Урок "Людина і гроші" (за повістю Оноре де Бальзака "Гобсек" і п'єсою І.Карпенко - Карого " Сто тисяч"

Перегляд файлу

Тема : «Людина і гроші» (за повістю Оноре де Бальзака «Гобсек» і п’єсою І.Карпенка –Карого «Сто тисяч»)

Мета: На прикладі вивчених творів дослідити, як письменники розкривають проблему уявних і справжніх цінностей; розвивати вміння учнів працювати в групах, вміння відстоювати власну думку, робити висновки на основі спостереження; виховувати відчуття колективу відповідальності за виконану роботу.

Тип уроку : урок-дослідження (інтегрований урок з української та зарубіжної літератури)

Обладнання: портрети Оноре де Бальзака та І.Карпенка-Карого, ілюстрації до творів Гобсек» та «Сто тисяч», виставка книг письменників.

Методи, прийоми та форми роботи: бесіда, робота в групах, аналіз літературного твору, «вільний мікрофон»

Очікувані результати:

учень аналізує зміст прочитаних творів, називає основні причини занепаду головних героїв: зосередженість на матеріальних цінностях і інтересах, жага до збагачення, влади, байдужість до інших; висловлює особисте ставлення до проблем, порушених у творах, аргументуючи свою думку прикладами і цитатами.

Хід уроку

Організаційний момент .
Актуалізація опорних знань

Чи знайомі вам твори, в яких мова йде про владу грошей?

(Дж. Лондон «Любов до життя», М.Гоголь «Мертві душі» , О.Пушкін «Скупий рицар»

Робота над темою уроку.

Презентація теми та мети уроку.

Слово вчителя.

Отже, сьогодні ми звернемося до творів української та зарубіжної літератури, спробуємо з’ясувати чи справді гроші-влада, сила над усіма, скарб чи зовсім інше – втрата духовних цінностей, втрата людської душі.

Робота в групах.

(Діти отримали випереджальне завдання)

1 група - прочитати повість Оноре де Бальзака «Гобсек» $C:\Users\Admin\Desktop\гобсек.jpg$

2 група – п’єсу І.Карпенко-Карого «Сто тисяч» $C:\Users\Admin\Desktop\сто тися.jpg$

Протягом 3 хв. учні в групах обговорюють зміст творів і доповідачі груп презентують результати обговорення.

1 група

Завдання:

Розкрити зміст твору «Гобсек» Оноре де Бальзака
На основі прикладу головного героя з’ясувати , яке значення має золото в його житті.
Знайдіть у тексті «крилаті вислови», які найбільше запам’ятались та поясніть , як ви їх розумієте.
Назвіть позитивні та негативні сторони Гобсека.

2 група

Завдання:

Визначте основну проблему п’єси Карпенко-Карого «Сто тисяч»
Розкрийте образ Герасима Калитки.
Чим, на вашу думку, схожий на Калитку його кум? А чим відрізняються?
У чому актуальність цієї п’єси?

Презентація та захист учнівських робіт

4.Узагальнення вивченого .

Слово вчителя

Як ми бачимо, золото, багатство відіграють вирішальну роль у долях героїв повісті «Гобсек», «Сто тисяч». Гроші стали основою, сенсом життя головних героїв. А до чого вони довели? А тепер спробуємо узагальнити і сформулювати основні закони, змальовані у вивчених творах.

(Учні обговорюють у групах і занотовують у зошит)

А.)Існування за рахунок інших, хижацька суть.

Б.)Жорстокість, безжальність як породження страху, небажання самому бути розчавленим.

В.) Пристосування до обставин, мета життя накопичення, збагачення.

Г.)Руйнування родинних стосунків, самотність.

Д.) Самознищення.

5. Підсумок уроку

«Вільний мікрофон» чи можна твір Оноре де Бальзака «Гобсек» , «Сто тися» І.Карпенка-Карого та проблеми, що розглядаються в них вважати актуальними? (відповіді учнів)

Справді п’єси сучасні. В героях творів ми впізнаємо і себе , і своїх знайомих, бо вічні гобсеки..І сьогодні ми бачимо «нових українців», які мають багато грошей, але втратили духовні цінності, втратили розуміння слова «бути людиною»

Слово вчителя.

Дійсно, гобсеки, калитки живуть і внаш час, незважаючи на те, що люди розуміють, усвідомлюють тлінність багатства. Людство знову повторює власні помилки, думаючи про збагачення, накопичення грошей, скарбів.. Рідко кому вдається жити повним духовним життям, сповненим справжньої свободи і щастя.

Влада грошей незборима. Вона спокушує багатьох, приносить достаток, владу, певну незалежність. Але та ж влада грошей згублює людину, робить з неї людину – автомат, людину без душі.

Чи досягли ми мети уроку?

Чи необхідні ці твори нам сьогодні? Чого вони нас навчили?