Конспект уроку з біології для 8 класу "Сенсорні системи"

КОЗ «Божедарівська СЗШ І-ІІІ ступенів»

Криничанського району

Дніпропетровської області

   Сенсорні системи

Авторська розробка уроку вчителя біології Божедарівської середньої загальноосвітньої школи Криничанського району Дніпропетровської області

Давиборщ Тетяни Іванівни

Тема: Сенсорні системи.

Мета дидактична: Познайомити учнів з органами зору, слуху, нюху, дотику, їх функціями.

Мета розвиваюча: Розвиток пізнавальної активності шляхом залучення до участі в розв'язанні творчих завдань, в роботі з додатковою літературою.

Мета виховна: Формувати в учнів вміння спілкуватись, стисло висловлювати свою думку, навчити методам підтримки доброго здоров'я.

Обладнання: Картки з попереджувальними завданнями, репродукції картин Айвазовського, Рєпіна, Васнецова, записи музики Моцарта.

                                              Хід уроку:

І. Створення психологічного настрою на сприймання  нового матеріалу.

Вчитель: Доброго дня, шановні друзі! Сьогодні у нас незвичний урок. Пам'ятаєте казочку про “Червоний капелюшок”? Звісно, всю її пригадувати не будемо, а ось дещо послухайте:

... Приходе Червоний капелюшок до бабусі, підходить до ліжка, де лежить замість бабусі Вовчик і питає:

Бабусю, бабусю, а чому в тебе такі великі очі?

Щоб краще бачити тебе, дитино моя!

Бабусю, бабусю, а чому в тебе такі великі вуха?

Це щоб краще чути, дитино моя!

Продовження цієї казки ви всі знаєте, а от про що ми хочемо поговорити сьогодні на уроці, ви, мабуть уже здогадалися.

( відповіді учнів, що на уроці будуть обговорювати питання, пов'язані з органами чуттів: зору, слуху, смаку, нюху).

II. Робота з підручником по формуванню основних

понять уроку.

Учні разом з вчителем опрацьовують поняття “Органи чуттів”, “Сенсорні системи”, “Аналізатор”.

III. Методика предметного спілкування через попереджуючі групові завдання.

Вчитель: Шановні друзі! Завдання сьогоднішнього уроку полягає в тому, щоб вияснити, чи потрібні нам знання про сенсорні системи, і якщо потрібні, то для чого. Ваш клас заздалегідь був поділений на 6 груп, кожна з яких отримала попереджуюче завдання: знайти якнайбільше матеріалу.

У рекламі “LG -Евріка” говориться:

“Очі, які розрізняють близько 10 мільйонів кольорів та їх відтінків...” .

Слово учням першої групи.

Очі, вираз яких може сказати багато. Очі - дзеркало душі. Із творів класиків світової літератури ми дізналися про красу очей Роксолани, незрівняний блиск очей Наташі Ростової на балу. Із українських пісень ми знаємо “Чорні очі, як терен”, “Ой, я маю чорні брови та ще й карі очі”. Очі дають нам можливість сприймати красу рідної природи, її кольори та відтінки, щоб потім відтворити це у картинах. ( демонструються репродукції картин Айвазовського, Рєпіна, Васнецова).

Зоровий аналізатор - найважливіший з усіх органів чуттів. Він дає 90 відсотків всієї інформації, що поступає в мозок людини від всіх рецепторів. Кожен із нас за всі прожиті роки ставив собі шишки на лобі, дряпав ніс, але очі у нас залишалися цілими і неушкодженими. Цьому ми зобов'язані природі, яка попіклувалася про нас і заховала очі в спеціальні заглибини черепа. Щоб зменшити попадання пилу, бруду, поту, природа наділила нас бровами та повіками з пухнастими віями, як інстинктивно можуть закриватися, якщо до очей щось наближається.

Цікаво дізнатися, чому ми часто моргаємо (від 2-х до 5-ти рухів за хвилину, а за 16 годин - 4800 разів).

