2 червня о 18:00Вебінар: Як розвивати дослідницьку компетентність учнів: створюємо прилади для шкільної лабораторії власними силами

Конспект уроку М’яка іграшка як невід’ємний атрибут у побуті та мистецтві українців. Види м’яких іграшок.

Про матеріал
В додатках до конспекту знаходяться технологічні карти: "Технологічна послідовність виготовлення сердечка-валентинки" та "Ручні шви, що використовуються для пошиття м'якої іграшки".
Перегляд файлу

М’яка іграшка як невід’ємний атрибут у побуті та мистецтві українців. Види м’яких іграшок. Пласкі та об’ємні іграшки.

 Правила техніки безпеки. Матеріали для виготовлення м’якої іграшки та їх властивості. Інструменти та пристосування

 (голки, ножиці, наперсток, шпильки) для виготовлення м’якої іграшки. Види з’єднувальних швів (ручних та машинних)

і способи з’єднання деталей крою.

Мета уроку:

навчальна  - ознайомити учнів з видами іграшок, місцем іграшки в  сучасному інтер’єрі;

  • навчити правильно добирати матеріали для виготовлення іграшки;

розвиваюча - вдосконалювати практичні навички  учнів у виконанні ручних швів;

               виховна        - виховувати свідоме дотримання учнями правил безпечної праці.

Матеріально-технічне оснащення уроку:

Шаблони «валентинок», зразки  та фотографії м’яких іграшок, презентація, інструкційні карти виконання ручних швів зі зразками, технологічна послідовність виконання іграшки, інструкція вступного інструктажу, журнал реєстрації вступного інструктажу.

Інструменти та матеріали:

Голка, нитки, шпильки, ножиці, олівці, швацька крейда (мило), тканина.

Мультимедійне обладнання, мультимедійна презентація

Основні поняття.

Іграшка народна, декоративна, ритуальна, театральна, колекційна, авторська. Шов петельний. Матеріали натуральні та хімічні.

Тип уроку.  Комбінований.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Перевірка присутності учнів та їх готовності до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Ми з вами недавно закінчили вивчать тему і я вам говорила, що необхідно удосконалювати свої навички відпочиваючи вдома. Які нові вироби ви зробили за вихідні дні? (учні коротко розповідають або демонструють вироби). Під час роботи ви користувались інструментами (якими саме) безпечно, вас ніхто не відволікав і травм ви не отримали?

А тепер пригадайте :

  1.                   Які небезпеки можуть очікувати в майстерні під час виконання практичної роботи?
  2.                   Як потрібно поводитись в майстерні трудового навчання?
  3.                   Як підготувати до роботи робоче місце та інструмент, в тому числі електризований?
  4.                   Яких правил потрібно дотримуватись під час практичної роботи?
  5.                   Які дії потрібно виконати по закінченню роботи?
  6.                   Як діяти у випадку несправності інструменту чи травмуванні?
  7.                   Під час обговорення потрібно дотримуватись  рекомендацій «Інструкції охорони праці в шкільних майстернях».

(По закінченню  уроку вчитель виконує запис в журналі інструктажу).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 Серед дитячих подарунків іграшка займає провідне місце. Дорослі також дарують один одному іграшки, часто авторські. Саморобна іграшка набула останнім часом величезної популярності – влаштовуються виставки саморобної іграшки, проводяться майстер класи виготовлення іграшки, створюються спільноти за інтересами. Сьогодні ми разом долучимось до мистецтва створення іграшки.

IV. Повідомлення теми уроку.

V.  Постановка завдань перед учнями.

* учні повинні знати: називати і розрізняти види м’яких іграшок; характеризувати матеріали, які використовуються для виготовлення  іграшки;

* учні повинні вміти: добирати  матеріали,  інструменти та пристосування для роботи; виконувати ручні шви, дотримуючись правил безпеки праці.

VI. Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя.

1.Іграшки  у  сучасному  декоративно- ужитковому  мистецтві.

Іграшка споконвіку була невід’ємною складовою життя людини – в історичних музеях всього світу демонструють глиняні, металеві, дерев’яні іграшки різних часів та народностей, за ними вивчають культуру та побут людей.

Основне призначення іграшки – бути забавою для дитини, одночасно розвивати інтелект та привчати до певних практичних дій (брязкальце для немовляти, зменшені  копії машин, побутових речей та приладів, інструментів, ляльки, іграшкові тваринки, тощо).

Але й дорослі теж не забули про іграшки. Сучасні іграшки мають різне призначення:

  • Розвиваючі іграшки для дітей (різноманітні машинки, ляльки,лялькові меблі та посуд, іграшкові побутові прилади; набори іграшкових інструментів, електронні іграшки).
  • Декоративні іграшки для прикраси житла (глиняні, фарфорові, металеві статуетки, кухонні іграшки-грілки, ляльки в оригінальному чи народному одязі, копії машин, літаків, кораблів, великі яскраві та пухнасті м’які іграшки, іграшки-саше,тощо).
  • Колекційні іграшки ( будь які іграшки, що мають свою історію або виготовлені в обмежено невеликій кількості для колекцій, часто з дорогих матеріалів або відомими особами).
  • Народні іграшки ( ляльки , маленькі предмети побуту, зображення тварин та птахів, виготовлені з природних підручних матеріалів, що склались історично для кожної народності).
  • Ритуальні іграшки (часто народна іграшка несе ритуальне навантаження – оберіг – фігурки коней чи птахів, лялька-берегиня;

у східній культурі – різноманітні статуетки богів і тварин, підвіски; фігурки з воску використовують у містичних обрядах.

  • Ляльки для театральних вистав  (пальчиковий театр, ляльки-рукавички, ляльки-маріонетки, тощо)
  • Іграшки-сувеніри.

(Під  час пояснення продемонструвати учням іграшки чи їх зображення).

Останні роки авторська іграшка набула неабиякої популярності. Матусі виготовляють безпечні, екологічні м’які  іграшки своїм діткам, умільці  - неповторні подарунки друзям, для декого це стає професією. Навіть у вигляді домашнього рукоділля пошиття іграшок дає можливість втілити свої творчі ідеї у вироби, отримати задоволення від роботи та підвищити власну самооцінку – «я це вмію».

Дехто з вас вже шив прості плоскі м’які іграшки-підвіски на ялинку  - це нескладно. Плоска іграшка складається з двох однакових деталей – просто одна деталь призначається  животиком і обличчям – вишиваємо  очі, ротик і носик, другу називаємо спинкою і пришиваємо хвостик. Саме з такої іграшки ми і почнемо роботу. (Продемонструвати учням плоскі м’які іграшки -  котик, ведмедик, зайчик)

Об’ємна м’яка іграшка більш складна у виконанні, бо складається з багатьох об’ємних частин; але така іграшка більш точно відтворює фігуру людини чи тварини, частини тіла іграшки можуть бути рухомими (продемонструвати об’ємні іграшки).

2. Матеріали  для виготовлення  м’якої  іграшки  та  їх властивості.

Перші м’які іграшки повинні були максимально точно відтворювати зовнішність тваринки  чи  людини, тому обирались матеріали відповідного кольору та фактури. В сучасних мультиках та на прилавках магазинів безліч іграшок фантазійних кольорів – зелені, рожеві, жовті та сині коти, песики, ведмедики …Тож, колір тваринки залежить від наявних матеріалів та вашої фантазії.

Для м’якої іграшки  знадобляться наступні матеріали :

Основні матеріали для деталей іграшки.

  • Штучне хутро з ворсом різної довжини – коротким, середнім, довгим (натуральне хутро можна використовувати в окремих деталях чи для оздоблення).
  • Різноманітна тканина – з натуральних та хімічних волокон, різна за будовою та оздобленням; бажано, щоб зрізи тканини не сильно осипалися. Розмір клаптиків залежить від розміру деталей – іноді шматочки тканини із сірникову коробочку стають у нагоді.
  • Шматочки білої, чорної та кольорової шкіри – натуральної та штучної – згодиться пара від загубленої пальчатки, місцями потертий широкий пояс, уцілілі шматочки старої сумки, халявки  старих осінніх чобіт, тощо.

Оздоблювальні матеріали .

  • Відрізки різноманітних стрічок, мережива, тасьми, резинки, тощо.
  • Фурнітура – різні ґудзики та намистини; непотрібна біжутерія – кліпси, підвіски, ланцюжки, тощо.
  • Нитки вишивальні та для в’язання.

З’єднувальні матеріали.

Нитки швейні – міцні, краще армовані, різних кольорів (щоб добирати під колір тканини). Клей – ПВА, ТИТАН, плавкий силіконовий клей.

Наповнювач.

Синтепон, поролон, синтепух, холлофайбер (найбільш екологічний матеріал, використовується для наповнення диванних подушок). Можна використати інші об’ємні матеріали – вату, обрізки тканини – але тоді іграшка буде важкою та не такою м’якою на дотик. Перших ведмедиків, взагалі, заповнювали дерев’яними ошурками.

М’яка проволока (приблизно 2 мм товщиною) для каркасів – алюмінієва чи мідна, краще в пластиковій ізоляції.

( Під час пояснення вчитель демонструє зразки матеріалів).

Обираючи матеріали для конкретної іграшки, потрібно визначити вимоги до виробу та обрати матеріали з відповідними властивостями.

Іграшки для маленьких дітей повинні, в першу чергу, бути безпечними – міцними, екологічно чистими, легко пратися; також вони повинні бути естетичними та недорогими. Таким вимогам відповідають натуральні тканини – бавовняні та лляні; наповнювач – холлофайдер; очі, носик та ротик іграшки краще вишити нитками (ґудзики та намистинки маля може відірвати); дротяний каркас краще не використовувати взагалі.

Інша ситуація з декоративними  та колекційними іграшками – тут головною вимогою є естетичність, далі екологічність та міцність, а вже потім економічність. Для таких іграшок можна використовувати різноманітні матеріали – як натуральні, так і хімічні, доцільне оздоблення та фурнітуру, клейові з’єднання, каркаси.

Слово вчителя.

Начебто, я багато матеріалів перерахувала, але, повірте, майже все у вас вже є. Ось вам і домашнє завдання.

Погляньте навколо, пошукайте гарненько, попитайте маму й бабусю, і ви побачите, скільки різних матеріалів для роботи можна знайти у вашій домівці. Це всякі клаптики — залишки тканин і хутра — та старі речі: непотрібна зимова шапка, комір від потертого маминого пальта. Він хоч і виношений, але з нього ще можна повирізати непогані шматочки. А саме пальто? Це теж чудовий матеріал для іграшок. А батьків фетровий капелюх? Дарма, що він побитий міллю — почистивши і випрасувавши, його цілком можна пустити в діло. А сестриччині рожеві повзунки? З них вийдуть гарненькі голівки для ляльок.

Бачите, як багато потрібних речей ви одразу ж розшукали. Тільки це ще не все. Перш ніж узяти їх в роботу, треба трохи потрудитися: як слід все почистити або випрати, випрасувати, розчесати.

Штучне хутро легко переться й розчісується. Фетровий капелюх треба розрізати на три-чотири частини і випрасувати через вологу тканину, а пальто чи інший одяг розпороти, почистити чи випрати деталі  і також старанно випрасувати.

3. Інструменти  для  шиття м’якої іграшки.

Перш ніж взятися до діла, поговоримо про те, які інструменти потрібні вам під час роботи над м'якою іграшкою. Їх небагато, і всі вони вам добре відомі. Це ножиці, нитки, голки і шпильки,клей, бажано ПВА  чи силіконовий — він добре клеїть і тканину, і хутро, і шкіру, а висихаючи, не лишає плям. До того ж його легко змити з рук та зі столу. Задля зручності клей можна налити у маслянку для машинного масла; силіконову паличку -  нагріти у полум’ї  свічки. Тільки запалювати свічку можна у підсвічнику з дозволу та у присутності батьків.

Не обійтися вам і без пінцета, за допомогою якого ви будете вивертати готову форму і наповнювати її синтепоном. Замість пінцета можна взяти і звичайний кілочок, металевий або дерев'яний (чудово підійдуть палички для суші). Знадобиться вам також гостро заструганий олівець і, нарешті, наперсток. Він вам буде конче потрібний, коли ви шитимете цупку тканину або хутро.

А тепер пригадайте:

  • Як мають виглядати якісні голки та булавки? (гострі, рівні, не іржаві).
  • Де можна зберігати голки та шпильки? (в гольниці, в подушечці для голок, на магніті; категорично забороняється у маленьких м’яких іграшках).
  • Як правильно зберігати ножиці під час роботи? (із зімкнутими лезами, кільцями до себе, справа (зліва для шульги) на відстані від краю стола, щоб випадково не впали).
  • Як правильно передавати ножиці? Продемонструйте. (кільцями вперед, тримаючи пальцями  за зімкнуті леза).
  • Як відміряти оптимальну довжину нитки для ручного шиття? Продемонструйте. (Тримаючи двома пальцями за кінчик, обвести нитку кругом ліктя знову до пальців).

VII. Практична робота.

Пошиття валентинки (сердечка) швом «петельний».

Матеріали та інструменти:   шаблон сердечка, тканина ( або розкроєні деталі валентинки), синтепон, голка, шпильки, ножиці, нитки, інструкційна карта виконання шва «петельний», технологічна послідовність виготовлення сувеніра.

Вчитель зачитує технологічну послідовність виконання іграшки, демонструє та пояснює кожен етап. Окремо в групах учнів вчитель демонструє виконання шва «петельний».

Учні виконують роботу, дотримуючись рекомендацій.

Вчитель контролює правильність виконання роботи та дотримання правил безпеки праці. При потребі проводиться повторний інструктаж.

Відзначає учнів, які самостійно та якісно виконали роботу.

VIII. Підсумки практичної роботи.

Оглянути виконані учнями валентинки, відмітити якісні роботи; виявити можливі недоліки, проаналізувати та намітити шляхи усунення недоліків.

IX. Підсумки уроку.

Фронтальна бесіда.

  1.                   Які бувають іграшки за призначенням?
  2.                   Який матеріал ви будете добирати вдома для пошиття іграшки?
  3.                   Як потрібно підготувати тканину, бувшу у вжитку, для повторного використання?
  4.                   Чи сподобалось вам виготовляти валентинки? Які складнощі виникли у роботі? Чому виникли утруднення і як їх уникнути в подальшій роботі?

Оцінювання учнів на уроці.

X. Домашнє завдання.

Добрати матеріали  для виготовлення плоскої іграшки – ведмедика, зайчика, котика . Підготувати тканину для використання. Підготувати голку, шпильки та нитки в колір тканини.

XI. Прибирання робочого місця.

 

 

 

 

Додаток 1.

Технологічна послідовність виготовлення сердечка-валентинки.

№ з/п

Послідовність виконання іграшки.

Схема виконання іграшки.

1

Розкроювання деталей іграшки.

Огляньте тканину, визначте лицьовий та виворітний боки, напрямок малюнку чи ворсу, наявність дефектів, напрямок нитки основи.             

2

Складіть тканину вдвоє лицьовим боком всередину, виворітним назовні.

3

Прикладіть до тканини шаблон, враховуючи напрямок малюнка, ворсу, ниток основи та приколіть шпильками. Обведіть шаблон по контуру олівцем.

4

Відколоти шаблон, сколоти обидва шари тканини шпильками. 

             

5

Акуратно виріжте обидві деталі по наміченій лінії.

6

Пошиття іграшки.

Складіть деталі лицьовим боком назовні, виворітним всередину, суміщаючи зрізи. Сколіть деталі шпильками поперек шва.             

7

Зметайте обидві деталі по контуру швом «уперед голку». По ходу шва видаляйте шпильки.

8

Коли залишиться незметаним відрізок шва довжиною  2-3 см, нещільно наповніть іграшку синтепоном для надання об’єму та продовжіть виконання шва.

9

Виконайте по контуру шов «петельний» нитками в колір тканини. 

1

Видаліть нитки наметування.

 

    

1

Виконайте оздоблення іграшки за власною розробкою.

 

     

 

Додаток №2.

Ручні шви, що використовуються для  пошиття м’якої іграшки.

Назва шва та умови його виконання

Прийоми виконання шва

Схема виконання шва

11

Шов «уперед голку» (зметувальний). Це найпростіший, але разом з тим найпотрібніший із швів. Роботу над кожною, без винятку, іграшкою ви починатимете саме з нього. Якщо шити іграшку, попередньо її не зметавши, деталі можуть зсунутися, і робота буде зіпсована: іграшка вийде кособока, неохайна.

Виконують шов «упередголку» так. Дві деталі іграшки складають лицем до лиця і, відступивши 0,5 см від краю, прошивають їх великими стібками справа наліво.             

 

 

шов1

22

Шов «назад голку».

Цим швом шиють іграшки з сипких, тонких тканин: ситцю, байки, трикотажу, вельвету, оксамиту, штапелю тощо. Кроїти з таких тканин вироби треба з припуском на шов (0,5—0,7 см).

Виконують шов «назад голку»таким чином: голка весь час ніби повертається назад, у те місце, звідки виходить нитка. На вигляд цей шов нагадує машину строчку.

шов2

3

3

Шов «через край».

 Ним найкраще шити іграшки з хутра — як штучного, так і натурального.

Його виконують так: встромляють вістря голки в тканину зісподу і виводять її на себе. Голка начебто весь час описує коло і  рухається справа наліво, а нитка міцно обхоплює край деталей.               

s15

4

4

«Петельний» шов.

Ним шиють по лицьовому боку виробу.  Крім того, цим швом можна прикрасити, оздобити іграшку. В такому випадку слід брати товсті яскраві нитки.               

 Виконується справа наліво. На відстані 3-4 мм від зрізів деталей вколіть голку на себе, кінчик голки обведіть ниткою та затягніть петлю. Кожен  наступний стібок виконуйте так само на відстані 3 мм від попереднього.  Стібки розташовуйте та затягуйте рівномірно. Наприкінці  шва виконайте вузлик – 2-3 рази обведіть голку ниткою та затягніть петлю.             

C:\Documents and Settings\zhenya\Рабочий стол\пырдырдыр\6.jpg

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Сита Вікторія
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Пов’язані теми
Технології, Розробки уроків
Додано
19 січня 2019
Переглядів
2841
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку