Конспект уроку з хімії для 9 класу на тему "Мило, його будова, мийна дія"

Про матеріал

Тема. Мило, його склад, мийна дія

Мета: Ознайомити учнів із милами, його складом, мийною дією; показати різноманітність і використання; розширити знання Розвивати інтерес до процесу миловаріння, набуті знання застосувати в практичній роботі; вдосконалювати навички роботи з додатковими джерелами інформації, навички самостійної роботи учнів, роботи в группах; розвивати вміння концентрувати увагу, пізнавальний інтерес, пам'ять.

Виховувати культуру користування хімічними препаратами; свідоме ставлення до навчання, а також загальну культуру учнів, прищеплювати ввічливість при спілкуванні, викликати інтерес до вивчення хімії.

Формувати групи компетентностей:

- Компетентність в природничих науках для формування в учнів практичних

навичок дослідження;

- Компетентність уміння вчитися впродовж життя шляхом спостереження

хімічних явищ і процесів та їхніх наслідків;

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння текстів

природничого змісту;

-Інформаційну компетентність для здійснення пошуку інформації в різних

Джерелах;

  • -Здоров'язбережувальну компетентність шляхом пояснення важливості

особистої гігієни та дотримання правил санітарії при використанні миючих

засобів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: упакування з-під мила й миючих засобів, різні види мила, роздатковий матеріал: картки з завданнями; відео ролики, комп'ютерна техніка.

Методи уроку: самостійна робота в групах, хімічний експеримент,

навчаючи –вчусь.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Створення робочого настрою.

Розпочати урок з відео «Шоу мильних бульбашок».

Які емоції виникли у вас при перегляді відео? Чому саме ми розпочали урок з шоу мильних бульбашок ви дізнаєтесь пізніше.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

На попередньому уроці ми підбили підсумки з теми: «Органічні кислоти». Засвоєнні знання нам допоможуть при вивченні сьогоднішньої теми уроку.

Основним завданням на уроці є вивчення нового класу органічних сполук.

Дуже добре даний клас сполук охарактеризував німецький хімік Юстус фон Лібіх, який казав: «Мило є мірилом добробуту та культури держави, бо вживання мила залежить не від вимог моди і примхи людей, а від здоров'я і задоволення, які виникають від чистоти.»

Тому тема нашого уроку: «Мило, його склад, мийна дія.» (Запис у зошити)

Завдання уроку: 1. Історія походження мила

2. Склад мила

2. Будова мила

3. Мийна дія мила

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь

Сьогодні наше життя навіть важко уявити без мила, тому що ми користуємося милом багато разів на день і навіь цього не помічаємо.

Давайте переглянемо з вами коротке відео з історії винекнення мила.

Перегляд відео «Історія мила»

Випереджаньне навчання.

Які ж ви знайшли цікаві факти з історії мила? (Повідомлення учнів)

Вчитель: А тепер ми будемо вивчати та досліджувати будову мила, а в цьому нам допоможуть знання з попереднього уроку.

До дошки викликати двох учнів, щоб написали по дві формули вищих насичених та ненасичених карбонових кислот та назвати їх.

Вищі насичені карбонові кислоти:

Пальмітинова – С15Н31СООН

Стеаринова – С17Н35СООН

Вищі ненасичені карбонові кислоти:

Олеїнова - С17Н33СООН

Лінолева - С17Н33СООН

Якщо це кислоти, то вони складаються з атомів гідрогену і кислотного залишку. Давайте підкреслимо кислотний залишок.

З точки зору хімії, мило – це сіль.

А з атомів яких елементів складаються солі? (З атомів металу та кислотного залишку).

Отже, до складу мила входять лужні метали Na і K.

Тож давайте спробуємо самостійно сформулювати визначення , що таке мило?

Мило – це солі вищих карбонових кислоті лужних металів.

Розповідь вчителя

Натрієві і Калієві солі добре розчинні у воді і їм властива миюча дія.

Складання опорної схеми:

Мила

Тверді Рідкі

(Натрієві солі) (Калієві солі)

С15Н31СООН (натрій пальміат) С15Н31СООН(Калій пальміат)

С17Н35СООН (натрій стеарат) С17Н33СООН (Калій олеат)

Навчальна практика.

На партах у учнів різні види мила (Господарське, туалетне, гліцеринове).

Ось перед вами різні види мила, чим вони відрізняються? (Кольром, запахом…)

Проблемне запитання:

Чи можна мити руки господарським милом? Чому? (Не можна, тому що до складу мила входять солі лужних металів, а отже мають лужне середовище, тому можна отримати почервоніння, подразнення шкіри, лущення та пересушення шкіри)

Як ми мило використовуємо в домашніх умовах?

Пояснення вчителя.

Давайте згадаємо з уроків біології, які речовини називаються гідрофільними, а які гідрофобними (гідрофільні – полярні речовини, добре розчинні у воді, гідрофобні – неполярні речовини, погано розчинні у воді).

Давайте поглянемо на цей звичайний процес з точки зору хімії.

Пояснення вчителя з використанням підручника та малюнка (Григорович - с. 191)

Молекула мила складається з голівки та хвоста. Голівка сильнополярна і є гідрофільною, а хвіст не полярний і є гідрофобним, тому ці частинки намагаються втекти з водного оточення, завдяки цьому у водному розчині солі вищих карбонових кислот утворюють спецефічні частинки – міцели. В одному місці збирається багато ВКК і спрямовують аніонні хвостики (гідрофобні) в середину, а гідрофільні – на зовні до води.

Метод навчаючись- вчусь (об'єднати учнів у групи)

На партах картки на яких вказані компоненти , що входять до складу мила, одні групи шукають у підручнику матеріал на с. 192 . що входить до господарчого мила, а інші – до туалетного мила.

Потім по черзі чіпляють на дошку і складають асоціативний кущ.

Розповідь з елементами бесіди

Мила мають мийну дію, а які ще речовини, що ми використовуємо в побуті мають мийну дію? (миючі засоби, пральні порошки). Вони належавть до синтетичних миючих засобів, які ми будемо вивчати пізніше, вони мають сильнішу мийну дію, але бажаючі учніможуть виконати домашній експеримент: «Порівняння мийної дії мила та прального порошку вітчизняного виробництва.»

Ви вже знаєте, що завдяки можливості утворення міцел ПАР виявляють мийну дію.

ПАР – це хімічні речовини, які знижують поверхневий натяг рідини, полегшуючи розтікання. (Запис у зошити)

Ви вже знаєте, що завдяки можливості утворення міцел ПАР виявляють мийну дію. Краплинки жиру та інші частинки бруду є гідрофобними, якщо вони перебувають поблизу міцел, то вони ховаються у середину міцел і в такому вигляді плавають у воді. Тому жир стає розчинним.

Мило має один недолік , вода переважно у нас жорстка, тому що містить йони кальцію і утворює з ВКК осад, тому вода стає каламутною і зменшується мийна дія мила.

А тепер наші теоретичні знання застосуємо на практиці.

ІV. Узагальнення і систематизація знань учнів.

Задача№1.

У побуті використовують розчин мила з масовою часткою 0,009. Які маси мила та води потрібно взяти, щоб добути такий розчин масою 500 грам.

Дано:

W (мила) = 0,009

m (розчину) = 500 г. m p.p. = mp. * W

m (мила)-? m p.p. = 500 * 0,009 = 4,5 г.

m (H2O) -? m (H2O) = 500 – 4,5 = 495,5

(Додатково вправа 419 с.195)

V. Д/з

§ 34 с. 191-194, вправа 420 с.195

Творче завдання: виконати домашній експеримент

VІ. Підбиття підсумків уроку.

На уроді я дізнався…….

На уроці я навчився…..

Я не знав, а тепер знаю…..

Мої враження від уроку….

Перегляд файлу

Хімія 9 кл.

Тема. Мило, його склад, мийна дія

Мета: Ознайомити учнів із милами, його складом, мийною дією; показати різноманітність і використання; розширити знання Розвивати інтерес до процесу миловаріння, набуті знання застосувати в практичній роботі; вдосконалювати навички роботи з додатковими джерелами інформації, навички самостійної роботи учнів, роботи в группах; розвивати вміння концентрувати увагу, пізнавальний інтерес, пам’ять.

Виховувати культуру користування хімічними препаратами; свідоме ставлення до навчання, а також загальну культуру учнів, прищеплювати ввічливість при спілкуванні, викликати інтерес до вивчення хімії.

Формувати групи компетентностей:

- Компетентність в природничих науках для формування в учнів практичних

навичок дослідження;

- Компетентність уміння вчитися впродовж життя шляхом спостереження

хімічних явищ і процесів та їхніх наслідків;

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння текстів

природничого змісту;

-Інформаційну компетентність для здійснення пошуку інформації в різних

Джерелах;

  • Здоров’язбережувальну компетентність шляхом пояснення важливості

особистої гігієни та дотримання правил санітарії при використанні миючих

засобів.

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу

Обладнання: упакування з-під мила й миючих засобів, різні види мила, роздатковий матеріал: картки з завданнями; відео ролики, комп’ютерна техніка.

 

Методи уроку:  самостійна робота в групах, хімічний експеримент,

навчаючи –вчусь.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Створення робочого настрою.

Розпочати урок з відео «Шоу мильних бульбашок».

Які емоції виникли у вас при перегляді відео? Чому саме ми розпочали урок з шоу мильних бульбашок ви дізнаєтесь пізніше.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

На попередньому уроці ми підбили підсумки з теми: «Органічні кислоти». Засвоєнні знання нам допоможуть при вивченні сьогоднішньої теми уроку.

Основним завданням на уроці є вивчення нового класу органічних сполук.

Дуже добре даний клас сполук охарактеризував німецький хімік Юстус фон Лібіх, який казав: «Мило є мірилом добробуту та культури держави, бо вживання мила залежить не від вимог моди і примхи людей, а від здоров'я і задоволення, які виникають від чистоти.»

Тому тема нашого уроку: «Мило, його склад, мийна дія.» (Запис у зошити)

Завдання уроку: 1. Історія походження мила

                              2. Склад мила

 2. Будова мила

 3. Мийна дія мила

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь

Сьогодні наше життя навіть важко уявити без мила, тому що ми користуємося милом багато разів на день і навіь цього не помічаємо.

Давайте переглянемо з вами коротке відео з історії винекнення мила.

Перегляд відео «Історія мила»

Випереджаньне навчання.

Які ж ви знайшли цікаві факти з історії мила? (Повідомлення учнів)

 

Вчитель: А тепер ми будемо вивчати та досліджувати будову мила, а в цьому нам допоможуть знання з попереднього уроку.

До дошки викликати двох учнів, щоб написали по дві формули вищих насичених та ненасичених карбонових кислот та назвати їх.

Вищі насичені карбонові кислоти:

Пальмітинова – С15Н31СООН

Стеаринова – С17Н35СООН

Вищі ненасичені карбонові кислоти:

Олеїнова - С17Н33СООН

Лінолева - С17Н33СООН

 

Якщо це кислоти, то вони складаються з атомів гідрогену і кислотного залишку. Давайте підкреслимо кислотний залишок.

З точки зору хімії, мило – це сіль.

А з атомів яких елементів складаються солі? (З атомів металу та кислотного залишку).

Отже, до складу мила входять лужні метали Na і K.

Тож давайте спробуємо самостійно сформулювати визначення , що таке мило?

Мило – це солі вищих карбонових кислоті лужних металів.

Розповідь вчителя

Натрієві і Калієві солі добре розчинні у воді і їм властива миюча дія.

Складання опорної схеми:

 

 

 

 

Мила

 

                     Тверді                                                                               Рідкі

              (Натрієві солі)                                                                  (Калієві солі)

С15Н31СООН (натрій пальміат)                                              С15Н31СООН(Калій пальміат)

С17Н35СООН (натрій стеарат)                                            С17Н33СООН (Калій олеат)

 

 

Навчальна практика.

На партах у учнів різні види мила (Господарське, туалетне, гліцеринове).

Ось перед вами різні види мила, чим вони відрізняються? (Кольром, запахом…)

 

Проблемне запитання:

Чи можна мити руки господарським милом? Чому? (Не можна, тому що до складу мила входять солі лужних металів, а отже мають лужне середовище, тому можна отримати почервоніння, подразнення шкіри, лущення та пересушення шкіри)

Як ми мило використовуємо в домашніх умовах?

Пояснення вчителя.

Давайте згадаємо з уроків біології, які речовини називаються гідрофільними, а які гідрофобними (гідрофільні – полярні речовини, добре розчинні у воді, гідрофобні – неполярні речовини, погано розчинні у воді).

 

Давайте поглянемо на цей звичайний процес з точки зору хімії.

Пояснення вчителя з використанням підручника та малюнка (Григорович - с. 191)

Молекула мила складається з голівки та хвоста. Голівка сильнополярна і є гідрофільною, а хвіст не полярний і є гідрофобним, тому ці частинки намагаються втекти з водного оточення, завдяки цьому у водному розчині солі вищих карбонових кислот утворюють спецефічні частинки – міцели. В одному місці збирається багато ВКК і спрямовують аніонні хвостики (гідрофобні) в середину, а гідрофільні – на зовні до води.

Метод навчаючись- вчусь (обєднати учнів у групи)

На партах компоненти , що входять до складу мила одні групи шукають у підручнику матеріал на с. 192 . що входить до господарчого мила, а інші – до туалетного мила.

Потім по черзі чіпляють на дошку і складають асоціативний кущ.

 

Розповідь з елементами бесіди

Мила мають мийну дію, а які ще речовини, що ми використовуємо в побуті мають мийну дію? (миючі засоби, пральні порошки). Вони належавть до синтетичних миючих засобів, які ми будемо вивчати пізніше, вони мають сильнішу мийну дію, але бажаючі учніможуть виконати домашній експеримент: «Порівняння мийної дії мила та прального порошку вітчизняноо виробництва.»

Ви вже знаєте, що завдяки можливості утворення міцел ПАР виявляють мийну дію.

ПАР – це хімічні речовини, які знижують поверхневий натяг рідини, полегшуючи розтікання. (Запис у зошити)

Ви вже знаєте, що завдяки можливості утворення міцел ПАР виявляють мийну дію. Краплинки жиру та інші частинки бруду є гідрофобними, якщо вони перебувають поблизу міцел, то вони ховаються у середину міцел і в такому вигляді плавають у воді. Тому жир стає розчинним.

Мило має один недолік , вода переважно у нас жорстка, тому що містить йони кальцію і утворює з ВКК осад, тому вода стає каламутною і зменшується мийна дія мила.

 

А тепер наші теоретичні знання застосуємо на практиці.

 

ІV. Узагальнення і систематизація знань учнів.

Задача№1.

У побуті використовують розчин мила з масовою часткою 0,009. Які маси мила та води потрібно взяти, щоб добути такий розчин масою 500 грам.

Дано:

W (мила) = 0,009                              w = * 100%

m (розчину) = 500 г.                          m p.p. = mp. * W

m (мила)-?                                           m p.p. = 500 * 0,009 = 4,5 г.

m (H2O) -?                                           m (H2O) = 500 – 4,5 = 495,5

 

(Додатково вправа 419)

V. Д/з 

§ 34 с. 191-194, вправа 420 с.195

Творче завдання: виконати домашній експеримент

 

VІ. Підбиття підсумків уроку. 

На уроді я дізнався…….

На уроці я навчився…..

Я не знав, а тепер знаю…..

Мої враження від уроку….

 

 

docx
Пов’язані теми
Хімія, 9 клас, Розробки уроків
До підручника
Хімія 9 клас (Григорович О.В.)
Додано
29 березня 2018
Переглядів
7153
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку