Конспект уроку " Народна казка «Мудра дівчина»

 Тема. Народна казка «Мудра дівчина»

Мета: ознайомити зі змістом казки, допомогти усвідомити учням цінність її ідейно-естетичних настанов; розвивати навички виразного читання, переказування казок, висловлення власних суджень про них; утверджувати думку про обов’язкову перемогу добра над злом; виховувати кмітливість, почуття гумору, оптимістичний світогляд.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: збірки українських народних казок, ілюстрації до твору.

Теорія літератури: народна казка та її особливості.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми й мети уроку.

 «Поетична хвилинка»

Варіант учителя.

Дощ із краплі починається
Все — із доброго чи злого —
Починається з малого.
Листя виросте з листочка,
З нитки витчеться сорочка.
З пагінця чи з бруньки — гілка,
З гілки — дудочка-сопілка.
Хліб — з маленької зернинки,
Дощ — із чистої краплинки.
Пагорбок стає горою,
А роса стає водою.
Навіть річечка-ріка
Починається з струмка.
День турботою почнеться,
Кожен за своє береться.
Проганяй мерщій дрімоту
І рукам давай роботу.
І роби невтомно, вміло
Хоч мале, та добре діло.
(М. Сингаївський)

Можливий коментар учня.

Вірш приваблює красою думки і спостереження: що все велике починається з малого. Поет закликає робити добро.

II. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання.

а) Зачитування, переказ уривків із казки, які найбільше запам’яталися, вразили;
б) огляд ілюстрацій (учні представляють свої малюнки);
в) конкурс «У кого найцікавіше продовження казки?»

2. Вікторина.

Олесь Кмітливець пропонує дати ствердні чи заперечні відповіді на його питання (письмово; кожна правильна відповідь — 1 бал).

1) Троє братів, ставши сиротами, пішли світом мандрувати — на людей подивитися і себе показати. (Ні.)

2) Брати хотіли зустріти доброго чоловіка, якому б по правді робили, слухали і мали за рідного батька. (Так.)

3) Старший брат хотів посватати дівчину, та щоб був у нього млин і ставочок. (Ні.)

4) Старший брат, побачивши, що дівчина була негарна, усе ж захотів із нею одружитися, бо у неї були воли й корови. (Ні.)

5) Найменший брат захотів одружитися з бідною дівчиною, щоб працювати для себе, ще й іншим допомагати. (Так.)

6) Про щедрість старшого брата йшла слава на весь край. (Ні.)

7) Дід-батько перетворив старшого і середнього братів на жаб. (Ні.)

8) Молодший брат привітно зустрів обшарпаного дідка, нагодував і одягнув його. (Так.)

9) Бідний дід сумував, бо його мав з’їсти змій. (Ні.)

10) Молодший брат, щоб урятувати діда, продав усе своє господарство й хату. (Ні.)

11) На місці старої хати молодшого брата виріс палац. Брат став королем. (Ні.)

12) Головна думка казки «Названий батько» — треба жити по справедливості, бути милосердним, допомагати іншим. (Так.)

(Взаємоперевірка й оцінювання робіт.)

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

Сьогодні у нас незвичайний урок. Я запрошую вас здійснити подорож у світ казки.

А якої казки, то ви дізнаєтесь, коли сполучите стрілочками букви і прочитаєте її назву.

Поміркуйте, про що може йти мова в казці з такою назвою. (Діти знають зміст казки, тому легко виконують завдання.)

Про дівчинку, яка була розумна, кмітлива, дуже любила свого тата і допомагала йому. Вона була з бідної сім’ї, але мудрості мала більше, аніж її дядько багатий і пан.

— Чи відповідає епіграф нашому уроку. (Так, відповідає.)

— Чому? Поясніть. (Бо не багатство красить людину, а її.мудрість.) На сьогоднішньому уроці ми поглибимо свої знання про казку,

розкриємо прекрасні риси характеру, які притаманні нам, українцям. А якщо їх бракує у нас, то ми їх запозичимо у Марусі — головної героїні нашої казки.

Отже, ви повинні:

• поглибити знання про казку, її особливості;
• уміти виразно читати казку в особах;
• любити тата, маму, своїх рідних.

IV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

У багатьох народів світу є казки про мудрих дівчат, жінок, які вирізняються своїм розумом, кмітливістю, умінням перемагали сильних і владних володарів. Згадаймо хоча б Шехерезаду з арабських казок «Тисяча й одна ніч», Василису Премудру та інших. Є така казка і в українського народу.

2. Виразне читання казки «Мудра дівчина».

3. Словникова робота.

Убогий — бідний;

шкода стало — пожалів;

як кіт наплакав — мало;

позиватися — судитися;

прудкіш — швидше;

хорти — порода мисливських собак;

локіт, ліктів — міра довжини;

гребінь, гребінка, днище — приладдя для прядіння льону, вовни;

гостинець — подарунок;

ґринджоли — санчата;

цап — козел;

прицькуйте — натравіть собак, випустіть собак;

світлиця — кімната;

рундук — ґанок.

4. Обмін враженнями від казки. (Чим сподобалася чи не сподобалася, які моменти запам’яталися найбільше.)

5. Переказ казки.

Перекажіть цю історію від імені дійових осіб казки. Орієнтовний переказ.

— Я — бідна дівчина Маруся. Мій дядько позичив моєму батькові корову. Ми за неї відробили, а дядькові стало шкода худобини, став він вимагати її назад. Батько не погодився, пішли вони судитися до пана. А пан не захотів думати та й задав загадки. Я ті загадки батькові допомогла розгадати, а пан, дізнавшись про це, дуже розсердився й дав іще складніші завдання…

— Я — вбогий собі чоловік. Є у мене багатий брат. От раз, дивлячись на нашу бідність, запропонував він мені корову, щоб я потім відробив. Відпрацював я чесно за корову, а братові стало шкода худоби, то й почав він вимагати її назад. А мені теж шкода своєї праці. То ж пішли ми позиватися до пана. Пан не захотів мудрувати, дав загадки розгадати. Та такі важкі! Добре, що в мене є розумна дочка Маруся, яка їх усі й повідгадувала…

— Я — заможний, поважний чоловік. А мій брат — вбогий. Пожалів я його, дав корову, щоб діти молочком поласували. Відробив він мені за корову. Але я собі подумав: скільки там тієї праці, а то ж таки корова! Поласували — та й годі! Заберу-но я своє добро назад! А брат не захотів віддавати, довелося йти до пана, щоб розсудив. Панові не захотілося думати, от він і задав загадки. Я думав — легкі, а вони виявилися непростими. Не розгадав я! Зате моя племінниця Маруся допомогла батькові усе відгадати…

— Я — великий пан на всю округу. Селяни мене дуже поважають, приходять за порадами чи щоб розсудив їх. От якось прийшли двоє братів — корову не поділили. А мені не захотілося розбиратися, от я і дав їм загадки, щоб розгадали. Хто правильно відповість — того й корова. Оце вам і весь суд. І що ж ви думаєте? Відгадав не багатий брат, який хвастався, що все знає, а бідний.

Зачепило мене за живе… То й почав розпитувати, чи сам той чоловік додумався, чи хто допоміг. Бідний брат і зізнався, що дочка Маруся допомогла. Тут я ще більше розсердився — як, мене, багатого й розумного, якась проста селянська дівчина перехитрила?..

6. Проблемне питання.

Поясніть, чи розкривають суть оповідання такі прислів’я й чому:

І сила перед розумом никне.
Хто багатий, той не любить дати.
Що в печі, те й на столі.
Молоде орля, а вище старого літає.
Розумний батько сина спитати не соромиться.
Сім раз відмір, а раз — відріж.
Вміння і труд все перетруть.
Хвастала кобила, що з возом горшки побила.
То не козак, що боїться собак.

Характеристика дійових осіб. На дошці записані слова.

Учні називають їхні риси характеру, записують слова у відповідні колонки.

• Яким виявив себе пан у змаганнях з Марусею на кмітливість? Про що це говорить?
• Як би ви ще назвали Марусю, окрім мудра?

7. Підведення підсумків.

— Що здалося вам смішним, дотепним у казці й чому?

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Олесь Кмітливець потоваришував з Марусею і просить вас допомогти схарактеризувати мудру дівчину й довести козакові Мамаю, що вона справді така.

VІ. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати і переказувати казку «Мудра дівчина» (можна за ролями); зробити ілюстрації до неї; для ІІІ—IV рівня — придумати продовження казки; дібрати подібні казки народів світу.

VII. Підсумок