Конспект уроку + презентація з історії України для учнів 10 класу "Початок Української революції"

Тема: Початок Української революції. Створення Центральної Ради

 

Мета:

• навчальна – охарактеризувати події, які започаткували Українську революцію; пояснити, як було утворено Українську Центральну Раду; визначити особливості складу Центральної ради та її політичної програми; охарактеризувати основні політичні партії, які в цей час вели боротьбу за вплив на населення Наддніпрянщини;
• розвивальна -  удосконалювати  навички аналізу історичних джерел, виділяти головне, робити висновки; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між історичними явищами та подіями, висловлювати власну точку зору;
• виховна – виховувати почуття патріотизму, шанобливе ставлення до громадсько-політичних діячів минулого; формувати активну громадянську позицію.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та формування на їх основі умінь та

навичок.

 

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть: особисто формулювати причини і закономірності

розгортання Української революції, визначати для себе її характер та роль;

висловлювати власне ставлення до поглядів політичних лідерів партій, УЦР;

визначати загальнолюдські, національні та громадянські цінності; опанувати

модель толерантної поведінки; опанувати способи емоційної саморегуляції,

самопідтримки та самоконтролю; набути навичок використання джерел

інформації, раціонального використання ПК для пошуку та опрацювання

інформації.

 

Обладнання: підручник, мультимедійна презентація, проектор, інтерактивна дошка, комп’ютер, роздруковані джерела для роботи в групах, правила роботи в групах, листи оцінювання, картки з індивідуальними завданнями, аркуші паперу А4, маркери.

Епіграфи до уроку:

 

Вчини мене бичем Твоїм,

Ударом, вистрілом, набоєм,

Щоб залишивсь хоч чорний дим

Над неповторною добою.

Тарас Шевченко

 

О, Господи, яка це страшно важка річ – відродження української державності. Якою вона в історичній перспективі буде здаватися легкою, такою, що сама собою розуміється природною, і як важко, з якими надлюдськими зусиллями, розпачам доводиться тягати камені державності у цей будинок.

                                                                                              В.Винниченко

 

 

Хід уроку:

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань, вмінь та уявлень учнів

Виступ учня

Яка краса: відродження країни!

Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів,

Мовчали десь святі під прапором руїни,

І журно дзвін старий по мертвому гудів.

Коли відкільсь взялася міць шалена,

Як буря, все живе схопила, пройняла, -

І ось, - дивись, в руках замаяли знамена,

І гімн побід співа невільна сторона.

                                                 О.Олесь

 

Слово вчителя

Настав 1917 рік. На теренах світу тривала Перша світова війна. Початок року в Росії був ознаменований подією, що визначила подальшу долю не тільки самої Росії, а й України і світу взагалі.

Бесіда

1. Яка подія сталася в Росії в лютому 1917 року?

2. Пригадайте, що таке революція?

3. Які причини її породжують?

4. Якими були причини Російської демократичної революції?

6. Які цілі прагнули реалізувати в ході революції різні політичні сили?

7. Як, на вашу думку, чи мали вплив події в Росії на політичну ситуацію в Україні?

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Представлення теми та очікуваних навчальних результатів

Слово вчителя

Так, ви дійсно маєте рацію. Російська революція відчутно вплинула на політичну ситуацію в Україні. Тому темою нашого уроку є «Початок Української революції. Створення Центральної Ради».

 

Вчитель повідомляє навчальні задачі (план уроку).

1. Вплив Лютневої демократичної революції в Росії на піднесення українського визвольного руху.

2. Початок Української революції. Політичні партії в Україні.

3. Утворення Центральної Ради, її склад і політична програма.

4. М.Грушевський.

 

Постановка вчителем проблемного  питання

Чи можна стверджувати , що події 1917 року в Україні мали характер національно-демократичної революції?  Визначте причини, мету та рушійні сили революції.

 

Вправа «Зерна очікувань»

Учні записують власні очікування від уроку на окремих аркушах паперу , зачитують перед класом і прикріплюють на класну дошку.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Вплив Лютневої демократичної революції в Росії на піднесення українського визвольного руху.

