Конспект уроку :"Слово як одиниця мови . Слово і поняття . Системні відношення в лексиці української мови."

Українська мова           10 клас (профіль)

Автор: Шовкопляс О.В.

 - учитель української мови та літератури

Запорізької ЗШ № 65

Тема: Слово як одиниця мови . Слово і поняття . Системні відношення  в лексиці української мови.

Мета : подати відомості  про слово  як основну одиницю мови ,поглибити знання учнів про слово як предмет вивчення лексикології, про лексичне значення слова, його використання та поєднання за змістом у словосполученні й реченні;навчити  розрізняти терміни ; збагачувати словниковий запас слів учнів; розвивати навички правильного слововживання; виховувати повагу до рідної мови, любов до слова.

Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос —

 більш нічого. А серце б’ється — ожива, як їх почує!

Т. Шевченко

І. ВСТУПНИЙ ЕТАП (СТВОРЕННЯ НАСТРОЮ)

До гарного слова нам треба звикати,

Щоб мова була як дзвінке джерело.

Подумай сім раз перед тим, як сказати,

Щоб слово твоє людям радість несло.

Щоб чарами ніжними слово дзвеніло,

Напоєне ласкою завжди було,

З добром і любов'ю від серця летіло

Й до іншого серця зі щирістю йшло.

— З якою  мовною одиницею  ми будемо працювати на   уроці?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІV.  ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.   Слово — це основна, базова одиниця мови, яка служить для називання предметів, властивостей, дій і процесів.

Є безліч визначень слова, але жодне з них не враховує різних нюансів, притаманних різнорідним словам у мовах світу.

2. «Асоціації» Ознайомтеся із визначеннями слова  .

З якими поняттями асоціюється у вас слово як мовна одиниця? (Асоціацію складають на основі визначень.)

"Слово - найважливіша одиниця мови, яка позначає явища дійсності та психічного життя людини і звичайно однаково розуміється колективом людей, які розмовляють однією мовою й історично пов'язані між собою" (P.O. Будагов);

"Слово - граничний складник речення, здатний безпосередньо співвідноситися з предметом думки" (О.С. Ахматова);

"Слово - найменша смислова одиниця мови, вільно відтворювана в мовленні для побудови висловлювань" (Б.М. Головін);

"Слово - мінімальна структурно - семантична одиниця мови, яка виражає своїм звуковим складом поняття про предмети, процеси, явища дійсності, їхні ознаки чи відношення між ними, вільно відтворюється в мовленні і служить для побудови висловлювань".              (Д.І. Ганич, І.С. Олійник);

"Слово - оформлена за нормами даної мови, неподільна на менші подібні єдності мовна одиниця, що складається із звука чи комплексу звуків і називає певні предмети, процеси і явища об'єктивної дійсності та їх ознаки або тільки вказує на них чи на відношення між ними, або виражає емоціонально-вольові прояви" (Є.В. Кротевич, Н.С. Родзевич).

Робота з підручником  стор 86   ПРАВИЛО «Слово»   //  Українська мова .(профільний  рівень): підруч. для 10 кл. загал. серед. освіти / С.О.Караман, О.М. Горошкіна, О.В. Караман, Л.О.Попова. – Харків : Вид-во. «Ранок», 2018. 

Як бачимо, для всіх визначень спільним є акцентування на смисловому аспекті слова (щось позначає). Інші ознаки визначень не збігаються. Зокрема, P.O. Будагов звертає увагу на однакове розуміння слова мовцями, Б.М. Головін, І.С. Олійник та Д.І. Ганич - на те, що слово служить для побудови висловлювання. Подібне відзначено О.С. Ахмановою (складник речення). Вільна відтворюваність слова в мовленні відзначається Б.М. Головіним, Д.І. Ганичем і І.С. Олійником. Є.В. Кротевич і Н.С. Родзевич наголошують на неподільності слова на менші подібні єдності.

Найважливіші ознаки слова:

• має певну матеріальну оболонку (складається з одного чи кількох звуків, які внутрішньо впорядковані, його не можна розірвати);
• має один наголос (складні слова можуть мати ще побічний наголос, як-от: військовозобов’язаний); де­які складні слова (їх звичайно пи­шемо через дефіс) мають два головні наголоси, наприклад: воєнно-стратегічний;
• має лексичне значення, тобто щось називає чи виражає;
• йому властива стійкість лексичного і граматичного значення;
• може поділятися на менші мовні одиниці – морфеми (основу і закінчення, префікс, корінь, суфікс, постфікс);
• пов’язується з іншими словами в реченні змістовими й граматичними зв’язками, виконує в реченні певну синтаксичну функцію;
• слова набирають у реченні певних граматичних форм.

3.   Усі слова, що вживаються в мові, становлять словниковий склад мови, або її лексику (від гр. lexis – слово).

Вивченням словникового складу мови з погляду походження слів, їх уживання,вивченням значень слів займається лексикологія (від гр.lexikos-словниковий і logos – учення).

- Пригадаймо, які основні функції виконує мова. (Комунікативну і  мислеоформлювальну).

- Чи достатньо набору слів або номінативних одиниць, щоб мова справлялася зі своїми функціями?

- Чи просто слова потрібні для побудови речень?

Отже, щоб мова могла виконувати свої основні функції, щоб можна було правильно будувати речення, висловлювання, необхідно, щоб слова відображали відношення, у яких перебувають явища дійсності. У зв'язку із цим у словах виділяють два види значень — лексичне і граматичне.

4.   Робота  з підручником  стор. 86. (лексичне , граматичне значення)

 Лексичне значення (семантика) — це історично закріплена у свідомості народу співвіднесеність слова з певним явищем.

Граматичне значення — це здатність слова вступати в різні відношення з іншими словами за законами граматики певної мови.

Вправа 1 

За лексичним значення визначте слово

• Винагорода, яку вручають переможцеві конкурсу (приз)
• Масове інфекційне захворювання (епідемія)
• Крижана гора, що плаває в морі (айсберг)
• Слова, які мають протилежне значення (антоніми)
• Певний режим харчування (дієта)
• Відступ в першому рядку (абзац)
• Прохід, прокладений під землю (тунель)
• Особа, яка очолює вищий навчальний заклад (ректор)
• Слова різні за звучанням, але близькі за значенням (синоніми)
• Умовні знаки для секретного письма (шифр)
• Розмова між двома особами (діалог)
• Музичний супровід (акомпанемент)

—   Чи всі слова мають лексичне і граматичне значення?

Слова в українській мові, як і в будь-якій іншій, за значенням неоднакові, і їх можна поділити з цього погляду на дві групи — повнозначні, або самостійні, і службові, або несамостійні.

— Визначте різницю між самостійними і несамостійними словами. Які частини мови віднесемо до цих груп?

Вправа  2.

Прочитайте речення . Запишіть , розподіливши слова на самосійні та службові.

Але більше за все на світі любив я музику. Коли б спитав мене хто-небудь, яку я музику любив у ранньому дитинстві, який інструмент, яких музик, я б сказав що більш за все я любив слухати клепання коси. Колі тихого вечора, десь перед Петром і Павлом, починав наш батько клепати косу під хатою в саду, ото й була для мене найчарівніша музика. Часом і досі ще здається мені, що й зараз поклепай хто-небудь косу під моїм вікном, я зразу помолодшав би, подобрішав і кинувся до роботи. Високий, чистий дзвін коси передвіщав мені радість і втіху — косовицю. Я пам'ятаю його з самого малечку.

— Цить, Сашко, не плач,— приказував мені прадід Тарас, коли я починав чогось там ревти,— не плач, дурачок. Приклепаємо косу, та поїдемо на сінокіс на Десну, та накосимо сіна, та наловимо риби, та наваримо каші.

І я примовкав, а Тарас тоді, дідів батько, брав мене на руки і розповідав про Десну, про трави, про таємничі озера — Дзюбине, Церковне, Тихе, про Сейм. А голос у нього був такий добрий, і погляд очей, і величезні, мов коріння, волохаті руки були такі ніжні, що, напевно, нікому й ніколи не заподіяли зла на землі, не вкрали, не вбили, не одняли, не пролили крові. Знали труд і мир, щедроти й добро.(О.Довженко).

5.  Слово вчителя

 Основна функція слова в мові – називна, або номінативна (від лат. nomen – ім’я ).

Слово може називати не тільки той чи інший конкретний предмет, що бачимо, відчуваємо, а й поняття.       Поняття – це відображення в нашій свідомості спільних і суттєвих ознак явищ дійсності. Ці ознаки й допомагають відрізняти одне явище від іншого.

Слово й поняття перебувають у нерозривній єдності.

Вправа 3.          Поміркуйте , чи всі слова  можуть виражати поняття . Розгляньте слова . Які з них не виражають  поняття ? Свою думку обґрунтуйте.

Сонце,Запоріжжя, захоплення, ну, кошеня, або, цей, доля .

6.       Слово  вчителя

- Слова, що означають назви, співвіднесені з конкретними предметами, властивостями, діями належать до слів з конкретним значенням. Наприклад, книга, озеро, парта.

    - Слова, що не співвіднесені з конкретним предметами, властивостями, діями належать           до групи слів з абстрактним значенням. Наприклад, мрія, туга, інтелект.

  Вправа 4

     Розподільний диктант.

    У першу колонку запишіть слова з конкретним значенням, а в другу – з абстрактним.

 Опеньки, вогник, туга, материнство, стрілець, суспільство, лікар, компрес, латаття,     березень, співати, мріяти, черепиця, латинь, дата, кіннота, село, успішність, любов, сестра, дружба, ліс.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ .

Бліц – опитування 

- Сукупність слів нашої мови, її словниковий склад вивчає... (лексика)

- Розділ науки про мову, що вивчає лексичне значення слів,їх походження та вживання називається... ( лексикологією)

- Основною одиницею мови є... (слово)

-       Назвіть ознаки слова

-        Яке значення має слово?

- Словник, який розкриває лексичне значення слова називається... ( тлумачним)

Отже, слово — справжнє диво, що має неймовірну силу, яка може бути і руйнівною, і твірною. Тому треба вчитися вміло користуватися словом. Про це говорить і народна мудрість у прислів'ях.

Вправа  5       Зберіть ці розсипи народної мудрості.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ: РЕФЛЕКСІЯ (ПОВЕРНЕННЯ ДО ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ)

До гарного слова нам треба звикати,

Щоб мова була як дзвінке джерело.

Подумай сім раз перед тим, як сказати,

Щоб слово твоє людям радість несло.

Щоб чарами ніжними слово дзвеніло,

Напоєне ласкою завжди було,

З добром і любов'ю від серця летіло

Й до іншого серця зі щирістю йшло.

ОЦІНЮВАННЯ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ чит. §. 32, виконати вправу № 219, випишіть 5 слів і подайте їх лексичне значення

Додаток до уроку

1.  «Асоціації».         Ознайомтесь  із визначеннями слова  . З якими поняттями асоціюється у вас слово як мовна одиниця? (Асоціацію складають на основі визначень.)

"Слово - найважливіша одиниця мови, яка позначає явища дійсності та психічного життя людини і звичайно однаково розуміється колективом людей, які розмовляють однією мовою й історично пов'язані між собою" (P.O. Будагов);

"Слово - граничний складник речення, здатний безпосередньо співвідноситися з предметом думки" (О.С. Ахматова);

"Слово - найменша смислова одиниця мови, вільно відтворювана в мовленні для побудови висловлювань" (Б.М. Головін);

"Слово - мінімальна структурно-семантична одиниця мови, яка виражає своїм звуковим складом поняття про предмети, процеси, явища дійсності, їхні ознаки чи відношення між ними, вільно відтворюється в мовленні і служить для побудови висловлювань" (Д.І. Ганич, І.С. Олійник);

"Слово - оформлена за нормами даної мови, неподільна на менші подібні єдності мовна одиниця, що складається із звука чи комплексу звуків і називає певні предмети, процеси і явища об'єктивної дійсності та їх ознаки або тільки вказує на них чи на відношення між ними, або виражає емоціонально-вольові прояви" (Є.В. Кротевич, Н.С. Родзевич).

2.Вправа 

Прочитайте речення . Запишіть , розподіливши слова на самостійні та службові.

Але більше за все на світі любив я музику. Коли б спитав мене хто-небудь, яку я музику любив у ранньому дитинстві, який інструмент, яких музик, я б сказав що більш за все я любив слухати клепання коси. Колі тихого вечора, десь перед Петром і Павлом, починав наш батько клепати косу під хатою в саду, ото й була для мене найчарівніша музика. Часом і досі ще здається мені, що й зараз поклепай хто-небудь косу під моїм вікном, я зразу помолодшав би, подобрішав і кинувся до роботи. Високий, чистий дзвін коси передвіщав мені радість і втіху — косовицю. Я пам'ятаю його з самого малечку.

— Цить, Сашко, не плач,— приказував мені прадід Тарас, коли я починав чогось там ревти,— не плач, дурачок. Приклепаємо косу, та поїдемо на сінокіс на Десну, та накосимо сіна, та наловимо риби, та наваримо каші.

І я примовкав, а Тарас тоді, дідів батько, брав мене на руки і розповідав про Десну, про трави, про таємничі озера — Дзюбине, Церковне, Тихе, про Сейм. А голос у нього був такий добрий, і погляд очей, і величезні, мов коріння, волохаті руки були такі ніжні, що, напевно, нікому й ніколи не заподіяли зла на землі, не вкрали, не вбили, не одняли, не пролили крові. Знали труд і мир, щедроти й добро.(О.Довженко).

3.Поняття – це відображення в нашій свідомості спільних і суттєвих ознак явищ дійсності. Ці ознаки й допомагають відрізняти одне явище від іншого.

Вправа 3  Поміркуйте , чи всі слова  можуть виражати поняття . Які з них не виражають  поняття ? Свою думку обґрунтуйте.

Сонце,Запоріжжя, захоплення, ну, кошеня, або, цей, доля .

3. Вправа 

  Зберіть  розсипи народної мудрості