19 квітня о 18:00Вебінар: Як організувати якісний урок літератури для учнів із кліповим мисленням

Конспект уроку на тему "Тригонометричні функції кута"

Про матеріал

Тема уроку: Тригонометричні функції кута.

Мета уроку: Повторити означення тригонометричних функцій го­строго кута прямокутного трикутника і ввести озна­чення тригонометричної функції довільного кута.

Перегляд файлу

УРОК 5

Тема уроку: Тригонометричні функції кута.

Мета уроку: Повторити означення тригонометричних функцій го­строго кута прямокутного трикутника і ввести озна­чення тригонометричної функції довільного кута.

І. Аналіз помилок, допущених у математичному диктанті та самостійній роботі.

1. Побудуйте графіки функцій (індивідуальні картки):

а) ; б) ; в) ; г) .

Відповідь: а) рис. 25; б) рис. 26; в) рис. 27; г) рис. 28.


 


2. Побудуйте графіки функцій (індивідуальні картки):

а) ;  б)

Відповідь: а) рис. 29; б) рис. 30.

 

 


 

 

 

 

II. Повторення відомостей про тригонометричні функції гострих кутів прямокутного трикутника.

Провести повторення шляхом фронтальної бесіди з викорис­танням таблиці 3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Дайте означення синуса гострого кута прямокутного трикут­ника.

2. Дайте означення косинуса гострого кута прямокутного три­кутника.

3. Дайте означення тангенса гострого кута прямокутного трикутника. (Увести поняття котангенса гострого кута прямокутного три­кутника).

4. Користуючись рис. 31, знайдіть sin α, cos α, tg α, ctg α, sin β, cos β, tg β, ctg β.


5. Обчисліть:

а) 2 cos 60° + cos 30°;       б) 3tg45°·tg60° ;

в) 2 cos 30° + 6 cos 60° – 4 tg 45°; г) 2 ctg 60° – 2 sin 60° .

6. Спростіть:

a) (l cosα)(l + cosα);        6) tgα ctgα + sin2 α + cos2 α.

III. Повторення відомостей про тригонометричні функції довільного кута.

У курсі геометрії для кутів від 0° до 180° було дано означення синуса, косинуса, тангенса за допомогою кола. Нагадаємо ці озна­чення. Нехай дано коло радіуса R, центр якого знаходиться у по­чатку координат. Відкладемо від додатної півосі у верхню півплощину кут α, друга сторона якого перетне коло в точці Рα(х; у) (рис. 32).

Синусом кута називається відношення ординати точки Рα(х; у) кола до його раді­уса: .

Косинусом кута називається відношен­ня абсциси точки Рα(.х; у) кола до його радіуса: .

Тангенсом кута називається відношен­ня ординати точки Рα(х; у) до її абсциси:.

Котангенсом кута називається відношення абсциси точки Рα(х; у) до її ординати: .

Приклад 1. Знайти sin α, cos α, tg α, ctg α, якщо α = 120°. Побудувавши точ­ку Р120º, маємо (рис. 33):

; ; ; ;

Якщо будь-який кут розглядати як фігуру, утворену обертан­ням променя навколо своєї початкової точки у двох можливих напрямах (додатному — проти годинникової стрілки, від'ємно­му — за годинниковою стрілкою), то дане визначення можна використовувати для будь-яких кутів.

Приклад 2. Знайти sin α, cos α, tg α, ctg α, якщо α = 270°. При повороті на 270° навколо точки О радіус ОА, який дорівнює R, перейде в радіус ОР, тоді (рис. 34)

Р270º·(0; -R ) і, отже, sin 270° = = -1, cos 270° = = 0, ctg270° = = 0 ,  tg 270° не має змісту.

Із курсу геометрії відомо, що вели­чина кута в градусах виражається чис­лом від 0° до 180''. Кут Повороту може виражатися в градусах, яким завгодно дійсним числом від - до +.


Приклад 3. Якщо початковий радіус ОА зробив повний оберт проти годинникової стрілки, то кут повороту буде дорівнювати 360° (рис. 35). Якщо початковий радіус ОА зробив півтора обер­ти проти годинникової стрілки, то кут повороту буде дорівнюва­ти 540º (рис. 36). Якщо початковий радіус ОА зробив два повних оберти і чверть оберту за годинниковою стрілкою, то кут поворо­ту буде дорівнювати 2 (-360°) - 90° = - 810° (рис. 37).


           

 


 

Розглянемо радіуси ОА і ОВ. Існує безліч кутів повороту, при яких початковий радіус ОА переходить у радіус ОВ (рис. 38). Нехай <AОВ = α, тоді відповідні кути повороту бу­дуть дорівнювати α + 360°n, де n ціле чис­ло (п Ζ).

Якщо початковий радіус переходить у ра­діус ОВ при повороті на кут а, то в залеж­ності від того, у якій четверті буде радіус 0B, кут α називають кутом цієї чверті. Так, якщо 0° < α < 90°, то α – кут І чверті; якщо 90° < α < 180°, то α — кут II чверті; якщо 180° < α < 270°, то α — кут III чверті; якщо 270° < α < 360°, то α — кут IV чверті. Кути 0°; ±90°; ±180°; ±270°; ±360° не відно­сяться ні до якої чверті.

У курсі геометрії було доведено, що значення синуса, косину­са і тангенса кута α, де 0° < α < 180° залежить тільки від α і не залежить від довжини R. І в загальному вигляді sin α, cos α, tg α, а також ctg α залежать тільки від кута α.

Вирази sin α і cos α, визначені для будь-яких а, так само як для будь-якого кута повороту, можна знайти відношенням   і .

Вираз tg α має смисл при будь-яких а, крім кутів повороту ±90°; ±270°; ±450°, тобто α 90°+180° n , (п Ζ).

Вираз ctg α має смисл при будь-яких а, крім кутів повороту 0°; ±180°; ±360°.., тобто, α 180° n , (п Ζ).

Кожному допустимому значенню α відповідає єдине значення sin α, cos α, tg α, ctg α, тому синус, косинус, тангенс, котангенс є функ­ціями кута α. Їх називають тригонометричними функціями.

Виконання вправ

1. Чому дорівнюють кути повороту, які показано на рисунку 39.


   

Рис. 39

2. Накресліть коло із центром у початку координат і побудуйте кут повороту, що дорівнює:              а) 135°;       б) -120°;     в) 540°;       г) -810°.

3. Запишіть всі кути поворотів, при яких радіус ОА переходить у радіус ОВ (рис. 40).


    

Рис. 40

 


4. Побудуйте коло з центром у початку координат і кути пово­роту, що дорівнюють:

а) 90° + 360° n, (п Z);      б) 180° + 360° n, (п Z);

в) –90º + 180° n, (п Z);     г) ±60° + 360º n, (п Z).

5. Визначте, кутом якої чверті є кут α, якщо кут а дорівнює:

а) 181°;   б) 179°;   в) 271°;   г) 361°;   д) 345°;   є) 800°.

6. Серед кутів повороту 790°; 500°; -30°; 1580°; -220°; -290° знайдіть такі, при яких початковий радіус займе таке саме положення, як і при повороті на кут: а) α = 70°; 6) α = 140°.

7. Накресліть коло з центром на початку координат і радіусом R = 5 см. Поверніть початковий радіус на кут α і знайдіть наближене значення sin α, cos α, tg α, ctg α, якщо α = 50°; 175°; -100°.

 

IV. Підсумок уроку.

V. Домашнє завдання.

Розділ І § 2. Запитання і завдання для повторення № 32-34. Вправи № 4, 5.

 

 

 

 

1

Роганін Алгебра 10 клас, Урок 5

doc
Додано
19 серпня 2018
Переглядів
3254
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку