Конспект уроку: Практичне заняття "Побут і виховання спартанців"

Конспект уроку

Клас: 6.

Предмет: Всесвітня історія. Історія України.

Тема: Практичне заняття №7. Побут і виховання спартанців.

Мета:

•     навчальна: розкрити особливості виховання спартанців; описати спосіб життя спартанців; навчити учнів самостійно вирішувати проблемно-пізнавальні завдання.
•     розвиваюча: розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуково - дослідницької роботи; розвивати вміння висловлювати власне ставлення до виховання спартанців; розвивати вміння працювати з джерелами.
•     виховна: виховувати почуття любові до історії.

Тип уроку: комбінований урок.

Форма проведення: практичне заняття.

Обладнання: підручник, зошит, роздатковий матеріал, ноутбук, проектор.

Завдання уроку:

• визначати особливості побуту та виховання Спарти;
• самостійно вирішувати проблемно-пізнавальні завдання;
• публічно представляють результати колективної діяльності;
• навчитися висловлювати власну думку та аргументувати її.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

•   визначати особливості способу життя та виховання спартанців;
•   самостійно вирішувати проблемно-пізнавальні завдання;
•   давати власну оцінку звичаям спартанців;
•   висловлювати думки про рівень гуманності спартанських звичаїв та системи виховання.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку.

ІІ. Перевірка раніше набутих знань, умінь та навичок.

Індивідуальна: в формі гри хрестики нулики.

1. Яку кару за злочини передбачали суворі закони Драконта в Афінах? (смерть).

2. Що скасував Солон, коли став архонтом, державним чиновником (як вирішив питання боргів)? (боргові зобов’язання, заборонив боргове рабство).

3. На скільки груп Солон поділив населення? Що означав цей поділ? (на 4 групи, за майновою ознакою від багатих до бідних).

4. Які реформи провів Пісістрат? (роздавав землі бідним, запровадив податок який становив 10 частину врожаю, заходи для розвитку торігівлі, розширювали вулиці, споруджено водогін, храми).

5. Які реформи провів Клісфен? (країна поділена на 10 областей; рада п’ятисот (замість 400), нові урядові органи – колегії, остракізм – голосування на зборах).

6. Греки казали, що їхня країна Еллада стоїть на двох ногах, вони мали на увазі найпотужніші грецькі держави, які? (Афіни та Спарту).

7. Що робили люди, коли не мали змоги віддати гроші, які вони взяли в борг для обробітку землі? (ставали рабами, продавали дітей в рабство).

8. Який народ в 9 ст. до н.е. заснував державу Спарата? (дорійці)

9. Хто проводив закони в Спарті? (Лікург).

ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.

Єдиної держави на той час у греків не було. На кожному острові , у кожній гірській долині виникали самостійні держави. На минулому уроці ми дізналися, що найбільшу роль в історії Давньої Греції відіграли Афіни і Спарта.

Ми пригадали основне з минулого уроку про Афіни.

Питання: А скажіть коли утворилася держава Спарта і який народ її заснував?

Орієнтовна відповідь: 9 ст. до н.е. дорійці заснували власні поселення в обл. Лаконіка, підкорили ахейські племена та приєднали Мессенію і утворилася Спарта.

Навколо давньогрецької Спарти і до сьогодні є безліч суперечок і міфів, народжених масовою культурою. Чи дійсно спартанці були неперевершеними воїнами і не любили розумову працю, чи дійсно вони позбавлялися від своїх власних дітей? Чи звичаї спартанців були настільки суворі, що їм заборонялися будь-які розваги? Сьогодні на уроці ми поглинемо у дивовижний світ побуту, навчання та виховання спартанців і спробуємо розібратися в цих питаннях.

Урок в нас проходитиме в формі практичної роботи, ви працюватимете в групах і за допомогою документів шукатимете відповіді на питання.

ІV. Засвоєння нових знань і способів навчальної діяльності.

Записуємо дату, практична робота, тема уроку: Побут і виховання спартанців.

Зачитую мету, завдання, очікуванні результати.

План:

1. Буденне життя спартанців.

2. Навчання дітей.

3. Виховання спартанців.

1. Буденне життя спартіатів.

