Конспект уроку на тему "Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль"

 

 

 

 

Конспект уроку

Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

 

 

 

 

 

Підготувала:

вчитель української мови та літератури

Нагірненського ЗЗСО I-III ст.

Галина Кушнір

 

 

Тема уроку:  Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета уроку:Зв’язувати значення дієприслівника як особливої форми дієслова, його морфологічні ознаки і синтаксичну роль; навчити учнів розпізнавати дієприслівники, визначати їхні граматичні ознаки. Розвивати мислення, активність учнів.

Виховувати любов до української мови

Культурологічна тема:

Спогади докучливі, як нежить,

Що тій славі принесуть нове?

Тільки тим історія належить

Хто сьогодні бореться й живе.  (Л.Костенко)

Перебіг уроку

I Установчо-мотиваційний етап

1. Організація учнів

II Вступне слово вчителя

Минають століття, як у хроніках, літописах, державних документах, в піснях та думах закарбовується й розвивається історична панорама однієї з найгероїчніших й найдемократичніших сторінок світової історії – Запорізької Січі, козацького війська, які утворювали державу.

Коло ж викинути з української історії трьохсотлітній літопис козацького війська, забути наших гетьманів, то доля України зникне з політичної карти народів світу. Ми матимемо лише безнаціональних покірних кріпаків і німих рабів.  Нас зневажатимуть і зараховуватимуть до неповноцінних народів, закидатимуть, що ми не спромоглися мати своєї держави.

Тим часом ми завжди маємо пам’ятати, що наше минуле справді величне і святе. В усі часи слово «козак» означало вільну людину, було протилежним до поняття «кріпак», «раб», «невільник».

Запорізька Січ до останніх днів свого існування, тобто до 1775 року залишалась островом волі українців серед феодально-кріпосницького океану самодержавної Росії.

III Повідомлення теми і мети уроку

Володіючи широкими степами, козаки завжди вважали центром своїх вольностей річку Дніпро.

1. Бесіда за запитаннями

Аналіз дієприслівника в реченні за планом:

-         визначаємо головні члени речення (козаки вважали);

-         встановлюємо слово, яке вказує на основну дію (вважали);

-         називаємо слово, яке вказує на дію, що доповнює основну (володіючи);

-         до якого члена речення належить слово володіючи? (до присудка);

-         на яке питання відповідає слово володіючи? (що роблячи?)

Висновок Дієприслівник, як і дієслово, вказує на дію, але на відміну від дієслова, він вказує не на основну, а на додаткову (що супроводить основну) дію.

2. Порівняти і зробити висновок:

володіють, 

володів,

володітиме,

володіючи…

Висновок:дієслово змінюється за особами, числами, родами, часами…, а дієприслівник – не змінюється, є незмінною формою.

3. Поміркуйте:

- Чи може дієприслівник вживатись в реченні без дієслова?

- Чому, на ваш погляд, дієприслівник має таку назву?

- Не поспішайте, я сам про себе все розкажу.

Є нас у матері три сини: Інфінітив, Дієприкметник і я Дієприслівник. Ми хоч і рідні, але такі різні: і за формою, і за ознаками і за синтаксичною роллю, і за значенням.

Інфінітив виражає дію узагальнено, безвідносно до особи, способу, числа і роду. Він якийсь аж надто сухий,  нудний, без емоційний. Він закоренілий консерватор: ні за яких умов не міняється.

Чого не скажете про Дієприкметник, якого ви нещодавно вивчили. Він такий непостійний, мінливий, як погода в березні. Аж не віриться, що він наш рідний брат. Змінюється і за числами, і за відмінами, і за родами. Це на нього так впливає Прикметник, з яким він приятелює. Вони такі подібні, що інколи їх важко розрізнити. Недаремно говорять: з ким поведешся, того й наберешся. Вони відповідають на одні і ті самі питання, можуть залежати від одних і тих же частин мови (найчастіше від іменника) і навіть виконують однакову синтаксичну роль. Правда, дієприкметникам ще властивий вид, вони бувають активними і пасивними, можуть мати від себе залежні слова. Утворюються дієприкметники тільки від дієслів.

А тепер про мене. Кажуть, що у мене примхлива вдача, що я іноді й сам сумніваюся: хто я? форма моя, справді,  якась не звичайна, а особлива. Мене легко можна відрізнити від інших слів за допомогою моїх суфіксів – чи, - ши. Якоюсь мірою я подібний до дієприкметника, бо теж поєдную у собі ознаки двох частин мови: дієслова і прислівника. Звідси і моя назва – Дієприслівник. Проте я відрізняюся від нього своєю постійністю, незмінністю. Це у мене від прислівника, з яким у мене є й ряд інших спільних ознак. Як і він, виступаю в реченні в ролі залежних слів і виконую синтаксичну роль обставини. З дієсловом мене ріднить те, що я теж вказую на дію, та й то лишень на додаткову, яка пояснює основну, виражену дієсловом. Правда, можу бути ще доконаного і недоконаного виду, можу керувати залежним словом. На наступних уроках ви зі мною детальніше познайомитеся. Тепер я не сумніваюся в тому, що ви безпомилково сформулюєте визначення.

4. Розгляд таблиці

- Які ознаки дієслова має дієприслівник?

- Які ознаки прислівника властиві дієприслівнику?

- Спробуйте дати визначення дієприслівника як особливої форми дієслова.

Дієприслівник – незмінна особлива форма дієслова з суфіксом –чи,  -ши, що вказуючи на додаткову дію, пояснює в реченні основне дієслово і має ознаки дієслова і прислівника.

5. Опрацювання теоретичного матеріалу за підручником

IV Вправи на закріплення матеріалу

1. Запис речення на дошці

Козаки обирали для свого поселення відлюдні лісові нетрі, висікали ліс і там селилися.

-         Переробити речення так, щоб показати, що не всі виконувані дії мають однакову вагу.

Козаки, обираючи для свого поселення відлюдні лісові нетрі, висікали ліс і там селилися.

-         Поставити до дієприслівника смислове запитання.

-         Визначити синтаксичну роль дієприслівника.

-         Чи можна пропустити будь-який з однорідних присудків у вихідному реченні?

-         А в новоутвореному?

-         Який висновок можна зробити?

-         Чи дії у вихідному реченні відбуваються одночасно?

-         Чи дії, позначувані дієсловами, мають одного виконавця?

Висновок

2.  Славне козацьке запорізьке військо жило майже 300 років, обороняючи Україну від усякої напасті. Козаки ніколи не піддавалися, билися до останку, кажучи: «Або перемога, або смерть!»

- Виписати дієприслівники.

- Визначити ознаки, спільні з дієсловом і прислівником.

3. Замінити, де це можливо, одне з дієслів дієприслівником (усно)

Побратимство у запорожців перебувало у великій шані. В боях побратими билися поруч, рятували один одного від смерті. Побратимство надавало запорожцям великої сили, було однією з таємних причин їхньої непереможності. Якщо ж побратима зрадливо вбивали, то його названий брат ставав за нього месником.

4. Повідомлення

Вживання дієприслівників як виразників додаткової дії можливе за таких умов:

а) коли в реченні є і підмет, і присудок;

б) коли додаткова дія, названа дієприслівником, приписується одній і тій самій дійовій особі;

в) коли є узгодженість у часі.

5. Зробити синтаксичний розбір речення

Відвернувшись  козак непомітно  змахнув рукою  скупу  чоловічу  сльозу.

6. Розвиток зв’язного мовлення

а) скласти усну розповідь про дієприслівник

б) прорецензувати відповідь товариша

V Підсумок уроку

-         Що ми називаємо дієприслівником?

-         Які ознаки мають дієприслівники?

-         На які питання відповідають дієприслівники?

-         На яку дію вказують?

VI   Д/З  Вправа