Конспект уроку "Складання діалогів за самостійно визначеною темою й змістом. Підготовка до підсумкової роботи зі складання діалогів"

Самотескул Н.В.,

учитель-методист Прилуцького ліцею №6

Чернігівської області

 

Спарені уроки в 10 класі

Тема уроків

Складання діалогів за самостійно визначеною темою

й змістом. Підготовка до підсумкової роботи зі складання діалогів

 

Мета уроків:

систематизувати та узагальнити знання учнів про особливості висловлювань у художньому та науково-публіцистичному стилях мовлення; про особливості діалогічного мовлення; повпровляти в складанні та розігруванні діалогів за самостійно визначеною темою і змістом, що й буде підготовчим етапом до підсумкової з діалогічного мовлення;

розвивати мислення, усне мовлення, його культуру, пам’ять, комунікативні вміння,  дикцію, збагачувати й уточнювати словниковий запах учнів;

виховувати любов до природи, негативне сприйняття пасивної громадянської позиції щодо екологічних проблем як на Землі в цілому, у рідному краї зокрема.

 

Цілевизначення

У кінці уроку учні повинні

знати:

•  стилістичні особливості висловлювань у науково-публіцистичному стилі;
•  правила ведення діалогу, правила спілкування, мовленнєвого етикету;

вміти:

• робити порівняльний стилістичний аналіз текстів і узагальнювати висновки;
• добирати мовний науково-публіцистичний матеріал для створення висловлювань у діалогічній формі;
•       самостійно визначати тему та зміст проєкту (діалогу);
• складати та розігрувати діалоги (полілоги) відповідно до обраної ситуації спілкування;
•       дотримуватися стилю мовлення складених діалогів;
•       рецензувати роботи учасників проєктів відповідно до літературних норм;
• оцінювати результати своєї роботи й однокласників у творчій групі.

 

Тип уроків: урок розвитку зв’язного мовлення, (захист проектів)

Обладнання: портрет А.Чайковського; зразки

художнього й науково-публіцистичного текстів; технологічні картки «Послідовність стилістичного розбору»; «Як вести діалог»; «Формули мовленнєвого етикету»; «Правила спілкування»; «План уроку (проєкт)»; картки само- та взаємооцінювання; комп’ютери; інтерактивна дошка.

Методи, прийоми, форми роботи: технології «обмін побажаннями», «мікрофон», робота в групах - захист інформаційного, ігрового й творчого проєктів, спостереження учнів над мовою учасників проекту.

 

Елементи ОЗОН: цілевизначення, групова робота, інтерактивні вправи, рефлексія, само- та взаємооцінювання.

 

Випереджальні завдання:

- продумати цілі щодо визначеної теми уроку;

•       «учням-філологам» підготувати стислий порівняльний аналіз текстів художнього та науково-публіцистичного стилів;
•       «учням-філологам» підготувати перелік основних правил спілкування у формі народних прислів’їв та приказок;
•       за власним вибором об’єднатися в три групи, розподілити ролі, обрати екологічну тему для дослідження й створення власних проєктів з використанням комп’ютера;
•       «учням-філологам» повторити план рецензій на відповідь товариша;
•       скласти сенкани на тему «Довкілля».

 

План уроку (проєкт)

1.     З’ясування емоційної готовності учнів до уроку (технологія «обмін побажаннями»).
2.    Мотивація навчальної діяльності.

1.Стислий порівняльний аналіз текстів художнього й науково-публіцистичного стилів.

2.Оголошення теми, епіграфа уроку.

3.    Цілевизначення і планування діяльності.
4.    Опрацювання навчального матеріалу.

1.   Повторення необхідних теоретичних відомостей для успішного створення усних діалогів.
2.    Надання необхідної інформації для роботи в групах.
3.    Робота в групах. Складання діалогів засамостійно

визначеною темою й змістом під час захисту проєктів.

4.    Рецензування усного діалогічного мовлення.
5.    Редагування текстів. Складання контрольних діалогів.

5.       Рефлексія навчальної діяльності.

 1.Сенкан «Довкілля» (учнівська творчість)

 2.Узагальнювальна бесіда

VI.Оцінювання.

Заповнення карток само- та взаємооцінювання.

6.       Домашнє завдання.

 

Епіграф:

Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова.

М.Рильський

Уміння вести розмову – талант.

Стендаль

 

 

 

 

 

Хід уроку

І.З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.

1.Технологія «Обмін побажаннями» (група-групі).

2.Учитель долучається до побажань словами В.Сухомлинського: «Прація – це одне з найчистіших і найшляхетніших джерел емоційного стану, радості діяння, творення. Думка, що породжена, збуджена, витончена в праці, стає радісною, оптимістичною».

ІІ.Мотивація навчальної діяльності (актуалізація суб’єктного досвіду).

1.Стислий порівняльний аналіз текстів художнього та науково-публицистичного стилів.

Учитель:

- Послухайте два зразки текстів:

1-уривок із твору письменника А.Чайковського, котрий ось так писав про красу української землі ще на початку минулого століття:

Яке ж може бути українське небо, як не синє, чисте, аж душа в радощах розпливається.

Сонце, те невсипуще джерело всього життя, простирає на ньому своє панування, огріває своїм блискучим промінням усю землю, наповнює радощами все живе — від людини до малюсінької комашки — усе, що живе на землі і живиться її матірними соками. Під небом повис, мов цяточка, жайворонок, і виспівує свою одноманітну, але таку гарну пісеньку. А ще вище орел кружляє великими крилами, мов човен по спокійних хвилях моря пливе. Здалеку чути крукання журавлів. Попереду найсильніший могутніми крилами розбиває повітря. За ним летять двоє, а за кожним з них — два шнурочки, мов ластівчин хвіст/ (А. Чайковський),

   2-уривок належить нашому сучасникові - небайдужому журналістові:

  «Ми - жителі однієї планети, пасажири одного корабля» (Екзюпері). Земля створила нам усі умови, необхідні для життєдіяльності. Особливо сприятливі для розвитку матеріальних і духовних сфер має держава Україна:це

Тисячі гектарів чорноземів, величезні поклади корисних копалин, багаті водні ресурси, рівнинний

рельєф, сприятливий клімат... Однак ми, люди, чинимо так, що наше існування чимдалі стає небезпечним, непередбачуваним для довкілля. Ми чомусь забуваємо про те, що в «корабля Земля» немає аварійного виходу.

- Визначте стиль мовлення текстів. (Відповіді учнів).

- А тепер послухайте «учнів-філологів». які є в кожній творчій групі. Вони мали завдання - зробити порівняльний стилістичний аналіз цих двох текстів і доповісти про нього на уроці. Зразки текстів та послідовність стилістичного розбору, якими користувались учні, у вас на партах. Отже, запрошую до слова «філолога» з першої творчої групи.

 

«Філолог 1»:

- Ці два тексти тематично та ідейно перегукуються:

тема - Україна - край пишний на вроду, багатий природними дарами; ідея -тривога про стан довкілля нашої держави; красу треба захищати, аби не було запізно. Перший текст - уривок із художнього твору - налаштовує на ліричний лад, збуджує теплі почуття ніжної любові до рідного краю. А другий текст - із публіцистичної статті - набату від небайдужого журналіста - своїм сучасникам. Отже, дослідивши мовленнєве завдання, роблю висновок: це споріднені за ідейно-тематичним змістом тексти художнього й науково-публіцистичного стилю. Далі передаю слово моїй колезі із 2-ї творчої групи, яка досліджувала мовні засоби, що допомагають розкрити ідейнотематичний зміст цих текстів.

«Філолог2»:

-  Спочатку зупинюсь на лексичних засобів: автори текстів достатньо використовують загальновживані слова: небо, сонце, земля, людина, жайворонок, орел, крила, журавлі, розвиток, умова, особливий, забуваємо тощо, а також стилістично забарвлені слова: це епітети - небо чисте, блискучим промінням, одноманітна, але гарна пісенька, спокійні хвилі; уособлення - сонце простирає, огріває, поповнює, земля створила; метафори - жайворонок повис, душа розпливається;

порівняння — жайворонок, мов цяточка; орел, мов човен; є перефрази - сонце, це невсипуще джерело всього життя; ми, пасажири одного корабля; аварійний вихід. Це те, що їх стилістично єднає, бо художній і публіцистичний стилі мають багато спільних лексичних засобів. Відмінне - це вживання спеціальної лексики у другому тексті, що тяжіє до наукового стилю: створити умови, життєдіяльність, матеріальну й духовну сфери, тисячі гектарів чорноземів, корисні копалини, водні ресурси... Морфологічні засоби теж допомагають розкрити ідейно тематичний задум і теж є ознакою даних стилів, а саме:

   - використання пестливих суфіксів: -юсіньк-, -к-, -ок-, - еньк-, -ущ- додає відтінок перебільшення: малесеньокої, жайворонок, пісеньку;

          - використання числівників (тисячі); іменників-термінів (гектари); великої кількості прикметників, які є епітетами; величезної кількості іменників, що допомагає сконцентрувати увагу читача на великій кількості  об’єктів (небо, сонце, земля, люди, цяточка, пісенька, орел, крила, жителі, планета тощо); дієслова сприяють створенню емоційно- експресивних відтінків (розпливається, простирає, огріває, наповнює, повне, виспівує, кружляє).

 

Другий текст не такий багатий на дієслова, у ньому більше іменників, що надає предметності, конкретності, а не руху, експресії; а також відсутні частки, натомість у першому тексті - багато модальних часток, які теж надають емоційності висловлюванню. Синтаксичні засоби проаналізує моя колега із третьої групи.

«ФілологЗ»:

        - Автори текстів використовують різні ускладнені прості речення: рядами однорідних означень (небо синє, чисте); однорідних присудків: (сонце... простирає, огріває, наповнює), поширених додатків (гектари чорноземів, поклади корисних копалин...). У другому тексті використано перерахування понять з метою передачі точності інформації. Використано різні складні речення: у другому тексті — щоб досягти чіткої логіки, доказовості в побудові науково- публіцистичного викладу, а в першому тексті - емоційної експресії. Відокремлені прикладки, додатки і означення сприяють реалізації емоційно-експресивної функції як у художньому, так і в науково-публіцистичному текстах. Речення поєднані послідовним зв’язком (Під небом повис жайворонок... А ще вище орел кружляє... Здалеку чути крукання журавлів).

На відміну від другого тексту, у першому – автор використовує інверсію (під небом повис, мов цяточка, жайворонок...)

      Отже, ми намагалися умотивувати своє визначення, яке збігається із загальним: 1-ше висловлювання - в художньому стилі; 2-у науково-публіцистичному, у яких багато спільного, але і ряд того, що їх різнить. Стиль кожного із текстів відповідає авторському задумові - розкрити відповідний ідейно-тематичний зміст. Тому узагальнювальні висновки ми представили у таблиці:

2. Оголошення теми, епіграфа уроку, запис у зошити.

III. Цілевизначення і планування навчальної діяльності.

Учитель:

     - Епіграфом до уроку я взяла слова, які відповідають темі уроку й допоможуть сформулювати цілі, які ви повинні реалізувати в ході навчальної діяльності.

     Кожна група виконувала певний обсяг роботи, знаючи попередньо тему уроку, тому продумала й цілі, які збирається сьогодні реалізувати на уроці. Озвучте їх. (Відбувається цілевизначення).

      У вас на партах заготовка « План уроку (проєкт)»; ознайомтесь із ним, за бажанням , внесіть у нього корективи ( обговорення в групах).

IV.Опрацювання навчального матеріалу.

 

1.   Повторення необхідних теоретичних відомостей для успішного створення діалогів відповідно до літературних норм.

Учитель:

   - Отже, переходимо до основної частини нашої роботи. Це складання діалогів, користуючись проєктною технологією. Аби ваше діалогічне мовлення було успішним, повторіть «Як вести діалог» та «Формули мовленнєвого етикету» із карток, що у вас на партах (вивчають).

Підсумувати усе це запросимо до слова «філологів»: вони мали ще завдання: дібрати прислів’я, приказки, у яких народ в образній формі сформулював правила спілкування та мовленнєвого етикету (на інтерактивний дошці):

   2. Надання необхідної інформації для роботи в групах.

            Учитель:

    -  Отож сподіваюсь, повторені відомості про стилі мовлення та їх     ознаки, правила спілкування допоможуть вам у тому, аби діалогічне мовлення відбулося успішно. Адже кожна група (їх три) самостійно

     обрала тему діалогу й розіграє його, використовуючи створені на комп’ютері проєкти. «Філологи» рецензуватимуть мовлення учнів: з першої групи «філолог» - виступ другої групи, «філолог» другої групи - виступ третьої групи, «філолог» третьої групи - виступ першої групи. Почуті цифри, факти, занотовуйте в зошиті, щоб зібрані матеріали використати в підготовці підсумкової роботи з усного діалогічного мовлення. Нагадую про роботу на

 

       картках само - та взаємооцінювання.

 

3. Робота в групах. Складання діалогів за самостійно      визначеною темою і змістом, застосовуючи проєктні технології.

1­) Захист першою групою інформаційного проєкту на тему, самостійно обрану учнями: «Екологічні проблеми землян сьогодні».

Уявна ситуація:  відбувається прес-конференція

Міжнародної екологічної організації Гринпіс.

2)  Рецензування мовлення «філологом».

3) Захист першою групою інформаційного проєкту на тему, самостійно обрану учнями: «Екологічні проблеми землян сьогодні».

Уявна ситуація : обмін враженнями в неофіційні обстановці від подорожей Україною та Польщею.

  4)  Рецензування мовлення «філологом».

5) Захист третьою групою творчого проєкту на тему, самостійно визначену учнями: «Охорона і збереження довкілля».

 

V. Рефлексія навчальної діяльності.

 

1. Складання сенканів на тему «Довкілля» - підсумкова творча робота учнів.
2. Узагальнювальна бесіда (метод «мікрофон»).

-     Пригадайте цілі, визначені Вами на початку уроку. Чи досягли їх?

-     Продовж незакінчене речення (технологія «незакінчене речення»):

    Найбільший мій успіх - ...

    Найбільші труднощі відчув ...

    Я не вмів, а тепер умію ...

  -     Чи правильно вчитель організував роботу на уроці?

VI. Оцінювання.

Заповнення карток само- та взаємооцінювання.

Кожен учень виставляє оцінки собі та кожному членові своєї групи. Секретарі фіксують протягом уроків відповіді учнів, виступи, репліки.

На основі цих записів учитель виставляє оцінки за урок.

VI. Домашнє завдання.

Підготуватись до підсумкової роботи зі складання діалогів за самостійно визначеною темою й змістом.

 

 

 

 

 

 

 

Додатки до уроку

Послідовність стилістичного розбору

1.   Тема, ідея.
2.      Осмислення сфери спілкування, завдання мовлення.
3.      Дослідження функцій нейтральних і стилістично забарвлених мовних засобів - лексичних, морфологічних, словотворчих, синтаксичних.
4.      Мовні засоби, за допомогою яких речення поєднується в   текст.
5.      Умотивоване визначення стилю текстів.