Ми з вами вивчили та пригадали як виникла Спарта та славного творця спартанських законів Лікурга. Лікург уклав не лише закони організації влади( що поліс очолювала влада старійшин, царська влада була спадковою рішення затверджували народні збори). Лікург також проводив закони, які стосувалися буденного життя, навчання та виховання спартанців. Ніхто не міг жити так як хотів, спартанці підкорялися чітко визначеним обов’язкам та порядку життя, мовби у військовому таборі.

Буденність життя визначали війни. Спартанці не займалися ні господарством, ні торгівлею, основним їхнім заняттям була війна.

•        основне заняття – війна.

Місто нагадувало військовий табір. Постійно проводилися спортивні змагання, щоб підтримувати дух суперництва.  Якось спартанці запитали Лікурга: «Як зробити, щоб сусідні країни не нападали на нас?». На що він сказав: «Залишайтеся бідними і не будьте ні в чому багатшими від сусідів».

В одязі і помешканнях зберігалася простота. Тільки перед битвою спартанці вбиралися як на свято: вони надягали тоді червоні плащі, прикрашали вінками свої довгі коси і йшли з піснями під звуки флейт.

Чому червоного кольору: по-перше, вони вважали цей колір більш мужнім, а по-друге, їм здавалося, що криваво – червоний колір повинен наганяти жах на тих, хто не мав бойового досвіду супротивників. Крім того, якщо хтось із спартанців буде поранений, ворогам це буде непомітно, так як схожість кольорів дозволить приховати кров.

Для того щоб стати повноправним громадянином, треба було:

• по-перше: від народження отримати право на володіння земельним наділом;
• по-друге: отримати відповідне виховання, яким опікувалася держава;
• по-третє: отримати доступ до однієї з громадських їдалень, де харчувалися всі дорослі (віком понад 30 р.) чоловіки.

Щодо першого, то Лікург потурбувався аби всі громадяни мали рівні права і тому сім’ї одержували у володіння однакові земельні ділянки.

А яке це відповідне виховання, як ним опікувалася держава та що це за спільне харчування ви зараз прочитаєте в групах.

Поділ класу на три підгрупи:

І підгрупа: опрацьовує документ про буденне життя
і дає відповідь на питання.

1. Тому що монета була залізна (а не так як раніше срібна чи золота) і мала маленьку вартість. І для того щоб вкрасти дійсно велику суму необхідно було мати вози і склад де зберігати. Щоб знищити будь-яку нерівність.

2. Щоб побороти пишність, знищити жадобу до багатства.

3. Нововведення вплинуло таким чином, що в Спарті не було ремесел, не було торгівлі чужоземними товарами, у пристані не заходив жоден корабель.

• немає ремесл;
• заборона чужоземної торгівлі;
• спільне харчування.

Додатково до 1 підгрупи:

Лікург ввів закон – вигнання з країни іноземців, щоб, приїжджаючи в країну, вони не навчили місцевих громадян чогось поганого.

Чому вони ще їли разом: Чоловіки харчувалися в громадських їдальнях простою їжею: овочами, трохи сиром, зрідка — рибою та м’ясом. Основною стравою була юшка з бичачої крові із сочевицею, оцтом і сіллю. Страва поживна, але несмачна. Ніхто, крім спартанців, її не міг їсти.

Страви були без всяких приправ. Спартанці вважали, що убога їжа робить юнаків більш здоровими, вони не будуть схильні до повноти, а стануть дужими і навіть красивими. Їжу він дозволив споживати громадянам у такій кількості, щоб вони надто вже не наїдались, але й не терпіли від голоду.

Розповідають, що одного разу перський цар змусив полоненого спартанця приготувати йому таку юшку. Коли правитель спробував її, то не міг утриматися від жарту: «Тепер я розумію, чому спартанці так мужньо ідуть на смерть: для них краще загинути, аніж таке споживати».

ІІ підгрупа: читає про навчання. (придумати питання).

1. До семи років дитину виховували в сім’ї, а потім розпочиналося її навчання в громадських школах. На навчання грамоті відводилось дуже мало часу. Особливу увагу звертали на хоробрість, витривалість і фізичну підготовку.

2. У 14 років хлопчики проходили випробування в храмі Артеміди. У 18 р. військова служба, загони ефебів.

3. Дівчата виховували вдома займалися бігом, боротьбою, метанням списа. В 18 р. могли одружуватися (хлопці в 30 р.)

• до 7 р. в сім’ї далі в громадських школах.
• в 14 р. випробування, в 18 р. військова служба.

Словник:  Ефеб – це державна організація в Спарті для підготовки хлопців від 18 до 20 років до військової служби. Коли закінчували її то ставали повноправними громадянами.

Додатково до 2 підгрупи:

Ось чим пояснюється брак харчування: воно було мізерним для того, щоб юнаки звикли до постійного голоду і могли його переносити. Спартанці вважали, що отримавши таке виховання, юнаки будуть краще підготовлені до війни, так як будуть здатні довгий час жити майже без їжі або харчуватися тим, що потрапить під руку.

У спартанців не були розвинуті ні науки, ні мистецтво. В місті не було ні ринку, ні ремісничих майстерень. В Спарті не було театру, кам’яних храмів, статуй.

Виховання жінок вважалося важливою державною справою, бо їхнім обов'яз­ком було народження здорових дітей, майбутніх захисників бать­ківщини. Одружившись, спартанка цілком віддавалася сімейним обов'язкам.

ІІІ підгрупа: читає документ про виховання спартанців
і дає відповіді на питання.

1. На чолі загонів ставили найкмітливішого й найхоробрішого в бійках. Діти в усьому брали з нього приклад, виконували його накази та зносили покарання, все навчання полягало в тому, щоб виховувати в дітях покірливість.

2. Ще суворіше, їх стригли коротко, привчали ходити босоніж і гратися голими. Ходили брудними, не вмивалися.

3. Їх вчили висловлюватися гостро, але дотепно й небагатьма словами. Довго мовчати, давати влучні, глибокі відповіді. Вважалося й що кілька простих слів повинні мати глибокий зміст.

• виховати терпеливого та безстрашного воїна.

Додатково 3 підгрупа:

Вся система виховання в Спарті була спрямована на формування безстрашного холоднокровного воїна.

Такі звичаї міцно згуртували спартанське суспільство, але загальмували його культурний розвиток. За всю історію Спарти вона не подарувала людству жодного видатного митця. Загальне економічне та культурне життя відставало від інших країн.

V. Осмислення, узагальнення і систематизація знань і способів дій.

Вправа: Вставте пропущені слова в тексті.

Спартанці не займалися ні господарством, ні торгівлею, основним їхнім заняттям була ___________. З обігу було вилучено золоту та срібну монету, використовували лише __________ . Заборонялася торгівля _________ товарами. Для того щоб знищити жадобу до багатства Лікург запровадив _________ харчування. У 14 років хлопчики проходили ________ в храмі Артеміди. Виховання старших було ще _________. Дітей привчали висловлюватися _______.

Займи позицію.

Учням пропонується два твердження, вони обирають позицію та аргументують її

1. Спартанське виховання було надто жорстоким та суворим.

2. Спартанське виховання було загартовуючим та формувало потрібні риси для служби у війську і державних органах.

VІ Підведення підсумків уроку.

Підведення підсумків уроку, оцінювання учнів.

Чи виконали завдання уроку.

VІІ. Постановка домашнього завдання та інструктаж щодо його виконання.

Опрацювати параграф 29.

На ст. 126 зверху, є завдання «Працюємо самостійно». Виконайте письмово в зошитах.

Інструкція: Вам необхідно буде прочитати документ «фрагмент розповіді історика Ксенофонта» та написати чим виховання спартанців відрізнялося від виховання інших греків, про яке йдеться в уривку. Зверніть увагу в уривку саме на навчення, одяг та їжу. І доповніть речення.

Відповідь: Спартанців виховували не так, як інших греків. По-перше, їх не навчали в окремих вчителів. По-друге, їх взагалі практично не навчали грамоти, музики. По-третє, вони ходили голими і лише декілька разів на рік одягалися. По-четверте, їм не давали їсти скільки хотів їх шлунок, вони були обмежені в їжі.

І підгрупа

Буденне життя спартанців.

Завдання: Прочитати уривок з твору Плутарха та усно дати відповіді на питання.

«...Щоб остаточно знищити будь-яку нерівність, Лікург насамперед вилучив з обігу всю золоту та срібну монету, наказавши використовувати лише залізну, але й тій за її великого розміру та ваги визначив маленьку вартість, - так збереження суми в десять мін вимагало мати вдома власний склад, а для перевезення - вози. Крім того, він прогнав зі Спарти зайві та непотрібні, на його думку, ремесла. А зрештою, більшість із них і без того зникла б разом із запровадженням нової монети, тому що мистецькі вироби не мали збуту... Не було в Спарті і торгівлі чужоземними товарами, у спартанські пристані не заходив жоден корабель. Щоб іще рішучіше побороти пишність і цілковито знищити жадобу до багатства, Лікург запровадив спільне харчування. Згідно із цим усі громадяни мусили сходитися разом і спільно їсти приписані страви; ніхто не смів у себе вдома їсти, розлігшись на дорогих подушках при багато прибраних столах».

Дайте відповіді на три запитання (поділіть в групі між собою запитання, хто на яке даватиме усно відповідь).

1. Чому із запровадженням нової «монети», за словами Плутарха, у країні зникла злочинність?

2. Для чого в Спарті було запроваджено спільне харчування спартіатів?

3. Як нововведення Лікурга вплинули на побут спартанців?

ІІ підгрупа

Навчання дітей.

Завдання: Прочитати про навчання спартанців та усно дати відповіді на питання.

Велику увагу спартанська влада приділяла вихованню дітей. Життя новонародженої дитини в Спарті залежало від рішення ради старійшин. Батько ніс його на огляд старійшинам. Якщо дитя було кволим і слабким, його кидали в провалля, а якщо здоровий – залишали жити. Хворі діти, вважали спартіати, не потрібні ні батькам, ні державі. До семи років дитину виховували в сім’ї, а потім розпочиналося її навчання в громадських школах. На навчання грамоті відводилось дуже мало часу. Особливу увагу звертали на хоробрість, витривалість і фізичну підготовку. Хлопці повинні були самі добувати собі їжу. Крадіжки дозволялися, але якщо дитину піймали на крадіжці, то били безщадно.

У 14 років хлопчики проходили випробування в храмі Артеміди. Після іспиту (а потрібно було витримати удари різкою без сліз та зойків) хлопець міг продовжувати навчання. У 18 років його зараховували до загонів ефебів, які займалися військовими вправами, іноді пошуками їжі та крадіжками, оскільки ці загони не утримувалися за рахунок общини. Закінчувалося виховання чоловіків у 30 років.

Спартанські дівчата виховувалися вдома. Їх укріпляли і загартовували у бігу, боротьбі, метанні диска і списа. Повноліття в дівчат визначалося 18-річним віком, який давав можливість узяти шлюб.

Дайте відповіді на три запитання (поділіть в групі між собою запитання, хто на яке даватиме усно відповідь).

1. Як змінювалося навчання дітей до 7 років та після?

2. Що відбувалося з хлопчиками в 14 та 18 років?

3. Як відрізнялося виховання дівчат?

ІІІ підгрупа

Виховання спартанців.

Завдання: Прочитати уривок з розповіді Плутарха та усно дати відповіді на питання.

«Лікург позабирав семилітніх дітей, об’єднав їх у загони й виховував їх спільно, привчав до спільних ігор і навчання. На чолі загонів він ставив найкмітливішого й найхоробрішого в бійках. Діти в усьому брали з нього приклад, виконували його накази, зносили покарання, відтак усе навчання полягало в тому, щоб виховувати в дітях покірливість. Читання та письма вони вчилися тільки в межах необхідності. Виховання полягало в тому, щоб навчити безвідмовно коритися, терпляче зносити негаразди й перемагати супротивника.

Виховання старших було ще суворішим, їх стригли коротко, привчали ходити босоніж і грати голими. Коли вони досягали 12 років, хлопці переставали носити хітон, одержуючи раз на рік гіматій, ходили брудними, не вмивалися й не змащували нічим тіло, за винятком декількох днів на рік, коли їм дозволялося користуватися всім цим.

Дітей привчали висловлюватися гостро, але дотепно й небагатьма словами. Лікург вважав, що й кілька простих слів повинні мати глибокий зміст. Примушуючи дітей довго мовчати, він навчав їх давати влучні, глибокодумні відповіді... Сам Лікург, коли в нього хтось став вимагати, щоб він запровадив у державі демократію, відповів: “Запровадь спочатку демократію в себе в домі”».

Дайте відповіді на три запитання (поділіть в групі між собою запитання, хто на яке даватиме усно відповідь).

1. Кого ставили на чолі загонів об’єднаних семилітніх дітей?

2. Як відбувалося виховання старших?

3. Поясність вислів «лаконічна мова».