 Розповідь вчителя

У новітню добу своєї історії український народ  увійшов без власної держави й територіальної  цілісності.  Україна  була поділена між двома сусідніми імперіями – Російською та Австро-Угорською.

Новий етап в історії України  розпочався  революційною грозою в її східній, підросійській частині. В лютому 1917 року у Росії  перемогла демократична революція. Самодержавний лад був повалений. Влада в російській державі перешла до Тимчасового уряду – перехідного органу, що був утворений за згодою між представниками Державної думи та есеро-меншовицькими керівниками виконкому Петроградської  ради. Очолив уряд - князь Г.Львов.

Тимчасовий уряд вважав себе правонаступником  царського уряду і прагнув зберегти контроль над усіма територіями імперії, у тому числі і над Україною. Він зобов’язувався  передати свої повноваження Установчим зборам, скликання яких передбачалося у недалекому майбутньому. Ці збори мали визначити форму державного ладу  і прийняти конституцію країни.

За кілька днів звістка про повалення царату поширилась по всій Україні.

Полум’я Української революції не можливо  було загасити.

 

Проблемне питання

Поміркуйте над тим, як вплинуло падіння самодержавства на Переяславський договір 1654 р. (метод «Прес»)

 

2. Початок Української революції. Політичні партії в Україні.

Виступ учня-дослідника

Пролетаріат України добре пам'ятав досвід революції 1905 р. Відразу після повалення самодержавства почалася стихійна організація робітничих, а згодом і солдатських рад. Протягом березня 1917 р. робітничі ради виникли в Харкові, Катеринославі, Кременчуці, Луганську, Полтаві.

Ради як форма політичної організації трудящих були особливістю всеросійської дійсності. Багато рад робітничих і солдатських депутатів було лише в Донбасі та у прифронтовій смузі. У середині 1917 р. в Україні діяли 252 ради, зокрема в Донбасі — 180. Їх засновниками були переважно загальноросійські соціалістичні партії есерів і соціал-демократів.

На початку революції в українських губерніях налічувалося не більше 2 тис. більшовиків, а тому їхній вплив на утворення і діяльність рад був обмеженим. Як і в Центральній Росії, ради за своїм складом були есеро-меншовицькими.

Поглиблення економічної і політичної кризи сприяло підвищенню популярності більшовицьких лозунгів(«Вся влада радам!»)і кількісному зростанню партії більшовиків (на початку травня вона нараховувала понад 10 тис. чоловік).

 

Проблемне питання

Чим викликана поява Рад робітничих і солдатських депутатів?

 

Запитання на встановлення міжпредметних зв’язків:

1. Чи знаєте ви, чим відрізняється мітинг, страйк та демонстрація?

2. Яка стаття Конституції України захищає право на мітинг?

3. Що таке політична партія?

 

Розповідь вчителя

Політичні свободи, можливості, здобуті в результаті перемоги у лютому 1917 р. в ході демократичної революції в Росії, залучення до політичного життя багатомільйонних мас зумовило активізацію діяльності існуючих політичних партій та появу нових партій в Україні.

Лідером українського руху традиційно була інтелігенція. Саме завдяки її зусиллям на початку століття творилося організаційне та ідейно-політичне підґрунтя Української національно-демократичної революції.

Розвиток революційних подій залежав від того, за якою політичною силою підуть мільйони. Усвідомлюючи це, всі політичні сили, політичні партії та організації розгорнули вперту боротьбу за вплив на населення.

 

Робота в групах

Завдання: опрацювати роздатковий матеріал і заповнити таблицю «Політичні партії в Україні».

 

Політична партія	Лідери	Політичні цілі

 

1 група – Українська партія соціалістів-революціонерів.

2 група – Українська соціал-демократична робітнича партія.

3 група – Українська партія соціалістів – федералістів.

4 група – Українські партії самостійницького напрямку.

 

Презентація результатів роботи

 

Проблемне питання

Чому після Лютневої революції в Україні переважали автономістські, а не самостійницькі настрої?

 

3. Утворення Центральної Ради, її склад і політична програма.

Виступ учня-хронографа

4 березня 1917 р. – утворено Українську Центральну Раду (на зборах українських організацій та політичних партій Києва за ініціативою Товариства українських поступовців). ЦР – представницький орган української демократії, який очолив національно-визвольний рух в Україні.

7 березня 1917р. – обрання керівного складу ЦР: голова –Михайло Грушевський.

9 березня 1917р. – ЦР видала відозву «До українського народу»,в якій закликала будувати нове життя в дружній сім’ї вільних народів.

6 – 8 квітня 1917 р. – проведення Українського національного конгресу в Києві.

Склад:

882 депутати, які сформувалися в чотири найбільші за кількістю групи:

• представники рад;

• представники соціалістичних партій;

• представники професійних, просвітніх, економічних і національних організацій;

• представники міст та губерній

Мета діяльності УЦР

• Домагання національно-територіальної автономії для України.

• Перебудова Російської держави на федеративну демократичну республіку.

 

Робота з термінами

Автономія  - самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах , передбачених загальнодержавним законом (Конституцією).

Автономія (від грец. auto —сам і uomo —закон)—право самостійного здійснення державної влади чи управління, надане якійсь частині держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом або конституцією.

Культурно-національна автономія — надання етнічній спільноті, що становить меншість у державі, певної самостійності в питаннях організації освіти, інформаційних форм культурного життя (право створення національних шкіл, бібліотек, театрів тощо), реалізується через такі організаційні форми, як національні культурні центри, громадські ради, асоціації, земляцтва.

Федерація – форма державного устрою, при якій кілька державних утворень, що юридично мають певну політичну самостійність, є однією союзною державою.

 

Робота в групах

Опрацювання історичного документа «Із відозви Української Центральної ради  до українського народу», використовуючи метод критичного мислення «РОФТ»

 

…Народе український! Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям РОСІЇ. Настав час і твоєї волі й пробудження до нового вільного, творчого життя після більш як 200-літнього сну.

Уперше, Український тридцятимільйонний народе, Ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу в дружній сім'ї вільних народів могутньою рукою зачнеш собі сам кращу долю кувати.

...Ми закликаємо спокійно, але рішуче домагатися від нового уряду всіх прав, які Тобі природно належать і які Ти повинен мати, Великий Народе, сам хазяїн на Українській землі ...

Народе Український! Селяни, робітники, солдати, громадяни, духовенство і вся українська інтелігенція! Додержуйтесь спокою, не дозволяйте собі ніяких вчинків, що руйнують лад у житті, але разом, щиро і уперто беріться до роботи: до гуртування в політичні товариства, культурні і економічні спілки, складайте гроші на Український Національний Фонд і вибирайте своїх Українських людей на всі місця...

Організуйтесь!

 

1.

Роль (від кого інформація?)	Отримувач (хто отримує?)	Формат (у якій формі?)	Тема (про що?)

 

2. Яким уявляється майбутнє у відозві Центральної Ради до українського народу?
Чому, на ваш погляд, тут чітко не вказано: автономія чи самостійність?

 

4. М.Грушевський

Виступ учня-журналіста

«М.С. Грушевський – видатний діяч Української держави»

 

У «Заповіті борцям» В.Винниченко писав про «великий самокритичний подвиг М.Грушевського, його тяжку боротьбу за здобуття нашої революції».

У той же час інший відомий діяч Д.Дорошенко зазначав, що «ніхто в даний момент не підходив більше для ролі національного вождя, як Грушевський, ніхто навіть і рівнятися не міг з ним щодо загального призначення авторитету й тої поваги, якою оточувало його все українське громадянство», хоча згодом він же дасть ще одну оцінку Голові Центральної Ради – він «навмисне висував людей бездарних і невиразних, щоби йому легше було їми управляти».

«… український народ, українська мова – все це ввірвалось в мою душу, як якийсь інший, кращий світ», - писав у «Споминах» М.С.Грушевський…. Звістку про створення Центральної Ради Михайло Сергійович зустрів у Москві, де перебував після заслання як небезпечний політично неблагонадійний підданий. Із Києва до нього надходило дедалі більше телеграм, листів з наполегливим проханням повернутися якнайшвидше. 24 березня він виїхав до України. Та в дорозі трапилось нещастя – випадково загорівся вагон, у якому їхав Михайло Сергійович. І хоча ніхто не постраждав, Грушевський втратив усе, що віз із собою, - рукописи, цінні книги, колекцію стародруків, які збирав не один рік. Залізнична аварія призвела до того, що поїзд безнадійно запізнився й запланована урочиста зустріч не відбулася. Глибокої ночі, по мокрому снігу Михайло Грушевський сам один рушив додому, та ще й заблукав у темряві…. Мабуть, у ті хвилини «Скромного від повороту на рідну землю» і пролетіли перед очима сторінки життя….

Народився 1866 р. у родині Сергія Федоровича та Глафіри Захарівни. Ще в гімназичні роки почав свою літературну творчість: одне з перших оповідань, написане українською мовою, тепло було оцінено І.Нечуєм-Левицьким і опубліковане у львівському журналі «Діло». Скоро здобуває ступінь магістра історії. В 1894 році очолив кафедру всесвітньої історії у Львівському університеті. Відтоді і до 1913 р. його громадська, наукова діяльність пов’язана з Галичиною. Саме тут він почав втілювати у життя «свою задушевну загадку – написання суцільної історії України». У 1898 р. виходить перший з 10 томів «Історії України-Русі», однієї з найбільш фундаментальних праць з історії України. Його захоплює також громадська діяльність: очолює історико-філософську секцію Наукового товариства ім.. Шевченка, а з 1897 р. очолює саме товариство; очолює дирекцію «Українсько-руської видавничої спілки», що випустила близько 300 українських книг.

Пригадав і свою вірну супутницю життя – кохану дружину Марію (працювала вчителькою у Львові) та доньку Катерину (згодом вона стане відомою українською фольклористкою, соціологом, невтомним помічником свого батька).

… Усе своє життя, всі сили, всю велич свого розуму Михайло Сергійович віддав служінню своєму народові, боротьбі за його самостійницьке політичне життя.

Йому, як і тисячам інших представників покоління романтиків рубежу століть, довелося зійти на свою Голгофу. Повернувшись на Батьківщину з-за кордону, куди змушений був емігрувати у 1919 р. в умовах страшенного терору проти діячів національного руху, його життя скінчилось трагічно: цькування, заборона видавати свої роботи, переслідування рідних підірвали здоров’я і призвели до трагічного кінця.

Помер М.С.Грушевський 25 листопада 1934 року.

 

Завдання : складення сенкану на основі отриманої інформації.

 

V. Осмислення нових знань та умінь

Тестування та взаємоперевірка результатів

 

1. Позначте варіант, у якому названо характер Української революції:

А) Демократичний                             В) Буржуазний

Б) Національно-демократичний       Г) Буржуазно-демократичний

 

2. Коли цар Микола ІІ зрікся влади:

А) 15(2) березня 1917р.                    В) 8 березня (23 лютого) 1917р.

Б) 15(2) вересня 1917 р.                   Г) 8 березня (23 лютого) 1918р.

 

3. Позначте назву органу влади в Україні , який був створений 4 березня 1917р.:

А) Тимчасовий уряд                        В) Генеральний секретаріат

Б) Центральна Рада                          Г) Військовий генеральний комітет

 

4. Позначте прізвище українського політичного діяча, який став головою УЦР:

А) М.Грушевський                          В) Д.Дорошенко

Б) В.Винниченко                             Г) Д.Антонович   

 

5. Позначте прізвище діяча, який очолив Тимчасовий уряд в 1917р.:

А) Князь Г.Львов                             В) С.Єфремов

Б) М.Грушевський                           Г) С.Петлюра

 

6. Який термін відповідає визначенню: «Союзна держава,яка складається з державних утворень, що мають певну юридичну і політичну самостійність – це …»?

