Конспект уроку української мови в 9 класі на тему: «Складні речення з різними видами зв’язку (сполучниковим і безсполучниковим)»

 

 

        Клас: 9

Тема: Складні речення з різними видами зв’язку (сполучниковим і безсполучниковим)

Мета: дати учням поняття про складні речення із різним видами зв'язку:
сполучниковим (сурядним та підрядним) і безсполучниковим; навчити будувати схеми таких речень; відпрацювати пунктуаційні навички в реченнях такої структури; ознайомити учнів із особливостями пунктуації в складних реченнях, які складаються із п’яти і більше частин; формувати творчі вміння моделювати й конструювати складні синтаксичні конструкції відповідно до комунікативного завдання; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу; виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: комбінований (вивчення нового матеріалу та систематизація набутих знань).

Завдання:

• розрізняти типи складних речень;
• встановлювати смислові відношення між частинами складного речення з різними видами зв’язку;
• правильно ставити розділові знаки у складному реченні з різними видами зв’язку.

Обладнання: підручники, картки, мультимедійна дошка, аудіозаписи.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: з’ясувати значення деяких фразеологізмів у складних реченнях з різними видами зв’язку.

Культура мовлення і стилістика: інтонація складних речень з різними видами зв’язку.

Міжпредметні зв’язки: використання речень з різними видами зв’язку у художніх описах (література).

Очікуваний результат: Учні повинні знати:

• особливості будови складних речень з різними видами зв’язку;
• вживання розділових знаків в реченнях з різними видами зв’язку;

Учні повинні уміти:

• визначати серед складних речень речення з різними видами зв’язку;
• визначати їх вид, засіб зв’язку;
• будувати схеми речень та речення за схемами;
• правильно ставити розділові знаки в реченнях з різними видами зв’язку;
• ставити запитання з даної теми.

Форми організації пізнавальної діяльності: групова, фронтальна, індивідуальна.

Методи: робота з підручником, робота в парах, гра «Продовжіть речення», «цікаво знати», індивідуальна робота.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

- Доброго дня, шановні дев’ятикласники. Я рада знову вас бачити на уроці української мови. Маю надію, що ми з вами сьогодні плідно попрацюємо. Ви здобудете певні знання, які неодмінно вам знадобляться. Давайте розпочнемо урок з позитиву. Посміхніться одне одному, подаруйте гарний настрій, щоб ми могли взятися до роботи з особливим бажанням.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

• На вашу думку, чи повинна людина бути грамотною? Чому?
• Чи хочете ви бути грамотними?
• Ви мрієте здати іспити на високий бал?

Сьогодні на уроці ви здобудете нові знання, які неодмінно допоможуть вам здійснити ваші бажання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.

Ви вже навчилися розрізняти складні речення та встановлювати смислові відношення між їх частинами. Спробуємо на слух визначити вид складного речення та кількість компонентів у ньому.

(Вчитель вмикає аудіозапис. Учні прослуховують речення та дають відповіді)

Аудіозапис:

І все це сталося тому, що з певного часу в Тернівщині виникло так зване машинно-тракторне товариство. (О.Гончар) Речення складається з двох частин. Складне, складнопідрядне, з підрядним обставинним причини.

Там стояла дощана буда, в якій урядував комісар. (І.Франко) Речення складається з двох частин. Складне, складнопідрядне, з підрядним означальним.

Вони обидві кинулись до роботи, але Мотря не вимітала хати та все поглядала скоса на свекруху. (І.Нечуй-Левицький) Речення складається з двох частин. Складне, складносурядне речення з протиставним сполучником.

Отже, ви вмієте сприймати і визначати складні речення не лише наочно, а й на слух.

IV. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

Ви вже знаєте, що таке складне речення із підрядними зв’язком, сурядним зв’язком та безсполучниковим. Я познайомлю вас із реченнями, які мають різні види зв’язку. Ми з вами спробуємо побудувати алгоритм, самі виведемо правила. Навчимося правильно ставити розділові знаки в таких реченнях. І закріпимо все це практично. Кожен з вас ставить перед собою завдання на цьому уроці. Напишіть на папірці, яку оцінку ви сьогодні отримаєте. А в кінці уроку, ми поглянемо, чи досягли ви своєї мети, чи збулися ваші прогнози.

Отже, зараз ми з вами за допомогою алгоритму спробуємо навчитися розрізняти речення з різними видами зв’язку.

(Вчитель будує алгоритм на дошці, учні – в зошитах. Вчитель задає запитання учням, вони відповідають. Алгоритм будується колективно) (Додаток до уроку № 1)

V. Виконання вправ на закріплення

1. Робота біля дошки

В даному реченні підкреслити граматичну основу, визначити кількість частин, смислові відношення між частинами речення, пояснити вживання розділових знаків.

Ніхто на Єльку наче й уваги не звернув, /коли вона, силуючи себе, таки переступила поріг собору,/ ніхто не запитав, /чого запізнилась, /чого заспала,/ її появу в соборі всі  сприйняли нібито навіть байдуже, /але в цій байдужості почувалась якась умисність./ (О.Гончар)

               коли?                                Що?

                                      

[ …Д], (коли…), […Д], (чого…), (чого…), […], але [ …].

2. Робота в парах

(На мультимедійній дошці спроектовано фразеологізми. В парі один учень пояснює значення, інший складає речення з різними видами зв’язку, використовуючи цей фразеологізм)

Набрати в рот води, пекти раків, поставити крапку, не покладати рук, перепало на горіхи, сісти на голову, спуститися з небес на землю, давати хропака, копилити губу, прикласти руку, перемивати кістки. 

«Цікаво знати»

А чи знаєте ви історію фразеологізмів? Наприклад, живе в нашій мові фразеологічний зворот прикласти руку - взяти участь у чомусь . Історія його походження відкриває завіси над особливостями організації в давнину діловодства . Сьогодні, написавши будь-який діловий папір, документ, ми засвідчуємо його достовірність власноручним підписом. Так робили і в давнину, бо знали про своєрідність підпису кожної людини. Проте письмом у давні часи володіло не так багато людей і неписьменні, замість підпису прикладали до паперу руку або палець, попередньо злегка пофарбувавши їх. Відбиток руки або пальця надійно замінював підпис .

Історія фразеологізму перемивати кістки – займатись пересудами , обмовляти кого-небудь – зв’язана з обрядом другого поховання, яке організовувалось у східних слов’ян через кілька років після смерті людини . Наші предки вважали, що покійника треба звільнити від гріхів, зняти з нього закляття через очищення останків небіжчика.

Перемиваючи кості в прямому значенні цих слів, пригадували життя покійного, переповідали окремі події, найяскравіші сторінки біографії, говорили про характер, вихваляли, возвеличували його. Так поняття перемивати кістки було пов’язане з аналізом життя, вчинків, рис людини, яку вдруге ховали.

3. Робота в групах

Завдання 1. (Вчитель ділить учнів на три групи, кожна група отримує індивідуальні картки із завданням. Група, яка впорається із ними найшвидше, отримує додаткові бали)

(Додаток 2)

Завдання 2. Творча лабораторія. Кожна група складає можливі варіанти речення з різними видами зв’язку з наведених простих речень.

У Києві поет познайомився з Костомаровим. Він загітував Шевченка до Кирило-Мефодіївського братства. Воно поширювало ідеї слов’янського єднання. Всі члени його відзначалися високою культурою.

Презентація результатів групової роботи.

 

4. Робота з підручником.

Виконання учнями вправи 292. Списати, розставити розділові знаки, пояснити свій вибір у складних реченнях з різними видами зв’язку.

 

5. Фронтальна робота. Диктант із коментуванням.

(Пояснити в реченнях орфограми та пунктограми. Зробити синтаксичний розбір речень. Накреслити схеми, визначити смислові відношення між частинами складного речення з різними видами зв’язку)

1. По вечері гості примощуються, де кому вигідніше, а господар виймає книжку, і починається лектура... 2. Хо збирає всю свою потугу: проймаючим холодом віє борода його, чудодійна сила, мов хмари ті, насуває найстрашніші картини перед очі лектора, а лектор наче не помічає сього. 3. Ураз Хо помічає, що від погляду того діються з ним незвичайні речі: з бороди вже не віє проймаючий холод, вона тратить свою чудодійну силу, тіло його меншає, легшає, немов частина його парою взялася або порохом розсипалася. 4. Хо підійшов до села, і перша хата, яка кинулася йому у вічі, була шпиталь, місце страждання і заразом боротьби з тим стражданням. 5. Тихо було, мертво, але Хо не помічав сього: він сидів, замислившись. 6. То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було наколене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром 7. Скрізь тепер весело, ясно, світ божий скидається на рай, а білява панночка із смутними очима сумує (З тв. М. Коцюбинського).

- Давайте пригадаємо з уроків української літератури, хто такий Хо?

- З якого твору М.Коцюбинського  взято ці речення?

(Один учень коментує орфограми, потім інший учень пояснює вживання розділових знаків в реченнях. Далі учні виконують завдання вчителя: роблять синтаксичний розбір речень та будують схеми до них)

6. Гра «Продовжіть речення»

(На мультимедійній дошці спроектовано початок речення та його схему. Учні повинні продовжити речення так, щоб воно відповідало схемі)

1.  Барвінок був символом дівочої честі, любові; його вплітали у вінки, ……………. 

        які?

[…];[…], (якими…)

2. Загуркотіло у хмарах, і знову те гуркотіння здалося якимось залізним; ………………

[…], і […];[…].

3. У ті часи, коли українське слово зневажалося, Шевченко перший ставить питання про те, ………..

    які?          про що?

[… (коли…) ], що (…)

7. Індивідуальна робота

Складіть і запишіть чотири речення з різними видами зв’язку: з сурядним і підрядним, з сурядним і безсполучниковим, з підрядним і безсполучниковим, з сурядним, підрядним і безсполучниковим.

(Учні зачитують складені речення)

VІ. Підведення підсумків уроку

Сьогодні на уроці ми розглядали тему «Складні речення із різними видами зв'язку». Ми ознайомилися із складними реченнями, які мають різні види зв'язку: сполучниковий (сурядний та підрядний) і безсполучниковий. Ви навчилися ставити розділові знаки в таких реченнях.

• Що на уроці вам сподобалося найбільше?
• Що викликало труднощі?

VІІ. Оцінювання

Вчитель оцінює роботу учнів на уроці, оголошує оцінки.

• Давайте тепер звіримо оцінки, які ви отримали, з бажаними оцінками, які ви написали на папірці. Чи відрізняються вони? Як ви гадаєте, чому?

VІІІ. Домашнє завдання

Виписати з роману О.Гончара «Собор» 10 речень з різними видами зв’язку та накреслити до них схеми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Підручник для 9-го класу. Українська мова. Автори: Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. К., Грамота, 2009р.-204 с.
2. Гончар О.Т. Твоя зоря: Роман.- К.: Дніпро, 1982.-374 с.
3. Франко І. Вибране: Для серед. Та ст.. шк.. віку/ Упорядкув.текстів, передм., підготов, комент., прим. Та навч.-метод. Матеріалів К.Г.Борисенко – К.: Школа, 2005. – 464 с.
4. Нечуй- Левицький І.С. Твори. – К.: Радянська школа, 1990.-416 с.
5. Кучеренко І. К. Складні речення з сурядністю і підрядністю // Українська мова і література в школі. — 1973. -№ 11. -С. 27-33.
6. Інтернет-ресурси:

http://planeta107.zp.ua/index.php/2011-01-30-19-41-37/2011-05-20-15-49-03/624-2011-07-30-15-39-10

http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-1C035AD5A5B0E

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток до уроку 1.

Алгоритм

Крок 1: Граматична основа

 

Одна (просте речення)           дві і більше

    2 крок: вид зв’язку

        З різними видами зв’язку

  Сполучниковий              Безсполучниковий

                 3 крок:

         Сурядний                        Підрядний   з сурядним і підрядним

4 крок:        з сурядним і безсполучниковим

        з підрядним і безсполучниковим

Єднальні,  Означальні,  з сурядним, підрядним і безсполучниковим

протиставні,   Обставинні,

розділові  З’ясувальні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток до уроку 2.

Картка 1.

Завдання 1. За поданою схемою складіть речення:

 […], які (…),[…].

Завдання 2. Яке з речень відповідає поданій схемі […], (…), […]

А) Герман ще раз похилився до стіни, з якої йшов той газ, ще раз наблизив до неї лампу і побачив у ній тоненьку, як нитка, розсілину, що зигзагуватою лінією скісно бігла знизу вгору і губилася в пітьмі (І.Франко)

Б) Коли щось їй не так, одразу загуде сердито, сповістить, щоб і ви, люди, знали (О.Гончар)

В) Він понабріхував на всіх тих, що водили по селі його жінку, а найбільше на Джерю та на Кавуна (І.Нечуй-Левицький)

Завдання 3. Побудуйте схему поданого речення.

Тихо розмовляли, наказували, як бути з хлібом, що треба продати, що купити, чим засіяти пари і що сіяти по озимині (С. Скляренко)

 

Картка 2.

Завдання 1. За поданою схемою складіть речення:

 […], що (…), що (…).

Завдання 2. Яке з речень відповідає поданій схемі […], (…), […],[…], (…).

А) Кошари з високими дерев’яними вежами бовваніли в сивому тумані, мов пеньки здоровенного зрубу, а десь-колись унизу проблискували світла ліхтарень, коли хтось ішов з кошари до кошари (І.Франко)

Б) Удень на храмовім святі Олекса з’являється в білій, з тонкого полотна сорочці, яку мати вибілила йому, і та сорочка аж сяє на ньому, вабить чудовою мережкою, тільки ж рідко буває, щоб не взялась материна мережка отим квіттям свіжої крові та не викачана була в пилюці (О.Гончар)

В) Ніна спочатку думала про Якова Македона, що привернув її увагу, та згодом сильніші спогади витіснили його образ, і перед очима постали і люди інші, і події, що їх довіку не забути (А. Шиян)

Завдання 3. Побудуйте схему поданого речення.

Постановник не осипав Ярославу компліментами, він після роботи тільки потиснув їй руку, але цей мовчазний потиск руки був для неї дорожчий за слова (О. Гончар)

Картка 3.

Завдання 1. За поданою схемою складіть речення:

 […],щоб (…), але […], бо (…).

Завдання 2. Яке з речень відповідає поданій схемі […], (...), (...), (...).

А) Людина йде по рідних вулицях, де пройшло її дитинство, де буяла молодість, де проходили найкращі роки життя (Я. Ваш)

Б) Степ відкривається одразу за школою, а в далечі попід небом садки синіють хутірські – вся наша Тернівщина оточена хуторами, з якими вона вічно не в миру (О.Гончар)

В) У гущавину бору долітали з міста передзвони, і, можливо, не один звір, нашорошившись, слухав одноманітне гудіння і мчав потім, сполоханий, в такі хащі, де давно не ступала людська нога (А. Шиян).

Завдання 3. Побудуйте схему поданого речення.

Цей Роман з Яворової балки був для нас людиною-дивом не тільки тому, що замолоду здатен був у повітрі літати до свої коханої і що дикий рій приручити зумів, а ще й тому, що бджоли, хоч би що він там з ними робив, аніяк його не кусали! (О. Гончар)