Урок з української літератури "Свято Івана Купала"

                 Білоцерківська спеціальна загальноосвітня школа №19

 

 

 

 

 

 

 

План-конспект  уроку

з української літератури

«Свято Івана Купала »

для учнів  5 класу

 

 

                                                                     Вчитель-дефектолог: Лугова Н. А.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                              Біла Церква

                                                  2018

 

Урок № 55

Тема:  Свято Івана Купала

Мета: ознайомити з традиціями  українців;

           розширити знання про звичаї та обряди нашого народу;

           формувати значення особистості в нашій незалежній державі;

           корегувати мовлення та мислення;

 виховувати гордість за нашу державу її історичне минуле, толерантне   ставлення до інших націй та народів.

Обладнання: інтерактивна дошка, презентація «Свято Івана Купала», фільм «Святкування Івана Купала на Трухановому острові».

                                        Хід  уроку

 І. Психолого-педагогічна підготовка класу.

  ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку.                     

1.Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми з вами поговоримо про літо, про традиції та звичаї українського народу, про свято, дуже шановане нашим народом – це свято Івана Купала.

 2.Поетична хвилинка

СПРАВИ ЛІТА
Знаєш, скільки справ у літа?
Їх усіх не полічити! 
Треба нам підсмажить спини, 
Ніс убрати в ластовиння, 
Накупати нас у річці 
Наперед на три сторіччя, 
Та іще подарувати 
Лісу й лугу буйні шати. 
Словом, справ — не полічити! 
Та найбільше треба літу, 
Щоб зуміли я і ти 
Набагато підрости!
А. Костецький

 

СВЯТО ІВАНА КУПАЛА
На Івана, на Купала 
В лузі Наточка гуляла. 
Квіти Наточка зривала, 
У віночок уплітала.

На голівку приміряла 
І до річки поспішала. 
Там дівчата танцювали, 
По воді вінки пускали.

Ой зраділа наша Ната: 
«Ну й Купало! Ну і свято!» 
Веселилась, танцювала, 
Свій віночок виглядала
Г.  Шевчук

3.Розповідь учителя «Що таке легенда?»

Легенда (від лат. lеgеndа — те, що має бути прочитане) — епічний жанр; невеликий за обсягом прозовий твір усної народної творчості, в якому йдеться про чудесні події й уславлюється головний персонаж. Легендою називають також розповідь про незвичайну й захоплюючу подію, що належить до минулого і, як правило, прийшла з давнини. Виникла вона на початку нашої ери в Давньому Римі. Сам термін з’явився у католицькій писемності, де він вживався для позначення житійної літератури. Легенда в цьому значенні стала найпоширенішим жанром європейського середньовічного письменства, починаючи з VI ст. Пізніше легендами стали називати оповіді релігійного змісту з повчальною настановою, притчі про походження тварин і рослин. З таких легенд упорядковувалися численні збірники, їх сюжети передавалися віршами, використовувалися в шкільних релігійних виставах (містеріях, міраклях, мораліте). У західноєвропейських країнах особливої популярності в XIII — XV ст. набуло зібрання християнських легенд під назвою «Золота легенда» (Legenda aurea). Сюжети з цього збірника використовувалися в усіх родах літератури європейського Середньовіччя.

4. Розповідь про давньослов’янське свято.

Це давньослов’янське свято. Первісне Купалою називали ляльку або опудало, яких купали — топили у воді. Християнська церква включила це свято в свій календар, давши йому назву Іоана Купала, що походить від імені Іванна Хрестителя.

Напередодні купальської ночі парубки розкладали на пагорбах, берегах річок, озер великі купи гілля. Старійшини до вечірньої зорі запалювали вогні. У центрі вогнів стояло ритуальне деревце — Марена, прикрашене живими та штучними квітками, ягодами, стрічками. Навколо нього танцювали, співали пісні про кохання, сватання, майбутній шлюб. Парубки та дівчата стрибали через купальські багаття, бо вірили, що так можна позбутися злих чарів, дістати щастя в майбутньому. Дівчата кидали в річку вінки, а купальське дерево розламували так, щоб кожній дівчині дісталася гілочка, яку вона ховала під стріху.

Свято Івана Купала давні слов'яни відзначали в ніч літнього сонцестояння — найкоротшу ніч року. Вони дуже шанували сонце. Його прообразом на землі був вогонь, тому і здавалося людям, що вогонь у цю ніч найбільш життєдайний.

Ще однією життєдайною силою в уявленні давніх слов'ян була вода. У поєднанні води і сонця народжується нове життя, майбутній урожай. Ось чому свято Івана Купала було пов'язане з водою і вогнем.

У цю ніч, як вважалося, плодюча сила землі найбільша, а в темряві лісу в цей час розквітає вогняна квітка папороті — квітка щастя. Хто знайде цю чарівну квітку, тому відкриються всі скарби, той збере великий урожай. Але темні сили стережуть у купальську ніч вогняну квітку, намагаючись нашкодити людині та не дати зірвати її. Квітка розквітає для неї лише один раз у житті.

 

5. Перегляд презентації «Свято Івана Купала» на інтерактивній дошці.

6. Читання оповідання-легенди вчителем з підручника.

7. Читання оповідання-легенди учнями з підручника

 

8. Запис на дошці:

                              Десяте травня

                            Класна робота

                        Свято Івана Купала

Свято Івана Купала –це традиційне з українськими звичаями та обрядами дійство.

Радісне

Толерантне

Цікаве

Захоплююче

Обрядове

Нічне

Різновікове

Очікуване

9. Перегляд фільму.

10.Розповіді учнів про свято.

IV. Підсумок   уроку.

 Ми сьогодні працювали з інтерактивною дошкою. Ознайомилися зі святом Івана Купала.

- Чи сподобався вам урок?

- Що ви запам’ятали?

V. Завдання додому.

Розповісти про свято Івана Купала батькам. Поділитись з ними враженнями.