А) Співдружність                             В) Федерація

Б) Автономія                                    Г) Конфедерація   

 

VІ. Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому та творчому рівнях

Вирішення проблемного питання №1 («Акваріум»)

Валерій Солдатенко у своїй праці «Українська революція. Історичний нарис» зазначає, що «за характером Українська революція була національно-демократичною, у своїй стратегічній меті органічно поєднувала завдання національного відродження із необхідністю соціальних зрушень в інтересах широких мас українства. Провідники революції мали на меті забезпечити всі можливості для повнокровного розвитку українського народу, для вільної та ефективної життєдіяльності кожного члена суспільства».

1. Що визначає характер революції?

2. Чому історик вважає Українську революцію національно-демократичною?

3. Які дві групи завдань вона поєднувала?

 

Вирішення проблемного питання №2 («Мозковий штурм»)

1. Причини і передумови революції

2. Привід.

3. Мета.

4. Рушійні сили.

Причини і передумови Української революції

1.     Залежне і пригноблене становище України, великодержавницька політика щодо неї панівних кіл як Росії, так і Австро-Угорщини.

2.     Важке соціальне становище переважної частини населення.

3.     Невирішеність аграрного питання і питання соціального захисту робітництва.

4.     Піднесення українського національного визвольного руху, організаційне та ідеологічне його оформлення.

5.     Порушення стабільності Російської та Австро-Угорської імперій, загострення їхніх внутрішніх проблем унаслідок Першої світової війни.

Привід

Революція в Росії (початок 8 березня (23 лютого) 1917 р.). Повалення монархії. Зречення Миколою ІІ престолу (15 (2) березня 1917 р.).

      Мета

Здобуття автономії як першого кроку до незалежності.

      Рушійні сили

Українська національна інтелігенція, селянство, військові, робітництво.

VІІ. Підсумки уроку

Рефлексія. Вправа «Квіти вражень»

Оцінювання учнів

 

Слово вчителя

Історія – це не лише наука про минуле, вона завжди повернута в майбутнє. Занурившись в атмосферу політичної боротьби під час української революції, ми ясніше бачимо перспективу та завдання, які стоять перед нами сьогодні. Зміцнювати українську державність, жити й працювати в ім’я майбутнього Батьківщини, бути справжнім патріотом – наше завдання сьогодні і повсякчас.

 

VІІІ. Інструктаж з домашнього завдання

1. Опрацювати §13, запитання (стор. 109).

2. Вивчити нові поняття і дати.

3.  Творче завдання

Висловіть судження:

«…для правильного розвитку народів їм треба мати державну незалежність…», писав у листі до доньки Михайло Драгоманов.

• Чи погоджуєтесь ви з такою думкою? Що, на ваш погляд, дає народу незалежність?

«…Часи вишиваних сорочок, свити та горілки минули і ніколи вже не вернуться… Українська інтелігенція стає до боротьби за свій народ, до боротьби кривавої і безпощадної. Вона вірить у сили свої національні, і вона виповнить свій обов’язок …» (М.Міхновський. «Самостійна Україна»).

 -  Чому саме, на вашу думку, українська інтелігенція стала рушійною силою Української революції?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток№1

1 група

 

Найбільш масовою серед партій була Українська партія соціалістів-революціонерів. Її відомі діячі: П.Христюк, М.Шаповал, М.Ковалевський, а також М.Грушевський, що перейшов до есерів від українських лібералів. Головним завданням есери вважали перебудову капіталістичного ладу на соціалістичний; виступали за глибокі аграрні перетворення в інтересах селянства; обстоювали автономію України у складі Російської федеративної демократичної держави. Ось як це було сформульовано у програмі партії: «УПСР у своїй боротьбі… вважає себе складовою частиною армії міжнародного революційного соціалізму … ставить своїм завданням перебудову сучасного капіталістичного на лад соціалістичний…

…розв’язання національного питання можливе, тільки коли буде знищений соціальний гніт… визнає необхідним боротися за право нації на самовизначення… найширшу політичну волю, якою є повна суверенність нації… Що ж до України … буде боротися за те, щоб Україна приступала до федерації з іншими народами як демократична республіка в своїх етнографічних межах… домагатися республікансько-демократичної форми правління без президента…» (Із програми Української партії соціалістів-революціонерів)

 

 

Додаток №2

 

Робота в групах

Опрацювання історичного документа «Із відозви Української Центральної ради  до українського народу», використовуючи метод критичного мислення «РОФТ»

 

…Народе український! Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям РОСІЇ. Настав час і твоєї волі й пробудження до нового вільного, творчого життя після більш як 200-літнього сну.

Уперше, Український тридцятимільйонний народе, Ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу в дружній сім'ї вільних народів могутньою рукою зачнеш собі сам кращу долю кувати.

...Ми закликаємо спокійно, але рішуче домагатися від нового уряду всіх прав, які Тобі природно належать і які Ти повинен мати, Великий Народе, сам хазяїн на Українській землі ...

Народе Український! Селяни, робітники, солдати, громадяни, духовенство і вся українська інтелігенція! Додержуйтесь спокою, не дозволяйте собі ніяких вчинків, що руйнують лад у житті, але разом, щиро і уперто беріться до роботи: до гуртування в політичні товариства, культурні і економічні спілки, складайте гроші на Український Національний Фонд і вибирайте своїх Українських людей на всі місця...

Організуйтесь!

 

1.

Роль (від кого інформація?)	Отримувач (хто отримує?)	Формат (у якій формі?)	Тема (про що?)

 

2. Яким уявляється майбутнє у відозві Центральної Ради до українського народу?
Чому, на ваш погляд, тут чітко не вказано: автономія чи самостійність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №1

2 група

 

Якщо УПСР більше орієнтувалась на селянство, то другою за чисельністю і впливом політичною партією в Україні була Українська соціал-демократична робітнича партія. Її керівники: В.Винниченко, С.Петлюра, М.Порш, Б.Мартос, М.Ткаченко. УСДРП вважала себе виразником інтересів українського робітництва. Партія виступала за демократичний розвиток України із соціалістичною перспективою у складі федеративної Росії. Про такі цілі промовисто говорять документи партії: «… тільки перетворення приватної власності … на соціалістичну може довести до найбільшого добробуту і цілковитого гармонічного розвитку…

…визволення всієї людськості може бути ділом робітничого класу, бо всі інші класи стоять на грунті приватної власності і мають спільну мету зберегти основи капіталістичного громадянства…

…партія стоїть за знищення класового панування і самих класів… за рівні права всіх без різниці статі і походження…

… партія вимагає6 демократичної республіки; автономії України з окремою державною інституцією;…загального виборчого права…» (Із програми Української соціал-демократичної робітничої партії)

 

 

Додаток №2

 

Робота в групах

Опрацювання історичного документа «Із відозви Української Центральної ради  до українського народу», використовуючи метод критичного мислення «РОФТ»

 

…Народе український! Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям РОСІЇ. Настав час і твоєї волі й пробудження до нового вільного, творчого життя після більш як 200-літнього сну.

Уперше, Український тридцятимільйонний народе, Ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу в дружній сім'ї вільних народів могутньою рукою зачнеш собі сам кращу долю кувати.

...Ми закликаємо спокійно, але рішуче домагатися від нового уряду всіх прав, які Тобі природно належать і які Ти повинен мати, Великий Народе, сам хазяїн на Українській землі ...

Народе Український! Селяни, робітники, солдати, громадяни, духовенство і вся українська інтелігенція! Додержуйтесь спокою, не дозволяйте собі ніяких вчинків, що руйнують лад у житті, але разом, щиро і уперто беріться до роботи: до гуртування в політичні товариства, культурні і економічні спілки, складайте гроші на Український Національний Фонд і вибирайте своїх Українських людей на всі місця...

Організуйтесь!

 

1.

Роль (від кого інформація?)	Отримувач (хто отримує?)	Формат (у якій формі?)	Тема (про що?)

 

2. Яким уявляється майбутнє у відозві Центральної Ради до українського народу?
Чому, на ваш погляд, тут чітко не вказано: автономія чи самостійність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №1

3 група

 

Ліберально налаштована частина української інтелігенції була об’єднана у лавах Української партії соціалістів-федералістів. У її складі такі авторитетні діячі українського руху, як С.Єфремов, А.Ніковський, Д.Дорошенко, О.Лотоцький, О.Шульгін. «…Партія соціалістів-федералістів як українська партія на прапорі своєму поставила розкріпачення людини на Україні… УПСФ – партія соціалістична, бо в основу свого світогляду і своєї практичної роботи кладе інтереси трудящих, обороняє їх… поруч кладемо ідеал федералізму в сфері політичний… реформована держава повинна стати федерацією національно-територіальних одиниць….

….партія бореться проти всякої експлуатації… новий лад повинен забезпечувати загальновідомі людські права…» (Із програми Української партії соціалістів-федералістів)

 

 

Додаток №2

Робота в групах

Опрацювання історичного документа «Із відозви Української Центральної ради  до українського народу», використовуючи метод критичного мислення «РОФТ»

 

…Народе український! Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям РОСІЇ. Настав час і твоєї волі й пробудження до нового вільного, творчого життя після більш як 200-літнього сну.

Уперше, Український тридцятимільйонний народе, Ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу в дружній сім'ї вільних народів могутньою рукою зачнеш собі сам кращу долю кувати.

...Ми закликаємо спокійно, але рішуче домагатися від нового уряду всіх прав, які Тобі природно належать і які Ти повинен мати, Великий Народе, сам хазяїн на Українській землі ...

Народе Український! Селяни, робітники, солдати, громадяни, духовенство і вся українська інтелігенція! Додержуйтесь спокою, не дозволяйте собі ніяких вчинків, що руйнують лад у житті, але разом, щиро і уперто беріться до роботи: до гуртування в політичні товариства, культурні і економічні спілки, складайте гроші на Український Національний Фонд і вибирайте своїх Українських людей на всі місця...

Організуйтесь!

 

1.

Роль (від кого інформація?)	Отримувач (хто отримує?)	Формат (у якій формі?)	Тема (про що?)

 

2. Яким уявляється майбутнє у відозві Центральної Ради до українського народу?
Чому, на ваш погляд, тут чітко не вказано: автономія чи самостійність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №1

4 група

 

Потенційними противниками названих партій виступали організації самостійницького напрямку: Українська народна партія (лідерами були О. та А.Макаренки, І.Липа, О.Андрієвський), Українська партія самостійників-соціалістів (М.Міхновський, І.Луценко, О.Степаненко), які проголошували такі цілі: « …УПСС визнає соціалістичний ідеал як єдиний, що може задовольнити український та інші народи… фабрики і заводи мусять належати українцям-робітникам, а земля – українцям-хліборобам… Необорна спільна сила нашого українського люду забере до своїх рук політичну владу в Україні, знищить визиск, насилля, панування, нерівність і утворить непідлежну Україну – Республіку вільних людей, вільної праці…» (Із програми Української партії соціалістів-самостійників)

 

 

Додаток №2

Робота в групах

Опрацювання історичного документа «Із відозви Української Центральної ради  до українського народу», використовуючи метод критичного мислення «РОФТ»

 

…Народе український! Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям РОСІЇ. Настав час і твоєї волі й пробудження до нового вільного, творчого життя після більш як 200-літнього сну.

Уперше, Український тридцятимільйонний народе, Ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу в дружній сім'ї вільних народів могутньою рукою зачнеш собі сам кращу долю кувати.

...Ми закликаємо спокійно, але рішуче домагатися від нового уряду всіх прав, які Тобі природно належать і які Ти повинен мати, Великий Народе, сам хазяїн на Українській землі ...

Народе Український! Селяни, робітники, солдати, громадяни, духовенство і вся українська інтелігенція! Додержуйтесь спокою, не дозволяйте собі ніяких вчинків, що руйнують лад у житті, але разом, щиро і уперто беріться до роботи: до гуртування в політичні товариства, культурні і економічні спілки, складайте гроші на Український Національний Фонд і вибирайте своїх Українських людей на всі місця...

Організуйтесь!

 

1.

Роль (від кого інформація?)	Отримувач (хто отримує?)	Формат (у якій формі?)	Тема (про що?)

 

2. Яким уявляється майбутнє у відозві Центральної Ради до українського народу?
Чому, на ваш погляд, тут чітко не вказано: автономія чи самостійність