Конспект уроку з біології для 8 класу на тему "Загальна характеристика сенсорних систем"

Біологія 8 клас

 

Тема. Загальна характеристика сенсорних систем.

 

Цілі уроку.

Освітня. Ознайомити учнів із загальною характеристикою сенсорних систем. Пояснити значення сенсорних систем в житті людини.

Розвиваюча.  Розвивати логічне мислення, вміння порівнювати, аналізувати, удосконалювати навички самостійного здобуття знань, уміння робити висновки.

Виховна. Здійснювати естетичне виховання, виховувати турботу та свідоме ставлення до власного здоров’я та здоров`я інших.

Обладнання й матеріали: Авторське відео до уроку за посиланням: https://youtu.be/zwbQjePAIqI

Інтерактивна версія презентації:

http://www.slideboom.com/presentations/2023470/Загальна-характеристика-сенсорних-систем-для-Оптіми

Додатки до уроку для друку в кінці конспекту.

Інтерактивна вправа для домашнього завдання за посиланням:   https://learningapps.org/watch?v=pc65fa3i218

Базові поняття й терміни: сенсорні системи, аналізатори, рецептори, органи чуттів, нервові центри.

 

Хід уроку

І. Організаційний етап

Слова привітання. Перевірка виконання домашнього завдання.

 

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

 

1. 0.01 с – заставка до уроку.

 

Учитель. Перед тим як оголосити тему нашого уроку, я хочу продемонструвати вам об’єкт, із яким ви сподіваюсь, дуже добре знайомі.

2. 0.07 с – лимон.

 

З цього приводу виникає питання:

•         Що це таке? Назвіть по одному слову - прикметнику, яким ви можете описати цей предмет.

Властивості цього предмету - лимону - ми можемо назвати завдяки тому, що маємо відчуття, тобто здатність отримувати інформацію із зовнішнього або внутрішнього середовища. 

3. 0.13 - жовте коло.

 

•         Це лимон? Але ж об’єкт на зображенні жовтий!

4. 0.17 – журавлина.

 

•         Це лимон? Але журавлина кисла!

5. 0.25 – цілісне сприйняття ситуації.

 

Саме на основі отримання інформації від різноманітних органів чуттів формується наше цілісне сприйняття певного об’єкту або ситуації.

6. 0.31 – дайте відповіді на запитання.

 

І знову до вас запитання:

•         З вашої точки зору, яку роль відіграє інформація в житті людини?
•         Яка інформація важлива для людини?

Припущення учнів.

7. 0.36 – підсумок відповідей.

 

Дійсно, сприйняття інформації для людини дуже важливо. Як то кажуть - хто володіє інформацією, той володіє світом. Люди навіть спробували навчити електронні пристрої отримувати та оброблювати інформацію. Багато з нас користуються ними у повсякденному житті навіть не звертаючи на це увагу.

8. 0.42 – Технічні сенсорні пристрої.

 

Це:

•         сенсорні телефони;
•         у пральні машин (термодатчики);
•         аудіо датчики та інші.

 

Що повинно бути в організмі людини для цього?

9. 0.52 – сенсорні пристрої людини.

 

Звісно, людна має також мати певні системи для сприйняття інформації із зовнішнього середовища та для обробки цієї інформації.

10. 1.01 - Тема уроку - сенсорні системи.

 

Тут ми підходимо до теми нашого уроку: Загальна характеристика сенсорних систем.

Сьогодні ми з вами дізнаємося про загальну будову сенсорних систем, їх різноманітність та значення в організмі людини.

 

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

11. 1.07 – визначення поняття «сенсорні системи».

 

Сенсорні системи або аналізатори (від лат. sensus – чуття, відчуття) — це складні структури, які сприймають і проводять тонкий аналіз усіх подразнень, що надходять із зовнішнього та внутрішнього середовища організму.

12. 1.23 - «П’ять відчуттів».

 

Основну інформацію про навколишній світ ми отримуємо завдяки п’ятьом основним чуттям:

- зір;

- слух;

- смаку;

- нюх;

- дотику.

 

Крім того, виділяють ще такі чуття як:

13. 1.27 – ще чуття, які виокремлюють. 

 

- рівновага;

- рух;

- чутливість до температури;

- чутливість до болю.

 

Який же механізм в людині допомагає їй сприймати подразники? Механізм цей має загальну будову і називається аналізатором. Тобто той, що аналізує. Кожний аналізатор складається з трьох тісно пов’язаних між собою частин: периферичної, середньої та центральної.

 

14. 1.37 -  Будова аналізатора.

 

Периферичною ланкою аналізаторів є рецептори, що перетворюють енергію подразника або силу подразника в нервовий імпульс.

 

15. 1.47 - Визначення поняттю «рецептор».

 

Рецептори — нервові закінчення, що сприймають і перетворюють подразнення із зовнішнього і внутрішнього середовища на нервові імпульси.

 

16. 1.57 - Види рецепторів за джерелом та за видом подразнення..

 

За джерелом рецептори поділяють на:

•         Внутрішні та зовнішні.

За видом подразнення рецептори поділяють на:

•         механорецептори;
•         хеморецептори;
•         фоторецептори;
•         терморецептори;
•         електрорецептори.

17. 2.07 -  Будова аналізатора

 

Послідовно з’єднані між собою доцентрові нейрони є шляхом, який веде від рецептора до кори великого мозку, и вони становлять становлять середню, або провідникову, частину аналізатора.

Ділянки кори великого мозку, які сприймають інформацію від відповідних рецепторних утворень, становлять центральну, або кіркову, частину (ядро) аналізатора.

18. 2.17 - Розташування центральних зон аналізаторів.

Давайте згадаємо в яких ділянках кори містяться центральні частини найбільш важливих аналізаторів:

 

- Кірковий центр шкірного аналізатора, або аналізатора всіх видів загальної чутливості (тактильної, больової, температурної, м’язово-суглобової чутливості), знаходиться в задній центральній закрутці тім’яної частки.

- Кірковий центр зорового аналізатора розташований у потиличній частці.

- Кірковий центр слухового аналізатора міститься у скроневій частці.

- Кірковий центр смакового аналізатора розміщений у тім’яної частці.

- Кірковий центр нюхового аналізатора локалізується в скроневій частці.

- Кірковий центр рухового аналізатора міститься в лобній частці.

Крім того, є ще такий цікавий факт: кіркові центри всіх аналізаторів правої половини тіла розміщені в лівій півкулі, а лівої половини — у правій півкулі головного мозку.

Усі частини аналізаторів діють як єдине ціле. Порушення діяльності однієї із частин веде до порушення функцій усього аналізатора. Людина може втратити зір не лише тому, що було пошкоджене око, а ще й тому міг бути пошкоджений зоровий нерв, або пошкоджена зорова ділянка кори великих півкуль головного мозку.

19. 2.37 – Аналізатор та орган чуття.

 

Отже, потрібно розрізняти поняття аналізатор та поняття орган чуття.

20. 2.37 – Аналізатор та орган чуття (2).

 

Аналізатор - це складна система, яка відповідає за сприйняття та аналіз інформації.

Орган чуття - це периферичний апарат, який сприймає подразнення.

До складу органів чуття, крім рецепторів входять ще допоміжні структури, які допомагають вловлювати дію подразників (Приклад: віко, вії в органі зору). 

 

Для того, щоб усвідомити властивості аналізаторів – давайте виконаємо завдання.

21.  2.57 - Властивості аналізаторів.

 

Подивіться на малюнки будь ласка. Зараз я пропоную вам таке завдання. Для цього ми об’єднаємося у пари.

Ви тримаєте картки на яких буде зазначена певна професія. Спробуйте собі уявити цю людину, як вона дивиться на світ. Потім я буду демонструвати картини, а ви запишете у відповідних віконцях те, як з вашої точки зору ця людина має дивитися та сприймати кожну з картин. 

На роботу вам дається 7 хвилин. Отже, починаємо...

22. 3.06 – 3.26 - Завдання - картини.

 

Робота учнів в парах та відповіді учнів.

 

23. 3.33 - Узагальнення вчителя.

 

Учитель.  Зрозуміло, що кожна людина, отримуючи начебто одну й ту ж саму інформацію дивиться на світ по різному. Більш того, наші аналізатори можна тренувати.

24. 3.43 - Властивості аналізаторів, музикант та дегустатор.

 

Так музиканти можуть визначити з яких нот складається музичний твір, професійні дегустатори  на смак визначити всі компоненти їжі.

Мають аналізатори й інші властивості.

25. 3.48 - Властивості аналізаторів.

 

Властивості аналізаторів:

•         Специфічність (подразнення рецепторів від специфічних подразників);
•         Чутливість (сприйняття порогу відчуття - дослід з картинами);
•         Адаптація (здатність пристосовуватися до сили подразника, адаптація до одягу, медики можуть їсти у морзі і т.д.);
•         Синергізм - спільне підсилення дії подразника (слух краще при світлі);
•         Контрастність відчуттів (після чорного яскравіше сприймається біле, після жорсткої дієти смачною здається несмачна їжа);
•         Післядія (фільм складається із кадрів, але відео нам здається плавним, також із світлом, яке є послідовністю електричних спалахів).
•         Компенсаторність  (при пошкодженні або повній втраті одного з аналізаторів, інші починають краще працювати. У сліпих гарний слух та тактильна здатність).

 

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів.

 

Давайте зараз з’ясуємо, як було засвоєно інформацію. Дайте відповіді на такі питання:

26. 4.03 - Питання до учнів.

 

1. Завдяки чому сліпі можуть читати кінчиками пальців?

2. З яким приладом можна порівняти око?

3. Як ви вважаєте, що таке «помилки відчуття», як їх можна виправити?

4. Чому для нормальної роботи будь якого аналізатора необхідно щоб були неушкоджені всі його частини?

5. Чому людина не відчуває пилинок, що падають на обличчя?

6. Яку додаткову сенсорну систему ви б хотіли мати?

 

V. Домашнє завдання

Виконайте інтерактивну вправу.

 

Додатки до уроку

(для друку)