24 квітня о 18:00Вебінар: Хто змінює світ? Результати найбільшого освітянського форуму Global Education and Skills Forum

Конспект уроку. Овідій "Метаморфози"

Про матеріал
Тема: Поети – голос епохи. Публій Овідій Назон «Метаморфози» («Потоп», «Філемон та Бавкіда») Мета: - поглибити знання учнів про життя і творчість давньоримського поета; - проаналізувати прочитані уривки поеми, простежити в них мотив перетворення, провести літературні паралелі; - розвивати образне мислення, навички аналізу поезій, виразного читання, зв’язного мовлення; - виховувати прагнення до самовираження, високі моральні якості.
Перегляд файлу

Тема:    Поети – голос епохи. Публій  Овідій  Назон  «Метаморфози» 

                 («Потоп»,  «Філемон та Бавкіда»)

 Мета:   -  поглибити знання учнів про життя і творчість давньоримського поета; 

           -  проаналізувати прочитані уривки  поеми Овідія, простежити в них мотив 

                    перетворення, провести літературні паралелі;

                 -  розвивати образне мислення, навички аналізу поезій, виразного читання,                        зв’язного мовлення;

                 -  виховувати прагнення до самовираження, високі моральні якості.

Тип уроку:  урок позакласного читання.

Форма проведення:  урок-телепередача.

Обладнання:  тексти уривків поеми Овідія, мікрофон, мультимедійні презентації,

                               портрет  поета, репродукції картин.

               Епіграф:

             Ось і завершено труд. Ні вогонь, ні залізо, ні злобна

   Давність не владні над ним, ані гнів руйнівний Громовержця…

  Всюди, куди б на землі не прослалася Римська держава,

  Буду в людей на устах і, якщо таки можна покластись

  На прозорливість співця – возвеличений, житиму вічно.

                                                                 Овідій.  «Метаморфози»

Хід уроку

І. Організаційний момент.

     - Привітання.

     - Сядьте зручно, усміхніться один одному.

     -  До роботи!

 

 ІІ. Актуалізація опорних знань.

                                                   1. Словникова робота.

                                                 Перетворення у міфах

Метаморфоза – це  докорінна зміна, перетворення кого-небудь або чого-небудь,

                                наприклад, перетворення героя на рослину, тварину чи птаха.

 

Хто на кого перетворився?

 Дафна > ...                            (на лаврове дерево)

 Самозакоханий юнак > ... (на нарцис)

 Зевс > ...                                 (на золотий дощ, бика)

 Арахна > ...                           (на павука) 

 Іо > ...                                     (на телицю)

Краплі молока Гери > ...    (на білі лілеї)

 Астрея > ...                            (на сузір’я Діви)

Поколінння людей > ...      ( на метали )                       

 

 

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Цілі уроку:  -  поглибити знання учнів про життя і творчість давньоримського поета; 

                          -  проаналізувати прочитані уривки  поеми Овідія, простежити в них

                             мотив  перетворення, провести літературні паралелі;

                          -  розвивати навички аналізу поезій, виразного читання, зв’язного 

                              мовлення,  образне мислення;

                          -  виховувати прагнення до самовираження, високі моральні якості.

                                                     1. Інтерв’ю.

Ведуча:  Доброго дня, шановні глядачі. В ефірі культурно-освітня передача

                 «Мистецька вітальня». Ми продовжуємо розмову про Овідія. І сьогодні у нас 

                 в гостях літературні критики та мистецтвознавці Жуличівської академії.

1-е запитання. Овідія називають «співцем кохання». Як ви прокоментуєте цей 

                                     вислів?

Літературний критик.  Овідій оспівував людські пристрасті, а не державні справи.   Поетичний  деб’ют  Овідія – книга  «Любовні елегії» –  приніс поетові визнання. Поема «Наука кохання» містить практичні поради для закоханих. Перу Овідія належить і поема «Ліки від кохання».

2-е запитання.  І сьогодні залишаються загадкою причини заслання Овідія. Що  могло  спонукати імператора Августа так жорстоко покарати поета?

Мистецтвознавець.Причинами вигнання Овідія з Риму були  «образа та помилка».  «Образою» стала поема  «Наука кохання». Імператор Август боровся за відновлення суворих моральних звичаїв. І тому вирішив для прикладу покарати когось. Вибір упав на Овідія. Розрахунок імператора полягав у тому, що римляни замисляться над власною поведінкою і мораллю, коли дізнаються про покарання знаменитого поета.  Припускають, що Овідій знав  про інтриги  Лівії ( дружини Августа ) зробити спадком-цем трону Тіберія, свого сина від першого шлюбу. Це і було «помилкою»  Овідія.

