Тема. Стендаль «Червоне і чорне». Жіночі образи роману.Психологізм творчрсті Стендаля.

Мета:

практична: допомогти учням розкрити жіночі образи роману, з’ясувати їх роль у романі; домогтися засвоєння поняття «психологізм твору»;

розвиваюча:розвивати навички аналізування персонажів епічного твору, висловлювання своїх оціннихсуджень;

навчальна: уміння зіставляти явища літератури та життя;

виховна: виховувати високі моральні якості, естетичні смаки.

Обладнання: портрет письменника, портрети жіночих образів роману,портрет головного героя,підручник.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

Царство жінки – це царство

ніжності, тонкості і терпимості.

Жан Жак Руссо

Хід уроку

   I. Організаційний момент

   ІІ. Мотиваціянавчальноїдіяльності

   У ч и т е л ь: Кохання — одна з «вічних» тем у літературі. Колізії роману Стендаля «Червоне і чорне» також багато в чому засновані на цій темі. Сьогодні наша розмова — про прекрасну стать, про тих, кого кохав головний герой твору і хто кохав його.

   IIІ. Оголошення теми й мети уроку.

   Учитель: Ми будемо говорити про головні жіночі образи роману Стендаля "Червоне і чорне". Жіночіо брази роману — пані де Реналь та Матільда де Ла-Моль — відіграють важливу роль як у розвиткові подій, так і в розкритті образу головного героя. Автор проводить Жульєна Сореля через випробовування коханням. Саме це почуття допомагає розкривати нові грані характеру головного героя.

   У своєму трактаті «Про кохання» Стендаль написав таку фразу: «Кохати — це означає відчувати насолоду, коли ти бачиш, сприймаєш дотиком, усіма органами чуття і якомога ближче істоту, котру ти кохаєш і котра кохає тебе». Яким було кохання Жульєна Сореля?

1.Робота з епіграфом.

— Як ви розумієте слова, що служать епіграфом уроку?

— Як вони пов’язані з темою уроку? (Образи героїнь справді мають власну сутність, а не відіграють роль тла для головного героя. Стендаль створює досить своєрідні типи жіночих характерів, виходячи зі своїх поглядів на жінку й кохання.)

   IV. Формуваннявмінь та навичок

   1. Робота з текстом.

— Знайдіть у тексті описи портретів пані де Реналь і Матільди де Ла-Моль.

— Що вам відомо про кожну із цих жінок (становище в суспільстві, виховання, коло інтересів).

— Як ставилися до обох героїнь у тому колі, до якого вони належали?

— Як вони сприймали Жульєна Сореля?

   2. Розгорніть зошит і запишіть число,класна робота,тему уроку та епіграф.

Намалюйте табличку в зошит і будемо її заповнювати.

   3. Завдання учням пошукового характеру. Охарактеризуйте героїв. Заповнення «анкети» стендалівських героїнь.

4. Коментар учителя.

   Дружина мера Вер’єра, мати двох дітей, старша за Жульєна. Вона багата спадкоємиця своєї тітки, виховувалася в монастирі Сакре-Кер, була освіченою красунею-провінціалкою. Весь нерозтрачений запал своєї молодості, розуму, почуттів пані де Реналь від дала вихованню своїх дітей. Брала участь у благодійних акціях, що їх організовував її чоловік, милувалась навколишнім краєвидом, пила чай із варенням наверанді з подругою. Але до зустрічі із Жульєном вона не знала кохання. І ось в її домі з’являється нова людина — гувернер її дітей, досить-таки миловидний юнак. Бажання допомогти Жульєнові матеріально, придбати книжки, які він хотів би мати, тривалі прогулянки в саду стали тлом, на якому зародилось та визріло кохання пані й гувернера. Палка, жагуча пристрасть охопила обох. З ризиком для честі жінка зустрічається із Жульєном у своїй спальні, краде для нього хліб після вечері, затягує драбину, по якій він піднімається до її кімнати. Забуто всі умовності світу. Панує тільки кохання — з її боку. Бо Жульєн «закохався» в неї лише з корисливості. Справжнє прийде потім.

   Своє почуття пані де Реналь сприймає як гріховне (особливо її злякала хвороба сина), але й відмовитися відпочуття вона не може.

   Ця глибоко віруюча жінка, майже фанатично віддана Богові, підтиском свого духівника здійснила вчинок, який зашкодив Жульєнові. Але те, що вона пробачила Сорелю, прийшла до в’язниці, заплямувавши свою честь і не боячись цього, є найкращим свідченням справжнього кохання.

   Образ Матільди де Ла-Моль — один з найяскравіших образів Стендаля. Вона є повною протилежністю пані де Реналь. Горда і холодна красуня-аристократка, екстравагантна, дотепна, глузлива, розумна, освічена (читає Вольтера, Руссо, цікавиться історією Франції), Матільда вища за своє оточення. Вона зневажливо ставилась до молодиків, з якими була знайома. Дівчина жила в очікуванні, щоз’явиться герой, схожий на улюбленця її ідеалу — Маргарити Наваррської. Сіра, буденна, зовсім не героїчна сучасна дійсність не викликає в Матільди інтересу, вона живе минулим, що постає в її уяві, оповите романтикою сильних почуттів. Ця горда аристократка звертає увагу на Жульєна тому, що почуває в ньому незвичайну натуру із сильною волею. І все те, що вона очікувала, на що сподівалась, Матільда знайшла-таки в Жульєнові. Але кохання цих молодих людей більше схоже на змагання, бо вони постійно мучили одне одного. Причина того — хворе честолюбство Сореля.

   Матільда досить часто буваєбезжальною у своїх судженнях про людей, вона ображає плебея Жульєна Сореля, змушуючи того вигадувати хитромудрі способи, щоб підкорити її. Однак вона хоча й розсудливо та все ж таки прагне кохання.

   Матільда розуміла, що, одружившись із Жульєном, вона потрапить у те суспільство, до якого ставиться з презирством. До того ж — Сорель не любить її по-справжньому, бо душею він з панею де Реналь. Хоча й усвідомлює це за досить трагічних обставин.

5. Завдання та запитання до учнів.

— Розкажіть, як поводять себе героїні під час перебування Жульєна у в’язниці. (Пані де Реналь навідується до Сореля кожного дня, вмовляє його подати апеляцію, болісно переживає відмову Сореля зробити це. Тільки тут, у в’язниці, вони обоє зрозуміли, що їхня любов стала для них найвищим щастям і найбільшим лихом. Матільда теж відвідує Жульєна, але ці відвідування дратують його.)

— Як героїні пережили стратуЖульєна? (Пані де Реналь померла третього дня після страти Жульєна. А Матільда, як і Маргарита Наваррська, поховала голову свого коханого в печері, яку Жульєн вибрав для себе сам.)

   6. Аналітична бесіда за питаннями.

   1. Хто з двох героїнь роману подобається вам більше? Чому?

   2. Долю якої жінки ви вважаєте більш трагічнішою? Чому?

   (Пані де Реналь навіть у найщасливіші хвилини мучилася страхом, чи люблю я її так само сильно, як вона мене. А тут - це ж справжній демон, і його треба приборкати, отже, - будемо приборкувати». «Якщо вона побачить, що я кохаю її, я її втрачу». Жульєн змушує її рев¬нувати й страждати, що врешті-решт зламає залізну волю Матильди. Вона єдина здатна на справжнє кохання. Кохаючи Жульєна, вона думає лише про ко-хану людину, забуваючи навіть про власних дітей і про Бога, для неї нічого більше не існує. В своєму коханні вона повністю позбавлена честолюбства, натомість готова до будь-яких жертв заради коханого)

   3. Хто з них заслуговує на кохання більше? Чому?

   7. Коментар учителя.

   Слід зазначити, що філософія кохання, викладена Стендалем у трактаті «Про кохання», на сторінках роману збагачується новим соціальним змістом. Автор упродовж усього сюжету спостерігає кристалізацію почуттів, що здійснюється в стосунках Жульєн — пані де Реналь, Жульєн — Матільда де Ла-Моль. Кожного разу головний герой діє згідно зі заздалегідь накресленим планом, і кожного разу життя вносить корективи в йогоздійсненя, чинячи перешкоди.

   8. Творчезавдання.

   Словникова робота.

   Психологізмтворчості - заглибленість у творі в душу персонажів,їх психологію. Увага автора переноситься з зовнішнього сюжету (подієвого) на внутрішній (психологічний),намагається розкрити роздуми героїв,мотивацію вчинків,показати нелегкий шлях внутрішніх переживань.

— Дослідіть, у чому полягає психологізм зображення героїв.

   9. Коментар учителя.

   Новаторство творчості Стендаля полягає в новаторському характерові його художнього методу. Письменник точно, глибоко й пристрасно зобразив внутрішній світ героїв. Стендаль обумовлює емоційну насиченість образів і навальність дій, уникаючи довгих описів і багатослів’я. Нібито спокійний тон оповіді таїть у собі секрет напруженого динамізму стилю митця.

   Відомий російський письменник І. Бабель одного разу сказав: «Ніякезалізо неможе пронизати людське серце таким крижаним холодом, як крапка, поставлена вчасно». Творчий метод Стендаля має саме таку особливість. Згадаймо сцену страти Жульєна: «Все відбулося дуже просто, благо пристойно, і з його боку без будь-якої афектації». Так усього одним реченням письменник підбиває підсумок складному й напруженому життю головного героя, викликаючи в читача сплеск глибокого переживання.

   V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК УЧНІВ

   1. Творчі завдання.

— Відомо, що 25 вересня 1840 року О. де Бальзак опублікував статтю, присвячену роману Стендаля «Пармський монастир». У ній він виступив як блискучий теоретик літератури, визначивши головні напрями розвитку сучасного йому роману. На думку митця, Стендаль є представником «літератури ідей». Подумайте, чи згодні ви з цими словами. Аргументуйте свою думку. (Так.Адже у своїх романах Стендаль досить точно відтворює сучасну епоху, змальовуєсуспільство в усій його повноті, порушує важливі соціальні й моральні проблеми.)

— У своєму щоденникові Стендаль записав: «Для мене важливо одне — картина людського серця. Без цього я нуль». З’ясуйте яким чином, цей авторський принцип виразився в романі «Червоне і чорне». (Головний художній інтерес письменника — у сфері психології. Стендаль використовує особливий прийом створення образів: суміщення авторської точки зору на події і персонажів із зображенням тих самих речей через сприйняття героїв. Проникаючи у думки й почуття героїв, він наближує їх до читача, ведейого, розкриваючи усі таємниці душі своїх персонажів.)

   VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

   VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