохом поросло,

Що, нащадками забуте,

За водою поплило.

Перед вами стародавні

Пройдуть хвилями часи,

Із могил до вас озвуться

Наших предків голоси...

Олександр Олесь

Хід заняття

І. Організаційний момент

 Звучить звукозапис пісні «Гей ви, козаченьки»

ІІ. Актуалізація опорних знань

     Що ви знаєте про козаків?

     Чому козаків уважають лицарями України?

     Чи хотіли б ви жити в добу козаччини?

     Яких видатних козаків ви можете назвати?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми і мети уроку.

Урок  сьогодні незвичайний. Ми не просто познайомимось з легендами й переказами про козаків, а й дізнаємось, який слід залишили вони  в історії нашого краю – Поділля.

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1.               Учитель. Старосинявщина – край з тисячолітньою історією, яка сягає у сиву давнину, край одвічних хліборобів-орачів трипільців, славетних болохівців, край козацької, трудової звитяги та військової доблесті. Тут височать скіфські кургани, слов’янські городища, козацькі могили.

Візитною карткою Старосинявського району є Курган козацької слави , розташований на полі переможної Пилявецької битви (10-13 вересня 1648 року за старим стилем), який став знаковим місцем для кожного свідомого українця.

Про ті легендарні події нагадують також давня церка у с. Олексіївка, могила уманського полковника І. Ганжі, памятний знак.

2. Перегляд відеофрагменту « Історія України – Битва під Пилявцями»

Учитель. Упродовж століть гуляють вітри на полях колишніх козацьких баталій, сумом обвівають могили полеглих за Вкраїну козаків під Пилявцями, Жванцем, Солобківцями, Полонним, Меджибожем, Ляхівцями, Старокостянтиновом, Сатановим, Плоскировом...

З давніх-давен, із покоління в  покоління, передаються легенди та перекази рідного краю.  Вони живуть разом з народом, занепадають з ним, або цвітуть вічною красою з моральними його засадами. Місцеві легенди та перекази  не лише допомагають глибше пізнати історію, але й вчать більш чітко розрізняти в житті добро і зло, правду і кривду, порадять, як треба правильно чинити в житті, щоб залишитись чесним і щирим перед людьми і собою.

3.               Словникова робота

Легенда - це народне, оповите казковістю оповідання, яке тлумачить ті чи інші явища природи, походження назв на карті України, назв рослин, птахів, розповідає про героїчних людей.

Переказ-  твори усної народної творчості, у яких ішлося про історичні події та народних героїв.

4.               Робота над текстами переказів

Виразне читання вчителем легенди

«КОЗАЦЬКА КРИНИЧКА»

Давно це було. Їхав козак з далекого походу до рідної домівки. Зупинився біля джерела на долині. Напоїв коня, сам напився та ліг трішки відпочити. Пригрівало яскраве літнє сонце. Далеко у блакиті виспівували жайворонки. Вітерець грався з молодим колоссям жита. Все манило спокоєм і теплом. Козак, стомившись, заснув. Але недовго йому спалось. Крізь сон він почув іржання коней та чужу мову. Зрозумів, що не братчики-козаченьки їдуть, а татари нишпорять, вишукуючи собі здобич.

Скочив козак на коня і поскакав у поле від села. Вороги кинулися за втікачем. Іржали коні, гуділа земля від кінських копит. Здається, чорна хмара заступила сонце. Коли татарська погоня розтягнулася на полі у високому житі, кмітливий та хоробрий козак, витягнувши шаблю, стрімко повернув свого коня назустріч ворогові. Смертельний страх побачив він в очах першого переслідувача. Блиснула на сонці козацька шабелька — не стало одного ворога, ще змах шаблі — полетіла ще одна ворожа голова. Злякалися татари, повернули навтіки. Та не зупинив свого коня козак. Наздоганяючи, порубав воріженьків по-одному.

Бесіда за змістом легенди

     Чи сподобалась вам легенда?

     Що зробив козак, коли зрозумів, що то не братчики-козаченьки, а татари?

     Чи міг козак один знищити всіх ворогів?

Фізкульхвилинка

Раз - два - голова,

Щоб трималася на в’язах

Ми тренуємо всі м’язи

Три - чотири, руки в ділі -

Раз кулак, два кулак -

Бий сильніше козак.

Щоб триматись на коні,

Треба ноги нам міцні,

Сильні ноги, дужі ноги -

Не злякаються дороги.

Підемо разом в присядку

Це найкраща зарядка.

Виразне читання учнем легенди

«КОЗАЦЬКІ СКАРБИ»

Було це давно ...

Земля наша здавна захоплювала своєю красою, і досі чарує своїми лісами, вибалками, урвищами, ярами...

