Конспект уроку на тему: "Поема "Мойсей" - одна з вершин творчості І. Я. Франка. Проблема лідера та нації"

Тема:
Поема «Мойсей» - одна з вершин творчості І.Я.Франка. Проблема лідера та нації

                                                                               Все, що мав у житті, він віддав
                                                                               Для одної ідеї,
                                                                               І горів, і яснів, і страждав,
                                                                               І трудився для неї!

І.Франко «Мойсей»

                                                                               І будете ви свідки мені
                                                                               З краю світа до краю,
                                                                               Що лиш духа кормильців з усіх
                                                                               Я собі вибираю.

І.Франко «Мойсей»

Мета:

Допомогти учням засвоїти ідейно-художній зміст поеми «Мойсей»; усвідомити її значення в літературі та в житті; пояснити біблійну основу сюжету, розвивати навички аналізу ліро-епічних творів; їх проблематики, основних ідей, проведення аналогій із сучасністю, висловлення власних думок з приводу прочитаного; висвітлити прихований філософський зміст поеми; ознайомити учнів з історією написання поеми «Мойсей»; виховувати почуття патріотизму, причетності до історичного шляху своєї держави, національну самосвідомість, повагу до духовних надбань нашого народу.

Тип уроку: комбінований

Обладнання, методичне й технічне забезпечення уроку: репродукції картин з біблійними персонажами; епіграф до уроку;текст поеми І.Франка «Мойсей» (збірки творів І.Я.Франка, хрестоматії); мультимедійний проектор, ПК та екран для демонстрації слайдів (світлини, репродуктивні зображення скульптури  Мікеланджело «Мойсей», фрагмент історичного фільму 1995 «Пророк Мойсей: Вождь – визволитель»).

Хід уроку

    Організаційна частина.

Вступне слово вчителя.

Надійна весна прекрасна,
многоцвітна, тепла, ясна,
наче дівчина в вінку.
Зацвіли луги, діброви,
повні гомону, розмови
і пісень в чагарнику.

                            І.Франко

Гріє сонце!
Усміхається
Небо ясне
Дзвонить пісеньку…

                            І.Франко

Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?

Це уривки поезії І. Франка, сповнені глибокої любові до життя, навколишнього світу… У них особисті переживання, що вражають силою сказаного слова. Та на початку ХХ ст. громадськість міста Тернополя урочисто зустрічала поета-революціонера, який приїхав у місто читати не глибинно-ніжну лірику, а філософську поему «Мойсей». Паралізованого, немічного, тернопільські гімназисти пронесли його на руках через площу аж до підводи. Поліція мала завдання не допустити багатьох слухачів у приміщення, де мав виступати Франко. Було дано розпорядження звільнити набитий народом зал «Міщанського братства» (сьогодні філармонія на вул. Острозького).

На сцені – І.Франко з сином Андрієм та представниками громадськості Тернопілля. Поет ввічливо вітається з присутніми і з допомогою сина, який перегортає йому листки, читає пролог до «Мойсей»:

                                 Народе мій, замучений, розбитий,
                                 Мов паралітик той на роздорожжу…
                                 Людським презирством, ніби струпом, вкритий!

                                 Твоїм будущим душу я тривожу,
                                 Від сорому яких нащадків пізніх
                                 Палитиме, заснути я не можу.

У залі тиша, всі вікна розчинені навстіж, а під ними надворі – маса народу. Присутні ловлять кожне слово!

Учням пропонується запитання:

         - Чому поема «Мойсей» здобула таку широку популярність серед тернополян?

Учитель. Чи не тому, що осмислює минуле, сучасне і майбутнє нашого народу, спонукає замислитись над своєю долею? Поміркуймо над цим на уроці.

    Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та завдань уроку.

Учитель. Сьогодні ми вивчатимемо найкращий, на мою думку, твір Івана Франка, його лебедину пісню-поему «Мойсей», яка високо була оцінена критиками. Прочитайте епіграфи, записані на дошці. (Учні читають цитати-епіграфи із тексту і коментують їх).

Учитель.
«Основною темою я зробив смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом. Ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійній оповіді» ,- так писав І.Франко у передмові до другого видання поеми.
        - Який жанр твору «Мойсей»? Цей твір ще називають притчею-алегорією. Чому?
         Це великий сюжетний віршований твір, в якому зображуються значні події та яскраві характери, відтворюються почуття і думки героїв та автора. Отже, це ліро-епічна поема філософського змісту на біблійну тему. У поемі І.Франко використовує і притчі (як дерева обирали собі короля), і міфи (про велетня Оріона), яким властива алегорія.

Учитель. Починаємо роботу над змістом поеми, у процесі якої визначимо її проблематику.

