Методична розробка складена відповідно до чинної програми з біології для 8 класу загальноосвітніх шкіл. Містить варіанти поточних оцінювань, елементи проблемного навчання, додаткові завдання для розвитку пізнавальної активності учнів. Розробка може бути використана вчителями біології для підготовки до уроків по темі «Травлення».
ТЕМА. ВІТАМІНИ. ЗАБРУДНЕННЯ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ ТА ВОДИ І ВПЛИВ НА ЗДОРОВ’Я
Мета уроку:
Обладнання та матеріали: комп’ютер, ППЗНП «Бібліотека електронних наочностей 6-11», таблиця «Вітаміни та їх роль в організмі людини»; шаро-стержневі моделі вітамінів, роз даткові картки, презентація «Забруднення продуктів харчування та води і вплив на здоров’я», підручник, додаткова література.
Хід уроку
І. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань
1. Біологічний диктант:
Білки беруть участь у виконанні … /всіх функцій/ організму. Залишки … /амінокислот/, з яких складаються білки, з'єднуються між собою у різноманітній послідовності й утворюють надзвичайно велику кількість різної будови … /білків/. Вони є … /індивідуальними/ для кожної людини.
… /Вуглеводи/ (крохмаль, цукор) є основним джерелом … /енергії/ в організмі. У крові людини концентрація глюкози підтримується на сталому рівні … /гормонами підшлункової залози/.
Жири виконують різні функції: входять до складу … /мембран/; є джерелом … /енергії/; захищають організм від … /тепловтрат/. Вода і … /мінеральні речовини/ є такими ж важливими для життєдіяльності організму, як і … /органічні речовини/. Функції води і мінеральних речовин різноманітні. Нестача або ж надлишок … /органічних та мінеральних речовин/ призводять до розвитку … /хронічних хвороб/.
2. Конкурс «Так чи Ні» (робота із сигнальними картками)
3. Індивідуальна робота
Картка 1.
Картка 2.
Вкажіть правильну послідовність процесів, що відбуваються під час обміну вуглеводів: а) розщеплення в травній системі; б) синтез глікогену; в) розщеплення глікогену; г) надходження глюкози в кров; д) надходження глюкози в м'язи; є) виділення енергії; ж) розщеплення глюкози в м'язах; з) утворення продуктів розпаду; и) виведення продуктів розпаду з організму.
Картка 3.
Виберіть з наведеного ознаки, характерні білкам, жирам та вуглеводам, і впишіть у таблицю відповідей відповідні їм літери:
А. Продуктами розщеплення є амінокислоти. Б. Продуктом розщеплення є глюкоза. В. Продуктами розщеплення є гліцерин та жирні кислоти. Г. У клітинах перетворюється на глікоген. Д. Ніколи не відкладаються про запас. Е. Продукт розщеплення - сечовина. Ж. При розщепленні 1 г виділяється 39,1 кДж енергії. 3. При розщепленні 1 г виділяється 17,2 кДж енергії. И. їхній обмін регулює інсулін та глюкагон. К. Ця речовина насамперед використовується як джерело енергії. Л. За їхнього надлишку розвивається ожиріння. М. На них багаті різні види олії. Н. Є будівельним матеріалом усіх елементів клітин. О. Всмоктується в лімфу. Відповіді:
Білки |
Жири |
Вуглеводи |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Картка 4.
Вкажіть правильну послідовність процесів, що відбуваються під час обміну білків: а) синтез глікогену; б) вживання їжі, багатої на білки; в) розщеплення у травній системі на амінокислоти; г) виділення енергії; д) надходження амінокислот у кров; є) у клітинах тканин біосинтез білків, необхідних для організму; ж) розщеплення синтезованих білків; з) надходження амінокислот до клітин; и) виведення з організму продуктів білкового розпаду.
Картка 5.
Картка 6.
Мотивація навчальної діяльності
Конкурс-гра: «Хто першим скаже «Еврика»:
1.
Відповідь: вітаміни.
2.
Відповідь: вода.