Поверхня очного яблука весь час висихає і складаються несприятливі умови для клітин рогівки. Ці зміни сприймаються нервовими клітинами за допомогою імпульсів через головний мозок, що поступають до м'язів ока і поверхня змочується новою порцією слізної рідини (по ходу розповіді демонструється, схема мигального рефлексу).

Слізні залози - своєрідні фабрики сліз, 99% слізної рідини - це вода, 1% - солі.

Останнім часом встановлено і іншу функцію сліз: з ними виводяться із організму отруйні токсини, які виробляються в момент надзвичайного емоційного стану. Тому вважається - стримувати сльози - повільно отруювати себе. То ж плачте “на здоров'я”.

III. Я б хотів розповісти про можливості зору. Відомо, що у птахів найкраще розвинута гострота зору. Пернаті можуть з великої висоти польоту розгледіти гусінь на листі і корі дерев. Однак є люди, які відзначаються також надзвичайною гостротою зору. В деяких легендах згадуються роги Венери, побачити які можливо тільки в телескоп, але перший телескоп було відкрито значно пізніше. Мати відомого математика К. Гаусса могла бачити неозброєним оком фази Венери і деякі супутник Юпітера. Американський астронавт Гордон купер бачив в ілюмінатор космічного корабля вантажний автомобіль, кратер в горах Тібету.

Натреновані очі мають здатність розрізняти найменші нерівності на поверхні предмета. Так, досвідчені шліфувальники бачать просвіти в 0,6 мікрона, тоді як звичайна людина може помітити просвіт в 10 мікрон. Добрим зором відрізняються спортсмени, мисливці, снайпери, пілоти, моряки.

Середовище може також впливати на зір: при зниженні атмосферного тиску підвищується зорова чутливість. Незвично діє на зір туман. Більшість аварій під час ДТП в туман траплялися за вини водіїв, які їхали позаду. Вони наїжджали на автомобіль, що їхав попереду, хоча намагалися утримувати безпечну відстань. Як оправданий відпочинок на природі, серед зеленої рослинності. Червоний колір привертає до себе увагу. Це враховано і на виробництві. Всі важливі важелі, кнопки, вогнегасники, світлофори фарбують у червоний колір,

Людям давно відомо, що чорний колір зменшує розміри. Так, поява супермодного чорного плаття переслідувала оптичне зменшення фігури. Дуелянти стрілялися в чорних костюмах, маючи надію, що противник промахнеться.

Не менш важливо для нашого сприйняття є сполучення кольорів. Сіра пляма на темному фоні здається більш світлою і оптично більшою. Це явище використовують дизайнери, модельєри.

( Звучить “Лунная соната” Бетховена. Повільно зменшується звук і наступає тиша).

Вчитель: Тиша... Давайте послухаємо тишу. І кожен з вас почує в цій тиші ряд звуків, що линуть до нас з вікна, з коридору. Ми живемо в морі звуків, і тому вам важко уявити, що можна не чути, але є люди, для яких тиша - спосіб життя. Це люди, які народилися глухими або втратили слух по необачності. Хоча професор Загребського університету П. Губерін вважає, що повністю і частково глухі, а також глухонімі при спеціальному тренуванні можуть навчитись слухати коліньми, долонями, кінчиками пальців. В зубах у людини є вільні нервові закінчення, які пов'язані зі слуховим центром. Пригадаємо, як глухий Бетховен слухав музику: це була паличка, яка одним кінцем притискалась до рояля, а інший кінець композитор тримав в зубах.

Прошу взяти на себе роль вчителя тих учнів, які готували завдання про аналізатор слуху і продовжити мою розповідь.

І. Все життя людини проходить в морі звуків. Музика, шум дерев, вітру, людська мова - це звукові коливання. Деякі вчені схильні думати, що людина починає чути, ще знаходячись в череві матері. Ось чому важливо мамі знаходитись в оточенні приємних звуків. Людина сприймає звуки від 16 до 20 тисяч герц. Великий скрипаль минулого Нікколо Паганіні мав дуже тонкий слух: він міг чути, про що розмовляють пошепки в 10 метрах від нього. Друзі Моцарта стверджують, що композитор чув фальшиві ноти мелодії, у нього підіймалась температура.

