Конспект уроку родинної педагогіки "О пісне, яка ти прекрасна"

Конспект уроку родинної педагогіки

 «О пісне, яка ти прекрасна!»

(слайд 1)

Звучить мелодія Дзідзьо «Вихідний» (слайд 2)

Виходить хлопчик і співає, зупиняється біля дошки оголошень.

Саша:  О! В школі сьогодні заняття вокального гуртка!

Тема: «Пісня - неоціненний скарб українського народу»

• Народна пісня? Це нецікаво. От, якби про Дзідзя, це прикольно. А так, не в тему.

З’являється гостя.

Дівчинка: Привіт.

Хлопчик: О, привіт. А ти хто така? В нашій школі я тебе не зустрічав. І одягнена так цікаво.

Дівчинка: Я – твоя ровесниця. Тільки я з музичної країни. Мене на зустріч до тебе прислала її величність Пісня, коли почула, як ти відгукуєшся про неї.

Хлопчик: От, чудеса. Не може такого бути.

Дівчинка: Може. А скажи, Сашко: «Твої батьки знають народні пісні? І взагалі, які їх улюблені?

Хлопчик: Так, по – ходу, в мами ось ця - «народна»:

 - «Зорі прозорі вгорі,

Вам спиться, чи не спиться?

Вила на місяць новий

Молода вовчиця».

А в тата - « Я не здамся без бою».

Дівчинка: А, яку колискову співала тобі мама?

Хлопчик: Вже не пам’ятаю.

Дівчинка: Як сумно. Тому я хочу запросити тебе на наш цікавий урок, на якому ти зможеш удосконалити свої знання про українську пісню. Ти згоден?

Хлопчик: Так. А це не займе багато часу, бо мені ще до репетитора!!!

Дівчинка: Жодні заняття з репетитором не зможуть зачепити струни твого серця так, як це може зробити наша українська пісня! Скоріш вирушаємо. (слайд 3)

Звучить пісня у виконанні Ніни Матвієнко «Ой, роде наш красний»

Легенда про пісню:

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи обрали елегантність і красу, угорці - любов до господарювання, німці - дисципліну і порядок, поляки - здатність до торгівлі, італійські діти одержали хист до музики.

Обдарувавши усіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчинку. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок із червоної калини.

- Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.

- Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди і волі.                             

- Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я усі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?

Дівчина хотіла вже йти, та  Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.    

-   Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це - пісня.

Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ(продовження пісні «Ой, роде наш красний»).

Моя молитва(слайд 4)

Моя молитва нехай лине

До Тебе, наче фіміам,

І серце лине безупинно

В чудовий Твій небесний храм.

Приспів:

Боже, я молюсь за Україну,

Боже, молю Тебе за людей.

Ти їх прости, Ти їх спаси

І милість Свою нам яви.

Боже, я знаю, що Ти будеш з нами

В храмі Твоєму під небесами.

Радість і мир Ти дарував,

Життя за людей віддав,

В Книгу Життя нас записав!

В Своєму Слові Живому

Ти для життя веління дав,

Щоб люди всі молились Тому,

Хто на хресті за них вмирав.

--------------------------------

Ведучий– Україна – співучий край. На світі більше немає землі, де пісні лилися б так широко і вільно, де так просторо було б голосу і музиці.

Ведуча – Українська пісня! Хто не був зачарований нею. Хто не згадує її, як своє чисте прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і хоробрим. Який митець не був натхненний її багатими мелодіями, безмежною широтою, красою барв.

Ведучий– Найкращий початок музичного виховання – це спів. Його основи повинна закласти мати (слайд 6). Для виконання колискової «Спи моя донечко, спи моє сонечко» запрошується п. Людмила, мама Таїсії.

Ведуча – Дні дитинства наче плин води,

                Проліта дитинство, та у спадок

                Зостається пісня повна згадок,

                Пам'ять зостається назавжди.

Ведучий– Вклоняємося низько найголовнішій пісні на землі, і вам наші матері!

Ведуча – Завжди будемо вдячні вам за тепло і ніжність ваших рук!

Ведучий– Прийміть сьогодні в дарунок від нас цю колискову. (слайд 7)

(колискову для мами виконують Устина та Божена)

 «Колискова для мами»

Сонечко скотилось на зелені віти

Матінка втомилась і лягла спочить

Встану я тихенько, щоб не розбудити

Щоб заради неньки все переробить

Тихо-тихо, спить матуся, баю-бай

Я на неї задивлюся, баю-бай

я до неї прихилюся, я за неї помолюся

Спи, моя матусю

Зорі в небі синім засвітились рясно

Соловей співає пісню у гаю

Буде у хатинці гарно, як у казці

Я своїй матуся все перероблю.

Ведуча – Колискова – це пісня материнської душі і любові, ласки і неповторної ніжності. З колискової починається потяг людини до добра. Із неї народжувалися всі інші пісенні жанри.

Ведучий– Пісня… Це душа народу, це безмежне поле, засіяне зерном історії та заквітчане людськими надіями, це любов до Вітчизни і ненависть до її ворогів. Пісня єднала рід, зв'язувала покоління, давала людині опору в усвідомленні того, якого ти роду-племені. (слайд 8)

Ведуча – Багато віків вірними оборонцями Батьківщини були козаки. Героїчну історію козацтва народ оспівав у своїх піснях. І через віки ми чуємо славну історію минулого.

(хлопці виконують пісню «Ой на горі тай женці жнуть»)

Ой на горі та женці жнуть,

А попід горою,

Яром-долиною

Козаки йдуть.

Гей, долиною,

Гей, широкою,

Козаки йдуть.

Попереду Дорошенко

Веде своє військо,

Військо запорізьке,

Хорошенько.

Гей, долиною,

Гей, широкою,

Хорошенько.

А позаду Сагайдачний,

Що проміняв жінку

На тютюн та люльку,

Необачний.

Гей, долиною,

Гей, широкою,

Необачний.

Ведучий– А яких тільки пісень не співали козаки з дівчатами?

(батьки виконують пісню «Розпрягайте хлопці коней»)

Розпрягайте хлопці коней

Розпрягайте, хлопці, коні

Та лягайте спочивать

А я пійду в сад зелений

В сад криниченьку копать

Копав, копав криниченьку

У вишневому саду

Чи не вийде дівчинонько

Рано-вранці по воду

Вийшла, вийшла дівчинонька

В сад вишневий воду брать

А за нею козаченько

Веде коня напувать

Просив, просив відеречко

Вона йому не дала

Дарив, дарив з руки перстень

Вона його не взяла

Знаю, знаю, дівчинонько

Чим я тебе розгнівив

Що я вчора ізвечора

Із другою говорив

Вона ростом невеличка

Ще й літами молода

Руса коса до пояса

В косі стрічка голуба

Ведуча – Ми щасливі, що народились серед такого народу, з такою багатою душею. Жодна країна не має такого скарбу, як ми. В Юнеско зібрана фонотека народних пісень. В її фонді 30 тис. записів українських народних пісень.

Ведучий – Серед них велике місце займають календарно – обрядові. В народі кажуть, що у піснях можна побачити всі пори року. Пісня – це народний календар. (слайд 9)

Ведуча – Ще зовсім нещодавно з таким душевним трепетом і радістю ми колядували і щедрували. А наша щедрівка «Щедрик», яку зберіг для нас український композитор Микола Леонтович, облетіла цілий світ.

Весна: Як тільки починали танути сніги, дівчата, парубки виходили на пагорби за село і закликали весну, співали гаївки, веснянки.

Ведучий – Весна так надихає, що наша Таїсія не витримала і написала свою власну пісню, яку сьогодні хоче нам подарувати.

(до виконання пісні запрошується Таїсія)(слайд 10)

Літо: А потім на землю сходило літо. (слайд 11) На Трійцю люди прикрашали оселю квітами, запашними травами. Згадаємо свято Івана Купала. Скільки ігор, пісень, хороводів… Кажуть, що на Івана Купала саме сонце купається і співає купальських пісень.

Ведучий – Коли людина співає, то співає її душа. А якщо не має пісні на вустах тоді на них сідає туга, жаль та страх.

Ведуча – Однією з визначальних рис українського народу є почуття гумору. Яке б не було складне життя люди завжди знайдуть привід пожартувати. Наш народ створив безліч жартівливих пісень. Вони допомагають долати життєві труднощі.