3-є запитання.  З книгою «Метаморфози» пов’язана якась загадка. Що це за історія?

Літературний критик. Перед відправленням у заслання у далеку колонію Томи на південному березі Дунаю  Овідій спалив  рукопис «Метаморфоз», але згодом вони були видані за копіями друзів.

4-е запитання. Антична література є джерелом  багатьох   афоризмів. Які з них належать Овідію?

Мистецтвознавець.

Афоризми  Овідія:

  • "Сказано - зроблено"
  • "Навчатися  дозволено й у ворога"
  • "Заборонений плід солодкий"
  • "Мистецтво полягає в тому, щоб в творі мистецтва його не було помітно"
  • "Ми захоплюємося старовиною, але живомо сучасністю"
  • "Ніщо так не приваблює жінок, як обіцянки"

                                                  

 

 

                                                          2.  Робота з епіграфом.

    Як ви розумієте слова Овідія, що служать епіграфом уроку?

( У цих словах міститься оцінка величезного обсягу здійсненої роботи і сподівання на те, що праця буде гідно поцінована нащадками ).

 

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Виразне читання

Інсценування.   Учні-«римляни» читають  уривок «Потоп»

1-ий римлянин

           Він вже хотів розметати вогні над людьми і землею,

           Та побоявся, щоб часом священний етер не зайнявся

           І від стількох блискавиць не стопилася вісь світовая.

           Спало на пам’ять йому й рокування нехибної Долі:

           «Прийдуть часи, коли море, й земля, і небесна твердиня

           Раптом поймуться вогнем і зруйнується всесвіт прекрасний».

           Набік одкладено стріли — Циклопів жахливе знаряддя,—

           Іншу призначено кару — у поводях ріки розлити

           І з неозорого неба наслати дощі ненастанні.

           Так ухваливши, замкнув Аквілона в печери він темні,

           З ним і всі інші вітри, що хмарища й дощ розганяють.

2-ий римлянин

           Нота лише випускає, і Нот вилітає на крилах

           Вогких, грізних, обважнілих. Обличчя туманами вкрите,

           Падають краплі роси з бороди і волосся у нього;

           Хмари сидять на чолі, і одяг струмиться на грудях.

          А як потисне нараз рукою могутньою хмари,—

           Грім вибухає, і зливи потоками ринуть на землю.

           Служка юнонина вірна, Іріда семикольорова,

           Воду тим часом збирає і хмарам її постачає.

           Вилягли в полі хліба, хліборобова гине надія,

           І, невблаганно важка, цілорічна марнується праця.

          Але Юпітеру мало цієї небесної кари —

           Кличе до помочі він і блакитного брата морського,

           Той же збирає на раду потоки й, зібравши, говорить:

3-ій римлянин

           «Вас переконувать довго не треба — ви знаєте справу:

           Вилийте всі свої води, що маєте владу над ними,

           Схованки всі відчиніть, одваліте каміння на склепі

           І попустіте своїй течії розливатись дозвільно».

           Ріки, вернувшись додому, уста джерелам роздирають?

           І, розгнуздавши потоки свої, поспішають до моря.

           Сам же владика морський, потрясаючи землю тризубцем,

           Їм простеляє широкі усюди дороги, і ріки,

           Вийшовши геть з берегів, заливають розлогі рівнини,

           Мчать на собі хліба і кущі, людей і худобу,

           Цілі будинки з божницями предків і статком хазяйським.

          Як же й зосталася де не зруйнована повіддю хата,

          Хвиля поймає  її, аж із дахом вкриваючи раптом,

           І щонайвищі міські затопляє муровані вежі.

4-ий римлянин

           От уже море й земля ані в чому не мають відміни:

           Море, куди не поглянеш, і берега в моря немає.

          Люди, втікаючи згуби, одні по горах притулились;

           Інші човнами пливуть, де недавно ще землю орали;

          Треті щосили веслують над дахом затопленим вілли

           І натрапляють на рибу в густім верховітті в’язовім.

           Кинений якір не раз зав’язає в гірських сіножатях,

           Об виноградні кущі зачіпляється дно корабельне.

          Там, де лиш кози тонку між каміннями скубли травичку,

           Нині лежать, розіславшись, незграбні і ситі тюлені.

5-ий  римлянин

          Діви морські, нереїди, дивуються чудам підводним:

          Храмам, палацам, містам. Гаї запосіли дельфіни,

           В’язнуть серед верховіть, дерева стрясають хвостами.