Хорошому слуху люди зобов'язані багатьом профе­сіям. Професія "слухача” дуже давня. Ще при дворах індійських і персидських вельмож були люди, в обов'язки яких входило передавати по ланцюгу повідомлення і накази. Грецький історик Діадор Сіцілійський розповідав, що за один день глашатаї могли передати голосом повідомлення на таку відстань, на яку можна було передати кіньми за місяць.

Хороший слух потрібен не тільки музикантам, а й телеграфістам, радистам, спеціалістам, що мають справу з механізмами, про нормальну роботу яких можна дізнатися по звуку, що механізми видають.

Навіть дегустаторам потрібен хороший слух: сировари із Парми, які славляться на всю Італію сиром “пармезан”, визначають ступінь зрілості сиру, вдаряючи по ньому срібним молоточком.

Звуки діють на стан людини. Слово лікує, слово вбиває, тому у спілкуванні люди намагаються підбирати слова, що не принижують і не ображають інших.

Певні ритми можуть викликати у людини найрізноманітніші емоції. Швидкі ритми можуть підвищувати настрій, діяти збудливо, повільні ритми - заспокоювати.

Про позитивний вплив музики відомо давно. Про це можна прочитати в папірусах єгипетських жреців.

Мабуть, не випадково Орфей, спів якого зачаровував не тільки людей, був музикантом, а бог Ескулап - музикантом,

В Аскепіоні - медичному центрі Пергамського царства, заснованому 2000 років тому, був побудований амфітеатр, який вміщував 3,5 тисячі глядачів. Тут виконувались ніжні, спокійні мелодії для лікування туги душевної. В давні часи музика прописувалась для лікування душевно хворих маньяків, проти укусів павуків і змій. Так, в Італії заціпеніння, викликане укусом тарантула, лікувалось мелодією, темп якої зростав. Хворі відкривали очі і рухались в такт музиці.

І зараз медичні заклади використовують мелодійні звуки для лікування зубного болю.

Наприкінці минулого століття намагалися використовувати музику при проведенні уроків з математики, фізики, хімії.

Але разом з цим музика може принести шкоду. Сучасні дискотеки з підсилюючою апаратурою, різноманітні шуми побутового характеру перевтомлюють слухові рецептори, порушують нормальну життєдіяльність організму, сприяють розвитку виразки шлунку, гіпертонії, нервового перевтомлення. Шуми вкорочують наше життя.

Міжнародною асоціацією запропоновані заходи по зменшенню шумових подразнень на заводах, фабриках, по зниженню потоку транспорту в містах способом побудованих об'їзних шляхів.

Але кожна людина, яка піклується про своє здоров'я, повинна сама уникати великої кількості шумів.

Вчитель: Ви, мабуть, втомилися? Тому пропоную вам трішки порухатись і пограти в гру “Панас”.  (Хто сказав, що учням 8-х класів не потрібна фізкультхвилинка? Гра триває 2-3 хвилини до першого впійманого і впізнаного). Дуже добре. Займайте свої місця. А зараз попробуйте пов'язати гру з темою нашого уроку.

Кожен учень має право на власну думку.

IV. Повідомлення нового матеріалу учителем у формі діалогу «учитель-учень».

Шкіра - наш природний покрив. Вона захищає організм. Її площа у чоловіків 2 квадратних метра, у жінок - майже 1,5 квадратних метра. Шкіра має різні рецептори-датчики тиску, температури, болю. Рецептори посилають сигнали в наш мозок при зіткненні з предметом, причому імпульси поступають саме в момент дії подразника. Ви можете відчути тонку білизну і важку шубу, твердий стілець чи м’яке крісло, під ногами підлогу, траву, пісок, сніг, воду, можете сприймати коливання повітряних мас.

