Методична розробка складена відповідно до чинної програми з біології для 8 класу загальноосвітніх шкіл. Містить варіанти поточних оцінювань, елементи проблемного навчання, додаткові завдання для розвитку пізнавальної активності учнів. Розробка може бути використана вчителями біології для підготовки до уроків по темі «Травлення».
ТЕМА. ТРАВЛЕННЯ В КИШЕЧНИКУ
Мета уроку:
Обладнання та матеріали: комп’ютер, ППЗНП «Біологія 6-11», ППЗНП «Бібліотека електронних наочностей 6-11», інтерактивні таблиці «Схема рухової активності кишок людини. Дванадцятипала кишка» та «Стінка тонкого кишечника»; муляжі, роздаткові картки, комп’ютерний тест.
Хід уроку
І. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
Метод спрямованого опитування:
«Мікрофон»
Основними функціями тонкого кишечника є остаточне розщеплення частково розщеплених у шлунку поживних речовин і всмоктування продуктів розщеплення в кров та лімфу.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Проблемне запитання: усім відомий вислів: «Подібне розчиняється у подібному». Відомо, що кров – це розчин, основним компонентом якого є вода. Відомо, що жири у воді не розчиняються. Яким же чином вони надходять у кров?
(Робота в групах з комп’ютерною програмою навчального призначення)
1-ша група. Будова і функції тонкого кишечника.
2-га група. Будова і функції товстого кишечника.
Завдання: Опрацюйте матеріал ППЗНП та підручника, презентуйте його своїм однокласникам.
Будова і функції тонкого кишечника. Тонкий кишечник у дорослої людини має довжину, яка становить 5-6 метрів. Тонкий кишечник поділяється на три відділи: дванадцятипалу, порожнисту та клубову кишки. Частково перетравлена в шлунку їжа, яку називають хімусом, завдяки скороченню м'язів шлунка через пілоричний сфінктер надходить порціями до дванадцятипалої кишки.
Мал. 1. Дванадцятипала кишка
Схема рухової активності кишок людини (І). Дванадцятипала кишка (II):
1 - жовчний міхур, 2 - печінка, 3 - протоки, 4 - підшлункова залоза, 5 - дванадцятипала кишкана
Зі шлунка хімус попадає в дванадцятипалу кишку - початковий відділ тонкого кишечнику, у якому відбувається гідроліз поживних речовин до мономерів і здійснюється всмоктування продуктів, що утворилися. Основну роль у процесах травлення в тонкому кишечнику грають підшлункова залоза і печінка, протоки яких відкриваються в дванадцятипалу кишку. Слизова оболонка 12-палої кишки секретує ряд ферментів, що мають гідролітичну активність і складають кишковий сік. Його значення в процесах травлення, однак, не так велике, як значення соку підшлункової залози.
У тонкому кишечнику крім порожнинного травлення (коли ферменти гідролізу розташовуються в просвіті шлунково-кишкового тракту, де діють на харчову масу) відбувається наступний етап - пристінкове травлення, здійснюване ферментами, що знаходяться в глікокаліксі клітин слизової. Джерелом гідролітичних ферментів можуть бути як самі клітини кишки, так і травний сік підшлункової залози.
Мал. 2. Стінка тонкого кишечника
1 - внутрішня поверхня тонкої кишки, 2, 4 - одношаровий епітелій,
3, 7 - кровоносні судини, 5 - лімфатична судина. 6 - кишкова ворсинка
Слизова оболонка в тонкому кишечнику утворює численні вирости (ворсинки), завдяки яким її поверхня значно збільшується. Клітини, розташовані на поверхні ворсинок, мають мікроворсинки, утворені складками їхніх плазмалем (що збільшує загальну площу, на якій відбувається пристінкове травлення та всмоктування його продуктів). Пристінкове травлення, що здійснюється в глікокаліксах мікроворсинок, тісно зв'язане з процесами всмоктування продуктів гідролізу, що утворюються. Моторна діяльність кишечнику спрямована на перетравлення і розтирання їжі та на її спрямоване пересування.
Наступним відділом шлунково-кишкового тракту є товстий кишечник. Він відділений від тонкого сфінктером. Роль товстої кишки в перетравленні їжі невелика. Воно здійснюється ферментами, що надійшли разом з хімусом з тонкої кишки, і незначною кількістю соку самого товстого кишечнику. Основна маса білків, жирів і вуглеводів розщеплюється і всмоктується в тонкому кишечнику. У товсту ж кишку надходять неперетравлені залишки, зокрема рослинна клітковина, що не піддається гідролізу ферментами кишкового соку. Її деградація відбувається завдяки дії бактеріальної мікрофлори товстого кишечнику. Бактерії беруть участь у розкладанні ряду інших речовин, синтезі вітамінів К і В, пригнічують розвиток патогенних мікроорганізмів. Порушення нормальної мікрофлори викликає захворювання дисбактеріоз. Всмоктування в товстому кишечнику води приводить до ущільнення неперетравлених залишків харчових мас і формування калу, який виводиться з організму в результаті акта дефекації.
Всмоктування
Порожнина травної трубки фактично є для організму зовнішнім середовищем. Суть процесу всмоктування в шлунково-кишковому тракті полягає в переносі речовин з його просвіту в кров і лімфу, що здійснюється за допомогою механізмів пасивного й активного транспорту. Всмоктуванню в основному піддаються малі органічні молекули – продукти гідролізу біополімерів (цукри, амінокислоти, азотні основи тощо). В різних відділах травного тракту інтенсивність всмоктування неоднакова. Так, у ротовій порожнині цей процес практично не здійснюється, оскільки тут ще не відбувається розкладання біомолекул до мономерів, та й тривалість перебування їжі в цьому відділі травної трубки невелика. Зі шлунка у внутрішнє середовище організму попадає деяка кількість води і мінеральних солей, глюкоза, алкоголь. Ведуча роль у процесі всмоктування належить тонкому кишечнику. Його слизова оболонка має численні ворсинки, кожна з яких містить одну лімфатичну судину і мережу кровоносних капілярів. Ворсинки здатні постійно скорочуватися завдяки наявності в них м'язових елементів. Оскільки основна частина продуктів травлення надходить у кров і лімфу в тонкому кишечнику, всмоктування поживних речовин у товстій кишці незначне. Проте в цьому відділі травної трубки значним є всмоктування води і деяких мінеральних солей.
Травні залози, їхня будова та функції.
Підшлункова залоза виділяє складний за складом секрет - панкреатичний (підшлунковий) сік. Він має слабколужну реакцію (рН близько 8) і містить такі ферменти, як амілаза, ліпаза, нуклеаза (розщеплює нуклеїнові кислоти). Протеази виділяються клітинами підшлункової залози у виді попередників ферментів трипсина і хімотрипсина, що здійснюють гідроліз поліпептидів до амінокислот. Активація цих ферментів відбувається в просвіті кишечника. Кількість і ферментний склад панкреатичного соку прямо залежать від кількості і характеру їжі: перевага вуглеводів у раціоні викликає збільшену секрецію амілази, жиру - ліпази, а білків - протеаз.
Клітини печінки здійснюють вироблення жовчі. Цей процес відбувається постійно. Секрет, що утворився, або надходить у дванадцятипалу кишку під час травлення, або накопичується у жовчному міхурі (при цьому її склад трохи змінюється, тому говорять про печінкову і міхурову жовч). До складу жовчі входять жовчні кислоти, пігменти, холестерин, білки, вітаміни, неорганічні іони і деякі інші речовини. Жовч емульгує жири, збільшуючи тим самим поверхню, на якій здійснюється їх гідроліз ліпазою. Незважаючи на те, що в жовчі не міститься травних ферментів, вона полегшує процес травлення, активуючи панкреатичні і кишкові ферменти і нейтралізуючи кислу реакцію хімуса. Крім того, у ній розчиняються продукти гідролізу жирів, що сприяє їхньому наступному всмоктуванню. Жовч має бактеріостатичну дію, активує моторну і секреторну діяльність тонкої кишки і впливає на шлункове травлення. Важлива роль належить жовчі в обмінних процесах організму.
ІV. Закріплення знань учнів (робота в групах)
1. Колективне обговорення презентацій.
2. Виберіть процеси, що відбуваються у певних органах травлення, та впишіть у таблицю відповідей відповідні їм літери: а) всмоктування поживних речовин; б) часткове розщеплення вуглеводів; в) розщеплення деяких видів жирів (наприклад, молока); г) часткове розщеплення білків; д) розщеплення білків до амінокислот; є) розщеплення вуглеводів до глюкози; ж) всмоктування води; з) розщеплення жирів до жирних кислот та гліцерину; и) подрібнення їжі.
Ротова порожнина |
Шлунок |
Тонкий кишечник |
Товстий кишечник |
|
|
|
|
Додаткове завдання: комп’ютерне тестування:
V. Підсумок уроку
Висновки. У тонкому кишечнику завершується розщеплення поживних речовин і відбувається всмоктування їх у кров і лімфу. Велику роль у процесах травлення відіграє жовч, яка сприяє розщепленню жирів, стимулює активність ферментів і рухову активність кишок. Всмоктування поживних речовин відбувається завдяки активній діяльності клітинних мембран, явищам дифузії, фільтрації та осмосу.
Домашнє завдання: опрацювати § 37, відповісти на запитання: 1. Протоки яких залоз відкриваються до дванадцятипалої кишки? 2. Які основні функції тонкого кишечника? 3. Яка роль жовчі у процесах травлення? 4. Яка функція печінки в організмі? 5. Як відбувається всмоктування поживних речовин? 6. Що таке апендикс? Які ознаки апендициту? 7. Яка роль мікроорганізмів товстого кишечника?
Творчі завдання:
1. ПОМІРКУЙТЕ!
2. Підготувати повідомлення про хвороби шлунково-кишкового тракту.