Конспект уроку на тему "Осип Турянський «Поза межами болю». Загальнолюдські мотиви у творі, гуманістичні цінності, що утверджуються в ньому".

 Тема: Осип Турянський «Поза межами болю». Загальнолюдські мотиви у творі, гуманістичні цінності, що утверджуються в ньому.

Мета: підкреслити новаторство письменника у спробі подачі автобіографічного матеріалу; допомогти учням усвідомити загальнолюдські мотиви й гуманістичні цінності твору; роль біологічних інстинктів і духовної волі для збереження життя й людської гідності;  поглибити навички аналізу художніх образів, простежити на образах твору, як складні ситуації формують у них духовну волю до життя, збагнути глибину поставлених у повісті проблем, відчути гуманістичний пафос твору; удосконалювати вміння здійснювати літературний аналіз, проводити дослідження на основі тексту; розвивати вміння пізнавати і розуміти справжню цінність речей, явищ, почуттів, виховувати гуманізм, милосердя, неприйняття будь-якого насильства.

Тип уроку: бінарний урок: українська література, психологія

Обладнання: портрет письменника, текст твору «Поза межами болю», мультимедійна дошка, презентація слайдів, кадри з кінофільму, терези, роздатковий м матеріал (інфокартки, епізоди твору, психологічні картки)

 

                                               Хід уроку                         

 

           Лише ті здатні жити, кому часто доводилося бути на краю смерті. Дж.Неру

                      Треба прагнути бути людиною, незважаючи на всю жорстокість навколишнього світу, і це можливо.  О.Генрі

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 І. Вступне слово вчителя

 І. Емоційне налаштування на урок

Слово учителя

Доброго дня всім тим, хто:

–       прокинувся сьогодні з гарним настроєм,

–       підготувався до уроку,

–       не підготувався до уроку,

–       всім тим, хто творив і намагався бути творцем!

–       і всім, хто завітав до нас у гості!

Рада вас вітати на сьогоднішньому уроці.

Лариса. Психологічний вступ «Зірки над хвилями»…..

Тож беремо з собою арсенал думок, запас слів …і у бій!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слайд 1.

-Про кого і про який твір Василь Федорів написав: «Ми винні перед ним. Час винен перед ним. Розгорнім сьогодні його повість, вчитаймося в неї, переймімося її болем, смутком і надією - і подивуймося, як ми жили стільки літ без цієї пекучої сповіді про «дорогу смерті», на якій лунав протест проти війни. (Відповіді)

-Давайте поговоримо  на нашому уроці про світ,  про духовність. Сподіваюся, що допоможе нам у цьому розібратися повість О. Турянського «Поза межами болю».

2.Повідомлення теми, мети уроку   слайд2

Тема уроку: Осип Турянський «Поза межами болю». Загальнолюдські мотиви у творі, гуманістичні цінності, що утверджуються в ньому

Учитель

 Наскрізною лінією  ключових компетентностей нашого уроку буде«Громадянська відповідальність» :

-         Ми сьогодні будемо досліджувати  типологію персонажів, здійснювати літературний аналіз, будемо учитися розуміти справжню вартість речей, явищ, почуттів; будемо говорити про гуманізм, милосердя, неприйняття будь-якого насильства,висловлювати ставлення до порушених проблем; переконливо й толерантно відстоювати власні погляди , працювати в  групах, брати на себе відповідальність у груповій роботі та виконувати доручену роль;

ухвалювати спільні рішення, проводити аналогії з сучасним життям.

 

2 Визначення очікуваних результатів (самооцінювання)

Що ж ви очікуєте  від сьогоднішного уроку ?

Учитель

    «Людина на війні — це воля. Є воля — є людина! Нема волі — нема людини! Скільки волі, стільки й людини»,— довів це із вражаючою художньою переконливістю О.Турянський у своїй поемі в прозі «Поза межами болю».

