Конспект уроку на тему "Другорядні члени речення"

Хомін Наталія Михайлівна - учитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ст. с. Павлівка Іваничівського району Волинської області

Спеціаліст вищої категорії, звання «старший вчитель»

Тема: Другорядні члени речення

Мета: закріпити знання учнів про другорядні члени речення, формувати вміння розрізняти види обставин, означень та додатків;

розвивати логічне мислення та мовлення;

виховувати любов до рідного краю та почуття патріотизму, інтерес до поезії рідного краю

Обладнання: проектор, презентація уроку, роздавальний матеріал (картки), підручник.

Тип уроку: узагальнення та закріплення знань, умінь та навичок

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

Щоб з’ясувати, що для вас відоме, добре вами вивчене, а на чому потрібно закцентувати увагу, проведемо «Мовну вікторину»

Мовна вікторина

Назвіть другорядні члени речення.

Що називається додатком?

Навести приклад додатка у словосполученні.

Що називається означенням?

Навести приклад неузгодженого означення.

Що ви знаєте про обставину?

Погляньте на таблицю, яка допоможе зорієнтуватись тим, хто призабув, адже виконувати завдання ми зможемо, знаючи усе про другорядні члени речення.

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

	Додаток	Означення	Обставина
Що означає	предмет	ознака предмета	ознака дії (місце, час, причина, мета, спосіб)
На яке питання відповідає	всіх непрямих відмінків іменника	який? чий? котрий?	як? де? куди? звідки? коли? чому? навіщо? і под.
Чим виражається	Іменником або займенником	Прикметником, займенником, рідше – іменником	Прислівником або іменником з прийменником
Як підкреслюється		̴ ̴ ̴ ̴ ̴ ̴ ̴ ̴ ̴ ̴ ̴ ̴

 

ІІІ. Мотиваційний етап. Оголошення теми, мети уроку

Запис у зошити теми та епіграфа уроку

Другорядні члени речення

Епіграф:

Моя земле, в осені і веснах,

Літечком й зимової пори,

Найдорожче диво пречудесне

Звечора і ранньої зорі.

Я. Гиць

Що для кожного з вас означають слова епіграфа?

А чи відоме кому з вас прізвище поета?

Для того, щоб з’ясувати, як ви розумієте тему уроку і які його цілі ви бачите перед собою, я пропоную вам створити «Дерево очікувань»:

- закріпити знання (про другорядні члени речення)

- формувати вміння розрізняти (другорядні члени речення та їх види)

- розвивати (логічне мислення та мовлення)

- виховувати (любов до рідного краю та його поезії) та (почуття патріотизму)

Які члени речення допомагають автору епіграфа розкрити думку? Чим є у художньому тексті означення? (Епітетами, художнє означення)

Обставини часу означають, що наш край є чудовим будь-коли.

Сьогодні ми не тільки закріпимо знання про другорядні члени речення, але й з’ясуємо, що для нас є важливим сьогодні, які події нас хвилюють, що і як робити нам, справжнім українцям? Усі речення, з якими ми будемо працювати, допоможуть дати відповіді на ці запитання.

Пропоную девіз уроку:

Не просто слухати, а чути,

Не просто дивитися. А бачити, не просто відповідати, а міркувати, дружно і плідно працювати.

 

ІV. Закріплення вивченого в процесі практичної роботи

Гра "Взаємовигідний обмін" 

(за текстами віршів письменників Волині)

Гра передбачає формування вміння логічно думати, здійснювати швидкий аналіз мовного матеріалу та його відбір за певними показниками. Учні класу поділені на групи, кожна з яких передбачає зібрати картки з певним видом членів речень: означення узгоджені й неузгоджені, додатки прямі й непрямі, обставини різних видів. Кожна група отримує картку  з реченнями, у яких позначені слова – члени речення. Завдання гравців полягає в тому, щоб шляхом почергового обміну картками зібрати й записати три речення своєї групи. Перемагає той, хто правильно вибере свої речення.

Зверніть, будь ласка, увагу на прізвища авторів поетичних рядків. Запам’ятайте їх. Це письменники нашої Волині.

Картка 1

1. Я українка з голови до п’ят,

    Ніхто не забере матусі вроду,

   Хай заздрить мовчки безсердечний кат,

   Не зраджу нізащо свого народу.   Надія Приймук

 

2. О Волинь синьоока, колиско моя,

Ти мене сповивала беріз ніжним сумом,

Дарувала мені дивний спів солов’я

І дібров предковічних тривожну задуму.  Лілія Вудвуд

 

3. Коли думки візьмуть тебе в облогу

І молитов шукатимеш слова,

Прислухайся тихцем до серця свого:

Чи Україна в нім іще жива?  Ніна Горик

Картка 2

1. Сині очі озер, тихі зорі ясні,

Золоті замріяні ниви

І зелених гаїв стоголосі пісні

                 Моє серце навік полонили.  Лілія Вудвуд

 

2. Тут все твоє: степи, гаї,

У небі — туга журавлина,

Нехай повік в душі твоїй

Не згасне, сину, Україна.   Йосип Струцюк

 

3. Припаду до забутих могил,

Щоби пам’яттю в кожній хвилині,

Наче совість народна, могли

Прислужитись моїй Україні. Йосип Струцюк

Картка 3

1. Вишивала ніжністю суворою,

Муками і полум’ям надій…

Я читаю всю свою історію

На сорочці вишитій твоїй. Олександр Богачук

 

2. Вишиту колоссям і калиною,

Виборену кров’ю і вогнем,

Називаю гордо — Україною —

І ніхто мені не дорікне. Олександр Богачук

 

3. О Волинь, ніжна казко дитинства мого,

Недоспівана пісне кохання!

Тут у серці Господь запалив Свій огонь,

Дав нове моїй пісні звучання. Лілія Вудвуд

 

Кожна група зачитує свої речення, називаючи виділені слова й вказуючи на вид свого члена речення.

 

Чого навчили вас ці рядки, що допомогли зрозуміти?

 

Ми змогли пригадати вивчене вами про другорядні члени речення, які роблять наше мовлення більш виразним, емоційно забарвленим, влучним. Саме другорядні члени речення допомогли вам зрозуміти, що наш рідний край є чудовим, а ми, українці, повинні бути його патріотами.

 

Кожного дня українці вболівають за долю свого краю, моляться за тих, хто його охороняє, пам’ятають тих, хто віддав своє життя, відчайдушно оберігаючи кордони й цілісність нашої держави.

Матеріалом наступної вправи стануть рядки з віршів, що  належать перу нашого земляка Ярослава Григоровича Гиця. Народився в селі Бужанка                  5 січня 1950 року в родині простих сільських жителів.

У рідній Бужанці промайнуло його дитинство, яке  залишило у пам’яті Ярослава Григоровича найтепліші, найприємніші спогади. У кращих своїх творах автор уміло проникає в суть подій і явищ, що дає можливість говорити про митця як ідейно зрілого. Він був, є й залишається людиною – українцем насамперед, який любить свою неньку-Україну, свій народ, шанує й поважає звичаї та традиції. Його вірші стали піснями, не є винятком і поезії нової збірки «Майдан душі».

 

Гра "Лото" (Усно)

Гра забезпечує високий ступінь практичного засвоєння матеріалу, розвиває швидку реакцію, логічне мислення.

На дошці велика картка, поділену на 3 частини (додаток, означення, обставина). Довільна кількість карток з реченнями знаходиться у вчителя. Охочі підходять й витягають картку з реченням, дають характеристику виділеному слову як другорядному члену речення, називаючи на яке запитання відповідає й до якого виду належить, та прикріплюють картку відповідно до характеристики. Завдання полягає в тому, щоб розкласти малі картки на великій відповідно до їхніх характеристик. 

1. Від давніх літ по нинішню добу

Змоли гріхи прадавні і сучасні,

Сакральну стрічку жовто-голубу

Вплітай у коси, роде наш прекрасний.  (Коли? Як довго? Обставина часу)

 

2. Злітаймо гордо, як орли,

А зрадників ведім на плаху

Ганьби народної й хули. (Як? Обставина способу дії)

 

3. На славу неньки-України

Єдиновірно підем в храм

І подаруєм не руїну,

А край квітучий діточкам. (Куди? Обставина  місця)

 

4. Не витираю сльози із очей,

Вони бринять від щастя, наче роси,

І притискаю руку до грудей,

Як гімн лунає тисячоголосо. (Від чого? З якої причини. Обставина причини)

 

5. Співай, цвіти на радість діточкам,

У праці куй свою могутність й силу. (З якою метою? Обставина мети)

 

6. Лише в хвилини небезпеки

Заради живота свого

Виймаєм «Кобзаря» із теки

Й цитуємо його повчання. (У якому випадку? Обставина умови)

 

7. Живе, не вмерла наша Україна

З знаменом синьо-жовтим у руках. (Яким? Узгоджене означення)

 

8. Зове до єдності нас Україна-мати

І вказує єдиновірний шлях. (Яка? Означення неузгоджене. Який? Узгоджене)

 

9. На славу неньки-України

Єдиновірно підем в храм

І подаруєм не руїну,

А край квітучим діточкам. (Що? Прямий додаток)

 

10.  Народе мій, іди в щасливу путь

Достойно, гідно, твердо і без втоми. (Яку? Узгоджене означення)

 

11.  І ми всі разом присягли

На вірність України-неньки

Та добру пам’ять зберегли

Про всіх героїв убієнних. (Що? Прямий додаток Про кого? Непрямий додаток)

 

Про що розповіли вам рядки поезій Ярослава Гиця?

На основі змісту опрацьованих речень скласти своє  за вибраною схемою (С. 67 завд.10), записати у зошит.

 

Фізкультхвилинка

Здається, пора відпочити. Як ми це зробимо? Дуже просто! Виконаємо нескладні танцювальні рухи під відеоролик.

 

Матеріалом наступної вправи стануть речення збірки віршів “Неоголошена війна” Анатолія Поліщука, талановитого поета Нововолинська, активного учасника Євромайдану.  Волинянин запевняє, що вболіває за країну, за солдатів, які відчайдушно йдуть на передову захищати кордони держави. Тому виручені гроші від реалізації книги передає волонтерам на потреби українських військових.

Зробити синтаксичний розбір речень. Учні на дошці (3 речення),             інші по одному реченню самостійно з карток. Перевіряємо

1. Іде війна без правил.
2. В степах палають сухі трави.
3. Лунають постріли щодень. (На дошці)

 

В інших реченнях вкажімо, якими членами речення є виділені слова.

 

4. Вони ж стоять за рідний край

    І долю неньки України. Непрямий додаток

5. Боєць від болю стиснув зуби. Обставина причини.
6. На мир країна має право. Непрямий і прямий додатки.
7. Я бачу сонце в Україні,

Поля пшеничні, небокрай,

Знамена світла синьо-жовті. Означення узгоджені й неузгоджене.

 

Яку картину ви змогли б уявити з цих речень? За що ми повинні дякувати нашим солдатам, що постійно відстоюють нашу країну? Чи є в автора надія на мир? Що допомогло нам її побачити?

 

Ми сьогодні маємо змогу познайомитись не тільки з авторськими текстами, а й тими, що не мають автора? До якого виду літератури відносяться такі тексти? (Усна народна творчість). Наступним матеріалом вправи стануть прислів’я.

 

Гра "Скульптор речень"

(за текстами прислів’їв)

Гра допомагає школярам глибше засвоїти другорядні члени речення, сприяє розвитку уваги, чуття мови.

У вчителя картка з початком прислів’їв. Учням роздаються картки: на картці віддруковано продовження прислів’їв. Завдання полягає в поєднанні частин прислів’я. У реченнях назвати виділені другорядні члени речення, назвати їх вид.

Я починаю, а ви закінчуєте.

1. Людина без Вітчизни, /як соловей без пісні.

2. За рідним краєм /і в небі сумно.

3. Без калини /немає України.

4. Бережи Вітчизну, як око, /і вона тебе завжди берегтиме.
5. Свій край, як рай, а чужа країна, як домовина.

Запишіть прислів’я, яке сподобалося.

 

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання

 

Повертаємось до «Дерева очікувань». Що нам вдалось виконати, а над чимось, можливо, ще прийдеться працювати.

Що нового ви дізнались на уроці? Що було цікавим, а що заставило задуматись?

З матеріалами яких уроків нам доводилось сьогодні працювати?

Щасливий той, хто чує і розуміє мову рідної землі, її щире тепле слово, чує ласкавий голос. Ніколи така людина не буде зубоженою і знесиленою, нікому вона не поступиться своїм щастям, ніхто не зможе її скорити, подолати. І така людина не стане байдужою, не зачерствіє її серце, довіку вона служитиме народові – і в тому служінні черпатиме цілющу незбориму силу. Ви мали нагоду познайомитись з поетичним словом наших Волинян. Кого ви запам’ятали?

А рядки епіграфа, надіюсь, нагадали вам, що наша мала батьківщина, місце, де ми народилися, є найкращою будь-коли й за будь-яких умов.

Ви усі були молодці. Хочеться відмітити роботу на уроці …

 

VІІ. Домашнє завдання

 

Вправа з підручника

Для тих, кого поезія надихнула на творчість, завдання твір-мініатюра з використанням другорядних членів речень різних видів «Прислухайся тихцем до серця свого: Чи Україна в нім іще жива?»