Конспект уроку з біології для 8 класу на тему: "Травлення в шлунку"

ТЕМА. ТРАВЛЕННЯ В ШЛУНКУ

Мета уроку:

• з’ясувати процеси, що відбуваються з їжею в шлунку;
• розвивати уміння учнів спостерігати та описувати дію шлункового соку на білки, застосовувати знання для профілактики захворювань органів травлення;
• виховувати комунікативні якості, наполегливість, уміння працювати у команді.

Обладнання та матеріали: комп’ютер, ППЗНП  «Біологія 6-11», ППЗНП «Бібліотека електронних наочностей 6-11», інтерактивна таблиця «Будова шлунку», муляжі, відеофрагменти фільму «Тіло людини».

Хід уроку   

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1. Творчі звіти (робота в групах): презентація  інформаційних повідомлень, листівок (газет, буклетів, презентаційних слайдів) щодо профілактики захворювань зубів та ясен.

1. Зуби їжу: а) змочують; б) подрібнюють.
2. Найпоширеніше захворювання зубів - це: а) гастрит; б) карієс.
3. У людини великих слинних залоз: а) одна пара; б) дві пари; в) три пари.
4. Вуглеводи розщеплюються: а) гормонами; б) ферментами.
5. Ємність шлунка у дорослої людини становить: а) 1 л; б) 2 л; в) 3 л.
6. Печінка - це: а) залоза; б) гормон; в) фермент.
7. Апендикс - це: а) залоза; б) червоподібний відросток.
8. У ротовій порожнині внаслідок дії слини розщеплюються: а) білки; б) жири; в) вуглеводи;             г) нуклеїнові кислоти.
9. У дорослої людини в нормі загальна кількість різних видів зубів дорівнює: а) 8 різців, 4 ікла, 20 кутніх зубів; б) 4 різці, 8 іклів, 20 кутніх зубів; в) 10 кутніх зубів, 10 різців, 8 іклів.
10. Язик утворений тканиною: а) м'язовою посмугованою; б) м'язо­вою непосмугованою;                      в) сполучною.
11. У ротовій порожнині не відбувається: а) механічне подрібнення їжі; б) знезараження мікроорганізмів; в) розщеплення крохмалю; г) роз­щеплення жирів.
12. Пережовану, змочену слиною та частково розщеплену їжу язик проштовхує до:                                             а) стравоходу; б) глотки; в) шлунка.
13. Центр ковтання розташований у мозку: а) довгастому; б) про­міжному; в) середньому.
14. Фермент слини розщеплює: а) крохмаль до глюкози; б) білки до амінокислот; в) жири до гліцерину та жирних кислот.
15. Центр безумовного слиновидільного рефлексу розташований у мозку: а) довгастому;                       б) проміжному; в) середньому.

3. Що зображено на схематичному малюнку? Запишіть біля стрілок назви ферментів, які беруть участь у зображеному на схемі про­цесі. Чому ферменти називають біологічними каталізаторами?

 «Мікрофон» Як ви гадаєте, що відбувається з їжею у шлунку?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Демонстрація дослідів, що виявляють дію шлункового соку на білки

З ротової порожнини їжа в результаті ковтання попадає в стравохід. Ковтання являє собою рефлекторний акт, що складається з ряду послідовних стадій. Однак лише перша з них є довільною, оскільки тільки в стінках верхньої частини стравоходу містяться посмуговані м'язові волокна. На всьому ж іншому протязі розташовується тільки гладенька мускулатура. Потрапляння їжі в стравохід викликає перистальтичні скорочення його стінок (див. Мал. 1.) і пересування харчової грудки. Як тільки вона досягає кінцевої частини стравоходу, відбувається розслаблення сфінктера (м’язового клапана) на границі зі шлунком, куди і попадає харчова маса.

Мал. 1. Шлунок

1 - стравохід, 2 - шлунок, 3 - слизова оболонка, 4 - дванадцятипала кишка,

5 - щільна сполучнотканинна оболонка, 6 - м’язові шари, 7 - кишечник

У шлунку відбувається депонування їжі і її подальша фізична і хімічна переробка. Завдяки перистальтичним скороченням його стінок їжа поступово перемішується зі шлунковим соком. Процес цей здійснюється досить повільно, так, що в той час як зовнішня частина харчової грудки піддається дії шлункових ферментів у його внутрішній частині, амілаза слини продовжує розщеплювати вуглеводи доти, поки не буде нейтралізована кислим середовищем шлунка. Змішана зі шлунковим соком харчова маса називається хімусом. Шлунковий сік секретується трьома типами клітин, розташованих у слизовій оболонці:

1.Головні клітини продукують пепсиноген - речовину попередник пепсину, що являє собою суміш декількох протеаз, активних при різних значеннях рН.

2. Додаткові клітини секретують слиз (муцин).

3. Обкладочні клітини виділяють соляну кислоту (НСl).

Ці типи клітин розташовуються в слизовій шлунка нерівномірно, і травний сік, виділюваний різними відділами шлунка, має різний склад. Соляна кислота, що вироблювана додатковими клітками, виконує наступні функції:

активує перетворення пепсиногена в пепсин;

створює кисле середовище, необхідне для здійснення гідролітичної активності пепсину;

викликає набрякання і денатурацію білків:

має бактерицидну дію;

Пепсин здійснює гідроліз білків з утворенням полі- та олігопептидів, він декретується в неактивному стані (у вигляді пепсиногена), від якого під дією соляної кислоти або інших молекул вже активованого пепсину відокремлюється ділянка, яка закривала активний центр цього ферменту; фермент активізується. Кількість ферменту в шлунковому соку в значній мірі залежить від кількості і якості їжі. Крім нього ,до складу травного соку входить ліпаза, що має слабкий гідролітичний ефект на жири. Муцин утворює оболонку, що тісно прилягає до слизової шлунка. Вважається, що він захищає її від різних фізичних і хімічних подразників і самоперетравлювання ферментами шлункового соку.

Регуляція секреції шлункового соку

Прийнято виділяти три фази шлункової секреції, зв'язаної з прийомом їжі:

1. мозкову;

2. шлункову;

3. кишкову.

Під час кожної з них реалізуються різні механізми впливу на слизову шлунка.

Мозкова (цефалічна) стадія починається при виді їжі, відчутті її запаху і відтворенні обстановки, що передує годівлі. Вона обумовлена дією умовних рефлексів, зв'язаних з очікуванням їжі.

Як тільки їжа попадає в рот, до цього додаються безумовно-рефлекторні впливи подразнення рецепторів ротової порожнини і глотки. У результаті відбувається посилення виділення шлункового соку. Існування цієї фази доводиться дослідами з "уявним" годуванням, проведеними І.П. Павловим на собаках з ізольованим шлуночком.

У піддослідної тварини ізолювали ділянку шлунка, зберігаючи при цьому її кровопостачання й іннервацію, і вживляли в "новостворений" шлунок фістулу таким чином, що можна було збирати шлунковий сік, що утворюється там. Крім того, проводилася операція езофаготомії, що не дозволяє їжі проникати в шлунок. Сутність її полягала в перерізанні стравоходу і виведенні кінців, що утворилися, назовні в області шиї. Результати цих дослідів показали, що "уявне" годування приводить до рясного виділення шлункового соку.

Мозкова фаза здійснюється завдяки збудженню певних центрів у лімбічній системі і гіпоталамусі, що передається по волокнах блукаючого нерва, а також виробленню шлунковими залозами гормону - гастрина, що стимулює секрецію НСl.

Шлункова фаза шлункової секреції настає при механічному і хімічному подразненні порожнини шлунка харчовою грудкою, що потрапила в нього. Вона так само, як і перша, має нервову (рефлекторний вплив шлункового соку на подразнення механорецепторів слизової оболонки) і гуморальну (за допомогою виділення гастрина) регуляцію.

Секреція шлункового соку під час третьої, кишкової, фази спочатку зростає, а потім знижується. Підвищення секреції викликається нервовими і гуморальними впливами, що йдуть від дванадцятипалої кишки в результаті надходження до неї недостатньо перетравленої їжі з високими значеннями рН. Коли в тонкий кишечник починає надходити кислий хімус, а також жир, секреція шлункового соку гальмується.

Серед численних факторів, що мають вплив на шлункову секрецію, можна виділити емоційний. Почуття тривоги, страху, туги пригнічує вироблення травного соку і моторику шлунка.

ІV. Закріплення знань учнів (робота в парах)

1. За добу в шлунку людини виділяється 80 мл шлункового соку ( = 1,065 г/см³). Підрахуйте й вкажіть масу хлориду натрію, необхід­ного для утворення хлоридної кислоти, що міститься в шлунковому соку (масова частка хлоридної кислоти в шлунковому соку 0,5%): а) 0,68 г; б) 12,4 г; в) 24,5 г; г) 6,8 г.
2. Заповніть таблицю, використовуючи перелічені назви ферментів, амілаза, пепсин, мальтаза, ліпаза, відповідно до речовин, які вони роз­щеплюють:

Додаткові завдання:

1. Чому не перетравлюються стінки шлунка і кишечнику під дією травних ферментів, що ними виробляються?
2. У чому полягає причина того, що після вживання багатої на білок їжі довше не відчувається голоду, ніж після їжі, що складається пере­важно з вуглеводів?

V. Підсумок уроку

Домашнє завдання: опрацювати § 37, відповісти на запитання:

Творче завдання. ПОМІРКУЙТЕ!

• Їжа в шлунок потрапляє у вигляді харчової грудки, яка змочена сли­ною. Деякий час грудка знаходиться в шлунку. Чому це відбувається?
• Чому ферменти шлунка, які розщеплюють різноманітні білки, не руй­нують білки тих клітин, в яких вони виробляються?