Предметом нашого обговорення стануть вітаміни. Ми з’ясуємо їхню роль в організмі людини, а також обговоримо дуже важливу проблему сьогодення: забруднення продуктів харчування та води і вплив на здоров’я.
ІІІ. Подача і опрацювання нового матеріалу
Завдання: опрацюйте інформацію «Вітаміни», зробіть олівцем позначки:
Вітаміни - складні біоорганічні сполуки, абсолютно необхідні для нормального протікання процесів обміну речовин, що не синтезуються (чи синтезуються недостатньо) в організмі. Вітаміни не використовуються як джерела енергії і не є будівельним матеріалом у клітинах. Найчастіше їхня роль пов’язана з тим, що вони входять як небілкові компоненти (коферменти) до складу багатьох ферментів, що беруть участь в клітинному метаболізмі, тому нестача того чи іншого вітаміну може стати причиною ряду порушень обмінних процесів. Такі стани звуться гіповітамінозами, чи у випадку повної відсутності речовини - авітамінозами. Варто мати на увазі, що не тільки нестача, але і надлишок вітамінів (гіпервітаміноз) може нанести шкоду організму, хоча такі стани і рідкі. Описані також випадки полігіповітамінозу, при якому спостерігається недостача відразу декількох вітамінів. Крім недоліку вітамінів у їжі, гіповітамінози можуть бути викликані генетичними дефектами системи трансформації вітамінів. При цій причині, одні гіповітамінози удається вилікувати ударними дозами вітамінів (такі гіповітамінози називають вітамінозалежними), інші ж гіповітамінози (вітамінорезистентні) невиліковні і найчастіше летальні.
До вітамінів відносяться дуже різні в хімічному відношенні речовини. Сучасна класифікація вітамінів не є розробленою, вона побудована на їхній розчинності. За цим критерієм виділяють дві групи вітамінів:
жиророзчинні: вітаміни A, D, Е, К.
водорозчинні: вітаміни групи В (В1, B2, B3, В6, В12, Вс ), РР, Н, С, Р.
Існує особлива група речовин, що перешкоджає реалізації біологічної ролі вітамінів в організмі - антивітаміни. За механізмом дії їх розділяють на дві групи. В першу входять структурні аналоги вітамінів, що не мають активність вітамінів, але займають їхнє місце, наприклад у молекулах ферментів. При цьому такі дефектні молекули не можуть виконувати свої функції. До другої групи відносяться речовини, що перешкоджають всмоктуванню вітамінів або прискорюють їхнє руйнування.
Вітамін А (ретинол). Ретинол (атоми карбону показано сірим, оксиґену – червоним, гідрогену – білим) Відомо 3 вітаміни групи А: А1 А2, і цис-форма вітаміну А1, що розрізняються кількістю подвійних зв'язків. Біологічна роль ретинолу різноманітна - він необхідний для росту кісток, формування клітин епітелію; альдегідна форма вітаміну А (ретиналь) бере участь у процесах фоторецепції (при з'єднанні з ліпопротеїном опсином утворює родопсин - зоровий пігмент тварин). Одним із проявів авітамінозу А є куряча сліпота - нездатність розрізняти предмети в сутінках. Вітамін А широко розповсюджений у продуктах тваринного походження (у печінці, молоці і молочних продуктах, риб'ячому жирі). Добова потреба дорослої людини у вітаміні А - 2,7 мг.
Вітамін D (кальциферол). Головною його функцією вважають участь у регуляції обміну кальцію і фосфору, і регуляцію розвитку кісток (остеогенеза). Відомі усі види порушення кількості вітаміну D: авітаміноз (викликає остеопороз, пов'язаний з частковим руйнуванням кісткової речовини), гіповітаміноз (рахіт - захворювання, зв'язане зі зменшенням вмісту фосфору і кальцію в тканинах організму, найбільш серйозно відбивається на кістковій і нервовій тканинах) і гіпервітаміноз (прийом дуже великих доз може призвести до летального результату через, зокрема, кальцифікацію нирок). Вітамін D міститься в яєчному жовтку, молочному жирі, рослинних оліях, утворюється в шкірі при дії сонячного світла.
Вітамін К. Біологічну роль вітаміну К зв'язують з його участю в зсіданні крові. Він бере участь у синтезі протромбіну, а також необхідний для біосинтезу чотирьох факторів зсідання крові (ІІ, VІІ, ІX, X). Виявлено й інші його функції. Гіповітаміноз К відносно мало характерний для людини, оскільки вітамін К частково синтезується мікрофлорою кишечнику. Вітаміном К багаті рослини (наприклад, капуста). Добова потреба в ньому точно не визначена, достатньою вважається доза в 1 мг.
Вітамін Е (токоферол). Вітамін Е має ряд важливих біологічних функцій, будучи головним антиоксидантом у тваринних організмах. Він підтримує в організмі вільно-радикальні процеси на стаціонарному рівні. У людини гіповітаміноз по вітаміну Е мало розповсюджений, оскільки ця сполука у великих кількостях міститься в рослинних оліях і здатна накопичуватися в організмі. Добова потреба в ньому за приблизними оцінками складає близько 5 мг.
Вітамін В1 (тіамін). Активною формою вітаміну В1 є тіамін пірофосфат, що є коферментом декількох ферментів, що приймають участь у циклі Кребса, і деяких інших. Гіпо- і авітаміноз приводить до розвитку ряду захворювань, найбільш відомим з яких є бері-бері. Випадки гіпервітаміноза В1 не відомі, оскільки він швидко руйнується і виводиться з організму. Вітаміном найбільш багата рослинна їжа, особливо злаки. Добова потреба в ньому 1,2 - 2,2 мг.
Вітамін В2 (рибофлавін). З рибофлавіну утворюються коферменти ФАД і ФМН, що є кофакторами ферментів оксидоредуктаз, зокрема оксидаз амінокислот і учасників електронтранспортного ланцюга. У людей описаний гіпо- і авітаміноз В2, що супроводжуються слабкістю м'язів і ураженням очей. Вітамін міститься майже у всіх тваринних і рослинних продуктах. Добова потреба в ньому 1,7 мг.
Вітамін РР (нікотинова кислота, нікотинамід). Існує дві форми вітаміну РР: нікотинова кислота і її амід - нікотинамід, що мають однакову активність. Іноді в якості їхнього синоніма вживається назва ніацин. Біологічна роль вітаміну РР полягає в тому, що з нього утворюються НАД і НАДФ - коферменти оксидоредуктаз, що здійснюють реакції окислювання і біосинтезу. Нестача і відсутність вітаміну РР у їжі призводить до розвитку захворювання пелагра, що виявляється в ураженні шкіри (дерматит), травної (виразки слизової, діарея) і нервової систем. Вітамін РР міститься в м'ясі, рибі, хлібі, молоці, печінці, чаї. Добова потреба в ньому 18 мг.
Вітамін В3 (пантотенова кислота). За хімічною будовою є комплексною сполукою - аланина і похідного масляної кислоти. Цей вітамін є попередником коензима А. Останній здійснює перенос ацильних груп і в складі різних ферментів бере участь у реакціях окислювання (у тому числі в клітинному подиху) і біосинтезу. Клінічні прояви нестачі вітаміну В3 різні: дерматити, неврити, м'язові судоми й ін. Пантотенова кислота міститься практично в усіх харчових продуктах, до того ж вона частково синтезується кишковою мікрофлорою. Добова потреба в ній 3-5 мг.
Вітамін B6 (пірідксин). Відомі три форми вітаміну B6 - пірідоксин, пірідксаль і пірідоксамін. Активними є їхній фосфорильовані форми - пірідоксальфосфат і пірідоксамінфосфат. Вони виступають коферментами ферментів трансаминаз, що здійснюють синтез амінокислот і біогенних амінів, У людини недостатність вітаміну B6 зустрічається рідко, вона призводить головним чином до розвитку дерматитів. Вітамін B6 міститься в молоці, яйцях, овочах, м'ясі і рибі, крім того, він частково утворюється кишковою мікрофлорою. Добова потреба в ньому точно не встановлена, по непрямих розрахунках вона складає близько 2 мг.
Вітамін В12 (кобаламін). Кобаламін маєє, мабуть, найбільш складну серед усіх вітамінів хімічну будову. Біологічну роль пов'язують не з самим вітаміном, а з В12-коферментами. Ферменти, до складу яких вони входять, здійснюють два типи реакцій: перенос метильної групи і перенос водню при ізомеризації. Гіповітаміноз В12 призводить до анемії Аддісона-Бірмера, авітаміноз призводить до розладу діяльності нервової системи. Особливістю вітаміну В12 є те, що він синтезується тільки бактеріями. Міститься він в їжі тваринного походження, головним чином у печінці. Може синтезуватися і мікрофлорою кишечнику за умови надходження з їжею кобальту. Добова потреба - 0,003 мг.
Вітамін Вc (фолієва кислота). Відновлена форма вітаміну Вc - тетрадігрофолієва кислота є коферментом ряду ферментів. Гіповітаміноз зустрічається рідко, викликає анемію, порушення біосинтезу ДНК в клітинах кісткового мозку. На фолієву кислоту багаті зелені листки рослин. Міститься вона також у печінці та м'ясі. Кишкова мікрофлора синтезує її в достатніх кількостях. Добова потреба 1-2 мг.
Вітамін Н (біотин). Біотин являє собою продукт взаємодії сечовини і валеріанової кислоти. Біологічну активність має його похідне – біоцитин. Він є коферментом ряду ферментів, здійснюючих реакції двох типів: карбоксилювання (приєднання СО2) і транскарбоксилбвання (перенос -СООН груп), використовуваних у процесі синтезу багатьох сполук (жирних кислот, амінокислот, пуринів і ін.). Гіповітаміноз Н зустрічається досить рідко і вивчений недостатньо. При ньому відзначений розвиток дерматитів. Біотин міститься в печінці, нирках, жовтку яйця, картоплі, цибулі й ін. Значна кількість біотину синтезується мікрофлорою кишечнику. Добова потреба в ньому 0,25 мг.
Вітамін С (аскорбінова кислота). Активною формою цього вітаміну є сама аскорбінова кислота (L - ізомер). В організмі вітамін С виконує кілька функцій, найважливішими з який є його участь у реакціях гідроксилювання, в обмінних процесах у сполучній тканині, регуляції вільнорадикальних реакцій. Крім того, вітамін С є антиоксидантом. При нестачі аскорбінової кислоти вражаються різні системи організму і розвиваються різні захворювання, серед яких - цинга, анемія, серцева недостатність. Джерелом вітаміну С є свіжі рослинні продукти: цитрусові (лимони), перець, капуста й ін. Щодо добової дози існують різні думки: від 75 мг до 7 г.
Вітамін Р (біофлавоноїди). В групу вітаміну Р поєднують різні хімічні сполуки, в основі яких лежить структура флавону. Біологічна роль вітаміну Р полягає в тім, що він стабілізує сполучну тканину, інгібуючи фермент гіалуронідазу. Дія вітамінів С и Р взаємозалежні. Гипо- і авітаміноз Р приводить до уражень кровоносної системи та ряду інших дисфункцій. Головним джерелом є продукти, багаті також і вітаміном С. Добова потреба у вітаміні Р не встановлена.
2. Забруднення продуктів харчування та води і вплив на здоров’я (випереджальне завдання. Презентація». Колективне обговорення)
3. Етнічні особливості харчування українців(випереджальне завдання)
ІV. Підсумок уроку.
Дидактична вправа «Дерево рішень». Щоб берегти здоров’я змолоду, треба …
Оцінювання роботи учнів на уроці, само- та взаємооцінювання
Домашнє завдання: опрацювати § 35 (с. 106-107), відповісти на запитання.
Творче завдання: вправи 7-9, с. 107.
ДОДАТОК
Шляхи зниження вмісту нітратів у продуктах харчування під час приготування їжі: