28 серпня о 18:00Вебінар: Методи і прийоми корекційної педагогіки, які можна використати на будь-якому уроці

Конспект уроку розвиток зв'язного мовлення "Усний переказ тексту наукового стилю".

Про матеріал

Конспект уроку розвиток зв'язного мовлення Урок науково-лінгвістичного дослідження(Лабораторна робота для учнів 5-го класу з української мови). Тема: Усний переказ тексту наукового стилю.

Перегляд файлу

Урок науково-лінгвістичного дослідження

(Лабораторна робота для учнів 5-го класу                                з української мови)

Все життя людське і є один великий

 та об’єктивний експеримент (І. Герасимов).

Мова – це великий дар природи,

 розвинутий i вдосконалений за тисячолiття з того часу,

 як людина стала людиною (Кiндрат Крапива)

 

http://www.1001tort.ru/published/publicdata/ANIMATORSHOPSCRIPT/attachments/SC/products_pictures/%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BD_enl.jpg http://www.graycell.ru/picture/big/minon.jpg http://oboi.kards.qip.ru/images/wallpaper/18/09/198936_prev_425.jpg

Тема: Усний переказ тексту наукового стилю.

Мета. Підготувати учнів до подальшої роботи наукового, пошукового, дослідницького характеру; заохотити до читання, вивчення, переказу текстів наукового стилю; розширити кругозір знань із різних галузей науки; розвинути вміння учнів логічно, аналітично та повноцінно максимально точно переказувати почуту, прочитану інформацію.

Обладнання. Тексти наукового стилю, тлумачний словник, словник  термінів та іншомовних слів української мови, таблиця розрізнення стилів мовлення, наочні матеріали учням із текстами наукового стилю різних сфер використання. – це тавтологія

ХІД УРОКУ

  1. Ознайомлення п’ятикласників із темою, метою й завданнями уроку. І де ж воно?
  2. Організаційний момент.

Клас розподіляється на три групи, де перша група є дослідниками текстів власне наукових, друга – дослідники текстів науково-популярних, третя група є дослідниками науково-навчальних текстів. Про розподілення на групи вчитель попереджає заздалегідь, але про назви груп говорить пізніше.

Слово вчителя: А зараз, мої любі друзі, ми з вами пригадаємо героїв мультфільмів, які займалися науковою діяльністю. Ви коли-небудь звертали увагу на їх мову, одяг, спосіб життя, їх плани на майбутнє, якими приладами вони користувалися під час дослідження? (слайд 1)

Отже, наше з вами завдання з`ясувати, що таке власне наука, хто такий дослідник-науковець, чим він займається і яка його мова та спробувати переказати докладно текст наукового стилю. На ваших партах знаходяться тексти різного змісту з різних галузей науки. Для кожної групи ми з`ясуємо роль таких текстів для людини, значення незрозумілих та малозрозумілих слів, та спробуємо переказати один запропонований мною текст для всього класу.

  1. Пояснення нового матеріалу. І де воно???????
  2. Розвиток пізнавальної активності учнів у процесі виконання практичних завдань.

Слово вчителя. Щоб з`ясувати, що ж таке науковий стиль, ми повинні дати перше визначення терміну наука, науковець, науковий стиль (слайд 2):

Нау́касфера пізнавальної діяльності людини, одержання та вироблення і систематизацію знань для науково-практичної діяльності та життя людини. Знання є продукт наукової діяльності у вигляді теорій, як підтверджених гіпотез, формалізації законів природи чи суспільства і взагалі нових знань про людину та навколишній світ. Основою науки є збір, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують природні або суспільні явища, які досліджуються, та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.

Науко́вець — знавець щонайменше однієї галузі науки, котрий у своїх дослідженнях застосовує лише наукові методи. Фізична особа, яка має вищу освіту та проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження і отримує наукові та/або науково-технічні результати.

Науковий стиль мовлення використовується в наукових працях, для викладення результатів наукової та дослідницької діяльності. Метою наукового стилю є повідомлення, пояснення, тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів. Найпоширеніша форма наукового стилю — монолог.При складенні текстів наукового стилю завжди присутній попередній відбір мовних одиниць, стилістичних засобів.

Науковий стиль властивий таким жанрам: монографія, наукова стаття, дисертація, анотація, рецензія, підручник, лекція.

Науковий стиль використовує певний набір мовно-стилістичних засобів: спеціальні слова (терміни), складні синтаксичні конструкції (у яких має місце суворо впорядкований зв'язок, наприклад, за рахунок вставних конструкцій); речення, ускладнені узагальнюючими родовими найменуваннями.

Слова вживаються переважно в прямих значеннях. Експресивно-емоційне забарвлення лексики використовується надзвичайно рідко.

У текстах наукового стилю часто вживаними є цитати, посилання на першоджерела.

Сфера використання наукового стилю — наукова діяльність, науково-технічний поступ, освіта.

Основне призначеннявикладати наслідки досліджень про людину, суспільство, явища природи, обґрунтовувати гіпотези, доводити істинність теорій, класифікувати й систематизувати знання, роз'яснювати явища, активізуючи інтелект читача для їх усвідомлення.

Основні ознаки:

  • ясність (зрозумілість) і предметність тлумачень,
  • логічна послідовність і довідність викладу,
  • узагальненість понять і явищ,
  • об'єктивний аналіз,
  • точність і лаконічність висловлювань,
  • аргументація й переконливість тверджень,
  • однозначне пояснення причинно-наслідкових відношень, докладні висновки.

Основні мовні засоби спрямовані на інформування, пізнання, вплив і окреслені:

  • значною кількістю наукової термінології,
  • наявністю схем, таблиць, графіків, діаграм, мап, систем математичних, фізичних, хімічних та інших знаків і позначок, оперуванням абстрактними, переважно іншомовними словами,
  • уживанням суто наукової фразеології, стійких термінологічних словосполук, залучуванням цитат і посилань на першоджерела, здебільшого відсутністю авторської індивідуальної манери й емоційно-експресивної лексики,
  • наявністю виразної композиційної структури тексту (послідовний поділ на розділи, частини, пункти, підпункти, параграфи, абзаци із застосуванням цифрової або літерної нумерації), наявністю дієслівних форм, зазвичай безособових, узагальнених чи неозначених, як правило, теперішнього часу, що констатують певні явища й факти; значну роль відіграють дієприслівникові й дієприкметникові звороти, які додатково окреслюють дії, предмети та явища, специфічною монологічністю текстів, переважанням різнотипних складних речень, стандартних виразів (кліше).

Серед підстилів наукового стилю виділяють наступні:

  • власне науковий. Основне призначення власне наукового підстилю — об'єктивувати наукові відомості й кінцеві результати аналітико-синтетичного перероблення даних. Цей підстиль збагачений інтернаціональними загальнонауковими термінами. У межах власне наукового підстилю виділяють науково-інформативний різновид з жанрами(реферат, анотація, резюме, огляд) та науково-довідковий (довідники,словники, каталоги).
  • науково-популярний. Характерний використанням елементів художнього та публіцистичного мовлення (епітети, порівняння, метафори), з метою зацікавлення читача.
  • науково-навчальний. Його головною рисою є доступність викладу інформації, спрощеність системи доведень, програмність викладу матеріалу, спрямованою на активізацію мислення учня, послідовність уведенням термінологічної лексики. (слайд 3)

V.  Вироблення навичок. Робота з текстом.

Слово вчителя. На ваших партах знаходяться тексти різного змісту та жанру, але всі вони є текстами наукового стилю. Будь ласка, прочитайте їх уважно та спробуйте якомога ближче до тексту переказати зміст.

Пам’ятайте: щоб краще запам’ятати текст, необхідно тричі його прочитати: перший раз мовчки (для ознайомлення з типом, стилем мовлення та темою тексту; другий раз – для визначення загального враження; третій раз – для запам’ятовування основних тез); виписати незрозумілі слова, визначити їх значення та скласти короткий план свого переказу. (слайд 4)

Учні запам’ятовують, конспектують у робочих зошитах новий матеріал, з'ясовують незрозумілу інформацію, користуються разом з учителем словниками.

Завдання 1. Докладно переказати текст, який знаходиться на парті наукового стилю, скориставшись презентаційним матеріалом й самостійно складеним планом.

Учні ведуть спроби переказати тексти, що знаходяться у них на партах добровільно. Вчитель оцінює спроби учнів виставленням балів. Надалі вчитель пропонує єдиний текст для переказу на оцінку наведений нижче.

Після першого прочитання клас обговорює основи тексту, виявляє незрозумілі та малозрозумілі слова. Після другого прочитання клас пише план до переказу разом з вчителем. На третє прочитання учні намагаються якомога краще запам’ятати текст, пишуть слова, словосполучення, тези. Вчитель читає повільно і дає час учням записати потрібне.

  1. Власне докладний переказ тексту.

Завдання 2. Скориставшись складеним планом, виписками з тексту, докладно переказати зміст тексту наукового стилю.(слайд 5-6)

КУЛЬТУРА МОВИ

Мову вважаємо засобом інтелектуального й естетичного освоєння світу. Через мову пізнаємо особистість, виявляються її інтереси, захоплення, суспільні та естетичні ідеали, прагнення, основні цілі в побуті та професійній діяльності. Кожна освічена людина має прагнути до оволодіння культурою мовлення і в спілкуванні з іншими демонструвати уміння користуватися мовою. Так, мовлення педагога є показником його професійної культури, засобом самовираження і самоутвердження. На сьогодні ми вже маємо створену ідеальну модель мовлення :

 1) мовлення правильне, що відповідає нормам сучасної літературної мови, точне, зрозуміле, змістовне;

2) мовлення, яке не допускає використання жар- гонізмів, вульгаризмів; 3) мовлення багате, лексично різноманітне, що відповідає цілям та умовам спілкування.

 Відтак, культура мовлення – вміння правильно, з дотриманням літературних норм говорити і писати, добирати мовні засоби відповідно до мети, сфери й обставин спілкування; грамотно, точно і виразно передавати засобами мови свої думки. Сьогодні мовленнєва культура здебільшого залежить від зорієнтованості на основні риси бездоганного, зразкового мовлення. Володінню мовленням як засобом професійної діяльності потрібно вчитися. Доречно у цьому сенсі згадати видатного педагога А. Макаренка, який відчувши безпорадність у спілкуванні, почав наполегливо працювати, удосконалюючи свій голос, дикцію, дихання: «Я став справжнім майстром тільки тоді, коли навчився говорити «Іди сюди» з 15-20 відтінками, коли навчився давати 20 нюансів на обличчі, в постаті і в голосі. І тоді я не боявся, що хтось до мене не підійде або не почує того, що треба». Видатний учений вважав, що людина повинна так говорити, щоб слухачі відчули в її словах волю, культуру, особистість . Даний досвід залишається актуальним і сьогодні. Скажімо, С. Єрмоленко з-поміж ознак високої культури мови виокремлює точність, ясність, виразність, стилістичну вправність та майстерність у доборі структурних варіантів висловлювання, використанні лексичних та граматичних синонімів; з іншого боку ознаками низької культури мови є порушення правил слововживання, граматики, вимови та наголошення, написання; мовні стереотипи, недбалість у висловленні. Це своєю чергою свідчить про бідність думки, низький рівень мовленнєвої та професійної культури «Висока культура мовлення – це, по-перше, постійна інтенсивна робота думки, спрямованої на те, щоб висловитися якнайчіткіше, якнайправильніше. По-друге, це часто відмова від улюблених висловів, якщо вони недоречні; це забуття власного «я», власних амбіцій заради Рідного Слова цілої нації» – так щиро і палко писала про цю проблему відома вчена Роксолана Зорівчак. 2008 р. вийшла її книга «Боліти болем слова нашого…Поради мовознавця», яка є безцінним універсальним довідником сучасного українського літературного мовлення .Адже, високої мовної довершеності досягає, як правило, та людина, яка багато працює над опануванням мови, прагне правильно говорити, чітко, логічно і переконливо висловлювати свою думку, усвідомлюючи, що «Я є мова».

І тому відзначаємо, що шляхи підвищення культури мовлення– різноманітні. Проте для початку слід виробити стійкі навички мовленнєвого самоконтролю і самоаналізу:

– не говорити квапливо – без пауз, «ковтаючи» слова;

– систематично вивчати словник та правопис;

– оволодівати жанрами, видами писемного мовлення, зокрема ділового;

– привчати себе до систематичного поповнення та оновлення словникового запасу, що базуватиметься на основі власних думок та спостережень тощо;

– жодне цікаве і вартісне вираження не повинне бути втраченим.

Загальновідомо, першоджерелом мовної досконалості є любов до рідної мови, бажання майстерно нею володіти. Проте, засвоєння норм культури мовлення – тривалий процес, який починається з раннього дитинства і триває впродовж усього свідомого життя.

VII.  Домашнє завдання.

Оформити письмово докладний переказ тексту наукового стилю, опрацьованого на уроці.

Примітка. (Для пригадання матеріалу учням дозволяється використовувати слайди 6-7)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
28 червня 2018
Переглядів
580
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку