Конспект уроку "Речення, його граматична основа: підмет і присудок"

Відомості з синтаксису й пунктуації.                Урок 3

Речення, його граматична основа: підмет і присудок.

Хід уроку

І Організаційний момент

II.Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.

Добрий день, діти!

Сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок.

В країну прекрасну, країну чудову,

Що нас так чекає й збагачує мову!

Сьогодні ми з вами знову подорожуватимемо країною Синтаксису.

 - Перш ніж продовжити подорож, давайте пригадаємо попередній урок і проведемо «Інтерв'ю» (Діти, передаючи умовний мікрофон,  проводять опитування з теми «Словосполучення»).

Молодці! Ви добре впорались з домашнім завданням, і ми можемо

подорожувати країною Речення, але нас чекає ряд випробувань.

 - Давайте відкриємо зошити і запишемо тему уроку.

III.Опрацювання нового матеріалу

( На дошці в хаотичному порядку прикріплені речення(Настала осінь

золота. Вулицею біг веселий хлопчик.), словосполучення( Золота осінь.

Веселий хлопчик.),слова (Осінь. Хлопчик.)).
Діти, давайте з вами подивимось на дошку. На ній були прикріплені зразки слів, словосполучень, речень, але якийсь жартівник все переплутав, давайте виправимо помилки.

-  Скажіть,  чим речення відрізняється від словосполучення?

( Відповіді)

Чи правильна ваша думка перевіримо. А допоможе нам у цьому наш - порадник - книга.

 Опрацювання теоретичного матеріалу.

Речення — це слово чи група слів, що передають повідомлення, запитання або пораду, прохання, наказ.

Наприклад:

Під ноги впав каштанчик кароокий. (Л. Гнатюк). Чому це так жваво струмочок співає? (Г. Бойко). Будь природі другом. Будь природі сином.

(А. Камінчук).

Речення може складатися з одного слова або сполучення слів, які поєднуються між собою за змістом та граматично (за допомогою закінчень і службових слів).

  « Лінгвістичний феєрверк».

У вас на партах лежить текст. Використовуючи уже набуті знання, поділіть його на речення. Доберіть заголовок , спишіть, правильно ставлячи розділові знаки.

 Мамин кавун лежав на лаві Костик намагався не дивитися на нього, але час від часу немов хтось голову повертав до кавуна а як половинку з'їсти - подумав та від цієї думки Костикові стало соромно йому пригадалось невесела дідова усмішка невесела вона була того, що він не почастував дідуся - не дав йому жодної скибочки від сорому Костикові захотілося піти з хати він вийшов у садок і сів під шовковицею

( В. Сухомлинський).

 Вправа-гра  « Плутанка».

Поставте подані слова у такій формі, щоб із них можна було скласти речення. Утворені речення запишіть.

1. Річка, над, журитись, верби, тихо.

 2. Летіти, вирій, у, гуси, далекий.

3. Журавлі, прохолодний, ранок, поля, над, пролітали.

4. Чистий, бачити, серед, джерело, немало, скелі, я.

Робота з підручником. Виконання вправи 414 с. 180

Як пов'язані між собою слова в реченні? Поясніть.

Народознавча хвилинка

Сьогодні мова піде про калину.

Майже в усіх народів є улюблені рослини - символи. У канадців - клен, у росіян - берізка, а в нас - верба й калина.

У калині, кажуть, живе материнська любов і мудрість.

Ось послухай легенду про калину.

Давно це було. Напали на одне село турки й татари. А в селі якраз було весілля. Щоб не потрапити в полон, кинулися дівчата тікати від ординців. На шляху було болото - всі там і залишилися. А незабаром на тому місці, де потонули українські дівчата, виріс калиновий гай. Тому-то калина символ дівочої вроди.

А ще нашу образну, милозвучну українську мову називають калиновою, солов’їною.

- Давайте пригадаємо прислів'я і приказки про калину /відповіді дітей/

Я думаю, що ви трішки відпочили , а тому час знову попрацювати.

Опрацювання теоретичного матеріалу.  Підручник с. 181

Усі слова в реченні пов'язані граматично. Речення має граматичну основу.

Граматична основа речення — це головні члени речення. Граматична основа має найважливіше значення для вираження думки.

Головні члени речення — підмет і присудок.

Підмет — це головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання: хто? що?.

Присудок — це головний член речен­ня, який означає, що говориться про підмет, і відповідає на питання: що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке?.

Підмет підкреслюють однією лінією (__), присудок — двома (==).

Наприклад:

Уперта праця все переможе. (Народна творчість). У роботі час швидко минає. (Народна творчість).

 Творчо-пошукове завдання.

Прочитайте речення, визначте в кожному граматичну основу.

1. Кожна травичка на своєму корені росте. 2. Вдома і стіни гріють. 3. Кожен край має свій звичай. 4. Без діла псується сила.

Народна творчість

 Гра «Знайди слово».

   Перепишіть прислів'я, вставте вибраний із довідки підмет або присудок.

1. Хату ... держать. 2. Праця чоловіка ... . 3. З однієї печі неоднакові.... 4. У вмілого руки .... 5. У доброго хазяїна й ... не пропаде. 6. Кожна ... своє болото хвалить.

Довідка: Годує. Калачі. Руки. Не болять. Жаба. Соломинка.

IV. Підсумок уроку.

Чи засвоїли ви матеріал, перевіримо за допомогою сигнальних карточок. Слухайте уважно запитання.

1.Речення є засобом:

А. Вираження почуттів;

Б. Називання предмета, його ознак;

В. Вираження думки.

2. Граматична основа речення - це:

А. Головне слово;

Б. Підмет і присудок;

В. Присудок

З .Підмет називає :

А. Предмет чи особу;

Б. Ознаку предмета;

В. Дію, що виконує особа.

4. Підмет найчастіше виражається:

А. Іменником;

Б. Прикметником;

В. Дієсловом.

5. Присудок відповідає на питання:

А. Який? Звідки?;

Б.Чому?

В. Що робив? Що робить ?.

І на закінчення уроку мені б хотілося почути ваше враження від сьогоднішнього заняття.

( Метод « Рефлексія », діти по черзі відповідають.

       На сьогоднішньому уроці я:

           -   дізнався…

-    зрозумів…

-    я не знав, а тепер знаю…

-    мені найбільше сподобалось…

-    я змінився (і т.д.))

V.Оцінювання

( за результатами картки( див. додаток), коментування)

VІ.Домашнє завдання

Підготуватися до « Інтерв’ю» з теми « Речення, його граматична основа».

Перепишіть речення, підкресліть підмети і присудки.

1.Тече вода з-під явора яром на долину. Пишається над водою червона калина. (Г. Шевченко). 2. А ми тую червону калину підіймемо. А ми нашу славну Україну розвеселимо!(С. Чарнецький). 3. Для українця калина наймиліша. Вона — гордість українського садка. (В. Супруненко).

 Визначте, якою частиною мови виражений кожен головний член речення.