Чутливість різних частин тіла до дотику і тиску різна. Достатньо попасти в ніс найменшій пилинці, на язик - маленькій волосинці, ми зразу ж відчуваємо їх. Велику чутливість мають пальці, долоні, живіт, ступні ніг, тильна сторона кисті. Рецептори розміщені у шкірі нерівномірно. Підраховано, що на 1 квадратному сантиметрі різних ділянок шкіри знаходиться від 80 до 23 холодових і від 0 до 3 теплових рецепторних клітин. Відомо, що на шкірі верхньої губи, підборіддя, грудях, животі найбільше точок, що реагують на холод.

На шкірі кінчиків пальців, носа, на згині ліктя локалізована більша частина рецепторів, чутливих до притоку тепла.

Тільки на поверхні очей немає температурних рецепторів. Ось чому нашим очам не буває жарко і вони ніколи не мерзнуть.

Крім цього, в шкірі є рецептори, що сприймають біль. Що є біль для людини?

(вислуховуються думки учнів)

Дійсно, “біль - це сторожовий пес здоров’я” - говорили в давній Греції. Якби людина не відчувала болю, вона не змогла б відгородити себе від безліч неприємностей - ран, опіків, обморожень. Біль попереджує про небезпеку, Особливо багато больових рецепторів в пахових областях, над ключицями. Їх число рівне 200 на один квадратний сантиметр. Однак є ділянки, де больові рецептори відсутні. Відомий прийом фокусників протикати голкою щоку.

А тепер пропоную вам навести цікаві факти із додаткової літератури, яку роль відіграє дотик в житті людини.

(вислуховуються короткі повідомлення учнів)

На цукрових заводах досвідчені робітники визначають густину сиропу, стискаючи двома пальцями краплю рідини. їх показники майже не розходяться з показами приладів.

Пальпуючи хворого лікар може навіть із закритими очима поставити правильний діагноз.

У частини сліпих людей саме пальці стають їх другими очима. Цікава доля Ольги Скороходової.

Ця дівчина була сліпоглухоніма. Виключна сила волі, стійкий характер і нескоримість долі дали можливість навчитися читати, писати і навіть стати науковим робітником в області навчання таких як вона.

Американка Келлер в дитинстві перехворіла на скарлатину і втратила зір і слух, але натомість розвинулось шкіряне відчуття. Навчали її, пишучи назви предметів на долоні. Вона навчилась говорити і розуміти мову, тримаючи свої пальці па гортані або біля губ співрозмовника. Довго і наполегливо вчилась сприймати музику шкіряним відчуттям плечей і спини. Келлер закінчила математичний факультет університету, вивчила 4 мови, виступала з лекціями, стала автором багатьох книг.

Вчитель: не менш важливе значення (але значно менше, ніж для тварин) має для людини нюх - здатність сприймати і розрізняти найрізноманітніші запахи: запах приміщення, в якому ми знаходимось, запах квітів, скошеного сіна, хвойних дерев, моря. Світ наповнений ароматами. Близько 100 000 запахів зареєстровано вченими. Рецептори нюху людини знаходяться в носових ходах, причому ліва порожнина більш сприятлива до запахів, ніж права. За класифікацією шотландського вченого Монкріфа запахів є 7 видів: камфороподібний, мускусний, квітковий, м'ятний, гострий (задушливий), гнилосний. В 1945 році з'явилася спрощена класифікація, де розрізняється 4 основних види і до 8 відтінків кожного з них. Пропоную вам провести гру

“Знайди пару”, в ході якої вияснимо, чи добре у вас розвинутий нюх.

Опис гри:

Запрошуються 8 учасників, -чотирьох з яких “помітимо” дезодорантом, туалетною водою. Кожному з чотирьох “ненамічених” видаються флакони, якими помічались їхні пари. Тепер “ненамічені” відшукують за запахом свою “намічену” пару.

Вчитель: Ви проілюстрували непоганий нюх. Тож запам'ятайте, що ще в давні часи запахам приділялось велике значення. Щоб зберегти пам'ять про щось важливе, давні індійці зберігали супутні цим подіям запахи в спеціальних футлярчиках із кісток. Запахи впливають на настрій, самопочуття, працездатність, викликають найрізноманітніші емоції. З давніх давен особлива роль відводилась благовонним запахам. Ароматичні речовини застосовувались в усіх релігійних обрядах. На сьогодні ви підготували дещо із історії парфумів.