    138 років тому народився Осип Турянський, автор надзвичайного твору —  жанрово означеного письменником як «повість-поема». «Поет мусить пройти найглибше пекло буття й найвищі небесні вершини людського щастя. Тоді його слово буде хвилювати», — писав сам Турянський, якого спіткала рідкісна, бо до непрофесійності чесна, літературна доля — бути генієм одного твору.

 Про це ми поговоримо сьогодні на уроці.

Учитель

    Слайд 3. Для декого дивним здалося наявність терезів на уроці. Дійсно так, але за допомогою саме терезів ми зможемо практично розв’язати проблемне питання, а саме: «що керує людиною на війні: інстинкт самозбереження чи  гуманістичні цінності, прагнення до перемоги над собою?».
   Лариса.   Символічно, на шальку терезів, що зліва, кладемо фішки червоного кольору, як символ прагнення перемоги над собою , а на ту, що справа – чорні, як символ інстинкту самозбереження. А після того, як ми переживемо всі події твору,  наприкінці уроку кожен з вас підійде і покладе на шальку терезів ту фішку, яка буде відповідати вашим переконанням.
II. Актуалізація опорних знань учнів

І. Мотивація навчальної діяльності. Обговорення епіграфів    Слайд 4.

До вашої уваги пропоную епіграфи до твору. Виберіть один із них, відповідь обґрунтуйте у кінці уроку.

-  Яким постає перед нами О. Турянський як письменник і людина, громадянин?.. Слайд 5.

Відповідь учнів про  Турянського

ІІІ. Усвідомлення навчального матеріалу.

Слово вчителя

Убивство 28 червня 1914 року ерцгерцога Франца Фердинанда, спадкоємця австро-угорського престолу, і його дружини герцогині Софії Гогенберг у Сараєво сербським гімназистом Гаврилою Принципом.

 

Що стало  приводом до Першої світової війни.

1. Бесіда

Що вам відомо про цю війну? Хто в ній брав участь?

Ця війна – одна з найкривавіших в історії людства. Велася між Троїстим, згодом Четверним союзом (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) і Антантою (Росія, Англія, Франція).

У ході війни до Антанти приєдналися Італія, Румунія, США. Для всіх сторін війна мала загарбницький, несправедливий характер.

Що відомо про Україну у часи війни?

Уроки війни значна частина України перетворилася на райони запеклих бойових дій (Галичина, Закарпаття, Буковина, Поділля, Волинь). Територія кілька разів переходила із рук у руки. Це призвело до значних жертв серед мирного населення.

Багато українців брало участь у цій війні.

 

Учитель.Восени 1914 року О. Турянського мобілізували до австрійської армії, одразу ж відправили на австро-сербський фронт. Він близько бачив пекло війни. Але найстрашніше було ще попереду — сербський полон.

4. Повідомлення учня( слайд)

 Взимку 1915 року разом із іншими 60-ма тисячами австрійських полонених вояків його відправлено етапом через Албанські гори. Це був жорстокий шлях смерті — від голоду й холоду гинули й самі сербські конвоїри. Лише 15 тисяч полонених вижили. Серед них і письменник, який ішов цим жахливим шляхом в групі з сімома іншими вояками. Очевидно, йому судилося вижити, щоб розповісти світові про той аморальний, антигуманний злочин. Це трапилось у дивовижний спосіб. Сербські лікарі серед семи замерзлих полонених несподівано помітили якісь слабенькі порухи. Людину повертали до життя, помістивши в холодну воду — такий кардинальний спосіб запропонував лікар-українець Василь Романишин. Так полоненого доктора філософії Осипа Турянського врятували від смерті. Однак пережите в зимових горах йому не даватиме спокою. Загине згодом і рятівник, що особливо мучитиме письменника. У передмові до віденського видання повісті «Поза межами болю» О. Турянський зізнавався: «Тіні моїх товаришів являються мені у сні й наяву… Моя душа відривається від життя, як осінній пожовклий листок від дерева, й лине далеко, далеко до моїх товаришів… І згадую незабутнього товариша Василя Романишина. Друже мій! І ти вже не живеш… Ні, я не можу, я не смію мовчати».

1. Вступне слово вчителя.

Дивний він, незрозумілий, оманливий і таємничий – світ життя людського. Є у ньому начало світле, добре, животворне, є темні грані, незбагненні самою людиною. І надто тонкою буває межа, яка розділяє добро і зло, любов і ненависть, злети і падіння. Будьмо щирими перед самим собою: запитаємо себе про добро і зло, вірність і зраду, підлість і великодушність.

Не тішмося ілюзіями, що до кінця збагнемо сутність цих недосяжних філософських понять, але хоч доторкнімося до них, подумаймо і поміркуймо над ними. Адже ми не маємо права, читаючи твір «Поза межами болю», не замислитись над вічними проблемами.

 

2. Лариса. Асоціативна вправа. Слайд 6.

Уявіть, що перед вами мольберт, фарби і пензлі. У кольоровій гамі вам потрібно усно змалювати загальне враження від прочитаного твору О. Турянського «Поза межами болю». Які кольори ви б використали?   (відповіді учнів)   слайд 7

 Робота в зошиті. Складіть асоціативний ряд до слова війна - ( жах, смерть, кров, нещастя, горе, розруха, розлука, сироти…) 

 

Бесіда

-Отже, тема твору? (Трагедія і жах подій Першої світової війни)

- Чому твір має автобіографічну основу? (Перехід через гори військовополонених австрійців, втеча товаришів, їх загибель, за винятком автора (Оглядівський).

Буктрейлер

4. Бесіда з елементами коментованого читання.

Саме на межі землі і неба, життя і смерті розкриваються характери людей, люди показують своє єство. Так відбулося і у творі. Що ж це були за люди? Назвіть полонених героїв (7).  Слайд 8.

 

Оглядівський - українець

Добровський - українець

Пшилуський - поляк

Сабо - угорець

Штранцінгер - австрієць

Бояні - серб

Ніколич  - серб

 

Усі вони мають спільних ворогів. Назвіть їх: голод , холод, найтяжчий ворог – безнадійність. Але кожен по-різному виносить ці випробування.

Внутр. стан героїв автор передав за допомогою худ. засобів, елементів поетичного синтаксису.

Все це визначає жанр твору – поема у прозі. Прочитаймо визначення. Слайд 9.

Теорія літератури

Поема в прозі (повість-поема) — ліро-епічний твір, у якому наявний розгорнутий динамічний, напружений сюжет, використовуються ліричні та епічні засоби у відображенні дійсності, розкривається внутрішній стан героїв, паралельно з образами, що входять у розвиток сюжету, є образ ліричного героя; написаний у прозі.

 

-Від чийого імені йде розповідь?

Слайд 10.

-Зачитайте, як у передньому слові автор зазначає, що вони стали жертвою злочину. («Це був злочин, якого люди і при­рода допустилися на нас і який і нас приневолив стати зло­чинцями супроти духа людства»)

Слайд11.-«Ідуть живі трупи по трупі природи». Який художній засіб використав автор у цьому уривку? З якою метою? (Письмен­ник досить точно використовує оксюморон, щоб передати весь жах ситуації, в яку потрапили герої твору)

-Слайд 12.Проаналізуйте тропи в поданому уривку: «Чорні хмари за­крили заздрісно сонце і блакить неба й повисли над ними, як велетенські чорні крила всесвітнього духа знищення».   (Мета­фори, епітети)

-Чому Штранцінгер, який просувався зі своїми шістьма това­ришами, раптом зупинився? (Від надмірної втоми)

-Що було єдиним спадком для Штранцінгера, що лишила йому воєнна доля? (Він був сліпий, і скрипка — та єдина його відрада)

-Чому люди були приречені на смерть? (Ні крихітки їстівного, навколо були засніжені гори, урвища й безодні)

-Щоб вижили інші… Хто повинен був померти? (Помре найслабший)

-Як визначили найслабшого? (Вони будуть скакати, танцю­вати навколо того корча, поки хтось не впаде)

Слайд 13. -Яка одна-єдина думка була під час руху в кожного з чолові­ків? («Без найменшої тіні спротиву почали скакати людські скелети, замерзлі з морозу, смертельно вичерпані голодом, бігати і скакати довкола корча. Лише одна думка вводила в рух їх закостенілі ноги: «Скачи, скачи і витримай… а то, може, твої власні товариші тебе доб’ють!»)

- Хто виявився найслабшим? (Бояні)

-Найслабшим виявився Бояні. Назвіть його останнє прохання. (Попросив передати якісь гарні слова його мамі й заспокоїти її, що помер він у теплій хаті на м’якій постелі)

- Що зробили з одягом Бояні? (Товариші стягли з трупа вбрання і розпалили вогонь)

- Біля вогнища кожен герой розповіді постає як особистість в екстремальній ситуації…

Спробуймо поринути у мікрокосмос героїв. Уявімо нашу аудиторію психологічним центром.  Об’єднайтеся в групи за прізвищами героїв та створіть психологічну картку персонажів за опорними словами.. Для роботи у вас є уривки з тексту. Після 4х хвилин один із членів групи  представляє результати роботи.

Інші ж групи у цей час уважно слухають, за потребою коментують, доповнюють відповіді і зазначають у своїх картках ключові слова відповідно до кожного образа?

Психологічна картка  ________________________

Чи відомо щось про життя до війни?

Які спогади-символи повсякчас постають у його уяві?

Які риси характеру виявляє? У яких епізодах? Які думки висловлює (За можливістю прочитайте).

 

На представлення дається 1 хвилина.

Сабо – активний песиміст, виразник грубої інстинктивної волі до життя. Він бачить право сильнішого над слабшим і вдається до первісного закону боротьби за існування. Він усвідомлює всю дикість своєї натури: «  це бідний, нужденний пес Сабо, злий і глупий, з тебе негідний, безчесний обірванець, не ліпший за тих, яких ти кинув на смерть». Навіть у смерті він всіх проклинає: «Всі прокляті».

Сабо: «Самотня людина ніколи не може бути щаслива». «Ти(гроші),безцінний, нужденний шматок паперу.»

Сабо відповів зі спокійною жорстокістю:

-         Незабаром найдеться між нами не один труп, менше, або більше… Одначе треба, щоб це сталося вже скоріш…

-         Як ти це міркуєш?.. – шепнув Ніколич і з жахом подався назад.

-         Віддирання шматків одежі безцільне. Сентименталість – смерть. Тверезо думати! Сяк чи так , один із нас найскоріше згине…»

Сабо відвернув самогубство Бояні.

Що ж живить Сабо,завдяки чому так довго тримається, але все ж гине?(Інстинктивна воля до життя)

 

Що могло врятувати героїв від смерті? (вогонь)

Чому для них вогонь був спасінням? (Найперше – це нагрітися; можливо, хтось уночі побачить вогонь. Усі герої починають стрибати, танцювати

 

Саме він пропонує стрибати біля вогню. Перегляньте епізод із однойменного фільму 1989р  Режисера Ярослава Лупія ) та скажіть, що Що об’єднує всіх людей у критичний момент? Страх смерті.

А чи може людина керувати своїм внутрішнім станом, вчинками в пориві страху?

Танець життя і смерті «Серед виру танцю, крику, почувань  тяжко розібрати, де кінчився розум, а починалось божевілля.» У чому воно виражалося? (думки про самогубство, людоїдство) інстинкт самозбереження чи прагнення до перемоги над собою?

2.  Ніколич

Ніколич – м’який, лагідний; «Життя таке гарне!». Хоче жити не для себе – для родичів і науки. Це він змушує здригнутися товаришів перед людоїдством, він підтримує побратимів у останні хвилини. «Хай згину, а людського тіла не буду їсти, й ніхто з вас не їстиме» наче промінь світла прошиб темні метри душі; як усе діється, коли дух переміг тіло  Ніколич жалкує, що не зміг виконати свою місію у цьому житті,

- бачить у житті світлі моменти

-Що підтримує так довго?(Любов до життя, рідних)

-Серб Ніколич говорить: «Ось тут між нами заступлені народи, котрі себе ненавидять і поборюють. А проте ми, їх сини, почуваємо себе тут, наче брати. Ми тут уже здійснили ідеал братньої прихильності і любові.

(Безглуздість війни. Прості люди не відчувають ненависті, ворожості, причиною війни є амбіції, непорозуміння верхівки)

 

3.Бояні - фізично найслабший

Опановує лише одна думка: блискавична смерть. Попросив передати якісь гарні слова його мамі й заспокоїти її, що помер він у теплій хаті на м’якій постелі

«смертельно вичерпаний». Перший, хто впав у «танці смерті». Остання думка про матір: « І у сні не чув болі, не видів смерті, лише усміхався радісно, бо його лице чуло биття серця в теплій материній груді».

Добровський про смерть товариша: « Прокляте те життя, в котрому слабший мусить згинути, щоб дужчий міг жити».

Ось тут вперше лунає думка про те, що світ людський мало чим відрізняється від світу тваринного.

 

4. Пшилуський – «польський шляхтич», якого зрадила дружина. Ця зрада спочатку дає йому сили у таці смерті («… я її копаю… копаю…», а потім убиває його: «Я все їй прощаю перед смертю, її злочину проти дітей не можу простити ( цілувалася з коханцем при дітях. Авт..)...Сейчас застрілю її як…».

Поляк Пшилуський не виявляє прагнення вижити, бо він зраджений дружиною. Йому нікуди повертатися, бо сім’я зруйнована. У своїх мареннях Пшилуський бачить, як син відштовхує від матері її коханця. І у стані марення Пшилуський умовно вбиває свою дружину і її коханця.

Вчитель. До кого звернені останні слова героя? (зачитати і прокоментувати)

Що чи хто убив у Пшилуського волю до життя?(Зрада дружини,утратив ціль життя)

- Що жахає у його смерті? Чому так?(Так і не відпустив минуле, не пробачив)

 

5. Добровський – у минулому організатор балів оптимістичний песиміст, сильна, горда, чесна людина. Скептик, Фізично найдужчий, а тому має силу іронізувати над товаришами, в той же час підтримуючи їх. Це він «влаштовує» бал під час «танцю смерті» (зачитати уривок), підтримує Оглядівського, коли той під час марення бачить у дерев’яному корчі дружину і сина.

 

Добровський: «Тяжко конати серед грому гармат. серед голоду й холоду, а ще тяжче жити серед нікчемності й хамства сучасних людей».

 

Ненавидіть війну: «Хотів би я розбити скам’яніле небо і скинути всіх богів у цю безодню. Хай би боги, царі і всі можновладці, що кинули людство у прірву світової війни, перейшли оце пекло мук, у якому люди караються! Хай би вони самі відчули і пізнали бездонну глибінь людського страждання! Тоді боги стали б людьми, а люди братами

 

Іронізує, має організаторські здібності, гордий, не показує свого безсилля, загинув від пострілу своєї ж рушниці.

Добровський обізвався до Штранцінгера: Ми з тобою останемось. Добровський на дав спалити скрипку Штранцінгера.

 Він один помирає при свідомості:» Не чую вже охоти ні сили до нічого…».

Вчитель. Чому у найсильнішого Добровського зникає воля до життя?

 «Не чую вже охоти ні сили  до чого…Моя душа все плаче за втраченою вірою в женщину і в людину»)

Саме в уста Добровського автор вкладає одну з провідних думок твору  (відео): «Коли у тьмі і в хаосі, в якому ми мучимося, тліє іскра якої-небуть ідеї, то твоя огненна любов до життя й до його вищих цінностей переможе смерть.»)

 

Герой, який помирає останнім

 

5. Штранцінгер –

«Я – австрієць. У минулому – скрипаль. Доля розпорядилася так, що потрапив до полону. Куля забрала в мене очі. Як і інші, я хотів жити і при першій можливості я тікав з товаришами. Я вдячний їм, що вони не залишили, вони мене тягнули за собою, як їм не було важко. Ми всі стояли перед вибором: хто перший. Вогнище догорало, я не бачив, але відчував погляди на собі, на скрипці. Кожен хотів жити, ніхто не хотів помирати. По-перше, ноги мене не слухали, ледве рухався, чотири кроки вперед, чотири назад. Мені було жаль, я змушений був розлучитися зі скрипкою, підтримати вогнище, хоч це була моя остання втіха, останній акорд не лише струни, але й  життя.

Я не вірю, що люди є добрими і злими: вони є тільки нещасливі і щасливі.»

Учитель. Чому сліпий скрипаль вважає, що не має злих і добрих людей? Чи можна ототожнити поняття «добро» і «зло» з поняттями «щастя» і «нещастя»?

(Штранцінгер вважає, що добра людина повинна завжди бути щасливою і на його шляху зустрічалися більше добрих людей).

 «живий пам’ятник своєму власному минулому» (С. Пінчук). Його сила – сонце, яке він бачить своїми сліпими очима, і скрипка – голос його серця.. Він мав би померти раніше від інших через свою недугу, та, проте, тримається довго: «Є сонце в житті» - це віра у творчі сили життя: « Вони чули, що з темних ям його очей пливе щось таємне, могутнє. Якась невмируща сила людської душі». «Люди не є злі.. не є добрі. Люди тільки нещасливі і - щасливі» (Штранцінгер).

 

Що допомагає так довго триматися цьому фізично виснаженому чоловікові, що має ще й недугу-сліпоту?(Його сила- сонце,яке він бачить своїми сліпими очима, і скрипка- голос його серця)

 

Штранцінгер проголошує:

-Є сонце в житті!

І потім…відгоміння в серцях помираючих:

-Штранцінгер, покажи нам сонце!

Отже,сонце виступає символом життя.

-Останнім акордом, «піснею життя» стала гра Штранцінгера на скрипці. Символічною є пісня Штранцінгера-‘’пісня вічності‘’, через яку передано ідею великої сили мистецтва, ідею вищості духовного над матеріальним.

-А в якому ще творі проголошено вищість духовного над матеріальним?

-У ‘’Лісовій пісні‘’ Лесі Українки

 

6. Оглядівський   (зверніть увагу на прізвище) село, оглядає – спостерігає, один із псевдонімів

У творі Оглядівський уособлює самого автора. Оповідь від першої особи. Тому спробуйте представити психол. Портрет від 1 особи.

Через нього іде авторське осмислення життя і смерті.

Дуже голодний Оглядівський, знайшовши в кишені шматок цукру,розділив його на всіх (зачитують уривок,

Апофеозом гуманізму є намагання Оглядівського зігріти задубілі від холоду пальці скрипаля Штранцінгера.

(Оглядівський живе спогадами про сім’ю,

Оглядівський: спокійний, врівноважений, глибоко сприймає горе товаришів, слабкий фізично, вижив.

 

Чому виживає саме Оглядівський? Що є рушійною силою його волі до життя?(Його веде надія-образи сина і дружини; прагнення їх захистити,віра в перемогу добра)

-

Виживає, бо веде його надія – образи дружини і сина. Герой іде до них крізь страшні випробування. Необхідність їх захистити – провідна рушійна сила його волі до життя.

 

Саме дружині й сину присвячено твір

 

-Слайд 14.Поясніть, чому шлях, яким ішли полонені, називався «дорогою смерті»?

- Чи були у персонажів шанси вижити?

-Чому вони не палять скрипки?

-Як вони поводять себе в екстремальній ситуації? Що втримує їх від людоїдства?

Платформа

Учитель. Опинившись у неймовірно трагічних ситуаціях, люди не втратили найголовнішого  - гуманізму, любові до життя, дух переміг тіло матерію!

(Люди різних національностей однаково ненавидять війну, насилля, виявляють співчуття, розуміння, підтримку. Отже, поема просякнута гуманістичним , життєствердним пафосом, який має загальнолюдський, всеохопний характер)

 

Висновок. Художніми образами своїх героїв О. Турянський утверджує ідею безглуздості імперіалістичної війни, в якій немає народу-переможця, бо всі народи переможені, потоптані, всі потрапили у жорстоке мливо війни.

 

Визначте ідею твору.  (Засудження війни; возвеличення духовного вдосконалення людини) – записи в зошити    Слайд 15

. Творча робота:

 Орієнтуючись на текст, розкрийте, які проблеми піднімає Турянський у творі:

- усвідомлення ваги моральних цінностей,

- духовне вдосконалення людини,

- розуміння природи війни як катастрофи;

- боротьба людини за життя;

- боротьба між матеріальним і духовним

- любов до життя, не дивлячись ні на які перешкоди;

- дружба, вірність, гуманізм, любов до рідних та Батьківщини    (слайд  16)

 

VІ. Рефлексивно-оцінювальний етап.

 

1. Як би ви вчинили в подібній ситуації?

2.Які істини відкрили для вас герої твору?

 

 

 Людина живе доки є надія.

 Сім'я – опора, джерело енергії,сили.

 У слабкому тілі може бути сильний дух.

 Треба вміти прщати.

 За будь-яких обставин людина має залишатись людиною.

 Гроші-папір, є речі набагато цінніші.

 Життя –найбільша цінність.

 Сила мистецтва-безмежна.

3.Чи є актуальним цей твір? Чи слід його вивчати у школі?

 

Тож давайте повернемося до епіграфів уроку. Який вислів для вас ближчий і чому?Слайд 17

Лариса.  Підходить до терезів.Слайд 18.

«Що ж керує людиною на війні: інстинкт самозбереження чи  гуманістичні цінності, прагнення до перемоги над собою?».

Діти роблять свій вибір.
 

Лариса. Не зважаючи на весь трагізм твіру , ніколи не потрібно втрачати любов до життя, віру в себе, силу духу, надію.

І V. Підсумок уроку.

Учитель Оцініть, будь ласка, власну участь на уроці, заповніть картки самооцінки

Лариса. Сьогодні у вас була дегустація себе як літературознавця  і психолога. Ми спробували характеризувати людей крізь призму літературного твору, використали психологічні картки.  Але життя більше, ніж література. Ви спробували! Розвивайте ці вміння і навички у подальшому дорослому житті, успішність якого залежить від вашого вміння робити правильні висновки.

 

Оцінювання учнем власної участі   (критерії від 0 до 2 балів)

                                                   Картка самооцінки

Прізвище, ім’я …_________________________

1.	Ви брали активну участь у роботі  - …
2.	Ви вносили пропозиції - …
3.	Ви надавали підтримку іншим учням - …
4.	Ви вдало узагальнювали думки - …
5.	Ви доповідали класу про результати роботи - …
6.	Ви творчо працювали - …

 

Всього балів - …_

 

Домашнє завдання .  Написати твір на тему: «Загальнолюдські мотиви у творі «Поза межами болю», гуманістичні цінності, що утверджуються в ньому».

2.А зараз перегляньте уривок із пісні гурту  Тартак «Жити».  Нехай ця пісня буде настановою у вашому подальшому житті.

Давайте жити, давайте ставати кращими, бути знаючими і значущими.