В одному з таких ярів колись стояв козацький табір. Щоб мати змогу з’являтися зненацька, козаки поробили підземні ходи, що з’єднують урочище Жидовиця, пасіку і йшли в напрямку до села Деньги.

Пролетіла селами чутка, що з’явився на горі хоробрий і справедливий козак Кизименко, який збирав найсміливіших, найвідважніших, тих, які не пожаліють свого життя за правду, за волю. І відбувся бій чотиритисячного загону козаків проти полчищ Миколи Потоцького. Багато скарбів здобули козаки в цій битві. Серед них був і золотий меч.

Під високим осокором, під прикриттям густих чагарників у горі козак Кизименко з хлопцями вирив великий склеп, де й заховали скарб. Про вхід і вихід знав тільки він. Пізніше Кизименко попав у полон і був страчений ляхами в Києві.

Отаке я чув в дитинстві від старих людей. Та й сам, як був малим, бігав з друзями по підземних ходах. Скарбів, правда, не знаходив. Але ще й досі знаходяться шукачі пригод, що час від часу перекопують урочище.

Бесіда за змістом легенди

     Про кого розповідає легенда?

     Яку цінну річ здобули козаки у битві із полчищами Миколи Потоцького?

     Де заховав козак Кизименко скарб?

     Як загинув козак Кизименко?

Виразне читання учнем переказу

«КОЗАЦЬКІ ХИТРОЩІ»

З давніх-давен на лівому боці гирла Дніпра стояла турецька фортеця — Аслам-город, яка була перешкодою козакам під час виходу в Чорне море. Повз неї козацьким чайкам важко було пройти непоміченими — бусурмани відразу починали обстрілювати їх із гармат. Та козаки, користуючись темрявою ночі, часто з успіхом минали небезпеку.

Тоді за наказом султана навпроти Аслам-города була побудована ще одна фортеця — Кизикермен. Відтоді запорожцям доводилося проходити вже повз дві фортеці. Та козаки умудрялися проходити й між двома фортецями.

Щоб зупинити козаків, турки вирішили протягти залізні ланцюги від однієї фортеці до іншої. Чайки ніяк не могли обминути «пастку», бо зачіпали ланцюги, які починали брязкати. Зачувши брязкіт, турки розпочинали палити з гармат.

Та скоро козаки знайшли засіб, як дурити бусурманів. Збираючись у похід, козаки завчасно робили кілька невеликих плотів. Наближаючись до пастки, козаки, діждавшиись ночі, пускали вперед кілька порожніх плотів. Ті розгойдували залізні ланцюги.

Турки, зачувши брязкіт, починали стріляти з гармат. А козаки тільки цього й чекали, бо під час стрілянини пошкоджувалися лише порожні плоти та ланцюги.

Дочекавшись, доки замовкнуть гармати, козаки пускали ще кілька плотів, і якщо була тиша, це означало, що перешкоди на їх шляху вже немає. І козаки під покровом ночі непомітно проходили повз фортеці.

У відкритому морі козаки ще здалеку першими помічали великі турецькі галери, які мали високі щогли і вітрила. Маленькі ж запорозькі чайки здалеку помітити було неможливо.

Користуючись цим, запорожці завжди мали змогу підготуватися до атаки і напасти на турків несподівано. Як правило, козаки наближалися до галер надвечір з боку сонця, відблиск якого надійно захищав чайки від ворожих очей.

Словникова робота

Чайка — безпалубний плоскодонний човен запорізьких козаків XVI—XVII ст.  у  вигляді  величезної  видовбаної  колоди,  по  бортах  обшитої  дошками або

очеретом.

Фортеця – укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, признач. для тривалої кругової оборони.

Галера – старовинне вітрильне багатовеслове військове судно.

Бесіда за змістом переказу

     Яка перешкода була на шляху у козаків під час виходу у Чорне море?

     Яку «пастку», влаштували турки козакам?

     Як козаки обдурили бусурманів?

IV. Підсумок заняття. Рефлексія

1.               Вправа «Скарбничка думок народу» (Поєднати стрілочками початок прислів’я та його завершення)

Де козак..                                    … І лицарський у нього дух!

          Козак не боїться.. .                                  …слабому захисник.

          Козак …                                     … там і слава.

          Козак – усім народам друг...   … ні тучі, ні грому.

2. Гра «Пальчики»

Молодці! Ви добре попрацювали на уроці. А на завершення пограймо в гру «Пальчики». (Я називатиму твердження. Якщо ви погоджуєтеся з ним, загинайте пальчики).

      Мені було цікаво працювати на уроці.

  Впевнилась (впевнився), що козаки – сміливі, мужні, кмітливі та винахідливі.

      Я розповім про те, що дізналась на уроці, своїм батькам.