Ведучий – А ще в народі  кажуть: «Жартівлива пісенька - веселощів невістонька». Тому пропонуємо вам не менш веселий танець, під одну жартівливу пісеньку!

(виконання танцю)

Осінь: А коли приходила осінь, надходило хліборобське свято – жнива - обжинки. В цей час співали зажинкових, жниварських пісень, в яких величали женців,  прославляли щедру рідну землю, її дари, працю простих людей. А починаючи від Покрови вже дозволялось справляти весілля. (слайд 12)

Ведуча – Наші люди від малого до старого знають безліч весільних пісень. Багато з них починаються вигуком «Ой!». А давайте перевіримо, хто, діти чи їхні батьки, зможуть заспівати більше пісень, яких нам неодноразово доводилося чути під час весільної церемонії?

(виконання пісень)

Ведуча: Українські люди дуже працьовиті. А ще вони люблять співати. Коли їм сумно звучали сумні мелодії, а коли працювали - веселі. Вечорами з нитками на полотно лягали ліричні, пісенні мелодії.

Ведучий – до виконання пісні «Мамина коса» запрошується Христина зі своєю бабусею Ганною.

Мамина коса

Ой, чого та калина віти похилила –

Чи багато цвіту, чи тяжка роса?..

Ой, чого так рано мама посивіла?

А була у неї золота коса.

Мамині дороги, мамині тривоги

Простелила доля у незнану даль.

За ворота вийде, стане край дороги,

В коси заплітає сивини печаль.

Стеляться тумани долами-лугами,

Стеляться тумани на глибокі сни...

Гей, дорого дальня, поверни до мами

Буде в її косах менше сивини.

Ведучий – Таня, ти знаєш, що через сьогоднішнє свято, я пропустив своє тренування!

Ведуча – І що ти хочеш цим сказати?

Ведучий – Розумієш, я не можу так довго стояти на одному місці!!!

Ведуча – А, ти про це! Давай тоді пограємо у гру!

Ведучий – У хокей?

Ведуча – Та ні. Гра називається «Хто швидше?».

Ведучий – Давай!

Ведуча – Правила прості: хто знає відповідь на запитання, той піднімає руку. Хто швидше, той зможе дати відповідь.

Ведучий – Пісня – одне з найбільших мистецьких надбань українського народу. Нашу пісню легко впізнати вже за першими акордами. Надзвичайні мелодійність, гармонія, поетичність, чуйність, життєлюбність є невід’ємними рисами української пісні.

Ведуча – Саме такою, загальною улюбленицею, по – справжньому народною піснею, стала написана Володимиром Івасюком пісня «Червона рута». Її  люблять, знають, співають у цілому світі, а сьогодні її виконують для нас наші батьки.

Інтерв’ю

Учень1:      Краю мій рідний, щире твоє слово,

Небо твоє ніжне голубе.

Рідна Україно, земле колискова,

Обіймаю піснею тебе.

Учень2:     Краю мій чарівний, золото вербове,

Стежко моя, роси голубі.

Мати – Україно, земле калинова,

Уклоняюсь піснею тобі!

Учень3:      Народна пісня  найдорожча, мила

Вона в душі щоденно  й увісні.

Над цілим світом розпускає крила,

Там де людина, там її пісні.

Учень4:       Співуча моя Україно!

Хай буде щасливим твій шлях.

Хай пісня твоя солов’їна

Лунає, як нині в віках.

(виконання пісні І.Білик «Хай живе надія»)

Мріє росточок явором стати,

Пташка маленька – в небі літати.

Вірить у диво кожна людина,

Вірить матуся в доньку і в сина.

Приспів:

Хай живе, хай живе надія,

Хай земля, хай земля радіє,

Хай печаль серце оминає

І добро всіх людей єднає.

Ночі вишневі, в зоряній тиші

Вітер блакитно жито колише.

Ми збережемо нашу єдину,

Рідну вкраїну, славну родину.

Приспів

Ведучий -  Кажуть, що пісня – душа народу. Це дійсно так. То ж любіть українську пісню, бережіть її. Хай звучить вона у всіх краях і не змовкає ніколи.

Ведуча – А наш  урок, на жаль, закінчується. Ми вдячні всім хто не пошкодував часу зануритися у її велич – пісню!

Ведучий – Дякуємо за увагу.

Ведуча – До нових зустрічей.