           Вовк поміж вівці попав і пливе, і лева рудого

          Хвиля несе без опору, і тигрові ради немає.

           Вепрові ікла страшні ні до чого, і оленю — ноги;

           Марно шукаючи місця, де б можна було відпочити,

           В море знесилений птах, не втримавшись, падає й гине.

           Море в сваволі нестримній горби затопило, а хвилі

           Все прибувають в гірські верховини, зростаючи, плещуть.

           Більшість людей поглинула вода; кого ж пощадила,

          Тих доконала нестача нужденної навіть поживи.

 

2. Бесіда за змістом тексту.

 -   Чому розпочався потоп?     ( Зевс хотів покарати людей.)

 -    Хто  бере  участь  у  покаранні  людей?  ( Зевс,  Нот —  південний  вітер, 

                                                                                  Іріда, Посейдон ).

      Розкажіть, що робив кожен із них.

-   Що  вас  найбільше  вразило  в  картині  потопу?  Перекажіть  цей   епізод.

-   Порівняйте міфологічне уявлення про потоп давніх греків та біблійний переказ про

    Всесвітній потоп.     

 

      «Метаморфози»                                        Біблія

                    Карає Зевс                                            Карає Бог

                має помічників

                знищує усіх людей                       обирає праведника — Ноя

                знищує тварин                               залишає тварин

 

3. Культурознавчий коментар вчителя.

Уривок «Філемон і Бавкіда»

Поема Овідія «Метаморфози» стала невичерпним джерелом сюжетів і мотивів для художників і композиторів.  П. Рубенс  «Пейзаж з Філемоном і Бавкідою»;

Ш. Гуно  опера «Філемон і Бавкіда».

 

4. Бесіда.

 -  Хто завітав у гості до Філемона та Бавкіди?                 (Юпітер та Меркурій)

 -  Чому  інші селяни не впустили Юпітера та Меркурія? (Селяни не були  гостинними.)

 -   Зачитайте епізод, коли Філемон та Бавкіда піклуються про гостей. 

    (Від слів «Тут Філемон їх запрошує поруч сідать на ослоні» до слів 

    «Поки не вдавсь до гостей та й під ноги до них не забився».)

-   Про  які  риси  характеру  старого  подружжя  свідчить  цей  вчинок? 

    ( Гостинність,  працьовитість,  щедрість,  повага  до  людей,  здатність 

    до самопожертви.)

-  Як  боги довели свою вдячність стареньким?          ( Пожаліли їх і залишили 

    їм життя, на відміну від інших селян)

-  Яке бажання висловили Філемон і Бавкіда

             ( «Хочемо бути жерцями і храму святого глядіти;

               Та як у згоді дійшли до кінця свого віку земного,

               Дайте і вмерти одразу обом, щоб мені не прийшлося

               Бачить дружини в огні, та і їй щоб мене не ховати».)

-  Яке перетворення відбулося з подружжям?      (Вони перетворилися на 

    зелені дерева, які не розлучилися навіть після смерті.)

-  Яку ідею хоче донести до читача Овідій?     («Люди, шануйте богів, то  

    й вам тоді шана довіку».)

-  Кого  сьогодні  називають  Філемоном  і  Бавкідою?     ( Нерозлучне  подружжя, що провело усе життя в мирі та злагоді.)

 

V. Узагальнення вивченого матеріалу.

Учнівські презентації.

Ведуча:  творчість Овідія мала велике значення для розвитку як римської, так і західної літератури взагалі. У глибини віків зазирнула  репортер «Мистецької вітальні»  ( ім’я учениці).

 

Презентація. « Метаморфози » Овідія – невичерпне джерело сюжетів і мотивів .

 

Ведуча:  Як ми знаємо, твори Овідія були відомі в Україні давно. Їх вивчали у Києво-Могилянській академії, творчістю Овідія захоплювався Г. Сковорода. Та не лише це пов’язує Овідія з українським краєм.  Сліди Овідія в Україні шукала наш кореспондент Основа Наталя.

 

Презентація « Овідій та Україна ».

 

VI. Підсумок уроку.

Метод «Мікрофон»

                      - Я навчився…

                      - Я зрозумів…

VIІ. Домашнє завдання.

  1. Підготувати історичну довідку про епоху Середньовіччя.

На вибір:

  1. Написати лист до Овідія.
  2. Скласти сенкан на тему « Метаморфози ».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Заліско Галина
Додано
21 лютого
Переглядів
56
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку