Конспект уроку з художньої культури на тему: Ігровий кінематограф. Світове значення творчості О. Довженка. «Поетичне кіно».

Тема:Ігровий кінематограф. Світове значення творчості О. Довженка. «Поетичне кіно».

Мета:ознайомити учнів з історією розвитку ігрового українського кінематографа, творчістю видатних діячів кіно – О. Довженка, І. Миколайчука, Л.Бикова;

   розвивати зацікавленість культурною спадщиною українського кінематографа, аналітичні та творчі здібності, вміння висловлювати свою думку, образне мислення, уяву, фантазію;

виховувати повагу до українського кінематографа та діячів кіномистецтва, захоплення їхньою діяльністю та бажання долучатися до джерел культури.

Ключові поняття: ігрове кіно,поетичне кіно, кіностудія

Міжпредметні зв’язки: українська література, історія

Тип уроку:урок набуття умінь та навичок

Форма уроку:комбінований урок

Обладнання: слайд-презентація,портрети братів Лум’єрів, О.Довженко, Л.Бикова, І.Миколайчука, С.Параджанова, відео (уривки) фільми «Земля», «Тіні забутих предків», «У бій ідуть лише старики» та «Ати-бати, йшли солдати….»

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Епіграф: Кожна перемога українського кіно – це приголомшлива історія, але це перемога не індустрії, а конкретної людини»

Олесь Санін (укр. кінорежисер, актор)

Бесіда

- Із якими кінострічками й іменами акторів та режисерів асоціюється у вас український кінематограф?

-  Які фільми українського кінематографа ви знаєте? Чим вони приваблюють?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

   Кіно дозволяє нам, простим глядачам, поринути у новий незвіданий світ – світ фантазії, історій та мрій, у якому нам не побувати насправді, проте який щодня забарвлює і прикрашає наше буденну реальність. Сьогодні навіть важко уявити життя без кіно. А українське кіно – це особливі кінострічки. Вони зняті на Батьківщині, в них проглядається   історія нашого народу, сяють українські кінозірки, творять українські режисери. Це наша гордість і наша надія. Яким чином український кінематограф колись досяг свого розквіту і в якому стані він перебуває сьогодні? Що таке художнє кіно? Яке значення має творчість О. Довженка та І. Миколайчука?  На ці запитання ми дамо відповіді на нашому уроці, де ми згадаємо найяскравіші українські кінофільми та найгучніші імена, якими ми маємо завжди пишатися.

IV. Вивчення нового матеріалу

1.Історія розвитку українського кінематографа

(Розглядаємо фото Братів Огюста та Луї Люм’єрів)

Зверніть увагу на фото. Це брати Огюст та Луї Люм’єри. У 1895 році ними був запатентований новий технічний апарат, який здобув назву «кінематограф». Брати зняли перші документальні фільми, організували перший серійний випуск кіноапаратів, плівки. Зняли близько 1500 фільмів по 1-2 хвилини.

Запитання до учнів: Чи знаєте ви що означає слово кінематограф? («пишу рух») Кого в наш час нагороджують премією братів Люм’єрів? (Кращих операторів документального кіно)

 Художнє, або ігрове кіно — вид кіномистецтва, який зображує дійсність в образах, створених об'єднаними зусиллями сценариста, режисера, оператора, акторів та митців багатьох інших кінопрофесій. Ігрове кіно поділяється на такі жанри: трагедія, мелодрама, комедія, епопея, детектив, бойовик, фентезі та інші.

Засновником ігрового кіно вважається французький режисер Жорж Мельєс, який уже в 1896 р. почав знімати художні стрічки. Одним із перших видатних режисерів вважається американський кінорежисер Девід Гріффіт. Сучасники називали його «Шекспіром екрану»,  «батьком технік кінозйомки». Його фільми «Нарождення нації» (1915 р.) та «Нетерпимість» (1916 р.) – вважалися найкращими кінострічками того часу. Поступово ігрове кіно виробило свої специфічні прийоми та власну художню мову і назавжди закріпило провідне місце у кінематографі.

А що визнаєте про українське кіно?

Насправді це питання нелегке. Адже українському кіно вже понад сто років! До 40-х рр. XXст. Україна входила    до авангарду світового кінематографа за кількістю від знятих стрічок. Українці були піонерами й у винайденні кінознімального апарата. Ще в 1893 р., в Одесі, головний механік Новоросійського університету Й. Тимченко придумав і сконструював прототип сучасної кінокамери та кінопроектор. Того ж року він здійснив першу в світі кіно зйомку- зафільмував вершників і метальників спису.

В 1893р. ці дві стрічки демонструвалися в готелі «Франція» (Одеса), а на початку наступного року в Москві показали апарат (там він і зберігається донині у фондах Політехнічного музею).

У вересні 1896 р., в Харкові, фотограф А. Федецький відзняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні - майже рік-у-рік із першим публічним кіносеансом братів Люм'єрів у Парижі - Федецький влаштував кіносеанс у Харківському оперному театрі.             

Від самого початку свого існування український кінематограф гучно,  на весь світ заявив про себе. В Одесі С. Ейзенштейн зняв кіно фільм «Броненосець «Потьомкін» (1925 р.), що увійшов до десятки кращих фільмів світового кінематографа.

У 1922 році засноване Всеукраїнське фото кіноуправління. На Одеській кінофабриці відбувалися знімання багатьох фільмів, що ставили московські кінорежисери. А вже в 1928 році було введено в дію Київську кінофабрику, яка в майбутньому буде носити ім’я О. Довженка, про якого американський актори і режисер Чарлі Чаплін сказав: «Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета – Олександра Довженка».

2. Світове значення творчості О. Довженка. Одеська кіностудія ім. О.Довженка.

Серед яскравих постатей світового кінематографу особливе місце належить видатному кінорежисерові, письменнику, художнику, фундаторові українського кіномистецтва Олександру Довженку (1894-1956).

Низький уклін чернігівській землі

І Сосниці над тихою Десною.

Він тут з душею мрійною, ясною

Родивсь і ріс у цім простім селі.

Він тут ходив на зорі світанкові,

Вдихав життя, духмяний запах трав,

Тут  щирим серцем, сповненим любові,

Він чари мови рідної вдихав.

В людських сердець незаймані глибини

Своїм він серцем глибоко проник-

Співець краси, природи і людини,

Душі людської дивний чарівник.

Іван Гончаренко

Повідомлення учнів «Життєвий і творчій шлях О.Довженка» (1 група)

Народився Олександр Довженко 10 вересня 1894 р. в селянській родині на Чернігівщині, в мальовничому містечку Сосниця.У Сосниці Сашко, чк звали його рідні, здобуває початкову освіту. Із сімнадцяти років він – студент Глухівського  учительського інституту, закінчивши який у 1914 р., отримує направлення до Житомира. В буремні 1918-1920 рр. він перебував на службі в Червоній Армії.  Стежина О. Довженка до кіномистецтва була довгою. Де тільки не побував і чого тільки не перепробував, аж поки не знайшов себе, нарешті, в кіно..

   1926 рік стає переломним у творчій долі О. Довженка. Доля посилає його до Одеси, яка в ті роки була колискою українського кіномистецтва, що тільки народжувалося. Юрій Яновський, головний редактор, у своїй новелі напише так: «Довженко знайшов те, чого він шукав… він знайшов полотно, на якому постаті та образи, покладені пензлем, рухаються, живуть, ненавидять і кохають. Його прямування довело його до правдивих шляхів і до живих образів».

   Уже в 1926 році Довженко створив за своїми сценаріями перші фільми: «Вася – реформатор», «Ягідка кохання». А от наступна стрічка «Сумка дипкур’єра» (1927 р.) засвідчила неабиякі мистецькі здібності режисера.

У 1928 році з’явилася «Звенигора», яка принесла Довженкові славу і визнання. Цей фільм і породив, власне, українське поетичне кіномистецтво.

   Світову славу О. Довженку приніс його останній німий фільм «Земля» (1930 р.),який було названо у 1958 р. на підсумковому кінофестивалі Всесвітньої виставки в Брюсселі найкращим  серед 12   фільмів «усіх часів і народів». У цей час він одружується з акторкою, режисером його майбутніх стрічок Юлією Солнцевою. До речі, головну жіночу роль Наталки у фільмі «Земля» зіграла Ю. Солнцева. З великим зусиллям він створює свій перший звуковий фільм «Іван» у 1932 році.

   З 1933 року починаються складні часи в житті митця. Хвиля масових репресій – і Довженко їде до Москви. Але й тут не знайшов він спокою для душі, лише непевність, розгубленість. Він  вирушає  на Далекий Схід – наслідком подорожі стає фільм «Аероград» 1935 року.

   З початком війни добровольцем іде на фронт. Реалізуватися як кінорежисер не може, тому багато пише. У 1943 р. Довженко завершує кіноповість «Україна в огні», яку Сталін заборонив друкувати і ставити за нею фільм. Страшний удар для митця!  Але «мовчки впасти і вмерти» він не хотів. Натомість створює «Повість полум’яних літ», яку 1961 року екранізує   Ю.Солнцева.

   Завершальним акордом літературної творчості, його лебединою піснею стала «Поема про море». Це був би черговий фільм митця. У 1958 році Ю. Солнцева його завершить, а у 1959 р. О. Довженку буде посмертно присуджена Ленінська премія.

Демонструється уривок із к/ф «Земля» О.Довженка.

Вчитель

Практично водночас із художніми пошуками О.Довженка відбувається становлення ще одного видатного українського кіномитця – Івана Кавалерідзе, який зняв фільми «Злива», «Перекоп», «Коліївщина», що присвячені трагічним сторінкам історичного минулого України. Кіномитець переніс на екран опери «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», роман П.Мирного «Повія». Починав шлях у мистецтві Кавалеридзе скульптором. Останньою скульпторською роботою І.Кавалеридзе є 27-метрова статуя Артема у Святогорську.

Повідомлення учнів «Одеська кіностудія імені  О.Довженка» (1 група)

Одеська кіностудія – одна із найкоштовніших перлин південної Пальміри. Легендарна вітчизняна фабрика улюблених і добре знайомих фільмів виросла із кіноательє «Мирограф», яке 1907 року відкрив Мирон Гроссман – корінний одесит, фотограф та оператор. Пізніше ця студія стала найбільшим центром українського кіновиробництва. У різний час на кіностудії в Одесі працювали Олександр Довженко, Михайль Семенко, Лесь Курбас, Микола Бажан, Юрій Яновський та Кіра Муратова.

Одеська кіностудія художніх фільмів на Французькому бульварі виникла в березні 1919 на базі приватних кінофабрик.

На Одеській кіностудії художніх фільмів починав свою творчу діяльність видатний український кінорежисер, письменник-публіцист Олександр Довженко. Його перші фільми були "Вася-реформатор" та "Ягідка кохання", а останній створений в Одесі - "Арсенал" (1929), в якому знімався Амвросій Бучма. Свої перші картини на кіностудії ставили такі майстри кіно, як В. Перестіані, В. Строєва, Браун Р. Рошаль, К. Юдін та інші. На студії працювали Демуцький, Кавалерідзе, Шумський.

У 1954 році кінофабрика перетворилася в кіностудію. В біографію світового кінематографа Одеса вписана фільмом Ейзенштейна "Броненосець Потьомкін", який знімався в Одесі. Біля входу на кіностудію - мармурова дошка з бронзовим барельєфом Олександра Довженка, встановлена в 1964 році.

На будівлі кінокомбіната встановлені інші меморіальні дошки: на пам'ять про Василя Шукшина (перша кінороль у фільмі "Два Федора"), Володимира Висоцького, Геннадія Збандут, директора кіностудії з 1964 по 1984 роки. На території студії - пам'ятник А. Бучмі.

Датою народження Одеській кіностудії вважається 23 травня 1919 року.

Найголовнішим доказом великого успіху Одеської кіностудії є відомі та улюблені всіма фільми, зняті тут. Серед їх числа: «Весна на Зарічній вулиці», «Десять негренят», «Д’Артаньян і три мушкетери», «Пригоди Тома Сойєра і ГекльберріФінна», «Звенигора» та «Арсенал» Олександра Довженка, а також видатні роботи Володимира Висоцького – «Вертикаль» і «Місце зустрічі змінити не можна». На честь цієї події перед парадним входом у кіностудію стоїть пам'ятник Висоцькому, створений 2011 року. Сьогодні Одеська кіностудія надає послуги вітчизняним і зарубіжним кінокомпаніям. Також тут проводять майстер-класи для молоді з акторської майстерності, основ операторської роботи, телерепортажу.

Слайд-презентація Одеська кіностудія

3.Поетичне кіно

У 60 – 70 р. на небосхилі українського, а також світового кінематографу яскраво засяяли імена, що прославили Україну на весь світ, - це режисери: Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Леонід Осика; актори – Іван Миколайчук, Юрій Шумський, Гнат Юра, Микола Гринько, Богдан Ступка. У цей час з’являються стрічки, які розпочали унікальний феномен «українського поетичного кіно» - напряму, що мав справжнє «національне забарвлення», був своєрідним втіленням «Українськості» в кінематографі. У рамках «українського поетичного кіно» у 1964 році з’являється легендарна стрічка Сергія Параджанова «Тіні забути предків», екранізація однойменної повісті М. Коцюбинського. Фільм, в основі сюжету якого вічне кохання, над яким не владна навіть смерть, у 1966 р. отримав золоту медаль на Міжнародному кінофестивалі в Салоніках. У головній ролі знявся відомий український актор  Іван  Миколайчук.

Повідомлення учня «Життєвий і творчій шлях І. Миколайчука» (2 група)

Іван Васильович Миколайчук (1941- 1987р.) – український актор, режисер, сценарист. Сучасники називали його обличчям і душею українського «поетичного кіно», блискучим самородком, народним, справжнім, кінозіркою 60 – 70 р. В ті роки майже жоден фільм не обходився без його участі. «Я не знаю більш національного народного генія… до нього це був Довженко», - казав про І. Миколайчука великий С. Параджанов. В його особі українська нація має світового невмирущого героя, який пробуджував національний дух українців. Проте звання народного артиста Миколайчуку так і не присвоїли, бо тодішні ідеологи винесли вирок – «націоналіст». Державну Шевченківську премію І. Миколайчук отримав посмертно.

Народився актор в селі Чортория Чернівецької області 15 червня  1941 року в багатодітній родині . Батько був неписьменний, писати і читати його навчила дружина. Мати прищеплювала дітям потяг до мистецтва. Закінчив кіноакторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім.. Карпенка – Карого в 1965 році. Ролі молодого Шевченка у фільмі «Сон» та Івана Палійчука у фільмі «Тіні забутих предків» одразу принесли Миколайчукові загальне визнання. Особливо кінострічка «Тіні забутих предків», яка здобула близько 10 радянських та зарубіжних призів та нагород й була визнана однією з найкращих картин світу. 

Іван Миколайчук зіграв 34 ролі в кіно, мав 9 сценаріїв та 2 режисерські роботи: «Вавилон 20» (1979) та «Така пізня, така тиха осінь» (1981р.)

Довершена робота сценариста Івана Драча, режисера Івана Івченка, зіркового складу акторів на чолі з І. Миколайчуком у фільмі «Пропала грамота»  (1972р.) створили справжній шедевр українського кінематографу, що є актуальним у всі часи.Іван Миколайчук пішов з життя у 46, не розкривши до кінця свій неординарний мистецький хист. А ще за життя він став легендою українського і світового поетичного кіно.

Демонструється уривок із к/ф «Тіні забутих предків» С.Параджанова

Повідомлення учня «Життєвий і творчій шляхЛеоніда Бикова» (3 група)

12 грудня виповнилося б 88 років видатному українському і радянському актору та режисеру Леоніду Івановичу Бикову.

«Жодних оркестрів, Будинку кіно і надгробних промов, бо я встану і піду - вийде конфуз. Нехай хтось один скаже слово «прощай», і все. Не треба цирку, який називають почестями. . Хай хлопці заспівають «Журавлі», «Сірьожку з Малої Бронної...», «Бери шинель» і «Цей День Перемоги». І все. Вони не відмовлять. А потім нехай 2-га ескадрилья вріже «Смуглянку» від початку й до кінця...

Ви помітили, що режисер я не за дипломом, а за покликом? Навіть власний похорон режисирую. Спасибі й прощайте»— ці слова актор і режисер Леонід Биков написав у заповіті за три роки до смерті. Він загинув в автокатастрофі 11 квітня 1979-го, коли повертався «Волгою» зі своєї дачі до Києва.

Леонід Биков знявся в 22 фільмах. Як режисер поставив п’ять кінострічок. 1978-го почав працювати над фільмом «Прибулець» і не закінчив його. Останні 10 років жив у Києві.Леонід Федорович Биков народився у селі Знам'янське Слов'янського району Донецької області. Він із дитинства марив небом і мріяв вступити в льотне училище.У 1945 році, він вступив у 2-у Ленінградські спецшколу для льотчиків, де провчився усього лише місяць.Через деякий час його з школи відрахували, і на цьому льотна кар'єра Леоніда Бикова закінчилася.Ось тоді він і вирішив податися в артисти.Закінчивши інститут у 1951 році, Биков потрапив у трупу Харківського театру імені Т. Шевченка.У 1952 році зіграв свою першу роль у кіно в фільмі «Приборкувачка тигрів».Фільм мав величезний успіх у публіки. З цього моменту ім'я актора Леоніда Бикова стало широко відомим.

Майже водночас зі зйомками у «Приборкувачці» на тому ж «Лен фільмі» Биков знімався в іншій картині, де йому вже дісталася головна роль. Це була стрічка Анатолія Граніка «Максим Перепелиця». Успіх цього фільму у прокаті був значно нижчий, ніж двох попередніх, однак для Бикова саме ця картина по-справжньому відкрила двері у великий кінематограф і принесла йому величезну любов глядачів. Після цієї ролі до Бикова інакше як Максим ніхто і не звертався!  На новий щабель творчість Бикова підняла роль у фільмі «Альошкине кохання». Спочатку Биков сильно сумнівався, чи варто братися за цю роль: "Ну який з мене Ромео?".

Однак творці картини на ці його сумніви так і заявили: "Саме такий Ромео, як ви, нам і потрібен". Зрештою згода Бикова була отримана, і знімальна група вирушила на натурні зйомки на цілину.

Коли фільм "Альошчина любов" вийшов на екрани країни, Бикова у Харкові вже не було. Він остаточно порвав з театром і поїхав з дружиною і двома дітьми в Ленінград, у місто, яке, власне, і вивело його у великий кінематограф.

У 1963 році він уже самостійно зняв комедію "Зайчик", в якій зіграв головну роль.

У 1965 р. йому присвоєно звання Заслуженого артиста Російської Федерації.

У 1974 р. вийшла на екрани картина «У бій ідуть лише старики». У 1976 р. вийшла картина «Ати-бати, йшли солдати….»

Демонструється уривок із к/ф «У бій ідуть лише старики», «Ати-бати, йшли солдати….» Л.Бикова

IV. Узагальнення та систематизація

1. Що таке ігрове кіно, кого вважають його засновником?
2. В якому році було засноване Всеукраїнське фото кіноуправління?
3. Продовжте висловлювання Чарлі Чаплін сказав: «Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета - ……»
4. Назвіть фільм, який О.Довженко в 1926 р. створив за своїм власним сценарієм?
5. Який фільм приніс О.Довженко світову славу, коли він з’явився на екрані?
6. Яку повість Сталін заборонив друкувати та ставити за нею фільм, але О.Довженко все ж таки зробив навпаки?
7. Коли була заснована Одеська кіностудія ім. О.Довженко?
8. Що таке поетичне кіно? Назвіть відомих українських режисерів 60-70 рр., які прославилися в напрямку «українське поетичне кіно».
9. Назвіть рік, коли на екранах з’явилася відома стрічка С.Параджанова «Тіні забутих предків»?
10.  Про кого С.Параджанов казав: «Я не знаю більш національного народного генія… до нього це був Довженко»?
11.  Назвіть перший відомий фільм режисером та виконавцем головної ролі якого був Л.Биков?
12.  Назвіть роки виходу на екран фільмів «У бій ідуть лише старики» та «Ати-бати, йшли солдати….»?

V. Підсумки уроку

Отже, кіно – засіб наймогутнішого впливу на свідомість людини, формування патріотичного ставлення до власної країни, а також велика складова української культури, необхідна для дозрівання менталітету та патріотизму.

Урок наш добігає кінця, дякую всім за співпрацю, вірю в краще майбутнє нашого народу, нашої України. Щиро сподіваюсь на відродження українського кіномистецтва силами сучасних талантів та нашої держави.

VI. Домашнє завдання

 Переглянути одну за названих стрічок на уроці. Написати в робочому зошиті короткий відгук про неї.

 Зробити презентацію «Кіномистецтво України»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використаний матеріал уроку

1. Програма МОН України з «Української художньої культури» за 10 клас.
2. Портрети братів Лум’єрів, О.Довженко, Л.Бикова, І.Миколайчука, С.Параджанова.
3. Відео уривки з фільмів «Земля», «Тіні забутих предків», «У бій ідуть лише старики» та «Ати-бати, йшли солдати….»
4. Вірш Івана Гончаренко, присвячений пам’яті О.Довженко
5. Вислів ОлесяСанінаукраїнського кінорежисера та актора «Кожна перемога українського кіно – це приголомшлива історія, але це перемога не індустрії, а конкретної людини»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зауваження методиста та оцінка конспекта-сценарія.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________