Конспект уроку з біології у 8-му класі на тему: "Шкіра, її будова і функції"

Тема: Шкіра її будова та функції

Мета.Освітня. Ознайомити учнів із будовою та функціями покривної системи – шкірою; розширити знання про терморегуляцію та розкрити особливості всіх шарів шкіри людини.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати покривні системи людини і ссавців; уміння спостерігати, логічно мислити та робити висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до своєї шкіри. 
Тип уроку. Засвоєння нових знань. 
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, слайди.
Основні поняття та терміни: епідерміс, дерма, похідні шкіри.

«Шкіра – це орган, за яким можна дізнатися про здоров’я і навіть життєву історію людини» Вінтерніц

 

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

1. В якій частині нирки утворюється сеча?((нефроні)

2.  З яких двох етапів складається сечоутворення? (фільтрації і реабсорбції)

3.  В якій частині нефрона відбувається фільтрація? (капсулі нефрона)

4. Завдяки чому відбувається фільтрація?(різниці тисків)

5. Що утворюється в результаті фільтрації?(первинна сеча)

6. Скільки утворюється первинної сечі?(150л)

7. В якій частині нефрона відбувається реабсорбція?(звивистих канальцях)

8. Які речовини реабсорбуються назад у кров?(глюкоза, солі, вода)

9. Які речовини секретуються з крові у первину сечу? (токсини, отрута)

10. В яку частину нирки збирається сеча із звивистого канальця?(збирну трубку)

11. Назвіть послідовне проходження сечі від збірної трубки до сечоводу?(пірамідки, ниркові чашки, ниркова миска,сечовід)

12. Який гормон регулює сечоутворення? (вазопресин)

13. Де знаходиться центр сечоутворення?(проміжний відділ головного мозку)

14.Де розміщений центр сечовиведення?(крижовий відділ спинного мозку)

 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

1.Обговорення епіграфа

2. Проблемні питання

- як можна пояснити те, що краплі води після прийняття душу, не вбираються шкірою?

- чому колір шкіри на зовнішній і внутрішній стороні кисті різний?

- чому шкіра, якщо її відтягнути біліє, а потім знову відновлюється?

На ці і інші питання ми знайдемо відповідь, вивчивши будову і функції шкіри людини.(учні записують тему уроку)

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
1.  Розповідь учителя

З 1 січня 2015 року в Україні громадянам офіційно почали видавати біометричні паспорти. Цей документ відрізняється від звичайного паспорта тим, що в ньому вбудований спеціальний мікрочіп, що окрім основних даних може містити двовимірне фотографічне зображення власника паспорта, зображення райдужної оболонки ока та відбитків пальців. Завдяки чому шкіра є своєрідним біометричним документом людини?( Шкіра має особливості, що формуються ще в зародковому періоді розвитку і не змінюються упродовж життя. Так, візерунки пальців, долоней і підошв є індивідуальними, легко класифікуються й відіграють роль надійного та достовірного показника властивостей та стану організму людини.)

2. Будова шкіри(робота з малюнком24.1 і текстом підручника ст90)

Шкіра людини - це покривна система органів, утворених епітеліальною та сполучною тканинами. Вона є найбільшою за розмірами системою організму. Шкіра людини має площу 1,5-2,5 м², масу - 2-3 кг (5 % від маси тіла), товщину - 2-5 мм. На кожному 1 см² розміщено близько 6 млн клітин.

Шкіра складається з трьох шарів.

Зовнішній шар шкіри, епідерміс (надшкір’я), утворений багатошаровим плоским епітелієм. Верхні пласти цього шару утворені мертвими зроговілими клітинами. Вони захищають шкіру від пошкоджень і проникнення мікроорганізмів усередину тіла. Зроговілі клітини постійно злущуються, проте епідерміс не стає тоншим. Глибше розташовані живі клітини, вони постійно діляться й забезпечують відновлення всього шару. У зв’язку з цим в епідермісі виокремлюють два прошарки: роговий і ростковий. Серед клітин росткового шару є пігментні клітини - меланоцити, що утворюють меланін і вітамін D. Ці темно-коричневі пігменти зумовлюють забарвлення волосся, шкіри, райдужної оболонки ока. Відомо також, що меланіни крім пігментної функції виконують функцію захисту від УФ-випромінювання. Вони поглинають енергію цих променів і спрямовують її на синтез речовин і теплоутворення.

Під епідермісом розміщений другий шар - дерма (власне шкіра). У дермі виокремлюють два прошарки: сосочковий (утворює виступи) і сітчастий (містить еластичні та колагенові волокна). У дермі розташована більшість структур шкіри: нервові закінчення й рецептори, кровоносні й лімфатичні судини, сальні й потові залози, волосяні сумки й м’язи волосин.

Найглибший шар шкіри — гіподерма (підшкірна жирова клітковина) - складається зі сполучної тканини та великої кількості жирових клітин. При ожирінні та целюліті саме в цьому шарі відбуваються зміни.

Шкіра має три шари

 

Епідерміс                            Дерма                                  Підшкірна клітковина

-роговий шар               - рецептори                       - сполучна тканина

(злущується)                - шкірні залози                 - жирова тканина

- ростковий                  - корені волосся

(ділиться)                     - волосяний м’яз

-пігментні клітини     - судини  

Шар шкіри	Особливості будови	Функції
Епідерміс	Зовнішній багатошаровий плоский епітеліст, зроговіває, створює міцне покриття на долонях і підошвах.	Містить пігментні клітини, чутливі нервові закінчення, сприймають дотик, тиск, холод, захисна функція.
Дерма (власне шкіра)	Рихла сполучена тканина, колагенові та еластичні волокна, волосяні сумки, кровоносні судини, сальні і потові залози.	Міцність і пружність шкіри, живлення епідермісу, піднімання волосся, виділення поту та жиру.
Підшкірна клітковина	Сполучна і жирова тканина.	Регуляція теплообміну, захист, "резерв жирів".

 

3. Функції шкіри

Назва	Характеристика
Бар'єрна, або захисна	Захищає від несприятливих зовнішніх впливів завдяки щільним рядам рогових лусочок, шкірного сала; роговий шар просякнутий жирами, тому не пропускає воду і розчини солей
Видільна	З потом, шкірним салом, роговими лусочками з організму виділяються сечовина, сечова кислота, солі та ін
Секреторна	Залози шкіри (потові, сальні, молочні) продукують секрети, що беруть участь у водно-сольовому обміні, терморегуляції, вигодовуванні малят
Терморегуляторна	У шкірі є артеріоли й потові залози, що здійснюють ефективну тепловіддачу
Депо крові	У судинах шкіри може міститися до 20 % загальної кількості крові
Дихальна	1 % газообміну здійснюється через капіляри шкіри
Синтезую ча	У клітинах росткового шару синтезуються меланін, глікоген, вітамін D3
Рецепторна	Рецептори шкіри забезпечують дотик, відчуття холоду й тепла, болю
Запаслива	Підшкірна жирова клітковина є депо білого й бурого жиру людини
Амортизувальна	Жировий прошарок навколо внутрішніх органів захищає їх від механічних впливів

 

4. Похідні шкіри та їх будова

Нігті - рогові утвори у вигляді пластинок, що розміщуються на пальцях. Кінчики пальців мають безліч чутливих нервових закінчень, що робить їх однією з найважливіших систем сприйняття інформації. І саме нігті захищають їх від зовнішніх впливів. Місцем росту нігтя є його корінь, а швидкість росту - близько 0,2 мм за добу.

Волосся - видовжені утвори, що виконують тепло-регуляторну, захисну та чутливу функції. У волосині розрізняють корінь (у шкірі) та стрижень (над поверхнею шкіри). Волосся зберігає тепло й захищає шкіру голови від спеки та холоду, а очі, ніс, вуха - від пилу, опадів. В основі кожної волосини шкіри є крихітний м’яз-підіймач. Волосся людини в середньому росте зі швидкістю від 7 до 12 мм за місяць (за рахунок волосяної цибулини).

Шкірні залози - утвори шкіри, що здатні створювати й виділяти певні секрети. До цієї групи залоз належать потові, сальні й молочні. Потових залоз близько 2,5 млн, найбільша кількість на долонях - до 500 на 1 см². Потові залози відіграють важливу роль у водно-сольовому обміні, виділенні з організму продуктів обміну, терморегуляції. Сальні залози розташовані майже по всій шкірі, за винятком долоней та підошв. Сальні залози виділяють шкірне сало (близько 20 г за добу), що змащує шкіру і волосся. Молочні залози є видозміненими потовими залозами, що розвинуті лише в жінок. Основна функція цих залоз - вироблення молока для вигодовування новонародженого.

 

5. Самостійна робота:Теплові і сонячні удари, захворювання шкіри, загартовування(робота в малих групах – учні опрацьовують матеріал і презентують його)

Не шкодуйте часу для своєї шкіри. І вона вам віддячить: очистить, захистить, зігріє, стане вашою візитною карточкою – адже зустрічають людину за зовнішнім виглядом

IV. Узагальнення знань

1. Рецептори шкіри в організмі людини знаходяться в ... [дермі]
2. У шкірі утворюється вітамін ... [D]
3. Зовнішній шар шкіри утворений тканиною ... [епітеліальною]
4. Похідними шкіри людини являються ... [нігті, волосся; потові, сальні залози]
5. Площа шкіри дорослої людини ... [1,5-2 м²]
6. Найглибший третій шар шкіри називається ... [підшкірна жирова клітковина]
7. Потові залози шкіри людини знаходяться в другому шарі під назвою ... [дерма]
8. Вивідні протоки потових залоз називаються ... [пори]
9. Кровоносні капіляри приносять до вивідних проток потових залоз ... [воду, солі, продукти розкладання білків]
10. Отвори сальних залоз відкриваються у ... [волосяний мішечок]
11. Пігментні клітини, м'язові клітини; сальні, потові залози; волосяні сумки, кровоносні судини, нервові закінчення розміщуються в шарі шкіри ... [дермі]

 

V. Домашнє завдання.

Вивчити параграф24

Дати відповіді на питання після параграфу

Підготувати повідомлення «Опіки і обмороження . Перша допомога.», «Косметика – це корисно, чи шкідливо»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕПЛОВИЙ УДАР – це порушення життєдіяльності організму,зумовлений перегріванням усього організму внаслідок дії теплових чинників. 

 Симптоми теплового удару: головний біль, задишка, запаморочення,

шум у вухах, слабкість, частішає пульс, температура тіла може досягати 40-41° С, втрата свідомості.

 Причини теплового удару:

• перегрівання під впливом високої температури навколишнього середовища (виробництво із високою температурою, важка фізична робота в синтетичному одязі, тривале перебування у душному приміщенні тощо);

• погана вентиляція в приміщенні;

• занадто велика маса тіла, стреси;

Допомога при тепловому ударі:

• якщо потерпілий при свідомості, дають випити прохолодної води; якщо знепритомнів, слід дати понюхати нашатирного спирту і викликати лікаря; у разі зупинки дихання негайно почати робити штучне дихання й непрямий масаж серця до прибуття лікаря;

• потерпілого необхідно перенести в прохолодне місце;

• розстебнути або зняти верхній одяг;

• покласти так, щоб голова була трохи піднята;

• на голову та ділянку серця покласти холодний компрес, тіло обтерти  холодною водою чи обгорнути мокрою тканиною.

 Профілактика теплового удару:

• запобігання зневодненню організму та вживання якомога більшої кількості води;

• у спекотний день слід обирати одяг з легких натуральних світлих тканин, не забувати про головний убір;

• людям похилого віку та дітям під час підвищеної сонячної активності краще утриматися від прогулянок.

 

СОНЯЧНИЙ УДАР –зумовлений інтенсивною та тривалою дією сонячного проміння на організм людини, зокрема на голову. 

Причини сонячного удару:

тривала дія прямого сонячного проміння, відсутність головного убору тощо 

 Симптоми сонячного удару: загальна слабкість, спітнілість, головний біль, запаморочення, нудота, блювання, біль у ногах та спині, шум у вухах, згодом при подальшому впливові високої температури шкіра обличчя й губ синіє, посилюється задишка, пульс слабшає і може зовсім зникнути, з'являються марення, галюцинації та судоми, настає непритомність, температура тіла може підвищитися до 40-41°С. 

Небезпека підвищення температури тіла понад 42 °С призводить до загибелі, бо білки організму при такій температурі змінюють свої природні властивості. Без вчасної допомоги потерпілий може загинути через зупинку дихання та кровообігу.

Допомога при сонячному ударі, аналогічна до допомоги при тепловому ударі.

 

 

ОПІКИ ШКІРИ- пошкодження цілісності шкіряного покриву.

Причини опіків: 

• сонячне проміння;• висока температура;• електричний струм;

• деякі речовини (кислоти або луги);• контакт з вогнем, сильно розігрітими предметами, або речовинами (наприклад,  киплячою водою або жиром). 

 Ступені опіків:

• опіки 1-го ступеня уражають зовнішній шар шкіри, почервоніння; 

• при опіках 2-го ступеня на шкірі з'являються пухирі різних розмірів; 

• при опіках 3-го і 4-го ступенів уражаються не тільки шари шкіри, а й тканини, розташовані глибше (уражені ділянки шкіри мертвіють, утворюються виразки, що створює умови для проникнення в організм інфекції). 

 Перша допомога при термічних та хімічних опіках. 

• зняти одяг, на якому гарячий жир, кип'яток чи хімічна речовина;

• при незначних опіках хімічними речовинами місце треба промити великою кількістю холодної проточної води, якщо опік спричинено кислотою, краще промити ушкоджене місце розчином питної соди, а потім великою кількістю води, а якщо лугами, то слабким розчином оцту, а потім водою;

• на вражене місце слід негайно накласти стерильну пов'язку зі спиртом, горілкою, одеколоном або слабким розчином перманганату калію (кілька крупинок на склянку води), що стримує подальше руйнування клітин і водночас знезаражує місце ушкодження (пухирі не збільшуються і досить швидко зникають больові відчуття);

• потерпілого слід напоїти чаєм або мінеральною водою;

• при тяжкості опіку доставити до лікарні.

 Неприпустимо торкатися місця опіку руками, проколювати пухирі, змащувати рани олією, бо це прискорює проникнення у відкриту рану інфекції.

 

ОБМОРОЖЕННЯ  – це ушкодження тканин  , спричинене дією низьких температур.

 Ознаки обмороження: ушкоджена ділянка тіла втрачає чутливість, немовби її не існує, шкіра стає блідою, температура її знижується.

 Ступені обмороження за глибиною ураження:

• 1-й ступінь - шкіра стає блідою; 

• 2-й ступінь - з'являються пухирі, шкіра довкола них стає синювато-червоною; 

• 3-й ступінь - настає часткове змертвіння м'яких тканин;

• 4-й - настає повне змертвіння м'яких тканин і кістки. 

 Перша допомога при відмороженнях. 

• Для відновлення кровообігу в обмороженій ділянці тіла її протирають спиртом або горілкою, змащують вазеліном або несолоним жиром і обережно розтирають знезараженою спиртом сухою рукою у напрямку до серця, поки не відновиться чутливість шкіри.

• На сильно обморожену ділянку накладають пов'язку, змочену одеколоном або горілкою, а потім - стерильну пов'язку.

• Потерпілого за глибокого ураження відправляють до лікарні.

• Не можна розтирати обморожені ділянки снігом, щоб не занести інфекції.

• Розтирання слід робити обережно, бо замерзлі судини легко ламаються, що може призвести до крововиливів.