(заслуховуються короткі повідомлення учнів)

Стародавні римляни збризкували постіль духами, добавляли ароматичні речовини до них.

В середні віки удосконалилось виготовлення парфумів і першим, хто склав їх рецепт був відомий вчений і лікар Аві ценна.

Наприкінці 18 століття в Кельні італійці по рецепту, відкритому монахом посилали виготовляти “одеколонь”, тобто воду із Кельна, яка зараз називається одеколоном.

Зараз можна користуватись каталогами “Ейвон”, де є пахучі сторінки. Потерши таку сторінку, ви відчуєте запах тих парфумів, реклама яких дається.

Розповідають, що в Гарсі жив майстер парфумів. Йому достатньо було на декілька хвилин попасти в танцювальний зал, щоб визначити, якими парфумами користувалася кожна жінка.

Професія парфумера досить рідкісна, тому що мало людей з хорошою пам'яттю на запахи. Парфумер повинен тримати в своїй пам'яті близько 300 ароматів, знати, які аромати можна змішувати, а які ні. Крім того, обов'язковою умовою хорошого парфумера є - не хворіти ( щоб не було нежиті), вести помірний спосіб життя, не захоплюватися гострою їжею, спиртними напоями, не палити.

Вчитель: Спасибі за повідомлення, додатково ви можете поцікавитись новою наукою про запахи - альфатронікою. Тоді ви взнаєте, що Шерлок Холмс вважав, що детектив повинен  розпізнавати 75 різних запахів. Як в китайській медицині по запаху хворого встановлюють діагноз.

А зараз запрошую до співпраці групу учнів, яка займалась дослідженням смаку.

(заслуховуються результати експериментальних

досліджень учнів)

• Наша група буде намагатися довести, що не менш важливим у житті людини є смак. Пропонуємо провести маленький експеримент: із закритими очима спробувати по одному продукту і поділитися своїми враженнями. Продукти: шоколад, шматочок солоної риби, анальгін, крейда, вода. Сприймання смакових якостей продукту розпочинається в ротовій порожнині за допомогою сосочків, що розташовані на кінчиках язика. У дітей смакові сосочки є на центральній верхній поверхні язика і навіть на стінках горла. Очевидно, так природа піклується про те, щоб застерегти маленьку дитину від отруйних і неїстівних речовин. Гірке ми відчуваємо в концентраціях в тисячу разів менших, ніж його потрібно, щоб могли сприйняти солоне, солодке чи кисле. Ось тому в нашому експерименті першими ви безпомилково знайшли гіркі продукти.
• Наша група дослідила також, що в жарку погоду знижується чутливість до гострої їжі. Можливо цим пояснюється пристрасть південних народів до гострих приправ. Впливає на смак і послідовність прийому їжі. Після солоного і кислого навіть прісне здається солодким, тому пропонується па початку обіду салат із солоною рибою. Які до ви хочете підвищити чутливість до бачення в темряві, необхідно взяти в рот що-небудь кисло-солодке, наприклад, аскорбінову кислоту з глюкозою

Вчитель: дякуємо групі дослідників. Ви зробили перший крок до опанування професії дегустатора, в обов'язки якого входить за смаковими якостями визначати сортність чаю, вина, різних напоїв. В книзі “Фізіологія смаку” французький гастроном Брілья-Саварен розповідав, що давньоримські гастрономи визначали за смаком рибу і називали місце річки Тібр, в якому вона виловлена.

А зараз наш урок підходить до кінця. Співпрацюючи, ми разом з вами познайомилися з органами зору, слуху, нюху, дотику, їх функціями, дізналися багато цікавого і додаткового, корисного для вашого здоров'я. Цей урок проілюстрував ваші можливості у самостійному опрацюванні додаткової літератури, підготовці експериментів, вмінні стисло висловлювати свої думки.