Презентація з теми "Речення поширені й непоширені. Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення".

Мета уроку: узагальнити, систематизувати та поглибити знання учнів про поширені та непоширені речення, про означення, додаток та обставину як другорядні члени речення, розвивати вміння визначати головні та другорядні члени, робити синтаксичний розбір речень, формувати орфографічну та пунктуаційну грамотність, удосконалювати навички доречного використання другорядних членів речення в усному та писемному мовленні, виховувати загальнолюдські цінності та почуття патріотизму

Речення поширені й непоширені. Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення

Можна все на світі вибирати, сину,Вибрати не можна тільки Батьківщину. В. Симоненко

Завдання – гіпотеза Доведіть або спростуйте тезу: “Слово другорядний означає: не основний, менш важливий. Отже, другорядні члени речення менш важливі для вираження думок”

Характеристика речення{3 C2 FFA5 D-87 B4-456 A-9821-1 D502468 CF0 F}За метою висловлювання. За інтонацією. За кількістю граматичних основ. За способом вираження граматичної основи. За наявністю другорядних членів. За наявністю всіх потрібних членів. За наявністю ускладнень

За наявністю другорядних членів речення поділяються. Непоширені Поширені 1. Вечір.2. Сіло сонечко.3. Тихо-тихо.4. Лунає крик.5. Летить табун.1. Осінній вечір.2. Сіло за гору сонечко.3. Навколо тихо-тихо.4. Коли це з-за лісу лунаєтривожний крик: курли, курли…5. Високо в небі летить табунлебедів.

Україна… В одному тільки слові і для нашого вуха, і навіть для вуха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю. Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки. Україна – це марні, обшарпані, голодні люди. Ідуть на панщину, чорні і німі. Україна – розкішний вінок із рути і барвінку… Степан Васильченко

Творче конструювання Перебудувати непоширені речення на поширені Людина живе. Любити край. Україна процвітає.

Виражає ознаку предмета (його кількість; ознаку за приналежністю, кількісним виявом)Означення. Відповідає на запитання який? які? яка? яке? чий? чия? чиї? скількох? котрий? Виражається прикметником, дієприкметником, іменником або займенником у непрямому відмінку , інфінітивом Пов’язується з підметом, присудком або іншим другорядним членом речення (додатком і обставиною)

Активні й пасивні дієприкметники{3 C2 FFA5 D-87 B4-456 A-9821-1 D502468 CF0 F}Час. Дієвідміна. АктивніПасивніСпосіб творення. Приклади. Спосіб творення. Приклади. ТеперішнійІоснова теперішнього часу + -уч- (-юч-)пишуть-пишучий, читають - читаючий--ІІоснова теперішнього часу + -ач- (-яч-)лежать – лежачий, стоять - стоячий--Минулий-основа інфінітива неперехідних дієслів + -л- (рідше –ш-)згоріти – згорілий, посивіти – посивілий, перемогти - перемігшийоснова інфінітива перехідних дієслів +-н-, -ен-, -т-сказати – сказаний, зробити – зроблений, шити - шитий

Вітчизна починається з берізки, посадженої своїми руками, з прозорої водиці, зі струмочка (Тищенко).

кодовий диктант(відокремлені означення)Зачарований ліс 1. Тиша оповила землю, вкриту снігом. 2. Спить ліс, заколисаний хуртовинами, вдягнутий у теплу снігову шубу. 3. Дрімають ялини й сосни, чітко виділяючись своїм темно-зеленим вбранням на білизні снігу, очікують на тепло гаї і переліски. 4. Мріють про весну берези й осики, опушені білим хутром. 5. У зимову пору відпочивають лісові рослини.

Привіт, проблемо! І замовкнув спів пташок (Н. Забіла).

Узгоджене – неузгоджене означення. Узгоджене означення до означуваного слова приєднується зв’язком узгодження. Неузгоджене означення до означуваного слова приєднується зв’язком керування, прилягання. Країну сонячну мою люблю високою любов’ю. Пропливають зорі України над моїм розчиненим вікном. Прийшла пора працювати.

Означає предмет, на який спрямована дія (процес чи стан) або відповідно до якого ця дія (процес чи стан ) відбувається. Додаток Відповідає на запитання непрямих відмінків. Виражається іменником, займенником або іншими частинами мови, ужитими в ролі іменника Пов’язується з підметом, присудком або іншим другорядним членом речення (додатком і означенням)

Відмінки іменників. Називний хто? що? підмет. Родовий кого? чого?Давальний кому? чому?Знахідний кого? що? додаток. Орудний ким? чим?Місцевий на кому? на чому?

Орфографічна п’ятихвилинка Золоті верболози ро…плели свої коси. Віт…р листям вкриває холодну землю. Ле…кий віт…р…ць не розбудить мовчазну ялину.

Перевір себе! Золоті верболози розплели свої коси. Вітер листям вкриває холодну землю. Легкий вітерець не розбудить мовчазну ялину.

Гра «Третє зайве»1. Темна хмара озвалася громом гучним.2. Теплий вечір у сивих туманах вже останню зорю погасив.3. Ми пішли в ліс.

Лінгвістичний експеримент Виразно прочитати речення, опустивши виділені слова. Чому без них речення неконкретні? Палаюче сонце висить над степом. Було, незважаючи на таку рань, душно, як улітку. За лісом широкі поля поволі й лагідно спускалися вниз (За творами Михайла Коцюбинського).

Другорядні члени пояснюють, уточнюють і доповнюють головні члени речення. Роблять мовленнябільш виразним; образним; яскравим; емоційно забарвленим; влучним;конкретним. Отже, вони не менш важливі, ніж головні.

Виражає характеристику чи означає дію Обставина. Відповідає на запитання як? куди? для чого? чому? за якої умови?незважаючи на що ? Виражається іменником, прислівником, інфінітивом, дієприслівником або фразеологізмом Способу діїМіри і ступеня. Місця. Часу. Умови Мети. Причини

Фразеологічна п’ятихвилинка Наче грім серед ясного неба. За тридев’ять земель. Від усієї душі. За сімома замками. Просто неба. Куди оком не глянеш. Довідка. Надворі, скрізь, несподівано, щиро, надійно, далеко.

Дослідження-моделювання. Всюди добре,…За рідним краєм…На рідній землі…Удома…За морем тепліше,…Багато країн пройшов, …і в небі сумно. тепло вдень і вночі. та вдома миліше. а добро лише на Батьківщині знайшов.а вдома найліпше. і стіни допомагають.

Алгоритм синтаксичного розбору1. З'ясувати вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне)2. Указати на вид речення за емоційним забарвленням (окличне, неокличне)3. Виділити граматичну основу4. Схарактеризувати головні члени речення – підмет і присудок5. Указати вид речення за наявністю другорядних членів (поширене, непоширене)6. Схарактеризувати спочатку другорядні члени речення групи підмета, потім – групи присудка.

Зробити синтаксичний розбір речення Колискова пісня пахне весняними дощами, синіми льонами, запашними чорнобривцями, материнськими теплими долонями.

Незакінчене речення. Сьогодні на уроці я дізнався (дізналася), що …Здобуті знання знадобляться, щоб …

Домашнє завдання. Виконати за підручником вправу 5 (стор.44). Скласти висловлювання на тему “Спогади мого дитинства” , використовуючи подані словосполучення: рідний дім, родом із дитинства, батьківська порада, мамина усмішка, життєві дороги, згадувати часто, щира душа (за бажанням)Індивідуальне завдання (зробити синтаксичний розбір поданого речення)