 - Що, на вашу думку, спонукало Франка звернутися до українського народу?
         Народе мій, замучений, розбитий,
         Мов паралітик той на роздорожжу…

  Учитель. Зазначу ще раз, що біблійну розповідь про Мойсея І.Франко переосмислює в аспекті українських проблем. Ключ до такого розуміння – у пролозі.

Це послання до українського народу, в кожному рядку якого – зболена душа поета.
         - Що стало поштовхом для написання твору? (Зверніть увагу на дату написання поеми).

Безперечно, це глибокий філософський твір про взаємини вождя і народу на шляху боротьби за кращу долю, що був безпосереднім відгуком на події революції 1905 року в Росії. Це був час суспільного неспокою. Тоді, як ніколи, актуальною була тема національної ідеї, національної свідомості й готовності народу до рішучих дій. Це був шанс, яким могли б і скористатись поневолені українці, щоб стати міцною нацією.

      -  Чому ж тривожно на душі Івана Яковича?
        Він знає, що в українців є все, щоб стати вільним народом: і велика страдницька історія, і працьовиті люди, і потужний духовний потенціал, але народ не в силі піднятися на вищий рівень, щоб разом творити свідоме суспільство.
         - Навіщо автор використовує багатократне повторення риторичних питань, які починаються словом «невже»?
        - Чи автор переконаний у тому, що сила духу українського народу переможе? Яке життя, на думку Франка, настане для уже вільного народу?
         «О ні !» Не самі сльози і зітхання
          Тобі судились ! Вірю в силу духа…

        Та прийде час, і ти огнистим видом
          Засяєш у народів вольних колі…
          І глянеш, як хазяїн домовитий,
          По своїй хаті і по своїм полі.

          Вчитель. Отже, з одного боку, пролог-звертання до українського народу, з другого – віра в дух свого народу, у те, що він зміниться. Франко пише, що «це скромний подарунок весільний». До речі, пролог має унікальну історію написання. Знаменитий вступ до поеми складений випадково. Чому?

Під час друку поеми сталася технічна помилка: видавець залишив першу сторінку перед текстом порожньою і просив автора чимось її заповнити. Так за ніч великий пролог. майстер слова пише неперевершений шедевр – знаменитий

Поема «Мойсей» містить пролог і 20 пісень, які за розгортанням подій і за значимістю сюжетних вузлів умовно можна поділити на 4 частини.

Вчитель. Михайло Коцюбинський залишив вражаючий спогад про працю Франка над поемою: «В своїй вбогій хаті сидів він за столом босий і плів рибацькі сіті, як бідний апостол. Плів сіті й писав поему «Мойсей». Не знаю, чи попалася риба в його сіті, але душу мою він полонив». І мені дуже цікаво знати, чи й ваші душі потрапили в полон до Франкового поетичного слова.

Завдання 1. Розкрийте зміст підказок, спираючись на історію створення поеми «Мойсей» (1904 рік, Мікеланджело Буонарроті).

Завдання 2. Коротко подайте інформацію із Святого Письма:  хто ж він, ця велична фігура Старого Заповіту – Мойсей?

          Розпочніть свою розповідь словами: «Це Мойсей…».
          Наприклад: «Це Мойсей, який стоїть біля палаючого куща, а він горить і не згорає. Мойсей чує голос…Господь посилає його в Єгипет до фараона вивести євреїв з рабства».

Відеосюжет із фільму «Пророк – Мойсей: Вождь – визволитель».
- Які події відображає цей фрагмент фільму?
- Чи завжди таким веселим, радісним залишався ізраїльський народ протягом усієї подорожі пустелею?

Учитель. На сороковий рік у племені ізраїльтян настала криза: народ зневірився в Мойсеєві, перестав його слухати й вірити у святу землю, відкидає мрії про краще майбутнє. Незважаючи на те, що поема оповита сумом, сумнівами, все-таки можна віднайти рядки , які свідчать, що ідеї, в які свято вірив Мойсей, живуть у наступних поколіннях.

Це ми зможемо довести, поділившись на ІІ групи.
         Завдання для І групи: відшукати аргументи у творі, які свідчать про зневіру, розпач, бунт обраного народу проти того, кому Єгова дав непросту місію.
          Завдання для ІІ групи: знайдіть у тексті докази того, що задум Божий – єдиний шлях до свободи, щастя. Тільки любов, віра й крилата мрія може завести до краю, «що тече медом і молоком».

Отже, я ставлю запитання, а ви займіть свою позицію. Підтверджуйте її рядками із поеми.
         - Яка ситуація в ізраїльському племені після сорока років блукання по мертвій пустелі?
        - Хто тепер здобув авторитет у племені? Хто керує ізраїльтянами? Яке становище займає Мойсей?
       - Який присуд винесли Мойсею Авірон і Датан? Що відповів на це пророк?
       - Одинокий Мойсей іде із табору. Хто його проводжає?
       - Як демон Азазель намагається здолати пророка? Куди прямує Мойсей?
       - Після моменту духовного падіння пророка, хто одразу озивається до нього?
       - Чому народ відчував себе вбивцею? Що сталося після зникнення Мойсея?

Учитель. На основі прослуханих уривків поеми зробімо висновок про те, що духовне рабство – це впертість і зарозумілість, це – лінь, нехіть до відповідальності за власне майбутнє, це – зневага до ідеалів, до вищих цілей, це – довіра до тих, хто вічно обіцяє щось просте та дешеве…

Завдання на відповідність: «Чия корона?»

1. Пальма

 

2. Кедр 
 

3. Рожа

4. Береза

5.Терен

6. Дуб

А. Без корони цариця рослин, Преподобниця Божа
 

Б. Панна в білому шовку…

В. Щоб покинув я сам ради вас
блиски сонця й свободу,
Бувши вольним – пустився служить
Збиранині народу

Г. Я волю всім давать свою тінь
І поживу,й розраду…

Д. Мов хазяїн багатий
Своїм гіллям, корінням і пням,
Жолудьми все занятий

Е. Здобуватиму поле для вас,
Хоч самому не треба.
І стелитися буду внизу,
Ви ж буяєте до неба.

Терен – рослина не вибаглива, має досить великі колючки. У притчі сам пропонує свої послуги, хоче захищати всі дерева від усього лихого. Для себе він зовсім нічого не хоче, Терен – обраний народ, символ служіння іншим.
         І, як терен посеред дерев,
         Непоказний на вроду,
         І не має він слави собі
         Ані з цвіту, ні з плоду,—

         Так і вибраний богом народ
          Між народами вбогий;
          Де пишнота і честь, там йому
          Зависокі пороги.

Учитель. Так. Бог дав велику місію ізраїльському народу. Це велика робота. Тяжко їм її зрозуміти. Одна справа, коли ти, обраний Творцем, можеш керувати, розпоряджатися ресурсами. Але коли ти маєш сам щось робити для кращого життя, свободи. Народ цього не хоче… Мойсей намагався їм довести, що вони і є обраним народом, який має вести за собою ще інші наці

 Вибір Мойсея вести Богом вибраний народ в обітовану землю був добровільний. Божий наказ став суттю життя Пророка. Він горить бажанням допомогти євреям виконати їхнє призначення: здобути корону богообраності. Шкода, що під впливом лжепророків їх можна лише заставити рухатися до мети.

Так тема жертовності Мойсея переростає в тему перемоги ідеалу, за який принесена жертва. Смерть Пророка стає поштовхом до пробудження «кочовиська ледачого». Ізраїльтяни відродили віру та стали на нову стежку боротьби за свою мрію.

- Яка ж основна ідея поеми «Мойсея»?

Ідеєю філософської поеми є заклик вірити Богові, у свої сили,краще майбутнє і починати діяти, не здаватися перед труднощами, а прокладати шлях до мети через терни.

    Рефлексивно-оцінювальний етап

(Кожен учень має своє запитання та відповідь однокласника. Завдання: обмінявшись інформацією, знайти відповідь на своє завдання).

Учитель. Минуло вже більше ста років, відколи Іван Франко читав свій твір у Тернополі. Як і тоді жителі міста з трепетом слухати поета, так і тепер простежуємо болючі проблеми сьогодення і задумуємось над своєю долею.

- У якому стані ми перебуваємо нині, якщо спроектувати зміст поеми «Мойсей» Франка на сучасність?

Учитель. Святинею ізраїльського народу був ковчег Свідоцтва, який знаходився у Скинії Заповіту. У цій скрині знаходилися їхні символи: Десять Заповідей(таблиці закону), посудина з манною, розквітлий посох Аарона, письмова Тора (П’ятикнижжя Мойсеєве).

 - Що ж є нашою Святинею? Про що ми, українці, ніколи не повинні забувати?

Учитель. У свою умовну скриньку покладемо Біблію, Слово Боже, яке в нас зрощуватиме віру, силу, любов і надію. Поставимо туди ж і Прапор жовто-синій, що символізує наше прагнення до миру і спокійного життя. Гімн України та Герб теж не забудьмо, адже знання історї і пісня піднімає наш дух до життя, окрилює наші думки.

    Інтерактивна вправа.

Продовжіть речення:

Поема «Мойсей» на мене справила …

Іван Франко відкрився для мене як …

Мене вразило …

    Домашнє завдання.

Виписати з поеми висловлювання, які можна віднести до крилатих. Прокоментувати їх. Прочитати твір Івана Франка «Сойчине крило».